¹

и^ съвръшено е^сть вс^е дњло, и^же сътвори` соло'монъ въ домђ` гн~и” И$ вънесе` ё^бо соло'монъ вс^я ст~ая дв~да эTц~а свое^го. и^ сребро` и^ зла'то, и^ вс^я съсђды. и^ поста'ви въ сокро'вищи до'мђ гн~я”

¹

І закінчилася вся робота, яку виконував Соломон для дому Господнього. І приніс Соломон присвячене Давидом, батьком його, і срібло і золото і всі речі і віддав у скарбниці дому Божого.

²

Посе'м же събра` бо'лшероDнїи і^и^л~я, и^ всњхъ нача'лникъ колњнъ. и^ вожо'въ эTч~ествъ сн~овъ і^и^л~евъ, въ і^ерsли'мъ, да възведђтъ кїѓ'тъ завњта гн~я. эT гра'да двд~ва, и^же е^сть въ сїѓ'нњ.

²

Тоді зібрав Соломон старійшин Ізраїлевих і всіх глав колін, начальників поколінь синів Ізраїлевих, в Єрусалим, для перенесення ковчега завіту Господнього з міста Давидового, тобто із Сиона.

³

и^ прїидо'ша ё^бо къ цр~ю вс^и мђж'и і^и^л~евы. въ дн~ь пра'здныи, сїи е^сть мцsа сеDма'го.

³

І зібралися до царя всі ізраїльтяни на свято, у сьомий місяць.

⁴

и^ прїидо'ша вс^и ста'рцы і^и^л~евы. и^ взя'ша левљ=ти кїѓ'тъ,

⁴

І прийшли усі старійшини Ізраїлеві. Левити взяли ковчег

⁵

и^ внесо'ша е^го, и^ скљ=нїю свњдњнїя, и^ вс^я съсђ'ды ст~ая. и^же бя'хђ въ скљ=нїи” И$ внесо'ша и^хъ сщ~енницы съ левљ=ты”

⁵

і понесли ковчег і скинію зібрання і всі речі священні, які в скинії, — понесли їх священики і левити.

⁶

Цр~ь же соло'монъ, и^ вс^е мно'жество сн~овъ і^и^л~евъ, и^ вс^и боя'щїися, и^же бя'хђ събра'ни преD кїѓ'томъ. пожря'хђ ѓ%внїи и^ воло'ве, без#числе'но, и^ съразђмњва'емо”

⁶

Цар же Соломон і вся громада Ізраїлева, яка зібралася до нього перед ковчегом, приносили жертви з овець і волів, яких неможливо перелічити і визначити, через їхню безліч.

⁷

И$ вънесо'ша сщ~ен#ницы кїѓ'тъ завњта гн~я въ мњ'сто е^го, и^же е^сть къ мл~тве'никђ цр~кви ст~аа ст~ыX. поD кри'лњ херђви'моM,

⁷

І принесли священики ковчег завіту Господнього на місце його, у давир храму — у Святе Святих, під крила херувимів.

⁸

и^ бя'хђ херђви'ми простира'юще кри'лњ свои, наD мњ'стомъ и^дњ'же поста'вленъ бы'сть кїѓ'тъ. и^ покрыва'хђ херђви'ми наD кїѓ'томъ, и^ наD носи'лами е^го вы'ш#ше.

⁸

І херувими розпростирали крила над місцем ковчега, і покривали херувими ковчег і жердини його зверху.

⁹

и^ бо'льши бя'хђ носи'ла, и^ видя'хђ главы` носиL эT ст~ыхъ. в лице` мл~тве'ницы, и^ не видя'хђся внњ. бы'сть б^о кїѓ'тъ т^ђ да'же и^ до настоя'щаго дн~и”

⁹

І висунулися жердини, так що головки жердин ковчега видні були перед давиром, але не висовувалися назовні, і вони там до цього дня.

¹⁰

Ничто'же бы'сть и%но въ кїѓ'тњ, то'кмо дв^њ скрижа'ли, и%хже положи` мољ=сїи въ хори'вњ, е^гда зако'нъ да'сть г~ь сн~омъ і^и^л~евымъ, и^сходя'щимъ и^з# земли` е^гљ=пта”

¹⁰

Не було в ковчезі нічого, крім двох скрижалей, які поклав Мойсей на Хориві, коли Господь уклав завіт із синами Ізраїлевими, після виходу їх з Єгипту.

¹¹

И$ бы'сть и^сходя'щимъ сщ~ен#никомъ эT ст~ыхъ, вси б^о сщ~ен#ницы и^же т^ђ ѓ^брњто'шася, ѓ^сщ~енни сђть, и^ е^ще` в т^о вре'мя, въ вс^едн~евнђ'ю слђж'бђ чи'нъ проме'жђ и^хъ не бњ` раздњле'нъ,

¹¹

Коли священики вийшли зі святилища, бо усі священики, що знаходилися там, освятилися без різниці відділів;

¹²

левљ=ты же пњвцы съ сн~ьми а^са'фовыми бя'хђ, и^ съ е^ма'номъ, и^ съ диџђмоM, и^ сн~ове и^хъ и^ бра'тїа и^хъ, ѓ^блече'ны в ри'зы лня'ны, въ кљм#ва'лы, и^ ўаlты'ры, и^ гђс'ли, съглаша'хђ стоя'ще преD ѓ%лтаремъ, и^ с ни'ми жерцо'въ р~к, трђбя'ще трђба'ми”

¹²

і левити співці, — усі вони, тобто Асаф, Еман, Ідифун і сини їхні, і брати їхні, — одягнені у висон, з кимвалами і з псалтирями і цитрами стояли на східному боці жертовника, і з ними сто двадцять священиків, ті, що сурмили трубами,

¹³

И$ бы'сть е^ді'нъ гла'съ въ трђбле'нїи, и^ въ хал#мо'нїи, и^ въ воз#глаше'нїи, гласъ е^ді'нъ, е^же хвали'ти, і^ и^сповњда'тися гв~и, и^ е^гда възDвиго'ша гла'съ въ трђба'хъ, и^ кљ=м#ва'лехъ, и^ ѓ^рга'нехъ въспњва'ющихъ” И$ начаша гл~ати, и^сповњдаитеся гв~и ја%ко бл~гъ ја%ко въ вњ'ки млsть е^го. и^спо'л#нися до'мъ бж~їи ѓ%блака,

¹³

і були, як один, які сурмили і співали, видаючи один голос на хваління і славослів’я Господа; і коли загримів звук труб і кимвалів і музичних інструментів, і хвалили Господа, бо Він благий, бо повік милість Його; тоді дім, дім Господній, наповнила хмара, і

¹⁴

не мого'ша сщ~енницы ста'ти, и^ слђжи'ти раd м#глы, напо'лни бо ся сла'ва гн~я до'мђ бж~їи”

¹⁴

не могли священики стояти на служінні через хмару, бо слава Господня наповнила дім Божий.