Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Црsтвђющи кљ=рђ цр~ю пр'ьскомђ пр'ьваго лњта, въ скоча'нїе сло'ва гн~я, ё^сты` і^е^ремїя
1
У перший рік царювання Кира Перського, на сповнення слова Господа з уст Єремії,
2
въздвиh г~ь дх~ъ кљ=ра цр~я пр'ьска, и^ проповњ'да вс^е црsтво свое, въкђпњ по писа'нїю гл~ющи”
2
Господь подвигнув дух Кира, царя Перського, і він оголосив по всьому царству своєму усно і письмово:
3
Сїя рече кљ=ръ цр~ь пр'ьскїи г~ь мене` поста'ви цр~я вселеннњи г~ь і^и^л~евъ г~ь вы'шнїи.
3
так говорить Кир, цар Перський: Господь Ізраїля, Господь Всевишній поставив мене царем вселенної
4
и^ назнамена` мн^њ созда'ти е^мђ до'мъ въ і^ерsлимњ и^же е^сть въ і^ё^де'и”
4
і повелів мені побудувати йому дім у Єрусалимі, який в Юдеї.
5
А/ще кт^о е^сть васъ эT лю'дїи е^го. да бђ'детъ г~ь е^го с ни'мъ, и^ да възы'идетъ въ і^ерsлиM, и^же е^сть въ і^ё^де'и да соѕиждђтъ до'мъ гн~ь” Се'и г~ь и^же всели'ся въ і^ерsли'мњ.
5
Отже, хто є з вас, із народу Його, нехай буде Господь його з ним, і нехай він, вирушивши в Єрусалим, який в Юдеї, будує дім Господа Ізраїлевого: Він є Господь, Який живе в Єрусалимі.
6
е^ли'цы ё^бо ѓ%крsтъ мњста ѓ^бита'ютъ да помо'гђтъ иM. і^ и^же сђть въ мњстњ томъ съ зла'тоM и^ сребромъ,
6
Тому скільки їх живе по місцях, жителі місця того нехай допоможуть їм золотом і сріблом,
7
с# да'ньми и^ с ко'ньми и^ ско'ты, и^ всњмъ и^же ѓ^бњща'нїю ставля'ются въ ја%вленїе гн~е и^же е^сть въ і^ерsлимњ”
7
дарунками коней і худоби й іншими приношеннями за обітницею на храм Господа в Єрусалимі.
8
И$ стоя'ще нача'лницы колњномъ эT чинъ і^и^ё'диныхъ эT колњна венїаминова. и^ сщ~е'нницы и^ левљ=ти, и^ вс^и и%хже въздви'же дх~ъ гн~ь, възыити и^ созда'ти до'мъ гн~ь и^же е^сть въ і^ерsли'мњ”
8
І піднялися старійшини племен коліна Іудиного і Веніамінового і священики і левити й усі, дух яких подвигнув Господь іти і будувати дім Господу в Єрусалимі;
9
І$ и^же бњша ѓ%крsтъ е^го помого'ша въ всемъ зла'тњ и^ сребрњ`, и^ ко'нехъ и^ ско'тњхъ, въ ѓ^бњща'нїи мно'жество мно'го иXже чю'въство воста`”
9
а всі, що жили в сусідстві з ними, допомагали їм: сріблом і золотом, і конями і худобою і дуже багатьма приношеннями за обітницею багатьох, яких надихнув дух.
10
И$ кљ=ръ цр~ь възда` сосђды сщ~е'нныя гн~и и^же пренеслъ нав#ходоносоръ цр~ь вављ=лоньскїи эT і^ерsли'ма. и^ постави и^хъ въ и%долници своей.
10
І цар Кир виніс священні сосуди Господа, які Навуходоносор переніс з Єрусалима і поставив у своєму капищі.
11
и^ взя` т^а кљ=ръ цр~ь пр'ьскїи, и^ преда` я& миџрида'тђ и^же б^њ наD скро'вищемъ е^го”
11
Винісши ж їх, Кир, цар Перський, передав їх Мифридату, своєму хранителю скарбів,
12
Тњмже преда'на сђть а^васа'рђ вла'стелю і^ё^де'искђ.
12
а через нього вони були передані Саманассару, князеві Юдеї.
13
и%хже сїе число`” Бњ возлива'лницъ зла'тыX, Wа~. и^ возлива'лниw сребря'ныхъ, Wа~. кади'лнцъ сребря'ныX, к~џ. џїялъ зла^тыхъ, л~” И$ паки сребря'ныX, Wв~, у~ и^ і~. і^ и'ныX сосђдъ, Wа~.
13
Число ж їх було: узливальниць золотих тисяча, узливальниць срібних тисяча, срібних курильниць двадцять дев’ять, чаш золотих тридцять, срібних дві тисячі чотириста десять, й інших сосудів тисяча.
14
всњх же сосђдъ принесе'ныхъ зла'тыхъ и^ сребря'ныхъ, Wе~, и~ со'тъ, и^ ћ~џ.
14
Усіх сосудів золотих і срібних принесено п’ять тисяч чотириста шістдесят дев’ять.
15
принесены же санавасаромъ, въкђ'пњ с тњми и^же эT плњненїя вављ=лоньска въ і^ерsлиM”
15
І принесені вони Саманассаром і тими, що повернулися з ним з полону Вавилонського, у Єрусалим.
16
Въ вре'менњхъ же а^ртаћеркса цр~я пр'ьскаго. возписаша е^мђ эT сихъ и^же ѓ^бита'хђ въ і^ё^де'и і^ерsли'мњ. велемосъ, и^ миџрида'тъ, и^ тавелїи, и^ раџи'мъ, и^ вее^лътеџ#мосъ, и^ семелїи писе'цъ. и^ прочїи эT си'хъ и^же на чиновенїе, ѓ^бита'щїи в самарїи и^ по прочиX мњстњх. поDпи'санное посла'нїе
16
Під час же царювання Артаксеркса, царя Перського, Вилем і Мифридат, і Тавеллій і Рафим, і Веєлтефм і Самеллій писар та інші, які змовилися з ними, що жили в Самарії й інших місцях, написали йому такий лист:
17
цр~ю а^ртаћерћђ господи'нђ ѓ%троки твои` раџимъ лњтопи'сецъ и^ савелїи писе'цъ, и^ прочїи` совњта твое^го. и^ сђдїи и^же въ е^г#кили сљ=рїи и^ џеникїи”
17
Цареві Артаксерксу, господарю, раби твої Рафим, описувач подій, і Самеллій писар, та інші з ради їх, і судді, які знаходяться у Келе-Сирії і Фінікії.
18
И$ нн~њ зна'но да бђ'детъ господи'нђ цр~ю`, ја%ко і^ё^де'е и^же възыидо'ша эT ва'съ к на'мъ грядђщїи въ і^ерsли'мъ граD. эTмњтны и^ стропътивыи` соѕида'тели тор#жища, и^ съставля'ютъ стњны и^хъ и^ цр~ковъ въздвизают#,
18
Нехай буде нині відомо господарю царю, що юдеї, які вийшли від вас до нас, прийшовши у Єрусалим, у це відступницьке і підступне місто, влаштовують площі його, відновлюють стіни і закладають підвалини храму.
19
да а'ще ё^бо граD то'й соѕижде'тся и^ стњны скончаны бђдђтъ” Не то'кмо да'ни не потръпятъ даяти. н^о е^ще` и^ цр~емъ съпротивя'тся,
19
Отже, якщо це місто буде відбудоване і стіни його закінчені, то вони не тільки не погодяться платити податі, але і повстануть проти царів.
20
и^же и^ съдњла'ется цр~кви ради пра'во и^мњти разсђжали е^смо`, н^о и^ не пре'зрњти си'х#.
20
І оскільки уже почата побудова храму, то ми за благо визнали не нехтувати цим,
21
н^о зна'но сътвори'ти господи'нђ на'шемђ цр~ю” да а'ще ви'дится т^и цр~ю. да и%щется въ кни'гахъ эTц~ъ твоиX”
21
але сповістити господаря царя, чи не благоугодно тобі подивитися в книгах батьків твоїх.
22
И$ ѓ^бря'щеши въ лњтопи'сцаX пи'сано ѓ^ тњхъ, и^ зна'еши ја%ко граD то'й быs эTмњтниk, и^ цр~їи гра'ды смђща'ющи.
22
Ти знайдеш запис про те у пам’ятних книгах, і довідаєшся, що це місто було зрадником і бентежило царів і міста,
23
і^ё^де'е эTмњтникы и^ ѓ^плъченїе сътворя'ющи ѓ^ не'мъ эT' вњка. е^я'же ради вины` граD то'й разоре'нъ бы'сть”
23
а юдеї — відступники, які вічно робили в ньому змови, з якої причини і було спустошене це місто.
24
И$ нн~њ ё^бо зна'нот^и тво'римъ господи'не цр~ю, ја%ко а%ще граD се'й создаn бђдеT и^ томђ` стњны ё^правлен#ныи бђдђтъ” И$схоD тебњ не бђ'детъ въ села` самарїи` и финикїи`”
24
Отже, тепер сповіщаємо тебе, господарю царю, що коли побудується це місто і відновляться стіни його, то не буде для тебе проходу в Келе-Сирію і Фінікію.
25
Тогда` возписа` цр~ь раџи'мђ и^же писа` слђченїя и^ вее^лтеџмђ и^ самелїю писцђ, и^ про'чимъ въчиненымъ на созрњнїе ѓ^бита'ющимъ въ самарїи` и^ сљ=рїи`, и^ финикїи и^же поDпи'сана и^мъ сђть.
25
Тоді цар написав у відповідь Рафиму, описувачу подій, і Веєлтефму і Самеллію писарю й іншим, які згодилися з ними, і жили в Самарії і Сирії і Фінікії, таке:
26
чтохъ посла'нїе ја%же посла'сте къ мнњ” ПовелXњ ё^бо възыска'ти и^ ѓ^брњтено е^сть ја%ко граD то'и эT нача'ла цр~емъ противля'ющъся.
26
прочитав я лист, який ви надіслали мені, і наказав розглянути; і знайдено, що це місто здавна повстає проти царів,
27
и^ чл~ци эTмњтници. и^ ѓ^плъче'нїе в не'мъ сътворя'ющи. и^ цр~и крњпча'иши и^ жесто'ки бњхђ въ і^ерsли'мњ властвђю'щи и^ да'ни наклада'ющи на килїю и^ сљ=рїю и^ финикїю”
27
і люди ці піднімають у ньому заколоти і війни, і були царі в Єрусалимі сильні і могутні, які володіли і збирали данину з Келе-Сирії і Фінікії.
28
Нн~њ ё^бо повелњхъ воZбра'нити чл~къ тњхъ соѕида'ти граD и^ преDвњ'дњти да ничто'же бо'ле сїи сътворя'тъ.
28
Отже, тепер я наказав заборонити цим людям будувати це місто, і стежити, щоб нічого більш не робилося
29
н^о ни да въсходятъ въ множа'иша лђка'в#ства да е%же цр~емъ трDђ вноси'ти”
29
і щоб не мали подальшого успіху зловмисні дійства до занепокоєння царів.
30
Тогда` пречита'на сђть и^же эT цр~я а^ртаћерћа ја%же напи'сана бы'сть раџи'мђ и^ самелїю писъцђ. і^ и^же с тњми съпоставле'ни бњхђ въпря'гши потща'нно прїидо'ша въ іерsлиM с ко'н#ники и^ наро'да мно'жествоM ве'лїиM”
30
Після прочитання написаного від царя Артаксеркса, Рафим і Самеллій писар і ті, що змовилися з ними, поспішно вирушили в Єрусалим з кіннотою й ополченням народу
31
Нача'шаy соѕида'ющи въздръжати. и^ праZны ста'хђ эT соѕида'нїя цр~кви въ і^ерsли'мњ. да'же до вто'раго лњта црsтва да'рїя цр~я пр'ьскаго”
31
і почали утримувати тих, що будують. І зупинилося будівництво Єрусалимського храму до другого року царювання Дарія, царя Перського.