Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Бњ же, и~, лњтъ, і^ѓ^сїя е^гда` нача` црsтвова'ти. и^ л~а, лњто, црsтвова въ і^ерsли'мњ. и%мя мт~ри е^го и^е^дїе дщ^и е^дње'ва эT восоро'џа”
1
Восьми років був Іосія, коли став царем, і тридцять один рік царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієдида, дочка Адаії, з Боцкафи.
2
И$ сътвори сїи пра'вое преD ѓ^чи'ма гн~има. и^ ходи` во вся` пђти двDа эTц~а свое^го. и^ не эTврати'ся н^и на де'сно ни на шђе'”
2
І робив він угодне в очах Господніх, і ходив у всьому путями Давида, батька свого, і не ухилявся ні праворуч, ні ліворуч.
3
И$ бысть въ и~і лњто црsтва і^ѓ^сїина, въ з~, мsць, посла` цр~ь сапфона сн~а келїи'на сн~а мосола'мля кни'гочїя в домђ` гн~и гл~я.
3
У вісімнадцятий рік царя Іосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, сина Мешулламового, писаря, у дім Господній, сказавши:
4
възы'иди къ хелкїи жръцђ вели'комђ, и^ запеча'тлњи сребро` внесе'ное в до'мъ гн~ь. е^же собра'ша стрегђщїи число` эT лю'дїи”
4
піди до Хелкії первосвященика, нехай він перерахує срібло, принесене в дім Господній, яке зібрали від народу ті, що стояли на сторожі біля порогу,
5
И$ да дадђтъ е& в рђ'кы приста'вникомъ и^же наD дњлесы в# хра'мњ гн~и да и^ тїи дадяT е& творя'щиM дњла в# домђ` гн~и е^же поDкрњпля'ти прикроv хра'мђ
5
і нехай віддадуть його в руки виконавцям робіт, приставленим до дому Господнього, а ці нехай роздають його тим, хто працює в домі Господньому, на полагодження пошкоджень дому,
6
древодњ'лямъ, и^ ѕи'ждђщиM ка'менїемъ. и^ притяжа'ющиM древо, и^ ка'менїе те'саное на ё^твръже'нїе покро'вђ хра'ма”
6
теслям і мулярам, і будівничим стін, і на купівлю дерев і тесаних каменів для лагодження дому;
7
Но не прїимахђ числа` эT сребра да'н#ного и^м#, ја^ко вњ'рнотїи творя'хђ”
7
втім, не вимагати у них звіту в сріблі, переданому в руки їхні, тому що вони чинять чесно.
8
И$ рече хелкїя жрецъ вели'кїи. ко сапфа'нђ кни'гочїи. кни'гђ зако'на бж~їя ѓ^брњто'хъ в домђ` гн~и. и^ да'сть хелъкїя сапфа'нђ кни'гочїи кни'гђ и^ прочетъ ю&.
8
І сказав Хелкія первосвященик Шафану писарю: книгу закону я знайшов у домі Господньому. І подав Хелкія книгу Шафану, і він читав її.
9
и^ принесе` къ цр~ю і^ѓ^сїи. и^ возвњсти цр~еви сло'во и^ рече. и^ сочли` сђть раби` твои` сребро` ѓ^брњтшее^ся в домђ` гн~и. и^ даша и& приста'вники в рђ'ки творя'щиM дњло въ хра'мњ гн~и.
9
І прийшов Шафан писар до царя, і приніс цареві відповідь, і сказав: взяли раби твої срібло, знайдене в домі, і передали його в руки виконавцям робіт, приставленим до дому Господнього.
10
и^ реq сапфаn кни'гочїя къ цр~ю гл~я. книгђ закона да'сть м^и хелкїя жрецъ. и^ прочетъ ю& сапфаn преD цр~емъ”
10
І доніс Шафан писар царю, говорячи: книгу дав мені Хелкія священик. І читав її Шафан перед царем.
11
И$ бы'сть ја%ко ё^слы'ша цр~ь словеса` кни'ги зако'нныя. и^ раз#дра ри'зы своя`
11
Коли почув цар слова книги закону, то роздер одяг свій.
12
и^ заповњ'да цр~ь хелкїю жръцђ, и^ а^хика'мђ сн~ђ сапфа'ню, и^ а^хово'рђ сн~ђ михїинђ, и^ сапфа'нђ кни'гочїю. и^ а^са'н^ю рабђ` цр~евђ гл~я”
12
І повелів цар Хелкії священику, й Ахикаму, синові Шафановому, й Ахбору, синові Михеїному, і Шафану писареві, й Асаії, слузі царському, говорячи:
13
Прїидњте помолите б~а ѓ^ мнњ`, и^ ѓ^ всњхъ лю'дехъ. и^ ѓ^ всемъ і^ё'дњ, ѓ^ словеси` кни'жнњмъ ѓ^брњт#шимся се'мъ. ја%ко вели'къ гнњвъ гн~ь ражде'женыи въ на'съ. поне'же не слы'шаша эTц~ы на'ши словесъ кни'гъ си'хъ творити по всемђ` писа'нїю ѓ^ наs”
13
підіть, запитайте Господа про мене і про народ і про всю Юдею щодо слів цієї знайденої книги, бо великий гнів Господній, що запалав на нас за те, що не слухали батьки наші слів книги цієї, щоб чинити згідно з написаним для нас.
14
І$ и^де` хелкїя жрецъ и^ а^хика'мъ, и^ а^ховаr, и самъпфа'нъ и^ а^саи^а'съ. къ е^ѓ^да'нњ прoрчицы женњ` сели'мли, сн~а џекђ'ева сн~а а^ростђе'ва ри'зохрани'телника. и^ сїя бя'ше въ і^ерsли'мњ чsтна е^ді'на. и^ гл~аша к не'и по всемђ`”
14
І пішов Хелкія священик, і Ахикам, і Ахбор, і Шафан, і Асаія до Олдами пророчиці, дружини Шаллума, сина Тикви, сина Хархаса, хоронителя одягу, — жила ж вона в Єрусалимі, у другій частині, — і говорили з нею.
15
И$ рече и^мъ си'це гл~етъ г~ь б~ъ і^и^л~евъ. рцњте мђ'жеви посла'вшемђ в^ы къ мнњ`”
15
І вона сказала їм: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: скажіть чоловіку, який послав вас до мене:
16
Та'ко гл~етъ г~ь. с^е а%зъ наведђ` ѕла'я на мњ'сто с^е, и^ на живђ'щая в не'мъ вс^я словеса` кни'жная. ја%же прочте цр~ь і^ё'дин#”
16
так говорить Господь: наведу зло на місце це і на жителів його, — усі слова книги, яку читав цар Юдейський.
17
Поне'же ѓ^ста'виша м^я и^ жряхђ бого'мъ дрђги'мъ. ја%ко да прогнњ'ваютъ м^я дњлесы` рђкъ своиX” и^ ражже'ся ја%рость моя` на мњсто с^е, и^ не ё^га'снетъ”
17
За те, що залишили Мене, і кадять іншим богам, щоб прогнівляти Мене всіма ділами рук своїх, запалав гнів Мій на місце це, і не погасне.
18
И$дњте къ цр~ю і^ё'динђ посла'вшемђ васъ и^скати г~а. си'це рцњте е^мђ, та'ко гл~етъ г~ь б~ъ і^и^л~евъ” Словеса` ја%же слы'шалъ е^си.
18
А царю Юдейському, який послав вас запитати Господа, скажіть: так говорить Господь Бог Ізраїлів, про слова, що ти чув:
19
поне'же ја%ко раZшири'ся срDце твое` и^ смири'ся преD лицемъ гн~имъ. ё^слы'шавше е^ли'ко гл~ахъ на мњсто с^е и^ на живђщ'ая в# немъ бы'ти въ расточе'нїи, и^ въ прокля'тїе. и^же раздраl е^си ри'зы своя и^ пла'кася предо мно'ю и^ а'зъ ё^бо ё^слы'шаX гл~еT г~ь”
19
оскільки пом’якшало серце твоє, і ти смирився перед Господом, почувши те, що Я прорік на місце це і на жителів його, що вони будуть предметом жаху і прокляття, і ти роздер одяг свій, і плакав переді Мною, то і Я почув тебе, говорить Господь.
20
Сего ради аZ приложђ т^я къ эTц~емъ твоиM и^ соберешися въ гро'бъ тво'и в# ми'рњ. и^ не ё'зриши ѓ^чи'ма свои'ма всXњ ѕлыX ја%же а%зъ и%мамъ навести` на мњсто с^е, и^ на живђщая в не'мъ”
20
За це, ось, Я приєднаю тебе до батьків твоїх, і ти покладений будеш у гробницю твою в мирі, і не побачать очі твої всього того лиха, яке Я наведу на місце це. І принесли цареві відповідь.