Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И$ жена` б^њ е^ді'на эT сн~овъ пророчъ. и^ возопи` къ і^е^лисе'е^ви гл~юще. ра'бъ тво'и, а^ мо'и мђжъ ё%мре, а^ т^ы вњ'си ја%ко ра'бъ б^њ боя'ся г~а. и^ зае'мникъ нњ'кїи прїиде. взя'ти сн~а моя` ѓ%ба се бњ` в рабо'тђ”
1
Одна з дружин синів пророчих із криком говорила Єлисеєві: раб твій, мій чоловік, помер; а ти знаєш, що раб твій боявся Господа; тепер прийшов позикодавець взяти обох дітей моїх у раби собі.
2
И$ рече е'й і^е^лисе'и чт^о да сътворю т^и повQњ м^и. чт^о и'маши нн~њ в до'мђ. ѓ^наy рече нњ'сть ё^ рабы` твое'я ничто'же в домђ`. н^ото'кмо ма'ло і^е^ле'я в# сосђдњ,
2
І сказав їй Єлисей: що мені зробити тобі? скажи мені, що є у тебе в домі? Вона сказала: немає в раби твоєї нічого в домі, крім посудини з єлеєм.
3
и^ реq к не'и прїиди. і^ и^спроси` себњ` внњ` эT всњхъ сђсњ'дъ твои^хъ сосђды пра'зны и^ не ё^ма'ли”
3
І сказав він: піди, попроси собі посудин на стороні, у всіх сусідів твоїх, посудин порожніх; набери чимало,
4
И$ вшеDши затво'риши две'рњ ѓ^ себњ, и^ ѓ^ сн~ђ твое'ю и^ влње'ши эT і^е^ле'я твое^го во вся` сосђ'ды сїя и^ наполне'ное во'змеши”
4
і піди, замкни двері за собою і за синами твоїми, і наливай в усі ці посудини; повні відставляй.
5
І$ и^де` эT него` и^ сътвори та'ко. и^ затвори` ѓ^ себњ` две'ри и^ ѓ^ сн~ђ свое'ю. и^ т^а приближи'шася к не'и и^ лњя'ста с не'ю”
5
І пішла від нього і замкнула двері за собою і за синами своїми. Вони подавали їй, а вона наливала.
6
И$ е^гдаy и^сполни'шася вс^я сосђ'ды. и^ рече сн~ома свои'ма, приближи'та м^и е^ще` сосђ'дъ. и^ рњста е'й, нњ'сть е^ще` сосђ'да, и^ ста` і^е^ле'и”
6
Коли були наповнені посудини, вона сказала синові своєму: подай мені ще посудину. Він сказав їй: немає більш посудин. І зупинилася олія.
7
И$ прешеD възвњсти чл~кђ бж~їю. и^ рече і^е^лисе'и и^ди` и^ прода'ждь сїи і^е^ле'и. и^ заплати` лише'вникомъ своиM. и^ т^ы и^ сн~а твоа` жи'ва бђ'дета эT ѓ^ста'вшаго і^е^ле'я”
7
І прийшла вона, і переказала чоловіку Божому. Він сказав: піди, продай олію і заплати борги твої; а що залишиться, тим будеш жити із синами твоїми.
8
И$ бы'сть въ е^ді'нъ дн~ь и^ ми'мои^де` і^е^лисе'и въ сома'нъ. и^ т^ђ жена` ве'лїя, и^ ё^дръжа и& снњсти хлњбъ, и^ бы'сть е^мђ въходи'ти. і^ и^схо'дити множи'цею и^ ё^клоня'шеся та'мо ја%сти хлbњ.
8
Одного дня прийшов Єлисей у Сонам. Там одна багата жінка запросила його до себе їсти хліб; і коли б він не проходив, завжди заходив туди їсти хліб.
9
И$ рече жена` к# мђж'ђ свое^мђ. с^е ё'бо разђмњхъ ја%ко чл~къ бж~їи ст~ъ се'й. и^же ми'мохо'диT скво'ѕњ н^ы при'сно”
9
І сказала вона чоловіку своєму: ось, я знаю, що чоловік Божий, який проходить повз нас постійно, святий;
10
И$ сътвориM ё^бо е^мђ пола'тђ мњ'сто ма'ло. и^ поста'вимъ е^мђ ѓ%дръ и^ трапе'зђ, и^ прsтлъ и^ свњщни'къ. и^ бђдеT внегда` в#ходи'ти е^мђ к на'мъ и^ ё^клони'тся та'мо”
10
зробимо невелику світлицю над стіною і поставимо йому там постіль, і стіл, і сідалище, і світильник; і коли він буде приходити до нас, нехай заходить туди.
11
И$ бы'сть во е^ді'нъ дн~ь и^ вни'де т^ђ, и^ ё^клони'ся въ го'ръницђ и^ спа` т^ђ”
11
В один день він прийшов туди, і зайшов у світлицю, і ліг там,
12
И$ рече къ гиѓ^зїю ѓ^тро'чищђ свое^мђ. призови м^и сђмантяны'ню сїю. и^ призва ю&, и^ ста` преD нимъ”
12
і сказав Гиєзію, слузі своєму: поклич цю сонамитянку. І покликав її, і вона стала перед ним.
13
И$ рече е^мђ р#цы ё^бо е'й. с^е ё^диви'ла е^си наM вс^е дн~евное сі'е. чт^о подоба'етъ м^и твори'ти т^и. а%ще е^сть т^и сло'во къ цр~ю, и^ли къ кня'ѕю си'лњ. ѓ^на' же рече нњ'сть. посредњ людїи своиX аZ е^смь живђщ'и”
13
І сказав йому: скажи їй: «ось, ти так піклуєшся про нас; що зробити б тобі? чи не потрібно поговорити про тебе з царем, або з воєначальником?» Вона сказала: ні, серед свого народу я живу.
14
И$ рече къ гиѓ^зїю чт^о подоба'етъ сътвори'ти е'й. и^ реq гиѓ^зїи ѓ%трочище е^го ѕњло сн~а нњсть ё^ неи`. а^ мQђ ея` ста'ръ”
14
І сказав він: що ж зробити їй? І сказав Гиєзій: так ось, сина немає у неї, а чоловік її старий.
15
И$ реq призови ю&. и^ призва ю& и^ ста` при две'рехъ”
15
І сказав він: поклич її. Він покликав її, і стала вона у дверях.
16
И$ рече і^е^лисе'и к не'и. во время с^е и^ въ ча'съ сїи бђ'деши л^и жи'ва. т^ы зачне'ши сн~а ѓ^наy рече н^и г~и не солъжи` рабњ` свое'й”
16
І сказав він: через рік, у цей самий час ти будеш тримати на руках сина. І сказала вона: ні, господарю мій, чоловіче Божий, не обманюй раби твоєї.
17
И$ зача'тъ въ чре'вњ жена` сн~ъ и^ роди` во вре'мя с^е и^ въ ча'съ сі'и, ја^коже гл~а к не'и і^е^лисе'и”
17
І жінка стала вагітною і народила сина на другий рік, у той самий час, як сказав їй Єлисей.
18
И$ растя'ше ѓ^тро'чиu. и^ бы'сть е^гда` и^зы'иде ѓ%троk къ эTц~ю свое^мђ къ жнђщиM”
18
І підріс хлопчик і в один день пішов до батька свого, до женців.
19
И$ рече къ эTц~ю свое'мђ глава` м^и боли'тъ. и^ рече къ ѓ%трокђ неси` и& к# ма'тери е^го
19
І сказав батькові своєму: голова моя! голова моя болить! І сказав той слузі своєму: віднеси його до матері його.
20
и^ несе` и& къ ма'тери е^го. и^ лежа'ше на колњ'нђ е^я` до полђ' дн~и и^ ё'мре” ѓ^на'
20
І поніс його і приніс його до матері його. І він сидів на колінах у неї до полудня, і помер.
21
же вознесе и& и^ положи` на ѓ%дрњ чл~ка бж~їя. и^ затвори` ѓ^ неM и^ и^зы'иде” И$ призва` мђж'а своего и^ ре'че е^мђ
21
І пішла вона, і поклала його на постелі чоловіка Божого, і замкнула його, і вийшла,
22
посли` м^и ё%бо е^ді'ного эT ѓ%трокъ и^ еді'ного эT ѓ^сляT, и^ текђ` до чл~ка бж~їа и^ возвращђ я&”
22
і покликала чоловіка свого і сказала: пришли мені одного зі слуг і одну з ослиць, я поїду до чоловіка Божого і повернуся.
23
И$ рече чт^о ја^ко и%деши к не'мђ и с^е дньs не но'въ мsць, ниже сђбо'та. ѓ^на' же рече ми'ръ”
23
Він сказав: навіщо тобі їхати до нього? сьогодні не новомісяччя і не субота. Але вона сказала: добре.
24
И$ ѓ^сњдла ѓ^сля` свое и^ реq къ ѓ^тро'чищђ свое^мђ веди` и^ ходи` не ё^дръжи мене`, да вся'дђ ја%коже рекђ т^и”
24
І осідлала ослицю і сказала слузі своєму: веди і йди; не зупиняйся, доки не скажу тобі.
25
І$ и^де` и^ прїиде до чл~ка бж~їя въ го'рђ карми'льскђю. и^ бы'сть ја%ко ви'дњ ея` і^е^лисе'и грядђщђю. и^ рече къ гиѓ^зїю ѓ^тро'чищђ свое^мђ. с^е ё^бо сђман#тяныни гряде'тъ”
25
І вирушила і прибула до чоловіка Божого, до гори Кармил. І коли побачив чоловік Божий її здаля, то сказав слузі своєму Гиєзію: це та сонамитянка.
26
Тецы` ё^бо въ срњте'нїе е'й, и^ рцы е'й ми'ръ тебњ`. и^ тече во срњте'нїе е'й, и^ рече е'й ми'ръ тебњ`, ми'ръ мђж'ђ твое^мђ, ми'ръ ѓ^тро'чищђ. ѓ^на' же реq ми'ръ”
26
Побіжи до неї назустріч і скажи їй: «чи здорова ти? чи здоровий чоловік твій? чи здорова дитина?» — Вона сказала: здорові.
27
И$ прїиде къ і^е^лисе'ю въ го'рђ и^ е'мся за но'ѕњ е^го и^ прибли'жися гиѓ^зїи и^ хотя` эTринђти ю&. и^ реq і^е^лисе'и, ѓ^ста'ви ея` ја%ко дш~а ея` прискоrбна е^сть нн~њ. и^ г~ь ё^таи` эT мене` и^ не възвњсти мнњ`”
27
Коли ж прийшла до чоловіка Божого на гору, схопилася за ноги його. І підійшов Гиєзій, щоб відвести її; але чоловік Божий сказав: залиш її, душа в неї засмучена, а Господь приховав від мене і не оголосив мені.
28
И$ рече жена` е^да` проси'хъ сн~а ё^ г~а мое^го, ја^ко реко'хъ не прелсти мене`”
28
І сказала вона: чи просила я сина в господаря мого? чи не говорила я: «не обманюй мене»?
29
И$ реq і^е^лисе'и къ гиѓ^зїю, препоя'ши чре'сла своя` и^ возми` же'злъ мо'и въ рђцњ свои`, і^ и^ди`. и^ ја%ко а%ще ѓ^бря'щеши мђ'жа не блsви е^го. и^ а'ще блsвиT т^я мђжъ не эTвњща'и е^мђ. и^ возложи` же'злъ мо'и на лице` ѓ^тро'чищђ”
29
І сказав він Гиєзію: підпережи стегна твої і візьми жезл мій у руку твою, і піди; якщо зустрінеш кого, не вітай його, і якщо хто буде тебе вітати, не відповідай йому; і поклади жезл мій на лице дитини.
30
И$ реq мт~и ѓ^тро'чища жи'въ г~ь и^ жива` дш~а твоа` а%ще ѓ^ста'нђ тебе` и^ въста` і^е^лисе'и і^ и^де` въ слDњ е^я`”
30
І сказала мати дитини: живий Господь і жива душа твоя! не відстану від тебе. І він встав і пішов за нею.
31
Гиѓ^зїи же ё^преди и& и^ возложи же'злъ на лице` ѓ^тро'чищђ. и^ не бњ гла'са ни послђша'нїя. и^ възврати'ся въ срњте'нїе е^го и^ повњ'да е^мђ гл~я, не въста` ѓ^тро'чищъ”
31
Гиєзій пішов попереду них і поклав жезл на лице дитини. Але не було ні голосу, ні відповіді. І вийшов назустріч йому, і доніс йому, і сказав: не пробуджується дитина.
32
И$ вни'де і^е^лисе'и въ хра'мъ, и^ с^е ѓ^тро'чищъ ё^мры'и положе'нъ б^њ на ѓ%дрњ е^го”
32
І ввійшов Єлисей у дім, і ось, дитина померла лежить на постелі його.
33
И вни'де і^е^лисе'и в до'мъ. и^ затвори` две'ри эT ѓ^бо'ю само'ю. и^ помоли'ся г~ђ,
33
І ввійшов, і замкнув двері за собою, і помолився Господу.
34
и^ възы'де и^ ля'же на ѓ^тро'чищи. и^ положи` ё^ста` своя` на ё^стXњ е^го. и^ ѓ'чи свои` на ѓ'чи е^го. и^ рђ'цњ свои` на рђ'цњ е^го, и^ пле'снњ свои` на пле'снђ е^го. и^ дђнђ на'нь і^ и^де` ѓ^ не'мъ и^ разъгорњ я пло'ть ѓ^тро'чищђ”
34
І піднявся і ліг над дитям, і приклав свої вуста до його вуст, і свої очі до його очей, і свої долоні до його долонь, і простягся на ньому, і зігрілося тіло хлопчика.
35
И$ ѓбрати'ся и^ ѓ^бходи` в# хра'мњ сю'дђ и сю'дђ. и^ възы'де и^ преклони'ся на ѓ^тро'чища сеDмижды. и^ эTвр~ъзе ѓ^тро'чищъ ѓ'чи свои`”
35
І встав і пройшов по світлиці назад і вперед; потім знову піднявся і простягся на ньому. І пчихнула дитина разів сім, і відкрила дитина очі свої.
36
И$ воз#пи і^е^лисе'и къ гиѓ^зїи, и^ рече. призови м^и сђман#тяны'ню сїю. и^ възва ю& и^ вни'де к не'мђ. и^ рече е'й і^е^лисе'и прїими сн~ъ тво'и”
36
І покликав він Гиєзія і сказав: поклич цю сонамитянку. І той покликав її. Вона прийшла до нього, і він сказав: візьми сина твого.
37
И$ вни'де жена` и^ паде` на' ногђ е^го и^ поклони'ся е^мђ до земля`, и^ поја%тъ сн~а свое^го и^зы'де”
37
І підійшла, і впала йому в ноги, і поклонилася до землі; і взяла сина свого і пішла.
38
І$ е^лисе'и, возврати'ся в# галга'лы. и^ б^њ гла'дъ в# земли` то'й. и^ сн~ове прoрчи сњдя'хђ преD нимъ. и^ рече і^е^лисе'и ѓ^тро'чищђ свое^мђ, наста'ви ко'нобъ ве'лїи, и^ свари` варе'нїе сн~омъ проро'чиM”
38
Єлисей же повернувся в Галгал. І був голод у землі тій, і сини пророків сиділи перед ним. І сказав він слузі своєму: постав великий казан і звари юшку для синів пророчих.
39
І$ и^зы'де е^ді'н# эT ниX на село` собра'ти ѕелїа ди'вїа и^ ѓ^брњтъ винограD на селњ`, и^ набра` в не'мъ ја%блока ди'вїяго, по'лнђ ри'зђ свою`, и^ всы'па в коте'лъ на сваре'нїе. ја^ко не разђмњша”
39
І вийшов один з них у поле збирати овочі, і знайшов дику витку рослину, і набрав з неї диких плодів повний одяг свій; і прийшов і накришив їх у казан з юшкою, тому що вони не знали їх .
40
И$ принесе мђжеM ја%сти. и^ бы'сть ја^дђщиM и^мъ эT варе'нїя. и^ с^е возопи'ша и рњша смр~ть еs въ коно'бњ чл~че бж~їи, не мого'ша ја%сти”
40
І налили їм їсти. Але як тільки вони стали їсти юшку, то здійняли крик і говорили: смерть у казані, чоловіче Божий! І не могли їсти.
41
И$ рече возми'те мђки` и^ въсы'пте в# коно'бъ. и^ рече і^е^лисе'и къ гиѓ^зїю ѓ%трочищђ свое^мђ, и^знеси` лю'демъ да ја^дяT. и^ не бы'сть ктомђ` лђка'ваго гла'са ѓ^ коно'бњ”
41
І сказав він: подайте борошна. І всипав його в казан і сказав [Гиєзію]: наливай людям, нехай їдять. І не стало нічого шкідливого в казані.
42
И$ мђжъ прїиде эT веџарылисы, и^ принесе` къ чл~кђ бж~їю прьвороDныи хлbњ я^чныи, к~. и^ смо'квы. и^ рече да'ите лю'демъ да ја^дя'тъ”
42
Прийшов хтось з Ваал-Шалиші, і приніс чоловіку Божому хлібний початок — двадцять ячмінних хлібців і сирі зерна в лушпинні. І сказав Єлисей: віддай людям, нехай їдять.
43
И рече ѓ%трокъ е^го не довлњ'етъ с^е преD сто'мъ мђж'ъ. и^ реq лю'демъ да'ждъ я& да ја^дя'тъ, ја%ко си'це гл~етъ г~ь да ја^дя'тъ и^ ѓ^ста'неT и%мъ”
43
І сказав слуга його: що тут я дам сотні людей? І сказав він: віддай людям, нехай їдять, бо так говорить Господь: «наситяться, і залишиться».
44
И$ ја^до'ша и^ ѓ^ста по гл~ђ гн~ю и^же гл~а і^е^лисе'и”
44
Він подав їм, і вони наситилися, і ще залишилося, за словом Господнім.