Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Маккаве'и і^ и'же с ниM бњхђ гм~ъ себе защища'ющи храM же и^ граD воспрїяT,
1
Маккавей же і ті, що були з ним, під проводом Господа, знову зайняли храм і місто,
2
ка'пища и%хже и^ноплеме'нницы потоrжищехᲆ ё^строи'ша, е^ще` же и^ требища раскопа`.
2
а побудовані іноплемінниками на площі жертовники і капища зруйнували.
3
и^ ѓ^чищше хра'м#, и%нъ ѓ'лтарь сътвори'ша. и раж#жегше ка'менїе и^ възеMше ѓ%гнь принесо'ша жрътвђ по дво'ю лњтђ и^ мsць, ѕ~” и^ џимїамы и^ свњщницы и^ хлњбы пре'дъложенїя сътвори'ша
3
Очистивши храм, вони спорудили інший жертовник; розпаливши камені і взявши з них вогонь, принесли жертву після дворічної перерви, зробили кадильницю і свічники і предкладення хлібів.
4
ихже ради съᲄворенїи. моля'хђ г~а, паDше ниw, да не кᲄомђ си'цевыа ѕло'бы слђча'тся и^мъ. н^о а^ще когда` и^ съгрњшатъ эT него съ кротостїю наказђ'ются, и^ не варва'ромъ и^ хђлным# ја^зы'комъ предадя'тся”
4
Влаштувавши все це, вони молили Господа, падаючи ниць, щоб їм не зазнавати більше таких бід; якщо ж коли і згрішать, те нехай покарає Він їх милостиво, не віддаючи богохульним і жорстоким язичникам.
5
Во'нь же дн~ь храмъ эT и^ноплемен#никъ ѓ^скврᲆнися. слђчися в то'и же дн~ь ѓ^чищенїю быти храма. к~е го дн~е мsца, и^же е^сть хаслевъ”
5
У той самий день, в який осквернений був храм іноплемінниками, звершилося й очищення храму, у двадцять п’ятий день того самого місяця Хаслева.
6
И$ съ веселїемъ праꙁнова'хђ дн~їи, и~. по ѓ%бразђ сњни помина'ющи. ја%ко преже мала'го времени празнDика сњн#наго въ горахᲆ и^ въ пещерахъ ѕвњрїимъ ѓ%бразомъ бњша пасо'ми.
6
І провели вони у веселощах вісім днів за подобою свята кущів, згадуючи, як незадовго перед тим часом вони проводили свято кущів, подібно до звірів, у горах і печерах.
7
џирса ради и^ вњтвїи ꙁеленыхᲆ е^ще же и^ фини'къ и^мᲇ'ющиX пњснь приноша'хђ да'вшемђ ѓ^чистити мњсто свое”
7
Тому вони з жезлами, оповитими плющем, і з квітучими гілками і пальмами підносили хвальні пісні Тому, Який благопоспішив очистити місце Своє.
8
И$ повелњша ѓ%бъщђю за'повњдь и^ повелњнїя всемђ ја^зы'кђ і^ё^де'искђ по вся` лњта праꙁнова'ти дн~и сїа”
8
І загальним рішенням і вироком визначили — всьому юдейському народу святкувати ці дні щорічно.
9
И$ а^нтїѓ'хъ ё^бо и^же прои^менова'шеся е^пифа'нъ скон#ча'нїе ᲄа'ко и^мњ”
9
Така була кончина Антиоха, прозваного Єпифаном.
10
Нн~њ же эT е^ё^паᲄорA сн~а а^нтїѓ'ха нечестива'го бы'в#шая речемъ, съкраща'ющи лђка'вая и^же въ бра'неX сътворена сђть.
10
Тепер викладемо, що відбувалося за Антиоха Евпатора, сина того нечестивця, обмежуючись лихами воєн.
11
се'й б^о воспрїя црsтвїе и^ поста'ви наD дњтельми црsкими, лисїя нњ'коего ё^доли сљ=рїискїя и^ финикїискїя во'и протарха.
11
Прийнявши царство, він доручив управління якомусь Лісію, головному воєначальнику Келе-Сирії і Фінікії.
12
п#толоме'и же нарица'емыи макронъ пра'веDное съблюда'ти и%де въ і^ё^де'ю бы'вшея ради ѓ^биды, и^ покђша'шеся ја%же к ни'мъ ми'рно проводи'ти.
12
Бо Птоломей, на прізвисько Макрон, вважав за краще дотримуватися справедливости щодо юдеїв, після несправедливостей, які були стосовно них, і намагався справи з ними закінчувати мирно.
13
эTнюдђже ѓ^клевета'нъ эT дрђгъ къ е^ё^паᲄорђ. и^ по всемђ преда'тель слы'ша, сего ради кљ=пра въвњренаго эT филомитора ѓ^стави, и^ кᲆ а^нтїѓ'хђ е^пифа'нђ эTи'де съ бл~горо'дᲆствомъ и^ вла'стїю эT а^џимїя, ја%доM животъ сконча`”
13
Тому на нього звели наклеп улюбленці перед Евпатором, і, всюди чуючи назву зрадника за те, що він залишив довірений йому від Филометора Кіпр і перейшов до Антиоха Єпифана, він, не маючи почесної влади, від суму отруїв себе, і так скінчив життя своє.
14
Горгїя же е^гда` быs вое^вода мњстомъ прїятымъ и^ по всемђ і^ё^де'и ратова'ше”
14
Горгій же, ставши у тих місцях воєначальником, утримував наймані війська і безупинно підтримував війну проти юдеїв.
15
С ниM же и^дђме'ане в#зима'хђ въ времена твеrдыня, наё^ча'хђ і^ё^деѓ'въ прибњга'ющихъ эT і^ерsлима прїима'ти, и^ ратова'ти начина'хђ”
15
Разом з ним і ідумеї, які володіли зручними укріпленнями, тривожили юдеїв, і, приймаючи до себе вигнаних з Єрусалима, починали війни.
16
Сђщїи же съ маккавеѓ'мъ сътвори'ша мл~твђ и^ моля'щи б~а съпобо'рника иM бы'ти, на и^дђмеискїя твердыни ё^стреми'шася.
16
Ті ж, що були з Маккавеєм, звершуючи моління і благаючи Бога бути помічником їм у війні, кинулися на укріплення ідумеїв.
17
и%мже прилњжа'щимъ мђжествене ё^дръжа'ни бы'ша мњста`” Всњхъ же на стᲇнахъ ратђ'ющихъ ё^би'ша боле нежели два`десять ти'сящъ.
17
І, зробивши на них сильний напад, вони оволоділи цими місцями, помстилися всім, хто бився на стінах, умертвляли всіх, хто траплявся назустріч, і побили не менше двадцяти тисяч.
18
и^збњгшиX же нњкои^хъ бо'ле Wџ~, въ два' пирги тверды и^ запа'сны и вс^я къ браненїю и^мђща”
18
Не менше дев’яти тисяч утекли у дві дуже міцні вежі, зебезпечені всім проти облоги.
19
Мак#каве'и же къ и^хъ поборенїю ѓ^ста'ви си'мона і^ и^ѓ'сифа, е^ще же и^ закхе'я, і^ и'же с нимъ доволных#, саM же эTи'де”
19
Залишивши Симона і Йосифа і ще Закхея з достатньою кількістю людей для облоги їх, Маккавей сам вирушив у такі місця, де він більше потрібен був.
20
Сђщїи же съ си'моноM прельсти'шася эT нњ'кои^хъ и^же въ столпњхъ сребра` ради. и^ Wо~, дидра'гмъ воспрїимши ѓ^ста'виша нњ'кои^хъ и^ꙁбњжа'ти”
20
А ті, що були із Симоном, будучи сріблолюбними, дали деяким з тих, що знаходилися у вежах, підкупити себе грішми; одержавши сімдесят тисяч драхм, дозволили деяким утекти.
21
Въꙁвњсти же ся мак#каве'ю ѓ^ бы'вшеM и^ собра` нача'лники люде'и и^ повњда на ниX ја%ко сребра' ради прода'ша бра'тїю и^ сђпоста'ти и^хъ эTпђстиша.
21
Коли донесено було Маккавею про те, що сталося, він, зібравши народних вождів, докоряв їм, що вони за срібло продали братів, відпустивши ворогів їхніх.
22
бы'вшиX ё^бо преда'тель ё^би, и^ внезапђ два` столпы раꙁдрђши.
22
Цих людей, які зробилися зрадниками, він віддав на смерть, і негайно оволодів двома вежами.
23
ѓ^рђжїи же вс^я сђща'я въ двђ` твердыняхъ рђка'ми ё^спᲇва'я погђби бо'ле, Wк~”
23
Маючи постійно успіх у зброї, яка була у руках його, він знищив у цих двох укріпленнях понад двадцять тисяч чоловік.
24
Тимоџе'и же и^же преy эT і^ё^де'и бысть пораженᲆ, созва` во'и странныхъ мно'жество, і^ и'же въ а^сїи ко'н#никъ собра` не ма'ло прїиде, ја^ко ѓ^рђжїем# і^ё^де'ю прїя'ти”
24
Тимофій же, раніше переможений юдеями, зібрав дуже численне військо з чужоземців, зібрав чимало і вершників, що були в Азії, і з’явився в Юдею з наміром завоювати її.
25
Мак#кавеи же і^ и'же с ниM, приближа'ющися е^мђ къ мл~твᲇ бж~їи ѓ^братишася, главы` земле'ю посыпа'юще и^ чресла` вретищами препоясавше
25
При його наближенні ті, що були з Маккавеєм, звернулися у молитві до Бога, посипавши землею голови й оперезавши стегна веретищами.
26
преD ѓ%лтарем# ниць паDше. моля'хђ ми'лостива и^мъ бы'ти. враждова'ти же враждђю'щимъ на нихъ и^ сђпоста'томъ сђпроти'виTся, ја%ко ꙁако'нъ реq”
26
Припадаючи до підніжжя жертовника, вони благали Його, щоб Він був милостивим до них, був ворогом ворогам їхнім і супротивником супротивникам, як говорить закон.
27
Бы'вши же по моли'твᲇ воспрїя`ша ѓ^рђжїя далече эT гра'да и^ꙁшеDше, приблиQше же ся ра'тникоM в себњ бы'ша”
27
Звершивши молитву, вони взяли зброю і далеко відійшли від міста; наблизившись же до ворогів, зупинилися.
28
Слн~цђ же воZсїява'ющђ ѓ^бо'и же совокђпи'шася” Сїи же и^мђще бл~гополђченїе и^ побњ'ды бла'гость прибњжи'ща ради ја%же къ г~ђ. ѓ^ни же вое^водђ бра'ни по'мощїю и^мња'хђ”
28
Коли зійшло сонце, ті й інші вступили у битву — одні, в доблесті своїй, маючи запорукою успіху і перемоги пристановище у Господі, інші, — поставивши проводирем битви лють.
29
Пребывающи же бра'ни ја^ви'шAся сђпоста'томъ эT нб~си мђжїи, е~, на ко'нехᲆ ꙁла'ты ё%ꙁды и^мђще бл~голњпне правя'ще і^ё^де'ѓвъ. эT ниX же два`
29
Коли відбулася завзята битва, то супротивникам явилися з неба п’ять величних мужів на конях із золотими вуздами, і двоє з них були на чолі юдеїв:
30
мак#каве'я средњ и^мњ'ющи, ѓ^рђжїи свои'ми ꙁащища'ющи здрава сохраня'хђ. на сђпосᲄаты же сᲄреляnми и кера'внами мета'хђ. и%мже смњсишася невњдњнїемъ сњча'хђся мятежа и^сполнени.
30
вони взяли Маккавея у середину до себе і, покриваючи своїм озброєнням, зберігали його неушкодженим, на супротивників же кидали стріли і блискавки, так що вони, змішавшись від осліплення і сповнені страху, самі себе уражали.
31
ё^би'ша же ся” Wк~ и^ пять сотъ пњшець, кон#никъ же х~”
31
Побито було двадцять тисяч п’ятсот піших і шістсот кінних.
32
Тимоџе'и же ё^бо побњже въ гаꙁарђ гл~емђю твердыню бл~голᲇпнђю стра'жђ, вое^вод#ствђ'ющђ же т^ђ хереё`”
32
Сам Тимофій утік у фортецю, називану Газара, дуже міцну, яка знаходилася під начальством Херея.
33
Мак#каве'и же і^ и^же с ниM бњхђ веселя'щеся, ѓ^быидоша сᲄра'жђ дн~и д~.
33
Ті, що були з Маккавеєм, весело облягали цю фортецю протягом чотирьох днів.
34
сђщїи же внђтрь твердыни мњста ё^пова'юще паче мњры хђляхђ и^ словеса` неподобна и^зноша'хђ”
34
А ті, що знаходилися у фортеці, впевнені у неприступності цього місця, надмірно лихословили і промовляли хульні слова.
35
ЈА/влъшђ же ся, к~е дн~и, ю%ноши и^же съ мак#каве'ѓмъ бњхђ, раз#жегшеся ја%ростїю власфимїи ради, приближишаs къ стњнњ, ѕвњроѓ%бразною ја%ростїю в#паDшаго иM раз#сњкоша
35
На світанку п’ятого дня двадцять юнаків з тих, що були з Маккавеєм, запалившись гнівом від такого лихослів’я, хоробро кинулися на стіну і зі звірячою люттю уражали кожного, хто траплявся.
36
і^нїи же сиM подобне вᲆсходя'ще съ нђжDею къ и^же внђтръ зажгоша сᲄолпы. и^ вожег#ше ѓ%гнь и^ злорекђщиX живыX сож#гоша,
36
Інші також кинулися під час сум’яття на тих, що знаходилися всередині, підпалювали вежі, і, розпаливши багаття, спалювали хульників живими; інші розбивали ворота, і, впустивши у них решту війська, оволоділи містом;
37
и^нїи же врата разсњко'ша, въспрїявшеy прочїи чинъ, взя'ша граD. и^ тимоџе'а съкровеннаh в нᲇ'коеM р#вњ заклаша, и^ брата е^го хереа^на, и^ а^пол#лофана.
37
Тимофія ж, який сховався у рові, убили, так само як і брата його Херея, й Аполлофана.
38
сїяy сотворше со пњсньми і^ и^сповњдан#ми блsвяхђ г~а бл~годњтеля ве'лїя и^ побњдода'теля і^и^л~еви”
38
Звершивши це, вони з піснями і славослів’ями подякували Господу, Який так багато благодіяв Ізраїлю і дарував їм перемогу.