Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
й оголосив йому, що єрусалимська скарбниця наповнена незліченними багатствами, так само як незліченна кількість грошей зібрана, і немає у них потреби для приношення жертв, але все це може бути обернене під владу царя.
Аполлоній же, побачившись з царем, повідомив йому про зазначені багатства, а він, призначивши Іліодора, поставленого над державними справами, послав його і дав наказ вивезти згадані скарби.
8
скоро же и^лиѓ^доръ творя'ше ше'ствїе” Гл~аше ја%ко по гра'дњхъ килїи и^ сирїи и^ финикїи проходя`” Ве'щи же црsкои повелᲇнїе конча'я.
8
Іліодор негайно вирушив у дорогу, під приводом огляду міст Келе-Сирії і Фінікії, а насправді для того, щоб виконати волю царя.
9
прїиде же въ і^ерsліM и^ любо мDђро эT а^рхїере'я граDска прїяT повњда` ѓ^ бы'вшемъ ја^вле'нїю, и^ чт^о ради прїиде скаꙁа`” Въпраша'ше же а^ще и%стинно сїя тако бђдђтъ”
9
Прибувши ж у Єрусалим і будучи дружньо прийнятим первосвящеником міста, він сповістив йому про отриману вказівку й оголосив, задля чого прийшов, притім запитував: чи дійсно все це так?
Хоча первосвященик показав, що це є довірене на збереження майно вдів і сиріт,
11
нњцїи б^о бы'ти и^рка'на то'вїи ѕњло мђжа чsтна. не ја%коже б^њ ꙁнося нечести'выи си'монъ” Всего же сребра` тала'нᲄъ у~, а^ злаᲄа с”
11
і частково Гиркана, сина Товії, мужа дуже знаменитого, а не так, як обмовляв нечестивий Симон, і що всього чотириста талантів срібла і двісті золота;
12
ѓ^бидити же ст~ыни мњста вњровавшихᲆ, и^ чsтноа цр~кви по всемђ ми'рђ чести, и^ наси'лїе по всемђ хотя'ше бы'ти.
12
кривдити ж тих, які поклалися на святість місця, на повагу і недоторканність храму, шанованого в усій вселенній, ніяк не слід.
13
и^лиѓ^до'ръ же си'хъ ра'ди и^мњяше црsкое повелњнїе, гл~аше всяко подоба'етᲆ бы'ти семђ къ црsко повелњнїе.
13
Але Іліодор, маючи царський наказ, рішуче говорив, що це має бути взяте у царську скарбницю.
14
въчини' же дн~ь и^ вниде съзрњти хотя`, бњ же не ма'ло смятенїе по градђ сего ради”
14
Призначивши день, він увійшов, щоб зробити огляд цього, і відбулося чимале хвилювання в усьому місті.
15
Сщ~енницы же преD ѓ^лтаре'мъ въ ст~ительскихъ риꙁахъ поврьго'ша себе призыва'хђ съ нб~си ѓ^ завњте възаконе'номъ свои^мъ сїя съхрани'ти.
15
Священики у священних облаченнях, упавши перед жертовником, взивали до неба, щоб Той, Який дав закон про майно, яке довіряється святилищу, у цілості зберіг його тим, що довірили.
16
бњ же зря лице` а^рхїере'ѓво смятеся мы'слїю” зра'къ б^о и^ ви'дъ и^змњненъ ја^ви'ся по дш~и понђжде'нїя”
16
Хто дивився на лице первосвященика, відчував душевне потрясіння; бо погляд його і колір обличчя, який змінився, виявляв його душевне знічення.
Його охопив жах і тремтіння тіла, з чого явна була для тих, хто дивився, скорбота його серця.
18
и%нїи же събрани эT домо'въ сотњка'хђся на все`ро'днђю слђжбђ. ꙁане` хотя'ше прїити мњсто въ порђга'нїе”
18
Деякі родинами вибігали з домів на всенародне моління, бо випадало священному місцю зазнати наруги;
19
Же'ны же препояса'шася по прьсехъ власени'цами на пђтехъ ё^множа'хђся. заключе'нїи же дв~цы, е^ді'ны ё^бо прибњга'хђ къ вра'томъ, і^ и'нїи же на стњны. нњцїи же ѓ^коnцами приничахђ
19
жінки, оперезавши груди веретищами, натовпами ходили по вулицях; усамітнені діви деякі бігли до воріт, інші — на стіни, а деякі дивилися з вікон,
Вони благали Вседержителя Бога зберегти довірене у цілості тим, що довірили.
23
И$лиѓ^до'р же и^же смы'сли съвръша'ше. здњ же е^мђ сᲆ даноносцы вᲆ газофилакїю пришеDшђ”
23
А Іліодор виконував те, що було припущенням.
24
Вседръжи'тель же г~ь вся'коя вла'сти си'лныи, ја^вле'нїе ве'лїе сътвори`” ЈА/коже всњмъ дръзнђвшиM събра'тися. и^ пришеDшим# бж~їю си'лђ въ ё^клоне'нїе и^ въ ё'жасъ премњни'ти. тако да вси` и^же дрᲆзи бњхђ”
24
Коли ж він із озброєними людьми увійшов уже в скарбницю, Господь батьків і Владика усякої влади явив велике знамення: всі, хто насмілився увійти з ним, будучи ураженими страхом сили Божої, прийшли у знемогу і жах,
бо явився їм кінь зі страшним вершником, покритий прекрасним покровом: швидко несучись, він уразив Іліодора передніми копитами, а той, хто сидів на ньому, здавалося, мав золоте всеозброєння.
26
и%нїи же дв^а ја^ви'шася е^мђ ю%ноши си'лою кра'сни. предо'бри сла'вою ё^краше'ни же ѓ^дњя'нїи. и^же ѓ^бъстоя'ша е^го и^ эT ѓ^бњю же странђ бњхђ беспреста'ни, мно'ги налага'ю^ще е^мђ раны.
26
Явилися йому і ще інші два юнаки, квітучі силою, прекрасні на вигляд, благоліпно одягнені, які, ставши з того й іншого боку, безупинно бичували його, заподіюючи йому багато ран.
27
внеꙁа'пђ же и^лиѓ^доr паде` на' ꙁемлю, е^гоже мно'га м#гла` ѓ^бъя'тъ, въсхити'вше же и^ на ѓ^дрњ нося'ща
27
Коли він раптово упав на землю й обійнятий був великою темрявою, тоді підняли його і поклали на ноші.
Божественною силою він був повалений безмовним і позбавленим усякої надії і порятунку.
30
Сїи же г~а блsвяхђ, ја%же въꙁвели'чи мњсто свое и^ цр~ковь. и^же пре'жде стра'ха и^ смяте'нїя и^спо'лнъ. ја^вля'ющђ все держи'телю б~ђ, ра'дости и^ весе'лїя и^сполни'ся”
30
Вони ж благословляли Господа, Який прославив Свою оселю; і храм, який незадовго перед тим був наповнений страхом і смутком, явленням Господа Вседержителя наповнився радістю і веселощами.
Невдовзі деякі з близьких Іліодора, прийшовши, благали Онію прикликати Всевишнього і дарувати життя тому, хто лежав уже конаючи.
32
Помышля'ше же а^рхїере'и да не ко'гда цр~ь помы'слиT лђка'в#ство нњ'кое и^лиѓдора ра'ди на і^ё^деи сътвори'ти. принесе за сп~сенїе мђ'жа же'ртвђ”
32
Первосвященик, побоюючись, щоб цар не подумав, що юдеями зроблено яке-небудь зловмишлення проти Іліодора, приніс жертву за його порятунок.
33
Є$гда же а^рхїере'и моля'шеся, и^ сїи ю%ноши паки ја^ви'шася и^лиѓ^до'рђ в тњх' же ѓ^дњя'нїяX ѓ^блече'ни и^ ставше рњша и^ѓ^нїи жеръцђ хвалђ въꙁда'и, е^го б^о ради г~ь тебњ живо'тъ дарова.
33
Коли ж первосвященик приносив умилостивительну жертву, ті самі юнаки знову явилися Іліодору, прикрашені тим самим одягом, і, ставши, сказали йому: віддай велику подяку первосвященику Онії, бо заради нього Господь дарував тобі життя;
34
ты же бїенъ въꙁвњсти всњмъ вели'чества бж~їя и^ держа'вы” И$ сїя ре'кше неви'дими быша.
34
ти ж, покараний від Нього, сповіщай усім велику силу Бога. І, сказавши це, вони стали невидимі.
якщо ти маєш якого-небудь ворога і супротивника твого правління, то пошли його туди, і зустрінеш його покараним, якщо тільки залишиться він у живих, бо на місці цьому істинно перебуває сила Божа: