Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Понад те обіцяв і ще підписати сто п’ятдесят талантів, якщо надано йому буде владою його влаштувати училище для тілесних вправ юнаків і писати єрусалимлян антиохійцями.
10
Повелњвшђ же цр~ю и^ нача'ло ё^дръжа. а%бїе же на ја^зыческїи ѓ^бы'чаи поDро'дныя своа приводи'ти нача”
10
Коли цар дав згоду, і він одержав владу, негайно почав схиляти одноплемінників своїх до еллінських звичаїв.
Він відкинув людинолюбно надані юдеям царські пільги за клопотанням Іоана, батька Евполемового, який посилав посольство до римлян про дружбу і союз; порушуючи законні установи, він вводив супротивні закону звичаї.
Навмисно під самою фортецею побудував він училище для тілесних вправ юнаків і, залучивши кращих з юнаків, підводив їх під соромітну покришку.
13
Бњ же си'це нача'ло и^ въхожDенїе ја^ꙁы'ческа жи'тельства, нечести'ваго ради и^ не а^рхїере'искаго насонова неподо'бнаго бестђдїа нанесе'наго,
13
Так з’явилася схильність до еллінізму і зближення з іноплемінництвом унаслідок непомірного нечестя Іасона, цього безбожника, а не первосвященика,
14
ја%ко не ктомђ ѓ%крsтъ ѓ^лтаря жерцы` творя'хђ слђже'нїе” Но ѓ^бнища хра'мъ и^ жертвы не помня'хђся, тща'хђся прича'сᲄницы бы'ти палестрамъ и^ преда'нїи е^го стропти'выхъ”
14
так що священики перестали бути ревними до служіння жертовнику і, нехтуючи храм і будучи недбалими до жертв, поспішали брати участь у противних закону іграх палестри за закликом кинутого диска.
За це спіткало їх тяжке відвідування, і ті самі, з якими вони змагалися у способі життя і хотіли в усьому уподібнитися, стали їхніми ворогами і мучителями;
17
нечествова'ти въ бжsтвеныхъ ꙁако'нњхъ не ё^до'бъ” н^о симъ послњдђя время и^ꙁвњстиT.
17
бо нечестиво чинити проти Божественних законів неможливо безкарно, як показує час, що настає після того.
18
бывшђ же праꙁникђ а^гоновђ вᲆ тљ=ре и^ цр~ь бысть т^ђ,
18
Коли святкувалися у Тирі п’ятирічні ігри, і цар був присутній там,
19
посла` и^а^сонъ сра'мныа мђ'жи нося'щи сребра` дидраhм# т~, въ жрътвђ и^раклеѓ^вђ. и%хже вопраша'хђ принесшїи да не възлагаюT въ жрътвђ ја^ко не достои^тъ. н^о въ и%ныя расходы и^хъ въмњнити,
19
тоді нечестивий Іасон послав туди глядачами антиохійців з Єрусалима, щоб доставити триста драхм срібла на жертву Геркулесу; але самі ті, що принесли, просили не вживати їх на жертву, вважаючи це непристойним, а призначити на інші витрати:
20
сїя ё^бо посла` пославшимъ въ жрътвђ и^раклеѓ^вђ. ради принесеныX же да'ны сђть въ дњ'ло кораблемъ тревњтрилнымъ”
20
отже, ним послані ці гроші у жертву Геркулесу від імені того, хто посилав, а тими, що принесли, вони обернені на влаштування гребних суден.
Коли потім Аполлоній, син Менесфея, був посланий у Єгипет з нагоди сходження на престіл царя Птоломея Филометора, Антиох запідозрив його у ворожості до себе і почав намагатися убезпечити себе проти нього; тому, вирушивши в Іоппію, він прийшов до Єрусалима.
22
величествене эT а^сона и^ града въспрїяT, и^ со свњщами свњтлыми и^ хва'лами в#шелъ еs” И$ эTтђдђ въ фљ=никїю во'и воZврати.
22
Чудово прийнятий Іасоном і містом, він увійшов при світильниках і вигуках, і звідти вирушив з військом у Фінікію.
Тоді Менелай, думаючи скористатися сприятливою нагодою, викрав із храму деякі золоті сосуди і подарував Андронику, а інші продав у Тирі й навколишніх містах.
Достовірно дізнавшись про те, Онія викрив його і відійшов у безпечне місце — Дафну, що лежить біля Антиохії.
34
и^деже менела'и пристђпи кᲆ а^ндроникђ моля'щи, да ѓ^нїю ё^бїеT. ѓ%н же грядя'ше кᲆ ѓ^нїи, и^ даде десни'цђ сᲆ кля'твою совᲇтђя е^мђ ле'сᲄїю” Вечерђ же бы'вшђ лежа'щима и%ма, нападе наn ѓ^та'и прише'дъ, и^ ё^би е^го.
34
Тому Менелай, заставши наодинці Андроника, просив його убити Онію; і він, прийшовши до Онії і підступно запевнивши його, давши руку з клятвою, хоч і був у підозрі, переконав його вийти зі сховища і негайно убив, не посоромившись правди.
35
е^я'же ради вины` не токмо і^ё^де'и, н^о е^ще` і^ и%нїи ја^зы'цы мно'ѕи прогнᲇва'хђся ё^бїисᲄва ради неправеDнаго и%мже ё^би мђж'а”
35
Цим роздратовані були не тільки юдеї, але і багато хто з інших народів, і обурювалися на беззаконне убивство цього мужа.
Антиох, душевно засмучений і розчулений співчуттям, оплакував чесноти і велике благочестя померлого,
38
раꙁъја%ри же ся дш~ею на а^ндроника, и^ перфирђ и^ꙁвлече, и^ хитонъ раздра, по всемђ градђ повелᲇ ѓ^бводи'ти, в неM же ѓ^нїю ё^би, тамоy и^ е^го ё^би, г~ь въꙁдаs е^мђ досᲄо'инђю мђ'кђ.
38
й у гніві на Андроника, негайно знявши з нього порфиру і роздерши одяг, наказав водити його по всьому місту і на тому самому місці, де він злочинно погубив Онію, стратити вбивцю; чим Господь і воздав йому заслужену кару.
Коли ж у місті було вчинено багато святотатств Лисимахом, зі зволення Менелая, і рознеслася про те чутка, то народ повстав на Лисимаха, бо викрадено було багато золотих сосудів.
Коли повстав народ, сповнений гніву, то Лисимах озброїв до трьох тисяч чоловік і почав беззаконне насильство під проводом одного тирана, старого літами і не менш застарілого у безумстві.
Менелая, винуватця всього зла, звільнив від звинувачень, а нещасних, які, якби і перед скіфами говорили, були б відпущені незасудженими, засудив на смерть.
48
скоро ё^бо неправеDнђ тщеᲄђ воспрїаша граждане и^ люди и^ сщ~енныя сосђды, прею прогнани сђть”
48
Так швидко понесли несправедливу страту ті, що говорили на захист міста, народу і священних сосудів.
49
Сея` раd вины и^ тири прогнњ'вани на погребенїе тщивњиши бы'ша”
49
Тиряни, обурюючись на те, щедро доставили потрібне для поховання їх.
50
менела'и же и^хъ ради дръжавнаго ё^множенїя пребыва'ше во вла'сти, ё^множа'ющися ѕлобњ. и^ великъ бысть налаја^тельство гража'номъ”
50
А Менелай, завдяки користолюбству начальників, утримав за собою владу і, зростаючи у злобі, зробився жорстоким ворогом громадян.