Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ бы'сть е^гда ё%мре саё%лъ, и^ дв~дъ възврати'ся побњжа'я а^м#мали'ка, и^ сњде давы'дъ въ скелазњ дн~и дв^а”
1
Після смерти Саула, коли Давид повернувся після поразки амаликитян і пробув у Секелагу два дні,
2
И$ бысть въ тре'тїи дн~ь, и се мђжь прїиде эT полка людїи саё'ловъ. ры'зы же е^го бя'хђ раздра'ны и^ прь'сть на главњ` е^мђ. и^ бы'сть е^гDа вни'де къ дв~дђ ѓ%трокъ, и^ паD на земли` поклони'ся е^мђ”
2
ось, на третій день приходить чоловік зі стану Саулового; одяг на ньому розідраний і порох на голові його. Прийшовши до Давида, він упав на землю і поклонився [йому].
3
И$ рече е^мђ дв~дъ эTкђдђ т^ы прїиде. и^ рече е^мђ эT по'лъка і^и^л~ева, то'кмо а%зъ е^смь е^ді'нъ ё^гоньзлъ”
3
І сказав йому Давид: звідки ти прийшов? І сказав той: я втік зі стану ізраїльського.
4
И$ рече е^мђ двDъ чт^о е^сть слово с^е възвњсти м^и. и^ се'й рече ја%ко побњго'ша лю'ди эT бра'ни, и^ падо'ша мно'ѕи эT людїи і^ и^зъмро'ша. и^ саё'лъ и^ ѓ^а^наџа'нъ сн~ъ е^го ё%мре”
4
І сказав йому Давид: що відбулося? розкажи мені. І той сказав: народ побіг з битви, і безліч народу впало і померло, і вмерли і Саул і син його Іонафан.
5
И$ рече дв~дъ ѓ%трокђ възвњщейшемђ е^мђ, како ви'дњ ја%ко ё%мре саё'лъ і^ ѓ^а^наџа'нъ сн~ъ е^го”
5
І сказав Давид отрокові, який розповідав йому: як ти знаєш, що Саул і син його Іонафан померли?
6
И$ рече ѓ%трокъ възвњща'я е^мђ бњжа прїидо'хъ въ горђ` гелвђ'искђю. и^ с^е саё'лъ натяжа'шеся на ѓ^рђжїе свое и^ с^е колесни'ци и^ вельмо'жа събра'шася на'нь”
6
І сказав отрок, який розповідав йому: я випадково прийшов на гору Гелвуйську, і ось, Саул упав на свій спис, колісниці ж і вершники наздоганяли його.
7
И$ ѓ^зрњв#ся саё'лъ и^ ви'дњ м^я и^ призвавъ м^я
7
Тоді він оглянувся назад і, побачивши мене, покликав мене.
8
и^ рече м^и, кт^оты` е^си. и^ рњхъ а^м#мали'китъ е%смь а%зъ”
8
І я сказав: ось я. Він сказав мені: хто ти? І я сказав йому: я — амаликитянин.
9
И$ рече м^и прїиди ё^бо ё^бїи м^я ја%ко ѓ'бъяT м^я ё%же тма` лю'тая. и^ къ семђ ё%же дш~а моа` нњстъ въ мнњ`”
9
Тоді він сказав мені: підійди до мене й убий мене, бо туга смертна охопила мене, душа моя усе ще в мені.
10
И$ пристђпихъ к немђ ё^бихъ и&. ви'дњхъ б^о ја^ко бњ` е^мђ живота`. по нападе'нїю е^го, и^ в#зяхъ вњне'цъ цр~ьскїи, и^же б^њ на главњ е^го. и^ ѓ^скри'лъ е^же б^њ на пле'щђ е^го, и^ принесохъ са'м# ѓ^бо'е къ господи'нђ мое^мђ”
10
І я підійшов до нього й убив його, бо знав, що він не буде живий після свого падіння; і взяв я [царський] вінець, який був на голові його, і зап’ястя, яке було на руці його, і приніс їх до господаря мого сюди.
11
И$ а'бїе дв~дъ е^м#ся за ри'зы своа`, и^ раздра я&. и^ вс^я мђжи раздра'ша ри'зы своя` и^же с ниM”
11
Тоді схопив Давид одяг свій і роздер його, також і всі люди, які були з ним, [роздерли одяг свій,]
12
И$ бишася и^ пла'кашася, и^ постишаs до' вечера по саё'лњ, и^ по і^ѓ^а^наџанњ сн~њ е^го и^ по лю'деX і^ё%динаX, и^ по домђ і^и^л~евњ ја%ко и^збїе'ни бы'ша ѕњло”
12
і ридали і плакали, і постилися до вечора за Саула і за сина його Іонафана, і за народ Господній і за дім Ізраїлів, що впали вони від меча.
13
И$ рече дв~дъ ѓ%трокђ възвњщ#шемђ е^мђ, эTкђдђ т^ы е^си. и^ рече сн~ъ мђжа эT до'мђ а^м#мали'кова е^смь а%зъ”
13
І сказав Давид отроку, який розповідав йому: звідки ти? І сказав він: я — син прибульця амаликитянина.
14
И$ реq е^мђ дв~дъ. т^о ка'ко не ё^боя'ся въздви'гнђти рђки` своя на х~а гн~я”
14
Тоді Давид сказав йому: як не побоявся ти підняти руку, щоб убити помазаника Господнього?
15
Призва` дв~дъ е^ді'наго эT ѓ%трокъ свои^хъ, и^ рече и^ди` ё^бїи е^го, и^ шеD ё^би и&, и^ ё'мре”
15
І покликав Давид одного зі слуг і сказав йому: підійди, убий його.
16
И$ рече е^мђ дв~дъ кровь твоа` на главњ` твое'и. ја%ко ё^ста` твоя` на' тя' възвњща'ша гл~ще ја%ко а%зъ ё^би'хъ х~а гн~я”
16
І той убив його, і він помер. І сказав до нього Давид: кров твоя на голові твоїй, бо твої вуста свідчили проти тебе, коли ти говорив: я убив помазаника Господнього.
17
И$ пла'кася дв~дъ пла'чемъ си'мъ по саё'лњ, и^ по і^ѓ^а^наџа'нњ сн~њ е^го.
17
І оплакав Давид Саула і сина його Іонафана цією плачевною піснею,
18
и^ рече е^же наё^чи'ти сн~ы і^ё'дины стреля'нїя. ја%ко пи'санно е^сть в# кни'ѕњ и%стиннњ”
18
і повелів навчити синів Іудиних луку, як написано в книзі Праведного, і сказав:
19
И$ рече ё^тверди'ся і^и^л~ю ё^мр'ъшиX ради на высо'кихъ ја%звени. и^ како падо'ша си'лнїи
19
краса твоя, о Ізраїлю, вражена на висотах твоїх! як упали сильні!
20
да не възвњща'ите въ геџы. н^и повњ'даите на и^сходищихъ а^сколонихъ. да не възвеселяTся дще'ри и^ноплеме'ннича. ни да възра'дђюTся дще'ри неѓ^брњзаныхъ”
20
Не розповідайте в Гефі, не сповіщайте на вулицях Аскалона, щоб не раділи дочки филистимлян, щоб не торжествували дочки необрізаних.
21
На го'рыy гелвђ'искїя да не сни'детъ роса. и^ дождъ да сни'детъ на' ня. ни'же села` нача'лъ житныхъ да и^зно'сятъ. ја^ко рас#сы'пася ѓ^рђжїе си'лныхъ. и^ ѓ^рђжїе саё'ле не бы'сть пома'зано и^е^леѓ'мъ”
21
Гори Гелвуйські! нехай [не зійде] ні роса, ні дощ на вас, і нехай не буде на вас полів з плодами, бо там уражений щит сильних, щит Саула, ніби не був він помазаний єлеєм.
22
Но^ кровїю ја%звеныхъ, эT тђка си'лныхъ. лђкъ і^ѓ^а^наџа'ноv. да не возврати'ся т^ще въспя'тъ. и^ ѓ^рђжїе саё'лово не возврати'ся безђма”
22
Без крови поранених, без жиру сильних лук Іонафана не повертався назад, і меч Саула не повертався марно.
23
Саё'лъ же і^ѓ^а^наџа'нъ възлю'бленая и^ кра'сная. не бњ'ста разлђча'ющася въ животњ` свое^мъ, и^ въ см~рти свое'и не разлђчи'стася. па'че ѓ^рла` легча'е, и^ лва крњпльши”
23
Саул та Іонафан, люб’язні і злагідні в житті своєму, не розлучилися й у смерті своїй; швидші за орлів, сильніші за левів вони були.
24
Пла'чите по саё'лњ дще'ри і^и^л~евы. и^же в^ы ѓ^блача'ше въ чръвлени'ца съкрђшенїемъ ва'шимъ. възлага'ющаго ё^краше'нїе злато на ри'зы ва'ша”
24
Дочки ізраїльські! плачте за Саулом, який одягав вас у багряницю з прикрасами і діставав на одяг ваш золоті прикраси.
25
Како падо'ша си'лнїи посреди бра'ни. і^ѓ^а^наџа'нъ збоде'нъ бысть до см~рти, на высо'кихъ твоиX ја%звеn” Тњмше
25
Як упали сильні на полі битви! Убитий Іонафан на висотах твоїх.
26
болю` потебњ бра'те мо'и, і^ѓ^а^наџа'не кра'сныи мо'и ѕњло. ё^стреми'ла бо ся бя'ше любы` тво'а на' мя, па'че любы` же'ньскїя”
26
Тужу за тобою, брате мій Іонафане; ти був дуже дорогим для мене; любов твоя була для мене вище за любов жіночу.
27
Ка'ко с^и падо'ша си'лнїи, и^ погђби'ша ѓ^рђжїя бра'нна”
27
Як упали сильні, загинула зброя військова!