Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ гл~а дв~дъ къ г~ђ словеса` пњсни сея`. во дн~ь во'нже и^зба'ви и& г~ь и^з рђ'ки всњ'хъ враh е^го, і^ и^з рђ'ки саё%ловы”
1
І заспівав Давид пісню Господу в день, коли Господь визволив його від руки усіх ворогів його і від руки Саула, і сказав:
2
И рече г~ь ка'мень мо'и, ё^твръженїе мое`, и^ сп~ситель мо'и
2
Господь — твердиня моя і кріпкість моя і спаситель мій.
3
б~ъ мо'и, храни'тель бы'сть мо'и. ё^пова'я бђ'дђ на' тя. защиTникъ мо'и и^ ро'гъ сп~се'нїа мое^го. застђ'пникъ мо'и прибњ'жище сп~се'нїю мое^мђ и^ эT непра'вды сп~се'ши м^я”
3
Бог мій — скеля моя; на Нього я уповаю; щит мій, ріг спасіння мого, огородження моє і притулок мій; Спасителю мій, від лих Ти визволив мене!
4
Хваля'и призовђ` г~а, и^ эT вра'гъ мои^хъ сп~сђся”
4
Закличу Господа всехвального і від ворогів моїх спасуся.
5
ЈА/ко ѓ^дръжа'ша м^я бо'лњзни смр~тныя, и^ пото'цы безако'нїа смђти'ша м^я”
5
Обняли мене хвилі смерти, і потоки беззаконня устрашили мене;
6
И$ болњ'зни а%довы ѓ^быдо'ша м^я. вари'ша мя сњти смерътныя”
6
кайдани пекла облягли мене, і сіті смерти обплутали мене.
7
И$ въ скорбъ мою` призва'хъ г~а. и^ къ б~ђ мое^мђ во'звахъ. и^ ё^слы'ша м^я эT ст~ыа цр~кви свое'я глаs мо'и. и^ во'пль мо'и преD ни'мъ вни'дет# во ё%ши е^го”
7
Але в тісноті моїй я прикликав Господа і до Бога мого воззвав, і Він почув із [святого] чертога Свого голос мій, і волання моє дійшло до слуху Його.
8
И$ подвижа'ся и^ трепеTна бы'сть земля`. и^ ѓ^снова'нїа го'ръ смято'шася, и^ подви'зашася и^ трепе'тна бы'сть и^ прогнњ'вася на' ня г~ь и^хъ”
8
Затряслася, захиталася земля, здригнулися і стряслися основи небес, бо розгнівався [на них Господь].
9
Възы'де ды'мъ гнњ'вомъ е^го. и^ ѓ'гнь эT лица` е^го воспланеTся. и^ ё'глїе возгорњшася эT не'го”
9
Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його вогонь, що поїдає; розпечені вуглини сипалися від Нього.
10
Преклонь нб~са и^ сни'де, и^ примра'къ поD нога'ма е^го”
10
Нахилив Він небеса і зійшов; і морок під ногами Його;
11
И$ въсњ'де на херђви'мъ, и^ ле'тњ и^ ја^ви'ся на кры'лђ вњтренюю”
11
і возсів на херувимах, і полетів, і понісся на крилах вітру;
12
И$ положи` тм^ђ за кро'въ свой. и^ ѓ'крестъ е^го кро'въ е^го. те'мна вода` во ѓ'блацњхъ а^е'рныхъ.
12
і мороком покрив Себе, як сінню, згустивши води хмар небесних;
13
эT сїянїа преD ниM разгорњшася ё%глїе ѓ^гне'нїи”
13
від блискання перед Ним розпалювалися вуглини вогненні.
14
И$ возгремњ съ нб~се г~ь, и^ вы'шнїи даs гла'съ сво'и.
14
Загримів з небес Господь, і Всевишній дав глас Свій;
15
И$ пђ'сти стрњ'лы и^ расточи я&. и^ бле'снђ мо'лнїя ё^стра'ши я&”
15
пустив стріли і розсіяв їх; [блиснув] блискавкою і знищив їх.
16
И$ ја^ви'шася и^сто'чницы моrстїи. и^ эTкры'шася ѓ^снова'нїя в#селе'ныя, эT запрњще'нїя гн~я. и^ эT доXнове'нїа дх~а гнњва твое^го”
16
І відкрилися джерела моря, оголилися основи всесвіту від грізного гласу Господа, від подуву духу гніву Його.
17
Посла` свы'ше и прїя'тъ м^я и^ поDя'тъ мя эT во'дъ мно'гъ”
17
Простер Він руку з висоти і взяв мене, і вивів мене з вод великих;
18
І$ и^зба'ви м^я эT вра'гъ мои^хъ си'лныхъ, и^ эT ненави'дящиX м^я. ја%ко ё^твръди'шася па'че мене`”
18
визволив мене від ворога мого сильного, від ненависників моїх, які були сильніші за мене.
19
Вари'ша м^я во дн~ь печа'ли мое'а и^ бысть г~ь поDя'тель мо'и”
19
Вони повстали на мене в день біди моєї; але Господь був опорою для мене
20
И$ възведе м^я на широтђ` и^зба'ви м^я, ја^ко вохсотњ` м^я”
20
і вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він благоволить до мене.
21
И$ возда'сть м^и г~ь по правдњ мое'й и^ по чистотњ` рђ'кђ мое'ю възда'сть м^и”
21
Воздав мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх нагородив мене.
22
ЈА/ко съхрани'хъ пђти` гн~я. и^ не нечествова'хъ эT б~а мое^го”
22
Бо я зберігав путі Господа і не був нечестивим перед Богом моїм,
23
ЈА/ко вс^и сђди е^го предо мно'ю сђть и^ ѓ^правда'нїя е^го не эTстђпи'шA эT ме'не”
23
бо всі заповіді Його переді мною, і від уставів Його я не відступав,
24
И$ бђ'дђ непоро'ченъ с ниM, и^ съхраню'ся эT безако'нїа мое^го”
24
і був непорочним перед Ним, і остерігався, щоб не згрішити мені.
25
И$ возда'сть м^и г~ь по пра'вдњ мое'й, и^ по чистотњ` рђ'кђ мое'ю преD ѓ^чи'ма е^го”
25
І воздав мені Господь за правдою моєю, за чистотою моєю перед очима Його.
26
Съ прпDбными прпDбнъ бђ'деши и^ съ мђже'мъ непови'ннымъ непови'неn бђ'деши”
26
З милостивим Ти чиниш милостиво, з мужем щирим — щиро,
27
И$ съ и^збра'ннымъ и^збраn бђ'деши. и^ со стропти'вымъ раз#врати'шися”
27
з чистим — чисто, а з лукавим — за лукавством його.
28
Лю'ди же смире'нныа спасе'ши. и^ ѓ'чи го'рдыхъ смири'ши”
28
Людей пригноблених Ти спасаєш і поглядом Своїм принижуєш гордовитих.
29
ЈА/кот^ы просвњща'еши свњти'лникъ мо'и г~и, б~е мо'и просвњща'еши тм^ђ мою`”
29
Ти, Господи, світильник мій; Господь просвічує темряву мою.
30
ЈА/котобо'ю и^зба'влюся эT напа'сти. и^ ѓ' бѕ~њ моеM прелњзђ стњнђ”
30
З Тобою я вражаю військо; з Богом моїм піднімаюся на стіну.
31
Крњ'пкїи` и^ непоро'чны пђти` е^го. гл~ъ гн~ь раж#жеn, защи'тниk е^сть всMњ ё^пова'ющиM на'нь”
31
Бог! — непорочна путь Його, чисте слово Господа, щит Він для всіх, які надіються на Нього.
32
ЈА/ко кт^о б~ъ ра'звњ б~а на'шего. л^и кт^отво'реw ра'звњ г~а на'шего”
32
Бо хто Бог, крім Господа, і хто захист, крім Бога нашого?
33
Крњ'покъ б~ъ ѓ^бдержа'и м^я си'лою, и^ положи` непоро'чеn пђть мо'и”
33
Бог підперезує мене силою, влаштовує мені вірну путь;
34
Полага'я но'ѕњ мои` ја%ко е%лени. и^ на высо'киX поставля'а м^я”
34
робить ноги мої, як оленячі, і на висотах поставляє мене;
35
Наё^ча'я рђ'цњ мои` на' брань. полага'я лђкъ мњдянъ мы'шци мое'й”
35
навчає руки мої для битви і м’язи мої напружує, як мідний лук.
36
И$ даl м^и е^си защище'нїе спsнїю. и^ наказа'нїе твое` и^спра'виT м^я. наё^чиT м^я до конца`”
36
Ти даєш мені щит спасіння Твого, і милість Твоя звеличує мене.
37
РаZшириl е^си стопы` моа` подо мно'ю. и^ не позыбле'тася го'лени мо'и”
37
Ти розширюєш крок мій піді мною, і не хитаються ноги мої.
38
И$ поженђ` врагы` моя` и^ пости'гнђ я&. и^ не воз#вращђся до'ндеже сконча'юTся”
38
Я ганяюся за ворогами моїми і знищую їх, і не повертаюся, доки не знищу їх;
39
Сокрђшђ я& и^ не и%мђть постоя'ти, и^ падTђ поD нога'ма мои'ма”
39
і знищую їх і вражаю їх, і не встають і падають під ноги мої.
40
Препоја^саl мя е^си си'лою на' браn и^ въспяl е^си вс^я воста'ющая на' мя поD м^я”
40
Ти підперезуєш мене силою для війни і знищуєш переді мною тих, хто повстає проти мене;
41
И$ враh моиX даl м^и е^си хребеT. и^ ненави'дящая м^я ё^мрътви'лъ е^си”
41
Ти повертаєш до мене тил ворогів моїх, і я знищую ненависників моїх.
42
Возва'ша и^ не бњ` сп~са'ющаго, возва'ша ко г~ђ, и^ не ё^слы'ша иX”
42
Вони волають, але немає того, хто рятує, — до Господа, але Він не слухає їх.
43
И$ эTя'т# я& ја^ко праX зе'мныи. и^ ја%ко бе'рнїе по пђти` и^стоnчи я&”
43
Я розвіюю їх, як порох земний, як грязь вуличну мну їх і топчу їх.
44
И$зба'ви м^я эT прерњка'нїа людїи моиX. и^ поста'виши м^я в# главђ ја%зы'коM и^ лю'дїе иXже не знаX рабо'таша м^и.
44
Ти визволив мене від заколоту народу мого; Ти зберіг мене, щоб бути мені главою над іноплемінниками; народ, якого я не знав, служить мені.
45
и^ во слXђ ё%ха ё^слы'шаша м^я” Сн~ве тђждїи сол#гаша м^и,
45
Іноплемінники підлещуються переді мною; за чуткою про мене підкорюються мені.
46
сн~ове тђж'дїи ѓ^беTшаша и^ ѓ^хромо'ша эT стезь своиX”
46
Іноплемінники бліднуть і тремтять в укріпленнях своїх.
47
Жиv г~ь и^ блsвеn б~ъ. и^ вознесеTся б~ъ мо'и сп~съ мо'и
47
Живий Господь і благословенний захисник мій! Нехай буде звеличений Бог, пристановище спасіння мого,
48
крњпкїи г~ь да'я и^ месть мн^њ. и^ приводя` лю'ди поD м^я.
48
Бог, Який мститься за мене і підкорює мені народи
49
и^ взяT м^я эT враh моиX. и^ на воста'ющаа на' мя вознесе'ши м^я и^ эT мђж'а непра'веDна и^зба'ви м^я”
49
і визволяє мене від ворогів моїх! Над тими, що повстають проти мене, Ти підняв мене; від людини жорстокої Ти визволив мене.
50
Сего` раd и^сповMњ т^я въ ја^зы'цXњ г~и. і^ и'мени твое^мђ воспо'ю”
50
За те я буду славити Тебе, Господи, між іноплемінниками і буду співати імені Твоєму,
51
възвелича'ю спsенїе цр~ево, и^ творя'и млsть х~ђ свое^мђ дввDи, и^ сњмени е^го до' вњка”
51
що велично спасаєш царя Свого і, твориш милість помазаникові Своєму Давиду і потомству його повіки!