Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И$ приложи` гнњ'въ г~ь, раз#горњтися въ і^и^л~и. и^ подви'же в ни'хъ дв~да гл~я. шеD и^ сочти` і^и^л~я і^ё'дђ”
1
Гнів Господній знову запалав на ізраїльтян, і побудив він проти них Давида сказати: піди, порахуй Ізраїля й Іуду.
2
И$ реq дв~дъ къ і^ѓ^а'вђ, княѕю старњишемђ и^же с ни'мъ. и^ди` нн~њ въ вся` колњ'на і^и^л~ева і^ и^ё'дина. эT да'на да'же и^ до верса'вїя. и^ сочти` лю'ди. и^ да ё^вњмъ число` люде'мъ”
2
І сказав цар Іоаву воєначальникові, який був при ньому: пройди по всіх колінах Ізраїлевих [і Іудиних] від Дана до Вирсавії, і порахуй народ, щоб знати мені кількість народу.
3
И$ рече і^ѓ^а'въ къ цр~ю да приложи'тъ г~ь б~ъ тво'и къ люде'мъ твои%мъ. ја%коже ся и%мъ стори'цею сђгђ'бъ ё^мно'жити. и^ ѓ'чи господи'на мое^го цр~я ви'дњти, и^ господи'нъ мо'и цр~ь почт^о помышля'етъ ѓ^ словеси` сеM”
3
І сказав Іоав царю: Господь Бог твій нехай примножить стільки народу, скільки є, і ще у сто разів стільки, а очі господаря мого царя нехай побачать це; але для чого господар мій цар бажає цієї справи?
4
И$ ё^крњпи` сло'во цр~ь къ і^ѓ^а'вђ, и^ къ княѕе'мъ си'лныM. і^ и^зы'де і^ѓ^а'въ, и^ кня'ѕи крњ'пости преD цр~я, сочести` лю'ди і^и^л~евы”
4
Але слово царя до Іоава і воєначальників перемогло; і пішов Іоав з воєначальниками від царя рахувати народ ізраїльський.
5
И$ преидо'ша і^ѓ^рдаn, и^ внидо'ша въ а^рои'ръ, съ ѓ^де'снђю гра'да, и^же посре'дњ дебри` га'дїи, и^ е^лїезе'ръ”
5
І перейшли вони Йордан і зупинилися в Ароері, на правому боці міста, що серед долини Гадової, до Іазера;
6
И$ прїидо'ша в галаа'дђ, и^ въ землю џавасо'нъ. и^ въ џо'нъ. и^ въ да'сђ. и^ внидо'ста въ данида'нъ. и^ ѓ^бидо'ста до сидо'на”
6
і прийшли в Галаад і в землю Тахтим-Ходши; і прийшли в Дан-Яан і обійшли Сидон;
7
И$ пото'мъ прїидо'ста въ маўаr ти'рђ, и^ въ вся` гра'ды гевђ'ины. и^ въ хананеи'ны. і^ и^до'ста на ю%гъ і^ё'ды, и^ въ вирса'вїю”
7
і прийшли до укріплення Тира і в усі міста хивеян і хананеян і вийшли на південь Юдеї у Вирсавію;
8
И$ ѓ^быидо'ста вс^ю зе'млю, и^ прїидо'ста въ і^ерsли'мъ. сконча'вше і~ ю, мsцъ, и^ к~ ма дн~їи”
8
і обійшли всю землю і прийшли через дев’ять місяців і двадцять днів у Єрусалим.
9
И$ да'ст# і^ѓ^а'въ число` сочте'ныхъ людїи цр~ю. и^ бњ` і^и^л~я числомъ. и~. со'тъ ты'сящъ мђжъ си'лныхъ держа'щихъ ѓ^рђжїе. и^ мђжъ і^ё'динъ. пять со'тъ ты'сящъ мђжъ боре'цъ”
9
І подав Іоав список народного перепису царю; і виявилося, що ізраїльтян було вісімсот тисяч чоловіків сильних, здатних до війни, а юдеян п’ятсот тисяч.
10
І$ ё^боја%ся срDце двд~во. по числђ людїи и^ рече дв~дъ къ г~ђ съгрњши'хъ ѕњ'ло сътвори'хъ гл~ъ се'и” И$ н~нњ г~и эTи^ми` ѕло'бђ раба` свое^го ја^ко ѓ^сђетњх# ѕњло”
10
І здригнулося серце Давидове після того, як він порахував народ. І сказав Давид Господу: тяжко згрішив я, вчинивши так; і нині молю Тебе, Господи, прости гріх раба Твого, бо вкрай нерозумно зробив я.
11
И$ въста` дв~дъ заё'тра и^ сло'во гн~е бы'сть къ гаа'дђ прoркђ въ снњ гл~я”
11
Коли Давид устав на другий день ранком, то було слово Господа до Гада пророка, прозорливця Давида:
12
Ше'дъ гл~и къ дв~дђ та'ко гл~етъ г~ь. тро'е а^зъ рекђ` тебњ і^ и^збере'ши е^ді'но эT и'хъ. и^ сътворю` т^и”
12
піди і скажи Давиду: так говорить Господь: три покарання пропоную Я тобі; вибери собі одне з них, яке звершилося б над тобою.
13
И$ вни'де га'дъ къ дв~дђ і^ и^сповњ'да е^мђ гл~я. и^збере` са'мъ себе` бы'ти чт^о хо'щеши. прїидђтъ г~, лњта гла'дъ на' землю твою и^л^и г~, мsцы бњ'гати преD враги` твои'ми и^ бђдђтъ гоня'ще т^я и^л^и г~, дн~и сме'рти въ земли` твое'и бы'ти. нн~њ ё%бо разђмњ'и и^ ви'ждь чт^о эTвњща'ю посла'вшемђ м^я”
13
І прийшов Гад до Давида, і сповістив йому, і сказав йому: обирай собі, чи бути голоду в країні твоїй сім років, чи щоб ти три місяці бігав від ворогів твоїх, і вони переслідували тебе, чи щоб упродовж трьох днів була моровиця в країні твоїй? тепер розсуди і виріши, що мені відповісти Тому, Хто послав мене.
14
И$ рече дв~дъ къ га'дђ. тњ'сно м^и эTвсю'дђ е^сть тро'е с^е. да в#падђ` въ рђ'цњ гн~и. ја%ко мно'ги сђть щедроты` е^го ѕњ'ло. в рђцњ же чл~чи да не впадђ`. і^ и^збра` себњ` дв~дъ са'мъ сме'рть. и^ дн~їе жа'твенїи пшени'цы”
14
І сказав Давид Гадові: тяжко мені дуже; але нехай упаду я в руки Господа, бо велике милосердя Його; тільки б у руки людські не впасти мені. [І обрав собі Давид моровицю під час жнив пшениці.]
15
И$ даs г~ь сме'рть въ і^и^л~и. эT ё'тра до ча'са ѓ^бњ'днего и^ нача'ся ја%зва бы'ти въ лю'дехъ. и^ ё^мро'ша эT людїи гн~ихъ эT дана и^ до верса'вїя, Wо~, мђжъ”
15
І послав Господь моровицю на ізраїльтян від ранку до призначеного часу; [і почалася моровиця в народі] і померло з народу, від Дана до Вирсавії, сімдесят тисяч чоловік.
16
И$ простре` а^гг~лъ бж~їи рђкђ свою въ і^ерsли'мъ расточи'ти я&, и^ не преклони` г~ь на ѕло'бђ. и^ рече а%гг~лђ расточа'ющемђ лю'ди. довлњ'етъ т^и нн~њ эTи^ми` рђкђ твою. и^ а'гг~лъ гн~ь б^њ стоя` преD гђмно'мъ ѓ^рнњя' і^е^љ=сњ'ева”
16
І простяг ангел [Божий] руку свою на Єрусалим, щоб спустошити його; але Господь пожалів про біду і сказав ангелові, який уражав народ: досить, тепер опусти руку твою. Ангел же Господній був тоді біля току Орни ієвусеянина.
17
И$ рече дв~дъ къ г~ђ внегда` ви'дњ а%гг~ла бию'ща лю'ди. и^ рече а'зъ е^смь съгрњши'выи. а%зъ е^смь па'стырь ѕл^о сътвори'выи. а^ сїя ѓ%вца чт^о сотвори'ша. бђ'ди нн~њ рђка` твоя на мн^њ, и^ на до'мъ эTц~а мое^го”
17
І сказав Давид Господу, коли побачив ангела, який уражав народ, говорячи: ось, я згрішив, я [пастир] вчинив беззаконно; а ці вівці, що зробили вони? нехай же рука Твоя обернеться на мене і на дім батька мого.
18
И$ прїиде гаD къ двдђ въ дн~ь то'и. и^ рече е^мђ възыиди. и^ поста'ви б~ђ ѓ^лта'рь въ гђмнњ` ѓ^рнњя' і^е^љ=сњ'ина”
18
І прийшов у той день Гад до Давида і сказав: іди, постав жертовник Господу на току Орни ієвусеянина.
19
И$ възы'иде дв~дъ по гл~ђ га'да прoрка. и^мъже ѓ%бразоM заповњ'да е^мђ г~ь”
19
І пішов Давид за словом Гада [пророка], як повелів Господь.
20
И$ прекло'нся ѓ^рнїи и^ ви'дњ цр~я и^ ѓ'троки е^го въсходя'ща вы'ше е^го. і^ и^зы'иде ѓ%рна. и^ поклони'ся цр~ю паD на лицы` свое^мъ на земли`”
20
І глянув Орна і побачив царя і слуг його, які йшли до нього, і вийшов Орна й уклонився цареві лицем своїм до землі.
21
И$ рече ѓ%рна. что` с^е ја%ко прїиде господи'нъ мои цр~ь къ рабђ` свое^мђ. и^ рече е^мђ дв~дъ кђпи'ти ё^ тебе` гђмно` прїидо'хъ. въ созда'нїе ѓ^лтаря` бж~їя. да и^ преста'нетъ ја%зва эT людїи”
21
І сказав Орна: навіщо прийшов господар мій цар до раба свого? І сказав Давид: купити в тебе тік для спорудження жертовника Господу, щоб припинилось ураження народу.
22
И$ рече ѓ%рна къ дв~дђ. да прїиметъ и възнесе'тъ господи'нъ мои цр~ь. г~ђ б~ђ бл~гое преD ѓ^чи'ма свои'ма. с^е воло'ве въ вся`съжига'емая. и^ колеса` и^ сосђ'ди. волоv на дрова`”
22
І сказав Орна Давиду: нехай візьме і принесе в жертву, господар мій, цар, що йому вгодно. Ось воли для всепалення і вози й упряж волова на дрова.
23
Вс^я да'сть ѓ%рна цр~ю. и^ рече ѓ%рна къ цр~ю, г~ь б~ъ твои да блsвитъ тя”
23
Все це, царю, Орна віддає цареві. Ще сказав Орна царю: Господь Бог твій нехай буде милостивим до тебе!
24
И$ рече цр~ь въ премњне'нїи възнесђ` г~ђ б~ђ мое^мђ. и^ не вознесђ` вс^есожига'емыхъ тђне`” И кђпи` дв~дъ гђмно` и^ волы`. за н~, си'кль сребра`,
24
Але цар сказав Орні: ні, я заплачу́ тобі, що коштує, і не принесу Господу Богу моєму жертви, взятої задарма. І купив Давид тік і волів за п’ятдесят сиклів срібла.
25
и^ сози'жде дв~дъ ѓ^лтаr б~ђ на гђмнњ`. и^ възнесе` вс^ясожига'е^мая. и^ ми'рная. и^ послђш'а г~ь земля`, и^ эTя'тъ ја%звђ эT і^и^л~я”
25
І спорудив там Давид жертовник Господу і приніс всепалення і мирні жертви. [Потім Соломон розширив жертовник, бо він був малий.] І змилостивився Господь над країною, і припинилось ураження ізраїльтян.