Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Вторы'е кни'ги е%здры пррoка, сн~а зара'їе^ва. сн~а а^зарїева сн~а е^лихїева сн~а са'данїева сн~а садокова, сн~а а^хитова
1
Друга книга Ездри пророка, сина Сераії, сина Азарії, сина Хелкії, сина Шаллума, сина Садока, сина Ахитува,
2
сн~а а^хїева, сн~а финее^сова, сн~а гее^лїева, сн~а а^марїева, сн~а а^фїе^ва. сн~а маримо'това. сн~а а^рна'ева сн~а ѓ^зїева, сн~а вори'џова. сн~а а^висе'ева. сн~а финее^сова. сн~а е^леа^за'рова.
2
сина Ахії, сина Финеєса, сина Ілія, сина Амарії, сина Асиєла, сина Мерайофа, сина Арна, сина Уззія, сина Ворифа, сина Авишуя, сина Финеєса, сина Єлеазара,
3
сн~а а^а^ро'нова, эT колњ'на левљ=и и^же быs ю%зникомъ в# земли` меDскои, въ црsтво а^ртаћерћа цр~я прь'скаго”
3
сина Аарона від коліна Левіїного, який був полоненим у країні Мідійській, у царювання Артаксеркса, царя Перського.
4
Бы'сть сло'во гн~е къ мнњ си'це,
4
Було слово Господнє до мене:
5
и^ди` и^ възвњсти лю'демъ мои^мъ дњ'ла иX, и^ лђка'в#ствїе и^хъ е^же сътвори'ша, да възвњстя'тъ и^хъ сн~овомъ своиM
5
йди і звісти народу Моєму злі діла їхні і синам їхнім — беззаконня, які вони звершили проти Мене, щоб вони сповістили синам синів своїх;
6
ја%ко грњхи` рож#шихъ и^хъ ё^мно'жишася. поне'же мене` ѓ^ста'виша, и^ жря'хђ бг~омъ чю'ждимъ”
6
бо гріхи батьків їхніх зросли у них; забувши Мене, вони приносили жертви богам чужим.
7
Є$да ли не а%зъ и^зведо'хъ иX и^з# земли` е^гљ=пет#скїя эT до'мђ рабо'ты Тїи же прогнњ'ваша м^я, и^ совњти мои` ё^ничижи'ша”
7
Чи не Я вивів їх із землі Єгипетської, з дому рабства? а вони прогнівили Мене і поради Мої знехтували.
8
Того же ра'ди ѓ^стрижи` вла'сы главы` твое^я, и^ верзи на ни'х# вся ѕла'я, и^же не послђшаша зако'на мое^го, и^ лю'дїе же бњша ненаказа'н#ни
8
Ти обстрижи волосся голови твоєї, і кинь на них усе зле, бо вони не слухалися закону Мого — народ неприборканий!
9
и^ доко'лњ же трьплю` и^мъ, и%мже и^з#ја^ви'хъ вся` бл~гая”
9
Доки Я буду терпіти їх, яким зробив стільки благодіянь?
10
НизложиX и^хъ ради мно'жество цр~еи, и^ порази'хъ фараѓ'на съ люDми е^го, и^ съ всњми во'и е^го”
10
Заради них Я багатьох царів скинув; уразив фараона з рабами його і з усім військом його;
11
И$ вся` ја^зы'ки эT лица` и^хъ погђби'хъ, и^ на въсто'цњ же двњ ѓ%бласти людїи тљ=рскихъ и^ сидо'н#скихъ распраши'хъ и^ поби'хъ всXњ враго'въ иX,
11
усіх язичників від лиця їх погубив, і на сході народ двох областей, Тира і Сидона, розсіяв і всіх ворогів їхніх знищив.
12
ты же гл~и к ни'мъ си'це” Та'ко гл~етъ г~ь,
12
Ти ж так скажи їм: так говорить Господь:
13
а%зъ в^ы преведо'хъ скво'ѕњ мо'ре, и^ ё^гото'вахъ вамъ пђть бл~гъ и^значала, и^ дахъ ва'мъ мољ=сїя во'жда, и^ а^а^ро'на въ і^ере'я,
13
саме Я провів вас через море і по дну його проклав вам обгороджену вулицю, дав вам вождя Мойсея й Аарона священика,
14
и^ да'хъ вамъ свњтъ въ сто'лпњ ѓ%гненњ, и^ сътвори'хъ въ васъ чюдеса` ве'лїя, вы же мене забы'сте, реq г~ь”
14
дав вам світло у стовпі вогненному, і багато чудес створив серед вас; а ви Мене забули, — говорить Господь.
15
Та'ко гл~еT г~ь вседержи'тель, крастели бы'ша ваM въ знаменїе, и^ да'хъ ваM по'лкы въ защище'нїе, вы же и^ та'мо ропта'сте.
15
Так говорить Господь Вседержитель: перепели були вам у знамення. Я дав вам стани для захисту, але ви і там нарікали
16
и^ не радова'стеся ѓ^ и^мени мое^мъ, побњды ради враго'въ ва'шиX н^о ропта'сте да'же и^ до нн~њ,
16
і не раділи в ім’я Моє погибелі ворогів ваших, але навіть донині ще нарікаєте.
17
и^ где сTђ бл~гости и^же вамъ творя'хъ” Є$да ли не въ пђсты'ни, въ вре'мя в не'же а^лка'сте въ а^л#чбњ въпїю'щи къ мнњ`
17
Де ті благодіяння, які Я зробив вам? Чи не у пустелі, коли ви, зголоднівши, волали до Мене,
18
гл~я, чесо ра'ди и^зведе наs въ пђсты'ню сїю погђби'ти” Лђчше бо б^њ намъ рабо'тати е^гљ=птяномъ, нежели ё^мрњти въ пђсты'ни се'и”
18
говорячи: «навіщо Ти привів нас у цю пустелю? уморити нас? краще нам було служити єгиптянам, ніж померти у цій пустелі»?
19
Є$да ли не млрsдова'хъ ѓ^ слеза'хъ ва'шихъ, и^ не дахъ л^и ва'мъ маннђ въ пищђ, и^ ја^до'сте хлњбъ а^гг~лъскїи”
19
Я зглянувся на стогони ваші, і дав вам манну в їжу: ви їли хліб ангельський.
20
Є$гдаy бњсте жаждђще, не разсяде ли ся ка'мень, и^ потеко'ша ва'мъ ѓ^билъны во'ды, не ли'ствїемъ л^и защитя'хъ в^ы эT зно'я,
20
Коли ви відчували спрагу, чи не розсік Я камінь, і потекли води до ситости? від спеки покривав вас листями дерев.
21
и^ не да'хъ л^и ва'мъ въ наслњдїе зе'млю ѓ^билнђ, і^ не и^згнаX ли` эT лица ва'шего ханане'ѓv и^ ферезеѓ'въ, и^ филистимлянъ, и что' же боле'и ваM сътворю` рече г~ь”
21
Розділив вам землі родючі; хананеїв, ферезеїв і филистимлян вигнав від лиця вашого. Що ще зроблю вам? — говорить Господь.
22
Та'ко гл~тъ г~ь вседръжи'тель, е^гда` бњ'сте въ пђсты'ни, на рњцњ а^м#море'истњ и^ жа'ждђщи и^ хђляще и^мя мое,
22
Так говорить Господь Вседержитель: коли ви були у пустелі, на річці Мерри, і ті, що відчували спрагу, хулили ім’я Моє,
23
н^о не пож#гохъ в^ы ѓ^гнемъ хђле'нїя ради ва'шего. н^о влага'ющи дре'во въ во'дђ сътвориX ваM во'дђ слаDкђ.
23
не вогонь послав Я на вас за богохульства, але вклав дерево у воду і ріку зробив солодкою.
24
что' же бо'лее сътворю т^и ЭO і^а'кове, не въсхотњлъ б^о е^си послђшати і^ё'до. прїидђ б^о къ прочїимъ ја^зы'комъ и^мже да'мъ и^мя мое да съблюдђтъ зако'нъ мои.
24
Що зроблю тобі, Якове? Не хотів ти коритися, Іудо. Переселюся до інших народів і дам їм ім’я Моє, щоб дотримувалися законів Моїх.
25
понеже в^ы ѓ^ста'висте м^я, и^ а'зъ ѓ^ста'влю в^ы. и^ просящиM ва'мъ млsти, не ё^милю'ся.
25
Оскільки ви Мене залишили, то і Я залишу вас; тих, що прохають у Мене милости, не помилую.
26
и^ е^гда` въз#звоте м^я и^ а'зъ не ё^слы'шђ в^ы. рђ'цњ б^о ва'ши по'лны кро'ви, но'ѕњ же ва'ши ско'ры на ё^бїенїе,
26
Коли будете закликати Мене, Я не почую вас, бо ви осквернили руки ваші кров’ю, і ноги ваші швидкі на здійснення людиновбивства.
27
и^ ѓ^ста'висте не мене`, н^о себе` гл~еT г~ь.
27
Ви ніби не Мене залишили, а вас самих, — говорить Господь.
28
та'ко гл~етъ г~ь вседръжи'тель, е^да` л^и аZ не моли'хъ ва'съ ја%коже эTц~ъ сн~ы, и^ ја^ко мт~и дще'рїи, и^ли ја%ко доя'щїя ѓ^тро'чатъ свои^хъ.
28
Так говорить Господь Вседержитель: чи не Я благав вас, як батько синів і як мати дочок і як годувальниця годованців своїх,
29
да бђ'дете м^и въ лю'ди, и^ а'зъ ваM въ б~а, и^ в^ы мн^њ въ сн~ы, и^ а'зъ ва'мъ въ эTц~а”
29
щоб ви були Мені народом і Я вам Богом, щоб ви були Мені синами і Я вам Отцем?
30
Собирахъ в^ы ја^ко коко'шъ птенца своя` поD кри'лњ свои`. нн~њ же чт^о сътворю ваM эTве'ргђ в^ы эT лица` мое^го.
30
Я зібрав вас, як курка пташенят своїх під крила свої. Що нині зроблю вам? Відкину вас від лиця Мого.
31
и^ е^гда` принесете жрътвђ, эTвра'щђ эT ваs лице` мое. възненави'дњхъ б^о пра'здники ва'ша и^ новомњсячїя, и^ ѓ^брњза'нїя ва'ша.
31
Коли принесете Мені приношення, відверну лице Моє від вас; бо ваші дні святкові і новомісяччя й обрізання Я відкинув.
32
послаX б^о къ ва'мъ рабы мои` прoрки иXже ја%сте и^ ё^би'сте, и^ телеса` иX на ча'сти раз#сњко'сте, и%хже кро'ви а%зъ възы'щђ гл~етъ г~ь”
32
Я послав до вас рабів Моїх, пророків; ви, схопивши їх, умертвили і розтерзали тіла їхні. Кров їхню Я стягну, — говорить Господь.
33
Та'ко гл~еT г~ь вседръжи'тель, доM ва'шъ пђстъ бђдTе і^ и^звръгђ в^ы ја%коже вњтръ возмњта'етъ праX.
33
Так говорить Господь Вседержитель: дім ваш порожній. Розвію вас, як вітер полову,
34
и^ сн~ы ва'ша не ро'дяT чаD. поне'же ѓ^ста'виша за'повњди моя`, и^ лђка'вое сътвори'ша предо мно'ю.
34
і сини не будуть мати потомства, бо заповідь Мою знехтували і робили те, що є злом переді Мною.
35
да'мъ домы` ва'ша лю'демъ грядђщимъ, и^же не слы'шаша м^я ё^вњрятъ и^ преD ни'ми же чюдесъ не твори'хъ, ѓ^ни сътворяT е^ли'ка повелњхъ,
35
Віддам доми ваші людям грядущим, які, не чувши Мене, увірують, які, хоч Я не показував їм знамень, виконають те, що Я заповів,
36
не вњдђще прoркъ моиX, воZгнђша'юTся лђка'въствъ всои^хъ”
36
не бачивши пророків, згадають про свої беззаконня.
37
Нн~њ же хощђ` възвњстити сла'вђ лю'дїи грядђщихъ, и^хже ѓ%троки веселя'тся съ радостїю, ѓ^чи'ма б^о е^стественыма не видњша м^я, дх~оM же вњрђ'ютъ е^же гл~ахъ”
37
Заповідаю благодать людям грядущим, діти яких, не бачивши Мене очима плотськими, але духом віруючи тому, що Я сказав, торжествують з веселощами.
38
Нн~њ же зри` бра'те какова сїя сла'ва, и^ ви'жDь лю'дїе приходя'щїа эT восто'ка сл~нца
38
Отже, тепер дивися, брате, яка слава, — дивися на людей, що грядуть зі сходу,
39
и%мже а%зъ да'мъ сла'вђ, а^враа'млю, і^саа'ковђ, і^а'ковлю і^ѓ^сїі^нђ, а^мо'совђ михеи^нђ. і^ѓ^и'левђ. а^вдїинђ. і^ѓ'нинђ.
39
яким Я дам у вожді Авраама, Ісаака та Якова, й Осію, і Амоса, і Михея, й Іоїля, й Авдія, й Іону,
40
наё'мовђ. а^в#вакђмовђ. софо'нїинђ, а^гге'инђ. захарїинђ. и^ малахїи^нђ. и^же нарицается а^гг~лом# гн~имъ”
40
і Наума, й Аввакума, Софонію, Аггея, Захарію і Малахію, який наречений і ангелом Господнім.