Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Го'ре тебњ вављ=ло'нъ и^ а^сїя, го'ре тебњ е^гљ=петъ и^ сљ=рїя
1
Горе тобі, Вавилоне й Асіє, горе тобі, Єгипте і Сиріє!
2
препоја^ши'теся вре'тищем# и^ власяни'цею. и^ пла'чите сн~овъ ва'шиX и^ болњзнђите ја%ко прибли'жися съкрђше'нїе ва'ше,
2
Підпережіться веретищем і волосяницями, оплакуйте синів ваших, і уболівайте, бо наблизилася ваша погибель.
3
по'сланъ е^сть въ ва'съ ме'чь, и^ кто` е^сть и^же эTврати'тъ е^го,
3
Посланий на вас меч, — і хто відхилить його?
4
по'сланъ е^сть въ васъ ѓ%гнь и^ кто` е^сть и^же ё^га'ситъ е^го,
4
Посланий на вас вогонь, — і хто погасить його?
5
по'слана сђть въ ваs ѕла'я, и^ кто` е^сть и^же эTме'щеT ея`.
5
Послані на вас біди, — і хто відверне їх?
6
ни л^и эTженетъ кт^о льва` а'лчђща в лњсъ, л^и ё^га'ситъ ѓ%гнь въ хвра'стїи скоро когда начнет# згара'ти,
6
Чи прожене хто голодного лева у лісі, або чи погасить миттєво вогонь у соломі, коли він почне розгорятися?
7
и^л^и эTме'щеT кт^о стрњлђ` эT стрњлца` крњпко пђщенђ,
7
Чи відіб’є хто стрілу, пущену стрільцем сильним?
8
г~ь крњпкїи по'слеT ѕла'я, и^ кт^о е^сть и^же эTгонитъ я`
8
Господь сильний посилає біди, — і хто відверне їх?
9
и^зы'идетъ ѓ'гнь эT гнњва е^го, и^ кто е^сть и^же ё^га'ситъ е^го,
9
Зійшов вогонь від гніву Його, — і хто погасить його?
10
блиста'нїя кт^о не ё^бои'тся, възгрњми'тъ кт^о не ё^жаснется,
10
Він блисне блискавкою, — і хто не убоїться? Прогримить, — і хто не жахнеться?
11
г~ь запретиT, и^ кое ѓ^снова'нїе не потрясе'тся эT лицA е^го,
11
Господь спогляне грізно, — і хто не знищиться до основи від лиця Його?
12
земля` сътрясетъ ѓ^снованїя своя, и^ море влънђ'яся волна'ми эT глђбины` и^ стрђ'и е^го во'змђTся, и^ ры'бы е^го эT лица` гн~я, и^ эT сла'вы си'лы е^го.
12
Здригнулася земля і основи її; море хвилюється з дна, і хвилі його збурюються і риби його від лиця Господа і від величі сили Його.
13
ко'ль крњпка десни'ца е^го ја%же лђкъ напряже`, и^ стрњлы е^го ѓ%стры и^же эT него по'слются не ѓ^скђдњюT. е^гда а^ще начнђтся посыла'ти въ предњлы зеMстїи”
13
Бо сильна Його правиця, яка натягає лук, гострі Його стріли, які пускаються Ним, не ослабнуть, коли будуть посилатися до країв землі.
14
Се послю` на' тя зла'я и^ не ѓ^братя'тся до'ндеже прїидетъ на' землю,
14
Ось, посилаються біди, і не повернуться, доки не прийдуть на землю.
15
ѓ%гнь възгориTся и^ не ё^га'снетъ до'ндеже сконча'етъ ѓ^снова'нїя земли`.
15
Розгоряється вогонь, і не погасне, доки не попалить основи землі.
16
и^мже ѓ%бразомъ не эTврати'тся стрњла` по'сланна эT возмо'жна стрњлца, тако не эTвратя'тся ѕлая, ја%же по'сланна бђдTђ на' землю.
16
Як стріла, пущена сильним стрільцем, не повертається, так не повернуться біди, які будуть послані на землю.
17
го'ре мн^њ, го'ре мн^њ, кт^о м^я и^зба'витъ во' дни ты'я.
17
Горе мені, горе мені! Хто визволить мене у ті дні?
18
нача'ло бо'лњзнемъ и^ мно'зњхъ стена'нїи, нача'ло гла'да и^ мно'ги поги'бели, нача'ло бра'немъ и^ ё^бояTся вла'сти, нача'ло ѕлы'мъ и^ трепещTђ вси`.
18
Почнуться хвороби, — і багато хто застогне; почнеться голод, — і багато хто буде гинути; почнуться війни, — і начальниками оволодіє страх; почнуться біди, — і всі затремтять.
19
въ время же сїе чт^о сътворю` е^гда` прїидђтъ ѕла'я,
19
Що мені робити тоді, коли прийдуть біди?
20
с^е гла'дъ и^ ка'знь, и^ ско'рбь и^ тњснота по'сланы сђть, бїенїя въ ё^правле'нїе,
20
Ось, голод і моровиця, і скорбота і тіснота послані як бичі для виправлення:
21
и^ въ всњхъ сиX не ѓ^братяTся эT безако'нїи своихъ. ни бїенїя памяTствова'ти бђдђтъ всегда`.
21
але при всьому цьому люди не навернуться від беззаконь своїх і про бичі не завжди будуть пам’ятати.
22
с^е бђдетъ ѓ^би'лїе нивъчто'же на земли`” Та'ко да мня'тъ себњ бы'ти ё^правле'нъ миr и^ тогда` възрастђтъ зла'я на зеMли` ме'чь, гла'дъ, и^ вели'ко стыдњнїе.
22
Ось, на землі буде дешевизна в усьому, і подумають, що настав мир; але саме тоді й спіткають землю біди — меч, голод і велике сум’яття.
23
эT гла'да б^о мно'зи и^же ѓ^бита'ютъ на зе'мли, поги'бнTђ. и^ ме'чь и^згђбитъ про'чихъ и^же ѓ^ста'нђтъ эT гла'да”
23
Від голоду загинуть дуже багато жителів землі, а інші, які перенесуть голод, упадуть від меча.
24
И$ мер#твїи` ја%ко мотыла` эTмещђтся. и^ не бђдетъ и^же ё^тњшитъ и^хъ, ѓ^пђстњ'етъ б^о земля`, и^ гра'ды е^я` разоре'ны бђдTђ”
24
І трупи, як гній, будуть викидати, і нікому буде оплакувати їх, бо земля спорожніє, і міста її будуть зруйновані.
25
и^ не ѓ^ста'нется и^же стя'жеT зе'млю, и^ кт^о посњ'етъ ея`”
25
Не залишиться нікого, хто обробляв би землю і сіяв на ній.
26
дре'во дасть пло'ды, и^ кт^о въсторга'етъ е&.
26
Дерева дадуть плоди, і хто буде збирати їх?
27
гро'здїе зрњло бђдеT и^ кт^о пото'пчетъ е& бђдђтъ б^о мњста вели'ка ѓ^пђстњнїя”
27
Виноград дозріє, і хто буде топтати його? Бо всюди буде велике запустіння.
28
Въсхо'щетъ б^о чл~къ чл~ка ви'дњти, и^ли гласъ е^го слы'шати.
28
Важко буде людині побачити людину, або почути голос її,
29
зане` ѓ^ста'нђтъ эT гра'да і~, и^ дв^а эT ни'вы и^же съкры'ются в гђсты'хъ дђбра'ваX и^ в разсњлинаX ка'менныхъ.
29
бо з жителів міста залишиться не більше десяти, і з поселенців — чоловіка два, які сховаються у густих дібровах і розщелинах скель.
30
и^мже ѓ%бразомъ е^гда ѓ^ставля'ются в ма'слинахъ, и^ еді'ных# древесехъ, три` и^л^и четы'ре маслины,
30
Як у оливковому саду залишаються іноді на деревах три або чотири маслини,
31
и^л^и ја%ко въ виногра'дњ въсторгано гро'зDїе ѓ^ставля'ются, эT тњхъ и^же любя'щи винограD и^щђтся”
31
або у винограднику обібраному не догледять кілька грон ті, які уважно оббирають виноград:
32
Та'ко ѓ^ста'вля'ются въ дни тїи тр^и и^л^и четы'ре и^спыта'ющихъ домы` и^хъ в# мечь.
32
так у ті дні залишаться троє або четверо під час обшуку домів їхніх з мечем.
33
и^ ѓ^ста'влена бђдет# зеMля, и^ ни'вы ея` състарњюTся, и^ пђти` ея` и^ вси` стезя` ея` те'рнїемъ зарастTђ, зане' же не про'идђтъ чл~цы по нимъ.
33
Земля залишиться у запустінні, поля її заглухнуть, дороги її і всі стежини її заростуть терням, бо нікому буде ходити по них.
34
въспла'чђтъ дв~ы не и^мњющи ѓ^брђчника, въспла'чђтъ же'ны не и^мњю^щи мђжа, въспла'чђтъ дщери иX не и^мњющи по'мощи,
34
Плакати будуть дівчата, не маючи наречених; плакати будуть дружини, не маючи чоловіків; плакати будуть дочки їхні, не маючи допомоги.
35
ѓ^брђчники иX въ бра'ни сконча'ются. и^ мђжи и^хъ въ гла'дъ и^стребя'тся”
35
Наречених їхніх уб’ють на війні, і чоловіки їхні загинуть від голоду.
36
Слы'шите сїя и^ позна'ите ея` раби` гн~и.
36
Слухайте це, і напоумляйтесь, раби Господні!
37
с^е сло'во гн~е прїимњте е&, не вњрђите бого'мъ ѓ^ нихже рече г~ь.
37
Це — слово Господа: слухайте його, і не вірте богам, про яких говорить Господь.
38
с^е приближа'ю^тся зла'я немедля'щи,
38
Ось, наближаються біди, і не забаряться.
39
и^мже ѓ%бразомъ бремена'та е^гда ро'дитъ, во џ~ мsць сн~а свое^го, приближа'ющися ча'съ рожде'нїя ея`. преже часъ дв^ђ и^ли трехъ болњзни ѓ^бдержа'т# чрево ея`, и^сходя'щъ младенецъ эT чре'ва не жда` ни е^ді'ныя чрьты.
39
Як у вагітної жінки, коли у дев’ятий місяць настане їй час народити сина, години за дві або за три до народження, болі охоплюють утробу її і, при виході немовляти з утроби, не забаряться на жодну хвилину:
40
такоy не постоя'тъ зла'я въсходя'щи на' землю, и^ вњкъ въстонетъ. и^ бо'лезни въздержа'ть и&”
40
так не забаряться прийти на землю біди, і люди у той час будуть стогнати; болі охоплять їх.
41
Слы'шите слово лю'дїе мои`. ё^гото'ваитеся на погна'нїе, и^ въ злы'хъ та'ко бђдете ја^ко прише'лцы.
41
Слухай слово, народе мій: готуйтеся на битву, і серед бід будьте як пришельці землі.
42
кт^о предастъ ја%ко и^же бњжи'тъ, и^ кт^о кђпитъ ја^ко и^же погђбитъ,
42
Хто продає, нехай буде, як той, що збирається на втечу, і хто купує — як той, що готується на загибель;
43
кт^оторгђ'ет# ја%ко и^же стяжа'нїя не прїиметъ, и^же съзидаеT ја%ко жи'ти не и%мать,
43
хто торгує — як той, що не очікує ніякого прибутку, і хто будує дім — як той, що не сподівається жити у ньому.
44
и^же посњ'етъ ја^ко и^же не по'жнетъ. Та'ко і^ и'же винограD рњжетъ ја^ко не въсто'ргнетъ.
44
Сівач нехай думає, що не пожне, і виноградар — що не збере винограду;
45
и^же пося'гнетъ, тако ја%ко ча'дъ не сътвори'т#, и^же не пося'гнетъ, та'ко ја^ко вдо'вы”
45
ті, що вступають у шлюб, — що не будуть народжувати дітей, і ті, що не вступають, — як удівці.
46
Сего ради и^же трђдяTся неключи'мотрђдятся.
46
Тому всі трудящі без користи трудяться,
47
плоD б^о и^хъ и^ноплемеnники пожнђтъ. и^ вс^яческа'я и^хъ въсхитя'тъ, и^ домы` превратяT. и^ сн~овъ и^хъ плен'ятъ и^же въ плене'нїи и^ гра'дђ ро'дятъ рожде'нїя своя.
47
бо плодами трудів їхніх скористаються чужоземці, і майно їхнє розкрадуть, доми їхні зруйнують, синів їхніх поневолять, бо у полоні і в голоді вони народжують дітей своїх.
48
та'коже и^ кђплю дњющїи въсхище'нїемъ и^же ё^красяT гра'ды и^ домы` своя`, и^ держа'нїе и^ живо'тнїи свои`,
48
Хто займається хижацтвом, тих, чим довше прикрашають вони міста і доми свої, володіння і лиця свої,
49
толи'ко наипа'че възненави'жђ и^хъ за грњхи` и^хъ, рече г~ь.
49
тим більше зненавиджу за гріхи їхні, — говорить Господь.
50
ка'ко ненави'диT блђдница женђ` мђдрђ и^ бл~гђ ѕњло,
50
Як блудниця ненавидить жінку чесну і дуже побожну,
51
та'ко ненави'дитъ пра'вдђ безако'нїе е^гда ё^красится, и^ повинђетъ ея` в лице, е^гда прїидетъ и^же защити'тъ взы'щђщи вся'къ грњхъ на земли`.
51
так правда зненавидить неправду, що прикрашає себе, і звинуватить її у лице, коли прийде Той, Хто буде захищати того, хто переслідує всякий гріх на землі.
52
сего ради не мози'те подо'битися е'й ни дњломъ ея`.
52
Тому не наслідуйте неправду і діла її,
53
ја^ко е^ще ма'ло, и^ во'змется безако'нїе эT земля`, и^ пра'вда црsтвђетъ на ва'съ,
53
бо ще трохи, і неправда буде вилучена з землі, а правда зацарює над вами.
54
не гл~етъ грњшникъ себе не съгрњша'ти, ја%ко ё%глїе ѓ%гнено възгори'тся на главњ` е^го. и^же речеT не съгрњши'хъ предъ бм~ъ и^ сла'вы е^го.
54
Нехай не говорить грішник, що він не згрішив, бо розпалене вугілля запалає на голові того, хто говорить: я не згрішив перед Господом Богом і славою Його.
55
с^е г~ь совњсть вся` дњла члsчка и^ начина'нїе и^хъ и^ помышле'нїе и^хъ и^ срDца и^хъ”
55
Господь знає всі діла людей і починання їхні, і помисли їхні і серця їхні.
56
Рече б^о бђди земля`, и^ бы'сть. бђди нб~о и^ бы'сть,
56
Він сказав: «нехай буде земля», — і земля з’явилася; «нехай буде небо», — і було.
57
и^ словесеM е^го звњзды сътворены сђть, и^ зна'етъ число звњздъ,
57
Словом Його створені зірки, і Він знає число зірок.
58
и^же възы'щется эT бездны и^ сокро'вищъ и^хъ. и^же и^змњрилъ е^сть мо'ре и^ зачатїе е^го.
58
Він споглядає безодні й потаємне у них, виміряв море і що у ньому.
59
и^же запре` море посредњ во'дъ. и^ повњси зе'млю на водахъ словесемъ своиM.
59
Словом Своїм Він утворив море серед вод і землю повісив на водах.
60
и^же простре нб~о ја%ко ка'ма'рђ на вода'хъ ѓ^снова` е^го.
60
Він розпростер небо, як намет, на водах заснував його.
61
и^же поста'ви в пђсты'ни и^сто'чники во'дныя, и^ на връхђ` го'ръ бла'та на пђще'нїе рњкъ эT възвыше'на ка'мени, да напая'юT зе'млю,
61
Він вмістив у пустелі джерела вод і озера на вершинах гір, для зведення рік з високих скель, щоб напоювати землю.
62
и^же сътвори` чл~ка и^ положи` срDце е^го посредњ тњла и^ вложи` е^мђ дх~ъ, и^ живо'тъ и^ ра'зђмъ
62
Він створив людину і поклав серце її всередині тіла, і вклав у неї дух, життя і розум
63
и^ дыха'нїе. б~ђ вседръжи'телю и^же сътвори` вся`, і^ и^спыта'етъ вся` сокровеnнаа, въ сокрове'нїи земли`,
63
і дихання Бога всемогутнього, Який створив усе і споглядає все потаємне у потаємних землі.
64
то'и зна'етъ начина'нїе ва'ше, і^ и^же помы'слите въ срDцыхъ ва'шихъ, съгрњша'ющи и^ хотящи ё^таи'ти грњхи` ва'ша.
64
Він знає намір ваш і що думаєте ви у серцях ваших, коли грішите і хочете сховати гріхи ваші.
65
сего ради г~ь и^спыта'ющи и^спыта` вся дњла ваша” И$ приведетъ ваs всњхъ,
65
Тому Господь зовсім ясно бачить усі діла ваші, і викриє усіх вас;
66
и^ ме'рзъци бђдете е^гда про'идђт# грњси` ва'ши преD чл~ки, и^ без#зако'нни бђдђт# и^же пови'нни ста'нђт# въ дн~ь то'и,
66
і ви будете посоромлені, коли гріхи ваші відкриються перед людьми, і беззаконня стануть звинувачувати у той день.
67
чт^о сътворите`, л^и како съкры'ете грњси` ва'ши преD бм~ъ и^ а'гг~лы е^го.
67
Що ви зробите і як сховаєте гріхи ваші перед Богом і ангелами Його?
68
с^е сђдїя б~ъ. бо'итеся е^го, ѓ^ста'нитеся эT грњхъ вашиX. и^ забђдите безако'нїа ва'ша творити и^хъ въ вњкъ, и^ б~ъ и^зведе'тъ ваs, і^ и^зба'витъ эT вся'каго скорбњнїя.
68
Ось, Бог — Суддя; бійтеся Його; залиште гріхи ваші і назавжди перестаньте чинити беззаконня, і Бог виведе вас і визволить від усякої скорботи.
69
с^е бо възгара'естя ѓ%гнь на ва'съ, ја^зы'цы мно'зи, и^ въсхитяT нњких# эT ва'съ, и^ зако'лют# на жер#твђ и%долоM
69
Бо ось, запалюється на вас лють численного полчища, і схоплять деяких з вас і умертвлять для принесення в жертву ідолам.
70
і^ и^же и^зво'лятъ бђдетъ и^мъ в посмњхъ и^ в поноше'нїе и^ въ попра'нїе”
70
Хто буде єдинодумним з ними, тих піддадуть вони посміянню, ганьбі і потоптанню.
71
Бђдетъ б^о мњста мњстђ, и^ эT сосњднихъ гра'довъ въста'нTђ мно'ѕи на боя'щихся г~а”
71
Бо по всіх місцях і у сусідніх містах багато хто повстане проти тих, які бояться Господа.
72
Бђдђтъ ја%ко безђмни и^ нико'мђ пращающи, на раZдра'нїе и^ запђстњнїе боя'щимся г~а.
72
Будуть, як несамовиті, без пощади розкрадати і спустошувати все у тих, які бояться Господа.
73
и^же ѓ^пђстятъ и^ расхитя'тъ стяжа'нїя и^хъ, и^ эT домо'въ иX и^згоняT.
73
Спустошать і розкрадуть майно їх, і з домів їхніх виженуть їх.
74
тогда ја^ви'тся и^скђше'нїе и^збраnныX мои^хъ, ја%ко зла'то и^скђсится эT ѓ^гня`”
74
Тоді настане випробування обраним Моїм, як золото випробовується вогнем.
75
Слы'шите възлю'бленїи мои` рече г~ь, с^е преD вами дни ско'р#бни, и^ эT всњхъ и^зба'влю ваs,
75
Слухайте, улюблені Мої, — говорить Господь: ось перед вами дні скорботи, і від них Я визволю вас.
76
не бо'итеся не сђмня'итеся, ја%ко б~ъ водїтель ваj е^сть,
76
Не бійтеся і не сумнівайтеся, бо вождь ваш — Бог.
77
і^ и^же въздержа'ти за'повњди и^ повелњнїя моя, рече г~ь б~ъ. да не ѓ^тягча'тъ ва'съ грњси` ва'ши ни воздви'гнђтся безако'нїя ва'ша,
77
Якщо будете виконувати заповіді і повеління Мої, — говорить Господь Бог, — то гріхи ваші не будуть тягарем, що придушує вас, і беззаконня ваші не переможуть вас.
78
го'ре и^же съти'снђтся эT грњхъ свои^хъ, и^ ѓ^тягча'тся эT безако'нїи свои^хъ. и^мже ѓ%бразомъ ни'ва сти'снется эT дђбра'вы и^ те'рнїя ѓ^ся'жетъся стезя` е^я`, по кое'мъ не про'идеT чл~къ. и^ затвори'тся, и^ по'слеTся на пож#же'нїе ѓ^гню`”
78
Горе тим, які зв’язані гріхами своїми і покриті беззаконнями своїми! Це — поле, яке заросло чагарником і через яке путь покритий терням, так що людина проходити не може: воно залишається і віддається вогню на знищення.