Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Тогда` цр~ь тяQце и^спол#нися гнњва, и^ крђчи'ны по всемђ` непремњнне, и^ приꙁва` е^рмона сло'номᲆ нача'лника, и^ повелњ вᲆ грядђщїи дн~ь и^зобилне накорми'ти слоны ѓ^броки плода ливан#ска, и^ виномъ несмњшенымъ всњх# напои^ти, и%хже б^њ числомъ, ф~. и^ ѓ^сверњпњвши виноM нещаDно, въвести въ срњтенїе сме'рти і^ё^де'искїя”*
1
ΤΟΤΕ προσκαλεσάμενος ῞Ερμωνα τὸν πρὸς τῇ τῶν ἐλεφάντων ἐπιμελείᾳ, βαρείᾳ μεμεστωμένος ὀργῇ καὶ χόλῳ κατὰ πᾶν ἀμετάθετος
2
Сїя же повелњвъ въꙁврати'ся, и^ множа'е дрђговъ въ пирова'нїе сᲆбра`. во'и же ненави'дяще бњша і^ё^де'ѓвᲆ” а^ слононача'лник# повеле'нное прилњжно съвръша'ше.
2
ἐκέλευσεν ὑπὸ τὴν ἐπερχομένην ἡμέραν δαψιλέσι δράκεσι λιβανωτοῦ καὶ οἴνῳ πλείονι ἀκράτῳ ἅπαντας τοὺς ἐλέφαντας ποτίσαι, ὄντας τὸν ἀριθμὸν πεντακοσίους, καὶ ἀγριωθέντας τῇ τοῦ πόματος ἀφθόνῳ χορηγίᾳ εἰσαγαγεῖν πρὸς συνάντησιν τοῦ μόρου τῶν ᾿Ιουδαίων.
3
кси'м же слђги въ вече'ръ досто'ини дњ'ющеся свяꙁа'ша рђцњ стра'сᲄныX, и^ прочїе ё%зъ ѓ^нихъ ё^крњпля'хђ. мня'ще в но'щъ т^ђ прїя'ти и^мъ въкђпњ конечнђю поги'бель.
3
ὁ μὲν τάδε προστάσσων ἐτρέπετο πρὸς τὴν εὐωχίαν, συναγαγὼν τοὺς μάλιστα τῶν φίλων καὶ τῆς στρατιᾶς ἀπεχθῶς ἔχοντας πρὸς τοὺς ᾿Ιουδαίους·
4
ѓ^ни' же вся'кого ѓ^сененїя ја%зы'ков# пђсти непщђ'ющеся бы'ти, ради ѓ^бъе%мшїа и^хъ эTвсю'дђ нђжды. призыва'хђ вседръжи'теля г~а, и^ вся'коя си'лы крњпльшаго млsтиваго б~а иX и^ эTц~а непреста'ннымъ гла'сомъ вс^и съ слеза'ми моля'щи, ја%же на ни'хъ совTњ непреподо'бныи и^змњни'ти. і^ и^зба'вити и^хъ эT и^же преD нога'ма ё^готова'нныя смр~ти, съ ѕњлною ча'стїю проја%вленїя.
4
ὁ δὲ ἐλεφαντάρχης τὸ προσταγὲν ἀραρότως ῞Ερμων συνετέλει.
5
си'хъ ё^бо прилњжна мл~тва възыиде на' нб~о” Є$рмон# же нещаDно слоны напо'и виноM і^ и^сполни всякоя сверњпости, и^ ливан#скими плоды напита`. ра'но въ дворъ прїиде ѓ^ си'х# възвњсти'ти цр~ю”
5
οἵ τε πρὸς τούτοις λειτουργοὶ κατὰ τὴν ἑσπέραν ἀξιόντες τὰς τῶν ταλαιπώρων ἐδέσμευον χεῖρας τήν τε λοιπὴν ἐμηχανῶντο περὶ αὐτοὺς ἀσφάλειαν, ἔννυχον δόξαντες ὁμοῦ λήψεσθαι τὸ φῦλον πέρας τῆς ὀλεθρίας.
6
Зда'нїе же бл~гое эT вњ'чнаго времени в но'щи, и^ въ дн~и мни'мое бы'ти. эT дарђ'ющаго всњмъ и%мже а^ще са'мъ въсхо'щетъ. сна` ча'сть посла` въ цр~я,
6
οἱ δὲ πάσης σκέπης ἔρημοι δοκοῦντες εἶναι τοῖς ἔθνεσιν ᾿Ιουδαῖοι διὰ τὴν πάντοθεν περιέχουσαν αὐτοὺς μετὰ δεσμῶν ἀνάγκην,
7
и^ слаDце и^ глђбо'це ё^дръжа'ся в неM дња'нїемъ влDки. и^ повеленїя преDё^ста'вленаго мно'го погрњши. и^ непремњ'нныи е^го совњт# ѕњлне солга`”
7
τὸν παντοκράτορα Κύριον καὶ πάσης δυνάμεως δυναστεύοντα, ἐλεήμονα Θεὸν αὐτῶν καὶ πατέρα, δυσκαταπαύστῳ βοῇ πάντες μετὰ δακρύων ἐπεκαλέσαντο, δεόμενοι
8
І$ё^де'и же проназнаменова'ннаго вре'мени и^збњжа'ша ст~го б~а и^хъ воспњва'хђ. и^ паки моля'хђ бл~гоизмњнна показа'ти е^го и^ ве'лма немо'щна ја^зы'комъ прегорды'мъ рђкою дръжа'вы свое'я”
8
τὴν κατ᾿ αὐτῶν μεταστρέψαι βουλὴν ἀνοσίαν καὶ ρύσασθαι αὐτοὺς μετὰ μεγαλομεροῦς ἐπιφανείας ἐκ τοῦ παρὰ πόδας ἐν ἑτοίμῳ μόρου.
9
Преполовя'щи же ся ё^бо деся'томђ ча'сђ і^ и^же къ зва'нїю ё%чине'ныи видя` зва'н#ныхъ събра'вшиXся. тогда` дръзнђ в#ни'де, и^ пристђпль къ цр~ю е^два` въз#дви'же е^го`, и^ покаꙁа` пи'ра врњмя прешеDше ё^же`. і^ и^же ѓ^ сихъ словесеX въспомянђ. е^же цр~ь в# себњ размы'сли. и^ ѓ^бращ#ся въ мњсто, повелњ пришеDшиX в# пирова'нїе кое^гожDо въ свое^мъ мњсте, въсклони'ти.
9
τούτων μὲν οὖν ἐκτενῶς ἡ λιτανεία ἀνέβαινεν εἰς οὐρανόν.—
10
е^гда' же быs сїе в# пирова'нїе вда'ша себе`, и^ в немъ сђщи ѓ' мно'ѕњ че'сти гл~ахђ, е^же чаs въ веселїе поста'вити.
10
῾Ο δὲ ῞Ερμων τοὺς ἀνηλεεῖς ἐλέφαντας ποτίσας πεπληρωμένους τῆς τοῦ οἴνου πολλῆς χορηγίας καὶ τοῦ λιβάνου μεμεστωμένους, ὄρθροις ἐπὶ τὴν αὐλὴν παρῆν περὶ τούτων προσαγγεῖλαι τῷ βασιλεῖ.
11
въ мно'ѕе же бесњде бы'вши и^мᲆ, цр~ь е^рмо'на приꙁва`. и^ съ ве'лїем# преще'нїемъ въпрошаше. чт^о ради и^ ко'я вина е^же ѓ^ста'вишася і^ё^де'и в сїи дн~ь жи'ви бы'ти.
11
τὸ δὲ ἀπ᾿ αἰῶνος χρόνου κτίσμα καλὸν ἐν νυκτὶ καὶ ἡμέρᾳ ἐπιβαλλόμενον ὑπὸ τοῦ χαριζομένου πᾶσιν, οἷς ἂν αὐτὸς θελήσῃ, ὕπνου μέρος ἀπέστειλε πρὸς τὸν βασιλέα,
12
ѓ%номђ же показа'вшђ и^же но'щїю повеле'нное съвершене сътвори, ксемђ же и^ дрђгоM с#послђшествова'вшиM семђ` бы'ти та'ко. и^ сего ра'ди лю'теише фалари'да сᲆтвори'ша е^го. и^ пригл~а дне'шнемђ снђ` блгDть да и%мђтъ”
12
καὶ ἡδίστῳ καὶ βαθεῖ κατεσχέθη τῇ ἐνεργείᾳ τοῦ Δεσπότου, τῆς ἀθέσμου μὲν προθέσεως πολὺ διεσφαλμένος, τοῦ δὲ ἀμεταθέτου λογισμοῦ μεγάλως διεψευσμένος.
13
Ты' же непрело'жне вᲆ грядђщїи дн~ь по прьвомђ ё^готђи сло'ны, въ погђбленїе иX.
13
οἱ δὲ ᾿Ιουδαῖοι τὴν προσημανθεῖσαν ὥραν διαφυγόντες, τὸν ἅγιον ᾔνουν Θεὸν αὐτῶν καὶ πάλιν ἠξίουν τὸν εὐκατάλλακτον δεῖξαι τῆς μεγαλοσθενοῦς αὐτοῦ χειρὸς κράτος ἔθνεσιν ὑπερηφάνοις.
14
сїя же рекшђ цр~ю, любезне вс^и и^ съ ра'достїю прїя'ша, и^ въспњвше въкђпњ, ко'ждо в до'мъ сво'и эTи^до'ша” и^ не проводи'ша в сїе вре'мя но'щное тако. н^о совњща'ша да'же прелю'тњише посмᲇа'нїе нанесTђ стра'стнымъ.
14
μεσούσης δὲ ἤδη τῆς δεκάτης ὥρας σχεδόν, ὁ πρὸς ταῖς κλήσεσι τεταγμένος, ἀθρόους τοὺς κλητοὺς ἰδών, ἔνυξε προσελθὼν τὸν βασιλέα.
15
и^ ё^бо пᲇтлђ воꙁ#гласи'вшђ ё^трьнемђ, и^ ѕвњри ё^готова е^рмо'нъ, въ вели'цњмъ столпњ повапленомъ, і^ и^же по гра'деX мно'жество сᲆбра'шеся, ко ꙁрњнїю мђченїа и^хъ, ча'юще ё%тра съ тща'нїем#”
15
καὶ μόλις διεγείρας ὑπέδειξε τὸν τῆς συμποσίας καιρὸν ἤδη παρατρέχοντα, τὸν περὶ τούτων λόγον ποιούμενος.
16
І$ё^деи же бес#преста'но эT дш~а стеня'щи, мно'го слезнђ мл~твђ съ слаDкимъ пњнїемъ простира'юще рђцњ на' нб~о, моля'хђ вели'каго б~а. па'ки и^мъ помощи` въскорњ”
16
ὃν ὁ βασιλεὺς λογισάμενος καὶ τραπεὶς εἰς τὸν πότον, ἐκέλευσε τοὺς παραγεγονότας εἰς τὴν συμποσίαν ἄντικρυς ἀνακλιθῆναι αὐτοῦ.
17
Внегда' же слн~це лђ'ча рас#сњя, и^ цр~ь дрђговъ въспрїя. е^рмо'нъ преDста ꙁва'ше къ и^схо'дђ. покаꙁђя провожделᲇное цр~еM готово бы'ти.
17
οὗ καὶ γενομένου, παρῄνει εἰς εὐωχίαν δόντας ἑαυτούς, τὸ παρὸν τῆς συμποσίας ἐπιπολὺ γεραιρομένους εἰς εὐφροσύνην καταθέσθαι μέρος.
18
ѓ%н же въспрїя'вши е^го ё^страшися зако'нопресᲄђпнаго ради повелњнїя. и^ по всемђ невњдњнїемъ ѓ^дръжи'мъ бы'сть. въпрошAше чт^о ве'щь сїя ю%же въско'рњ е^мђ съверши” Сїе же б^њ дња'нїе всњхъ влDки б~а, и^же проё^готова'ныя на і^ё^де'и мђченїа въ забве'нїе е^мђ в#ложи”
18
ἐπὶ πλεῖον δὲ προβαινούσης τῆς ὁμιλίας, τὸν ῞Ερμωνα μεταπεμψάμενος ὁ βασιλεύς, μετὰ πικρᾶς ἀπειλῆς ἐπυνθάνετο, τίνος ἕνεκεν αἰτίας εἰάθησαν οἱ ᾿Ιουδαῖοι τὴν παροῦσαν ἡμέραν περιβεβιωκότες;
19
Є$рмо'н же показова'ше, та'коy и^ вс^и дрђѕи е^го, ѕвњры, и^ во'и ё^готованы цр~ю потвое^мђ непрело'жномђ повеле'нїю,
19
τοῦ δὲ ὑποδείξαντος ἐκ νυκτὸς τὸ προσταγὲν ἐπὶ τέλος ἀγηοχέναι καὶ τῶν φίλων αὐτῷ προσμαρτυρησάντων,
20
ѓ%н же гл~ъ ради и^х# и^споlнися тяж#ча'е ја%рости, и^б^о разори` ѓ^ сихᲆ провидњнїе бж~їе вс^е е^го ё^мышленїе” И$ въꙁрњвъ рече съ прещенїемъ.
20
τὴν ὠμότητα χείρονα Φαλάριδος ἐσχηκὼς ἔφη τῷ τῆς σήμερον ὕπνῳ χάριν ἔχειν αὐτούς· ἀνυπερθέτως δὲ εἰς τὴν ἐπιτέλλουσαν ἡμέραν κατὰ τὸ ὅμοιον ἑτοίμασον τοὺς ἐλέφαντας ἐπὶ τὸν τῶν ἀθεμίτων ᾿Ιουδαίων ἀφανισμόν.
21
е^лицы роди'тели сђть здњ и^л^и ѓ^трочатъ роди'тели, и^же сверњпымъ и^ дивїимъ ё^готова'ша и^ꙁоби'ленъ ѓ^брокᲆ, вмњсто неѓ^клеветан#ныхъ мнњ` и^ прароди'телемъ мои^мъ, и^ ѓ^бъја^ви'вших# вс^ецњлђю і^ и^ꙁвњстнђю вњрђ вы'нђ. и^б^о а^ще не любви ра'ди съвоспита'телныя, и^ потрребы, живота` ё^бо си'хъ ра'ди ко'и^ждо гоньзнђлᲆ б^ы”
21
εἰπόντος δὲ τοῦ βασιλέως, ἀσμένως πάντες μετὰ χαρᾶς οἱ παρόντες ὁμοῦ συναινέσαντες, εἰς τὸν ἴδιον οἶκον ἕκαστος ἀνέλυσε.
22
Сице е^рмо'нъ съ нечая'ннымъ, и^ пребњднымъ прещенїемъ эTи^де, и^ зраком#, и^ лицем# иꙁмᲇни'ся” По е^ді'номђ же и^ вс^и дрђѕи събранїи сњтованїемъ ѓ^дръжими бы'вше эTи^доша кождо въ свое беZвременїе”
22
καὶ οὐχ οὕτως εἰς ὕπνον κατεχρήσαντο τὸν χρόνον τῆς νυκτός, ὡς εἰς τὸ παντοίους μηχανᾶσθαι τοῖς ταλαιπώροις δοκοῦσιν ἐμπαιγμούς.—
23
І$ё^де'и же ја%же эT цр~я слы'шавше проја^вля'ющаго б~а и^ г~а, и^ и^ цр~я цр~емᲆ хваля'хђ ѓ^ полђченїи по'мощи е^го”
23
῎Αρτι δὲ ἀλεκτρυὼν ἐκεκράγει ὄρθριος, καὶ τὰ θηρία καθωπλικὼς ὁ ῞Ερμων ἐν τῷ μεγάλῳ περιστύλῳ διεκίνει.
24
Поси'х же предани иX цр~ь па'ки състави пи'ръ. и^ моли` дрђгов# въ весе'лїе премњни'тися. е^рмона же призва`, и^ рече съ прещенїемъ, коли'кот^и мнится страсᲄныи ѓ^ сиX повелњти; е^ще` и^ нн~њ ё^готђи сло'ны въ ё'трїе на погђбленїе і^ё^деи'ско”
24
τὰ δὲ κατὰ τὴν πόλιν πλήθη συνήθροιστο πρὸς τὴν οἰκτροτάτην θεωρίαν, προσδοκῶντα τὴν πρωΐαν μετὰ σπουδῆς.
25
СроDницы же съвоꙁлежа'щїи непостоа'нномђ е^го смы'слђ дивя'щеся, прои^знесо'ша сїя. доколњ ѓ& цр~ю а^ки беслове'сныX наs и^скђша'еши, повелᲇва'я ё^же сиX третее погђби'ти, и^ па'ки ѓ^ вещаX раꙁрDњша'я вᲆ премененїе ја%же тобо'ю повелњнна.
25
οἱ δὲ ᾿Ιουδαῖοι κατὰ τὸν ἀμερῆ ψυχουλκούμενοι χρόνον, πολυδάκρυον ἱκετείαν ἐν μέλεσι γοεροῖς τείνοντες τὰς χεῖρας εἰς τὸν οὐρανὸν ἐδέοντο τοῦ μεγίστου Θεοῦ πάλιν αὐτοῖς βοηθῆσαι συντόμως.
26
иXже ради чая'нїя гра'дъ стђжа'етъ. і^ и^спо'лнися ё^же смете'нїя. и^ множицею нђ'дится разыити'ся”
26
οὔπω δὲ ἡλίου βολαὶ κατεσπείροντο, καὶ τοῦ βασιλέως τοὺς φίλους ἐκδεχομένου, ὁ ῞Ερμων παραστὰς ἐκάλει πρὸς τὴν ἔξοδον, ὑποδεικνύων τὸ πρόθυμον τοῦ βασιλέως ἐν ἑτοίμῳ κεῖσθαι.
27
Цр~ь же и^спо'лнися беслове'сїя по всемђ ја%ко фалари'дъ. и^ бы'вшимᲆ къ призре'нїю і^ё^де'искђ повелњ` т#щатися. а^ в# своеиy дш~и премњне'нїе нивᲆчто'же в#мени.
27
τοῦ δὲ ἀποδεξαμένου καὶ καταπλαγέντος ἐπὶ τῇ παρανόμῳ ἐξόδῳ, κατὰ πᾶν ἀγνωσίᾳ κεκρατημένος ἐπυνθάνετο, τί τὸ πρᾶγμα, ἀφ᾿ οὗ τοῦτο αὐτῷ μετὰ σπουδῆς τετέλεσται·
28
и^ съврьше'ною і^ и^звњ'стною кля'твою кля'тся, сихъ неэTло'жно посла'ти въ а'дъ, ногами и^ копы'ты ѕвњреи сверњпыхᲆ съкрђши'ти и^хъ, и^ посеM вое^ва'ти ѓ^гне'мъ на і^ё&дею, и^ гро'бища в не'и сътвори'ти. и^ про'чая ко'пїемъ низложи'ти въскорњ. и^ непроходи'мыи на'ми хра'мъ и^хъ ѓ^гнеM съжещи`. и^ съвръшаю'щихъ та'мо жрътвђ въ вњ'чное время поста'вити”
28
τοῦτο δὲ ἦν ἡ ἐνέργεια τοῦ πάντα δεσποτεύοντος Θεοῦ, τῶν πρὶν αὐτῷ μεμηχανημένων λήθην κατὰ διάνοιαν ἐντεθεικότος.
29
Тогда дрђзи съ ра'достїю эTи^до'ша, и^ сродницы съ вњрою. и^ повелњша во'иномъ стрещи` бл~говре'мен#ныя мњста града.
29
ὁ δὲ ῞Ερμων ὑπεδείκνυε καὶ πάντες οἱ φίλοι τὰ θηρία καὶ τὰς δυνάμεις ἡτοιμάσθαι, βασιλεῦ, κατὰ τὴν σὴν ἐκτενῆ πρόθεσιν.
30
слононачалниk же звњремъ въско'рњ, ја%ко и^ прежде въ поставле'нїе ѓ^бро'къ повелњ` и^зоѓ^би'ленъ эT ливан#скихъ плоD ё^готова'ти, и^ пи'тїе эT вина` несмњшеnнаго. и^хже ё^готова` стра'шне на погђбле'нїе и^хъ. сего же дњлма бесчи'сленни чл~цы и^же эT града в# конорыста'теlное мњсто събра'шася ви'дњти. ѓ^н# же вни'де въ дво'ръ преDлежи'маго ра'ди възбђди'ти цр~я”
30
ὁ δὲ ἐπὶ τοῖς ρηθεῖσι πληρωθεὶς βαθεῖ χόλῳ διὰ τὸ περὶ τούτων προνοίᾳ Θεοῦ διασκεδάσθαι πᾶν αὐτοῦ τὸ νόημα, ἐνατενίσας μετὰ ἀπειλῆς εἶπεν·
31
цр~ь же гнњвомᲆ тя'жцемъ и^спо'лнися съ звњр#ми сверњпыми и^ꙁы'иде, хотя` непремеnнымъ срDцемъ, и^ зњницею ѓ'ка ви'дᲇти бо'лњꙁнь, и^ страсть проназнаменова'нныхъ въ сме'рть болњзнђю.
31
εἴ σοι γονεῖς παρῆσαν ἢ παίδων γοναί, τήνδε θηρσὶν ἀγρίοις ἐσκεύασα ἂν δαψιλῆ θοῖναν ἀντὶ τῶν ἀνεγκλήτων ἐμοὶ καὶ προγόνοις ἐμοῖς ἀποδεδειγμένων ὁλοσχερῆ βεβαίαν πίστιν ἐξόχως ᾿Ιουδαίων.
32
вънегда же сло'ны и^сходи'ша и^ꙁᲆ ѓ^гра'ды, и^ съпослњдова'ша и^мъ во'и въѓ^рђже'нны. и^ эT мно'гихъ ше'ствїя пра'хъ ви'дњша, и^ тя'жка гласа кли'чь слы'шаша і^ё^де'и. и^ мнњша бы'ти коне'цъ живоᲄа свое^го въ м#гновенїи,
32
καίπερ εἰ μὴ διὰ τὴν τῆς συντροφίας στοργὴν καὶ τῆς χρείας, τὸ ζῆν ἀντὶ τούτων ἐστερήθης.
33
и^ стра'стнаго чая'нїя и^хъ. въ ё^миле'нїе и^ стена'нїе и^ꙁмени'шаs и^ ѓ^блобыꙁа'хђ дрђгъ дрђга съплњта'ющеся сро'дникомъ, и^ на вы'я напада'юще прародителемъ свои^м#. такоже и^ эTц~ы сн~ом# и^ матере ча'доM.
33
οὕτως ὁ ῞Ερμων ἀπροσδόκητον καὶ ἐπικίνδυνον ὑπήνεγκεν ἀπειλὴν καὶ τῇ ὁράσει καὶ τῷ προσώπῳ συνεστάλη.
34
но'во же поро'ждьшїи ё^ со'сцъ и^мђще младе'нцы коне'чно здоя'хђ мле'ко.
34
ὁ καθεὶς δὲ τῶν φίλων σκυθρωπῶς ὑπεκρέων, τοὺς συνηθροισμένους ἀπέλυσαν ἕκαστον ἐπὶ τὴν ἰδίαν ἀσχολίαν.
35
въспомянђвши же ё^бо паки преDбы'вшђю и^мъ съ нб~си по'мощь, въско'рњ и^ еді'нодђшне възврᲆгше себе на ню`. и^ младе'нца эTлђчиша эT со'сцъ и^ възᲆпи'ша гласом# велїи'мᲆ ѕњло.
35
οἵ τε ᾿Ιουδαῖοι τὰ παρὰ τοῦ βασιλέως ἀκούσαντες, τὸν ἐπιφανῆ Θεὸν καὶ βασιλέα τῶν βασιλέων ᾔνουν καὶ τῆσδε τῆς βοηθείας αὐτοῦ τετευχότες.—
36
и^ силнаго всњхъ нача'ша моли'ти, ё^щедри'ти ихъ съ ја^вле'нїемъ, при вратехъ ё^же` стоя'щихъ”
36
Κατὰ δὲ τοὺς αὐτοὺς νόμους ὁ βασιλεὺς συστησάμενος πάλιν τὸ συμπόσιον εἰς εὐφροσύνην τραπῆναι παρεκάλει.