Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Тим часом якийсь Єлеазар, шанований муж, зі священиків країни, який уже досяг старечого віку і прикрашений у житті своєму всякими чеснотами, запросив старців, які стояли навколо нього, приклика́ти святого Бога і молився так:
2
цр~ю вы'шнїи всекрњпкїи вседръжи'телю бж~е, и^же създа'нїе все` строя'й въ щедрота'хъ. възри` нн~њ на сᲇмя а^враа'мле, и^ на сщ~енаа ча'да і^а'ковля, часть сщ~енђю людїи твоиX бж~е эTч~е. и^же в# земли` чю'ждеи страnствђющђю, и^ бес пра'вды погиба'ю^щђю”
2
«Царю всесильний, найвищий, Боже Вседержителю, що милостиво управляєш усім створінням! споглянь, Отче, на сíм’я Авраама, на дітей освяченого Якова, на народ святого наділу Твого, який подорожував у землі чужій і неправедно знищується.
Ти фараона, колишнього володаря Єгипту, який мав безліч колісниць, звеличувався беззаконною зухвалістю і зарозумілими промовами, погубив з гордим його військом, потопивши у морі, а роду ізраїльському явив світло милости.
Ти жорстокого царя Ассирійського Сеннахирима, який марнославився незліченними військами, підкорив мечем усю землю і повстав на святе місто Твоє, який у гордості й зухвалості говорив хулу, скинув, явно показавши багатьом народам Твою силу.
5
Ты` и^ въ вављ=ло'не трїех# ѓ^тро'къ ѓ^гню дш~а на погђбле'нїе, въ е^же не слђжи'ти то'кмо скве'рныM, ѓ^гня` пе'щнаго ѓ^броси'телне и^ꙁба'вилъ е^си даже до вла'съ невреди'мы, пла'мень же весь посла'лъ е^си съпроти'внымъ”
5
Ти трьох отроків у Вавилоні, які добровільно віддали життя своє вогню, щоб не служити суєтним ідолам, зберіг неушкодженими до волосини, зросивши розпалену піч, а полум’я повернув на всіх ворогів.
Ти Даниїла, наклепами заздрости ввергнутого у рів на розшматування левам, вивів на світло неушкодженим; Ти, Отче, й Іону, коли він безнадійно томився у череві кита, що живе в глибині моря, неушкодженим показав усім його присним.
7
и^ н~нњ ѓ& эTч~е не ты ли е%си всњ'хъ млsтивыи присети'тель; въскорњ ја^вися сђщимъ эT ро'да і^и^л~ьска. і^ и^ꙁба'ви эT ја^ꙁы'къ хђлныхъ, и^ ѓ^скверне'ныхъ”
7
І нині, Ти, що помщаєш за образи, многомилостивий, захиснику всіх, явися скоро сущим від роду Ізраїлевого, які терплять образи від мерзенних беззаконних язичників.
вчини так, як сказав Ти, Господи, що й у землі ворогів їхніх Ти не знехтуєш їх».
15
е^леа^ꙁа'рђ же конча'ющђ ё^же` мл~твђ сїю” Цр~ь же съ ꙁвњ'рми и^ ве'лїею силою во'и прибли'жилъся еs къ и^подро'мђ.
15
Тільки-но Єлеазар закінчив молитву, як цар зі звірами і з усім страшним військом прийшов на арену.
16
ви'дњвши же і^ё^де'и вельма въ нб~о въꙁъпи'ша, ја%коже и^ прилежа'щимъ бра'ꙁдамъ растръꙁа'тися. и^ не ё^дръжи'мъ пла'чь сътвори'ша всњмъ во'емъ”
16
Коли побачили його юдеї, здійняли гучне волання до неба, так що і прилеглі долини сповнилися луною, і збудили нестримне співстраждання в усьому війську.
Тоді великославний Вседержитель і істинний Бог, явивши святе лице Своє, відкрив небесні врата, з яких зійшли два славних і страшних ангели, видимі усім, крім юдеїв.
Вони стали навпроти війська, і сповнили ворогів сум’яттям і страхом і зв’язали непорушними путами; також і тіло царя охопив трепет, і роздратовану зухвалість його охопило забуття.
19
звњри же на послњдђ'ющая въѓ^рђже'ныя во'и ѓ^брати'шаs и^ попира'хђ и^хъ, и^ погђбля'хђ.
19
Тоді слони обернулися на озброєні війська, що супроводжували їх, топтали їх і погубляли.
ви зловживаєте владою, і перевершили за жорстокістю тиранів, і мене самого, вашого благодійника, намагаєтеся позбавити влади і життя, замишляючи таємно некорисне для царства.
Тих, які так вірно охороняли укріплення нашої країни, хто безумно зібрав сюди, виселивши кожного з дому?
24
кто же и^ныи ра'ꙁвње ваs си'це неподо'бными ѓ^бъя'тъ ја%ꙁвами. и^же и^ꙁ нача'ла бл~гораꙁђмїе к на'мъ покаꙁђ'ющиX, и^ по всемђ разня'щихъ эT всњхъ ја%зыk и^ эT ꙁлњ'ишихъ чл~къ мно'жицею поDја%ша бњды.
24
Тих, які здавна перевершували всі народи відданістю нам у всьому і часто терпіли найтяжчі гноблення від людей, хто піддав настільки незаслуженій ганьбі?
25
тњмже рᲇша'щи раѕрᲇши'те непра'ведныя ё'ꙁы, и^ вᲆ своа и^хъ съ ми'ромъ посли'те” Но противле'нїя дњлма свое^го е^же к ним#, примири'теся прежде съ ни'ми. и^ тогда по'слете свобо'дны сн~ы вседрᲆжи'теля бг~а жива'го на нб~си. и^же эT начала роди'телеи нашихъ да'же до нн~њ непрет#кнове'нно въ сла'вњ бл~го стоа'нїя съдръжитъ вещи на'ши.
25
Розв’яжіть, розв’яжіть неправедні пута, відпустіть їх з миром у свої доми, випросивши прощення у тім, що раніше зроблено; звільніть синів небесного Вседержителя, живого Бога, Який від часів наших предків донині подавав безперервне благоденство і славу нашому царству.
Після того цар, повернувшись у місто і покликавши завідувача витратами, наказав упродовж семи днів давати юдеям вино та інше потрібне для бенкету, вирішивши, щоб вони на тому ж місці, на якому очікували своєї загибелі, у повних веселощах святкували своє спасіння.
Тоді вони, які були перед тим у нарузі і знаходилися біля пекла або краще сходили у пекло, замість гіркої і жалюгідної смерти влаштували бенкет спасіння і сповнені радости розділили для возлежання місце, приготоване їм на погибель і могилу.
Облишивши найжаліснішу пісню плачу, вони почали пісню батьків, прославляючи Спасителя Ізраїлевого і Чудотворця Бога, і відкинувши все засмучення і ридання, склали хори на знамення мирних веселощів.
30
и^ цр~ь же състави ради и^хъ порова'нїе ѕелное. и^ беZпреста'ни въꙁира'ше на нб~о и^сповњда'ше вели'колᲇпне дръжа'вђ е^го, бы'вшаго ради пресла'внаго сп~сенїя”
30
Також і цар, скликавши з цієї нагоди багатолюдний бенкет, виявляв свою вдячність небу за славне, урочисто дароване їм спасіння.
Ті ж, що прирікали їх на загибель і на їжу хижим птахам і з радістю робили їм перепис, тепер, охоплені соромом, застогнали, і зухвалість, що дихала вогнем, згасла з ганьбою.
Вони зробили навіть громадську постанову, щоб у всякому поселенні їхньому в роди і роди радісно святкувати зазначені дні, не для пиття і пересичення, але в пам’ять спасіння, що було їм від Бога.
34
Посе'м же прїидоша къ цр~ю просящи эTпђщенїа въ своя` иX”
34
Потім вони стали перед царем і просили відпустити їх у доми.
35
А$ пописа'нїа же ја%же бы'ша на ниX эT пя'таго и^ к~ го дн~е мsца па'хона, да'же до четвер#таго`надесяте дн~е мsца е^пи'фа” Въ дн~ех# же четыридесятиX съставиша и^мъ поги'бель. и^ эT пя'таго дн~е мsца е^пи'фа да'же до сеDмаго, въ тњх# трїех# дн~ехъ в ни'х же пресла'вне ја^ви млsть свою всњхъ силнњ'ишђю е^ю'же и^збави и^хъ безъвредныX въкђпњ.
35
Перепис їх проходив з двадцять п’ятого дня місяця Пахона до четвертого дня місяця Епифа, протягом сорока днів; знищення їх призначалося від п’ятого дня місяця Епифа до сьомого, протягом трьох днів, у які славним чином явив Свою милість Владика всіх і спас їх усіх неушкоджено і цілком.
36
бл~говременїе же полђчи'ша въ всемъ эT цр~я да'же до четверта'гона'десять дн~е тогоже мsца. воньже и^доша моли'ти цр~я ѓ^ эTрњшенїи и^хъ”
36
Святкували вони, забезпечені усім від царя, до чотирнадцятого дня, в який вони і представили прохання про відпущення їх.