Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И в то'и го'дъ въста'нетъ михаи'лъ кня'ѕь вели'кїи, стояй ё^ сн~ов# людїи ᲄвоиX. и^ бђдетъ гоD скорбњ'нїя ја%коy нњсть было` такова`, и^ быs стра'сть на ꙁемли` града того. и^ в ᲄо врᲇмя сп~сђтся лю'дїе твои` вс^и, и^ ѓ^брњты'ися впи'санъ въ кни'ги.
1
І постане у той час Михаїл, князь великий, який стоїть за синів народу твого; і настане час тяжкий, якого не бувало з тих пір, як існують люди, донині; але врятуються у цей час з народу твого всі, які знайдені будуть записаними у книзі.
2
и^ мно'ѕи спя'щеи и^хъ въ зе'мльнњи прьсти въста'нђтъ. сїи въ жи'знь вњчнђю, а^ ѓ^ни` въ ё^кори'ꙁнђ и^ въ стыдњ'нїе вњчное”
2
І багато з тих, що сплять у поросі землі пробудяться, одні для життя вічного, інші на вічну наругу і посоромлення.
3
и^ смыслившеи просвњтя'тся а^ки свњтъ твердњлныи. и^ эT правди'выхъ мно'гихъ а^ки ѕвњзды въ вњки, и^ е^ще`.
3
І розумні будуть сяяти, як світила на тве́рді, і ті, що навернули багатьох до правди, — як зірки, повіки, назавжди.
4
тыy данїи'ле загради словеса`, и^ зна'менаи кни'ги до вре'мене скоnча'нїя. дон#деже наё^ча'тся мно'ѕи, и^ ё^мно'жится видњ'нїе”
4
А ти, Даниїле, приховай слова ці і запечатай книгу цю до останнього часу; багато хто прочитає її, і збільшиться відання».
5
И$ ви'дњхъ а^ꙁъ данїилъ, и^ с^е дв^а дрђга'я стоя'сте е^ді'нъ ѓ^ сю'ю странђ` ё'стїя рњцњ, а^ дрђгїи ѓ^бонђ странђ`.
5
Тоді я, Даниїл, подивився, і ось, стоять двоє інших, один на цьому березі ріки, другий на тому березі ріки.
6
и^ рњхъ къ мђжђ ѓ^блъче'номђ въ багряницђ, и^же бя'ше врьхђ воды` рњчныя, доко'лњ скон#ча'нїе ја%же нарече чюдеса`.
6
І один сказав мужу в лляному одязі, який стояв над водами ріки: «коли буде кінець цих дивних подій?»
7
и^ слы'шахᲆ эT мђжа ѓ^блᲆче'наго вᲆ багряни'цђ, и^же бя'хђ врьхђ воды` рњчны'я, и^ въздви'же десницђ свою на' нб~о, и^ кля'ся в# живђщей въ вњки, ја%ко въ вре'мя и^ въ времене, и^ в поl вре'мене. и^ е^гда сконча'ется расы'панїе рђки людїи ѓ^сщ~енъ, и^ ё^вњ'дятъ с^е вс^и.
7
І чув я, як муж у лляному одязі, який знаходився над водами ріки, піднявши праву і ліву руку до неба, клявся Тим, Хто живе повіки, що до кінця часу і часів і напівчасу, і після остаточного знищення сили народу святого, все це звершиться.
8
а^ꙁ же слы'шахъ, и^ не раꙁђмњхъ. и^ рњх#, г~и что послњдняя сихъ.
8
Я чув це, але не зрозумів, і тому сказав: «господарю мій! що ж після цього буде?»
9
и^ рече, ходи` данїиле, ја%ко загражде'на словеса` и^ знаменана до вре'мене сконча'наго”
9
І відповів він: «іди, Даниїле; бо приховані і запечатані слова ці до останнього часу.
10
дон#деже и^щетђтся и^ ѓ^бњля'тся, и^ раꙁгоря'тся мно'ѕи и^ ѓ^ст~ятся. и^ събезаконђюT беꙁакон#ницы, и^ не раꙁђмњ'ютъ вс^и нечести'вїи, н^о ё'мнїи раꙁђмњюT”
10
Багато хто очиститься, убілиться і переплавлений буде через спокуси, нечестиві ж будуть чинити нечестиво, і не зрозуміє цього ніхто з нечестивих, а мудрі зрозуміють.
11
эT времене же премененђ ё^чаще'нїя, дн~ᲆ а~ с~ч.
11
З часу припинення щоденної жертви і поставлення мерзоти запустіння мине тисяча двісті дев’яносто днів.
12
бл~женъ тръпля'и и^ постигїи въ дн~и Wа~ тл~е.
12
Блаженний, хто очікує і досягне тисячі трьохсот тридцяти п’яти днів.
13
ты' же и^ди` почива'и, е^ще б^о дн~їе въ и^сполне'нїе сконча'нїю и^ почїеши, и^ въста'неши въ прича'стїе свое въ сконча'нїе дн~ъ.
13
А ти йди до твого кінця й упокоїшся, і встанеш для одержання твого жереба наприкінці днів».