Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Видњнїе, д~” Въ ѓ^смоена'десяте лњто навходоносо'ръ цр~ь сътвори тњло зла'то, высота е^го ћE ла'кт#, а^ широта` е^го, ѕ~ ла'ктъ. и^ посᲄави е& на поли деи^раMстњ въ странњ` вављ=лон#стњ”
1
Цар Навуходоносор зробив золотого ідола, висотою в шістдесят ліктів, шириною у шість ліктів, поставив його на полі Деїрі, в області Вавилонській.
2
И@ посла` навходоносо'ръ цр~ь събра'ти вс^я љ^па'ти, и^ вое^воды, и^ мњсᲄныя кня'ѕя, и^ влDки, и^ мђчи'теля, и^ сђщихъ наD вла'стьми, и^ вс^я кн~ѕя стран#скыя, прїити на ѓ^бновленїе кђми'рђ и^же поста'ви навходоносоръ цр~ь”
2
І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, намісників, воєвод, верховних суддів, казнохранителів, законознавців, наглядачів суду і всіх обласних правителів, щоб вони прийшли на урочисте відкриття ідола, якого поставив цар Навуходоносор.
3
И$ събра'шася мᲇстнїи кн~ѕи, и^ љ^па'ты, и^ вое^воды, и^ влDки, и^ мђчителе вели'цїи и^же наD вла'стьми, и^ вс^и кня'ѕи стран#стїи, прїити на ѓ^бновленїе тњла и^же посᲄа'ви навходоносоръ цр~ь. и^ ста'ша преD тњ'ломᲆ е^же постави навходоносор# цр~ь.
3
І зібралися сатрапи, намісники, воєначальники, верховні судді, казнохранителі, законознавці, наглядачі суду і всі обласні правителі на відкриття ідола, якого Навуходоносор цар поставив, і стали перед ідолом, якого спорудив Навуходоносор.
4
и^ проповњдникъ вопїаше крњпокᲆ, ваM ся гл~етъ ја^зы'цы, лю'дїе, колњ'на, пле'мена,
4
Тоді глашатай голосно викликнув: оголошується вам, народи, племена і мови:
5
вон#же часъ и^л^и го'дъ ё^слы'шите гла'сᲆ трђбы, свирњлиn же и^ гђсленъ, пипе'лы и^ пњсньница сам#бикїи^н# же, и^ прегђдничь и^ съгла'сныхъ, и^ всего ро'да мђсикїи^на, па'дающе покланя'итеся тњлђ зла'томђ е^же поста'ви навходоносо'ръ цр~ь.
5
у той час, як почуєте звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел і симфонії і всяких музичних інструментів, упадіть і поклоніться золотому ідолу, якого поставив цар Навуходоносор.
6
і^ и^же не паD покло'нится, в то'и ча'съ въверженъ бђдетъ в пе'щъ ѓ^гнемᲆ паля'щђ”
6
А хто не впаде і не поклониться, негайно буде кинутий у піч, розжарену вогнем.
7
И$ бы'сть е^гда` ё^слы'шаша людїе гласъ трђбенъ, свирњлиn же и^ гђсленъ, сам#бикїи^н# же и^ прегDђничь, и^ съгла'сныхъ, и^ всего ро'да мђсикїина, падающе вс^и лю'дїе, пле'мена, ја^ꙁы'цы покланя'хђся тᲇлђ ꙁла'томђ е^же поста'ви навходоносоръ цр~ь”
7
Тому, коли всі народи почули звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел і всякого роду музичних інструментів, то упали всі народи, племена і мови, і поклонилися золотому ідолу, якого поставив Навуходоносор цар.
8
Тогда` пристђпи'ша мђжи халде'исᲄи и^ насочи'ша на і^ё^дея.
8
У цей самий час приступили деякі з халдеїв і донесли на юдеїв.
9
и^ эTвњща'вше рњша, цр~ю навходоносо'ре. цр~ю въ вњки живи.
9
Вони сказали цареві Навуходоносору: царю, повіки живи!
10
т^ы цр~ю заповњ'да за'повњдь, ве'сь чл~къ и^же а^ще ё^слы'шитъ гла'сᲆ трђбы, пища'лїи же и^ гђслїи, цњвни'ца же и^ прегђдница, и^ пи'скъ, и^ всего ро'да мђсикїина, да падеT
10
Ти, царю, дав повеління, щоб кожна людина, яка почує звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел і симфонії і всякого роду музичних інструментів, упала і поклонилася золотому ідолу;
11
и^ поклониTся тњлђ зла'томђ. а^ще ли же н^и, да въвръженъ бђдетъ в# пещъ ѓ^гне'мъ горя'щђ”
11
а хто не впаде і не поклониться, той повинен бути кинутий у піч, розжарену вогнем.
12
Сђть ё^бо мђжи і^ё^де'и, и%хже поста'ви наD дњлы ꙁемля вављ=лон#скы, седра'хъ, миса'хъ, и^ а^веDнаго. мђжи тїи не послђшаша за'повњди твое'я цр~ю, и^ бого'мъ твоиM не слђж'атъ, и^ тњлђ зла'томђ е^же поста'ви, не покланя'юTся”
12
Є мужі юдейські, яких ти поставив над ділами країни Вавилонської: Седрах, Мисах і Авденаго; ці мужі не підкорюються повелінню твоєму, царю, богам твоїм не служать і золотому ідолу, якого ти поставив, не поклоняються.
13
Тогда` навходоносоръ ја%ростїю и^ гнњвомъ реq привести, седра'ха, миса'ха, и^ а^веDнаго. и^ мђжи тїи приведени бы'ша преD цр~я.
13
Тоді Навуходоносор у гніві й люті повелів привести Седраха, Мисаха й Авденаго; і приведені були ці мужі до царя.
14
эTвњща'в же навходоносо'рᲆ, и^ рече и^мъ, а^ще вои%сᲄиннђ, седраX, мисах#, и^ а^веDнаго, богоM мои^мъ не слђжите. и^ тњлђ зла'томђ е^же поста'виX не покланя'етеся.
14
Навуходоносор сказав їм: чи за умислом, ви, Седрах, Мисах і Авденаго, богам моїм не служите, і золотому ідолу, якого я поставив, не поклоняєтеся?
15
нн~њ ё^бо а%ще е^сте готови, да ја%ко ё^слы'шите гла'сᲆ трђбы, пищалїи же и^ гђслїи, цњвница же и^ прегђдница, и^ пи'скъ и^ всего ро'да мђсикїина, паDше покланя'итеся тњлђ е^же сътворихъ. и^ а^ще л^и не покло'нитеся, в тои го'дъ въвръжени бђдете в# пещъ ѓ^гнемъ горя'щю. и^ кт^о е^сть б~ъ, и^же и^ꙁмеT вы эT рђкђ мое'ю.
15
Віднині, якщо ви готові, як тільки почуєте звук труби, сопілки, цитри, цівниці, гусел, симфонії і всякого роду музичних інструментів, упадіть і поклоніться ідолу, якого я зробив; якщо ж не поклонитеся, то у ту ж годину будете кинуті у піч, розжарену вогнем, і тоді який Бог визволить вас від руки моєї?
16
и^ эTвᲇщаша, седраX миса'хъ, и^ а^веDнаго. гл~юще цр~ю навходоносорђ. не требђ'емъ м^ы ѓ^ гл~њ семъ эTвњщати тебњ`.
16
І відповіли Седрах, Мисах і Авденаго, і сказали цареві Навуходоносору: немає потреби нам відповідати тобі на це.
17
е^сть б^о б~ъ нашъ на' нб~сехъ е^мђже м^ы слђжиM, си'ленъ и^ꙁя'ти н^ы эT пе'щи ѓ^гнемъ горя'щая, и^ эT рђкђ твое'ю и^ꙁбавити н^ы цр~ю.
17
Бог наш, Якому ми служимо, сильний спасти нас від печі, розжареної вогнем, і від руки твоєї, царю, визволити.
18
а^ще ли н^и, вњсᲄо да т^и е^сть цр~ю, ја%ко бого'мъ твои^мъ не слђжимъ, и^ тњлђ зла'томђ е^же поста'ви не кланя'емся”
18
Якщо ж і не буде того, то нехай буде відомо тобі, царю, що ми богам твоїм служити не будемо і золотому ідолу, якого ти поставив, не поклонимося.
19
Тогда` навходоносо'ръ и^сполни'ся ја%рости, и^ ꙁрак# лица е^го ѓ^пђснᲇ на седра'ха, миса'ха и^ а^веDнаго. и^ рече раждежете пе'щъ сеDмижды сеDмицею, дон#деже до концA раждежеTся.
19
Тоді Навуходоносор сповнився люті, і вигляд лиця його змінився на Седраха, Мисаха й Авденаго, і він повелів розпалити піч у сім разів сильніше, ніж як звичайно розпалювали її,
20
и^ мђжеM крњпостїю реq, ѓ^кова'вше седра'ха, миса'ха, и^ а^веDнаго въврещи в пе'щъ ѓ^гнемъ горя'щђ”
20
і найсильнішим мужам з війська свого наказав зв’язати Седраха, Мисаха й Авденаго і кинути їх у піч, розжарену вогнем.
21
Тогда` мђжи тїи ѓ^ковав#ше я& съ гащ#ми и^хъ, и^ клобђки, и^ съ насте'гнъвами, и^ съ ѓ^дњнїами и^хъ, въвръгоша я& посредњ пе'щи ѓ^гня` горя'ща.
21
Тоді мужі ці зв’язані були у спідньому і верхньому вбранні своєму, з пов’язками на головах і в іншому одязі своєму, і кинуті у піч, розжарену вогнем.
22
понеже гл~ъ цр~ь премо'же. и^ пе'щъ раждежена бы'сть и^ꙁли'ха” И$ мђжа т^ы насоч#шая на седра'ха, миса'ха, и^ а^веDнаго и^ждеже и^хъ пла'мень ѓ^гненыи ѓ%крsтъ”
22
І оскільки повеління царя було суворе, і піч розжарена була надзвичайно, то полум’я вогню убило тих людей, які кидали Седраха, Мисаха й Авденаго.
23
И$ мђжи трїе тїи, седра'хъ, миса'хъ, и^ а^веDнаго, падоша посредњ пещи ѓ^гнем# горящая ѓ^кова'ни”
23
А ці три мужі, Седрах, Мисах і Авденаго, упали в розпечену вогнем піч зв’язані. [
24
И$ хождахђ посредњ пла'мене пою'ще б~а, и^ блsвяще г~а.
24
*І ходили посеред полум’я, оспівуючи Бога і благословляючи Господа.
25
и^ с ни'ми ставъ а^за'рїя помоли'ся си'це, и^ эTвръꙁъ ё^ста своя` посредњ ѓ^гня`, и^ рече”
25
І, вставши, Азарія молився і, відкривши вуста свої посеред вогню, виголосив:
26
Блsвенъ е^си г~и б~е эTц~ь на'шихъ, и^ хвално и^ просла'влено и^мя твое въ вᲇкы.
26
«Благословенний Ти, Господи Боже отців наших, хвальне і прославлене ім’я Твоє повіки.
27
ја%ко праведенъ е^си ѓ^ всяческихъ ја^же сътвори наM, и^ вс^я дњла твоя` и%стин#на, и^ прави пђтїе твои`. и^ вс^и сђди ᲄвои` и%стин#ни,
27
Бо праведний Ти в усьому, що вчинив з нами, і всі діла Твої істинні й путі Твої праві, і всі суди Твої істинні.
28
и^ сђд#бы и^стин#ны сътворилъ е^си, по всемъ ја%же наведе на' ны, и^ на гра'дъ ст~ыи эTц~ь на'шихъ і^ерлsи'мъ. ја^ко и^стин#ною и^ сђдомъ наведе сїя вс^я на' ны, грњхъ ради на'шихъ.
28
Ти звершив істинні суди в усьому, що навів на нас і на святе місто отців наших Єрусалим, тому що за істиною і за судом навів Ти все це на нас за гріхи наші.
29
ја^ко съгрњшихомъ и^ беꙁаконовахомъ эTстђпити эT тебе, и^ и^ прегрњшихомъ ѓ^ всемъ,
29
Бо згрішили ми, і вчинили беззаконно, відступивши від Тебе, і в усьому згрішили.
30
и^ ꙁа'повњдїи твои^хъ не послђшахомъ. н^и съблюдохомъ, н^и сътворихоM ја^коже заповњ'да намъ, да бл~го намъ бђдетъ.
30
Заповідей Твоїх не слухали і не дотримувалися їх, і не жили, як Ти повелів нам, щоб благо нам було.
31
и^ вс^е е^ли'ко сътвори на'мъ” и^ вс^е е^ли'ко наведе на' ны, вои%стин#о сђдъ сътвори.
31
І все, що Ти навів на нас, і все, що Ти вчинив з нами, вчинив за істинним судом.
32
и^ преда'сть н^ы въ рђцњ врагъ беꙁаконенъ, ме'рзокъ престђпникъ, и^ цр~ю неправеDнђ и^ лђкавнњ'ишђ паче всея` ꙁемля.
32
І віддав нас до рук ворогів беззаконних, найненависніших відступників, і царю неправосудному і найлютішому на всій землі.
33
и^ нн~њ нњсть на'мъ эTвръсти ё^стъ, стђдђ и^ поношенїю бы'ша рабомъ тв#оиM, и^ чтђщимъ т^я”
33
І нині ми не можемо відкрити вуст наших; ми стали соромом і ганьбою для рабів Твоїх і тих, що шанують Тебе.
34
Не преда'и же наs до кон#ца и^мени твое^го ра'ди, и^ не раꙁдрђши завᲇта твое^го,
34
Але не віддай нас назавжди заради імені Твого, і не зруйнуй завіту Твого.
35
и^ не ѓ^ста'ви млsти твое'а эT на'съ. а^враа'ма раd возлю'бленаго эT тебе, и^ ꙁа і^саа'ка раба` твое^го, и^ і^ил~я ст~аго твое^го.
35
Не відніми від нас милости Твоєї заради Авраама, улюбленого Твого, заради Ісаака, раба Твого, й Ізраїля, святого Твого,
36
и%мже гл~а ё^мно'жити сњмя и^хъ, ја%ко ѕвњзды нбsныя, и^ ја%ко пњсокъ въскра'и моря.
36
яким Ти говорив, що примножиш сíм’я їх, як зірки небесні і як пісок на березі моря.
37
ја%ко влады'ко ё^малихомся паче всњхᲆ ја^зыкъ. і^ е^смы смирени по все'и ꙁемли дне'сь, грњхᲆ ради нашихъ.
37
Ми принижені, Господи, більше за всі народи, і принижені нині на всій землі за гріхи наші,
38
и^ нњсть въ время с^е кня'ѕя н^и пророка н^и во'жда, н^и всесъж#женїя, н^и жрътвы, н^и приношенїя, н^и кади'ла, н^и мњста пожрњти преD тобою,
38
і немає у нас у даний час ні князя, ні пророка, ні вождя, ні всепалення, ні жертви, ні приношення, ні фіміаму, ні місця, щоб нам принести жертву Тобі і знайти милість Твою.
39
і^ и^ꙁъѓ^брњсти млsть. н^о дш~ею съкрђшен#ною, и^ дх~омъ смирен#ном# да прїя'ты бђдеM,
39
Але зі скрушеним серцем і смиренним духом нехай будемо прийняті.
40
ја%ко въ всесож#женїихъ ѓ%вниX и^ юн#чиX, и^ ја^ко въ т#махъ а%гнецъ тђченъ. та'ко да бђдетъ жрътва на'ша преD тобо'ю дне'сь, и^ сконча'емся по ᲄебњ`, ја^ко нњсть стђда ё^пова'ющимъ на' тя.
40
Як при всепаленні баранів і тельців і як при тисячах повнотілих агнців, так нехай буде жертва наша перед Тобою нині благоугодною Тобі; бо немає сорому тим, хто уповає на Тебе.
41
и^ нн~њ въ слњдъ тебе и%демъ всњмъ срDцемъ, и^ бои'м#ся тебе`. і^ и'щемъ лица` твое^го,
41
І нині ми йдемо за Тобою всім серцем і боїмося Тебе і шукаємо лиця Твого.
42
не посрами наs. н^о сътвори с на'ми по смотренїю твое^мђ, и^ по мно'жествђ млsти твое'я.
42
Не посором нас, але сотвори з нами за поблажливістю Твоєю і за безліччю милости Твоєї
43
і^ и^зми н^ы по чюдесеM твоиM, и^ да'ждь сла'вђ и^мени твое^мђ г~и.
43
і визволи нас силою чудес Твоїх, і дай славу імені Твоєму, Господи,
44
и^ да срамяTся вс^и ја^вля'ющеи рабо'мъ твои^мъ зла'я. и^ постыдя'тся эT вся'коя си'лы, и^ крњпости и^хъ да сᲆкрђшатся.
44
і нехай посоромляться всі, що роблять рабам Твоїм зло, і нехай посоромляться з усією могутністю, і сила їх нехай скрушиться,
45
и^ разђмњ'ютъ ја%ко т^ы е^си г~ь б~ъ е^ді'нъ, и^ сла'венъ по все'и в#селен#нњи”
45
і нехай пізнають, що Ти Господь Бог єдиний і славний по всій вселенній».
46
И$ не преста'ша въмњта'юще я& слђги цр~евы, ж#гђще пеu нафџою и^ смоло'ю, і^ и^ꙁгрњбъми и^ ло'зїемъ.
46
А тим часом слуги царя, які вкинули їх, не переставали розпалювати піч нафтою, смолою, паклею і хмизом,
47
и^ распала'шеся пла'мень наD пещїю, на м~џ ла'ктъ.
47
і піднімалося полум’я над піччю на сорок дев’ять ліктів
48
и^ ѓ^быиде и^ пож#же ја%же ѓ^брњте ѓ^ пещи халде'истњи.
48
і виривалося, і спалювало тих з халдеїв, яких досягало біля печі.
49
а^гг~лъ же гн~ь сни'де кђпно съ а^ꙁарїиною ча'дїю. в# пе'щъ,
49
Але ангел Господній зійшов у піч разом з Азарією і тими, що були з ним,
50
и^ эTја%тᲆ пла'мень ѓ^гненыи эT пе'щи. и^ сътвори средњ пещи ја%ко дх~ъ хладенᲆ шђмящь. и^ не прикоснђся и^хъ эTнђдь ѓ%гнь, н^и ѓ^скорби, н^и стђжи и^мъ”
50
і викинув полум’я вогню з печі, і зробив, що всередині печі був ніби шумливий вологий вітер, і вогонь ніскільки не доторкнувся до них, і не зашкодив їм, і не збентежив їх.
51
Тогда` тїи трїе ја%ко е^ді'ными ё^сᲄы поа'хђ, и^ блsвяхђ, и^ славляхђ б~а въ пещи гл~юще”
51
Тоді ці троє, ніби одними вустами, заспівали у печі, і благословили і прославили Бога:
52
Блsвенъ е^си г~и б~е эTц~ь на'шихъ, и^ хва'ленъ, и^ превоꙁноша'емъ въ вњки. и^ блsвено и^мя славы твое'я ст~ое, и^ хвалимᲆ, и^ превъꙁноша'емъ вᲆ вњки”
52
«Благословенний Ти, Господи Боже отців наших, і хвальний і препрославлений повіки, і благословенне ім’я слави Твоєї, святе і прехвальне, що підноситься повіки.
53
Блsвенъ е^си въ цр~кви ст~ыя сла'вы твое'я, и^ хвали'мъ, и^ превъꙁноси'мъ въ вњки”
53
Благословенний Ти у храмі святої слави Твоєї, і прехвальний і преславний повіки.
54
Блsвенъ е^си видя'и бездны, сњдя'и на херђви'мехъ, и^ хвалимъ, и^ превозносимъ въ вњки”
54
Благословенний Ти, що бачиш безодні, що сидиш на херувимах, і прехвальний і препрославлений повіки.
55
Блsвенъ е^си на прsтлњ сла'вы црsтвїа твое^го, и^ хвалимъ, и^ превозносиM въ вњки”
55
Благословенний Ти на престолі слави царства Твого, і прехвальний і препрославлений повіки.
56
Блsвеn е^си на тверди нбsнњи, и^ хвалимъ, и^ прревозносиM въ вњки”
56
Благословенний Ти на тверді небесній, і прехвальний і препрославлений повіки.
57
Блsви'те вс^я дњла гн~я г~а, по'ите и превоꙁноси'те е^го во вњки”
57
Благословіть, усі діла Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
58
Блsви'те а^гг~ли гн~и,
58
Благословіть, ангели Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
59
нб~са гн~я г~а, пои'те и^ превоꙁноси'те е^го въ вњки”
59
Благословляйте, небеса, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
60
Блsви'те воды вс^я превы'шняа нб~съ,
60
Благословляйте Господа, усі води, які вище небес, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
61
и^ вс^я си'лы гн~я г~а, по'ите и^ превозноси'те е^го въ вњки”
61
Благословляйте, усі сили Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
62
Блsви'те сл~нце и^ мsць,
62
Благословляйте, сонце і місяць, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
63
ѕвњзды небесныя г~а, по'ите и^ превоꙁносите еh въ вњки”
63
Благословляйте, зірки небесні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
64
Блsви'те вся'къ до'ждь и^ роса,
64
Благословляйте, усякий дощ і роса, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
65
и^ вс^и дс~и г~а, пои'те и^ превоꙁноси'те е^го въ вњки”
65
Благословляйте, усі вітри, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
66
Блsви'те ѓ^гнь и^ ва'ръ,
66
Благословляйте, вогонь і жар, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
67
ꙁима` и^ зно'и г~а, по'ите и^ превоꙁноси'те е^го въ вњки”
67
Благословляйте, холод і спека, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
68
Блsви'те росы і^ и^ней,
68
Благословляйте, роси та іній, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
69
ле'ды и^ мраZ г~а, поите и^ превозносите е^го вᲆ вњки”
69
Благословляйте, ночі і дні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
70
Блsвите сланы и^ снњзи,
70
Благословляйте, світло і пітьма, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
71
но'щь и^ дн~їе г~а, по'ите и^ превоꙁноси'те е^го въ вњки”
71
Благословляйте, лід і мороз, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
72
Блsви'те свTњ тм^а,
72
Благословляйте, іній і сніг, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
73
млънїя и^ ѓ'блаци г~а, по'ите и^ превозноси'те е^го въ вњки”
73
Благословляйте, блискавки і хмари, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
74
Блsви'те земля`,
74
Нехай благословляє земля Господа, нехай оспівує і прославляє Його повіки.
75
го'ры, и^ хлъми,
75
Благословляйте, гори і пагорби, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
76
вс^я проѕяба'ющая на не'и г~а, поиᲄе и^ превоꙁноси'те е^го въ вkњ”
76
Благословляй Господа усе, що росте на землі, оспівуй і прославляй Його повіки.
77
Блsви'те и^сточницы,
77
Благословляйте, джерела, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
78
мо'ря, и^ рњки,
78
Благословляйте, моря і ріки, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
79
кі'ти, и^ вс^я движа'щїася въ водаX г~а, по'ите и^ превозноси'те е^го въ вњки”
79
Благословляйте Господа, кити і все, що рухається у водах, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
80
Блsви'те вс^я пти'ца нбsныа,
80
Благословляйте, усі птахи небесні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
81
ѕвᲇрїе, и^ вс^и скоти г~а, по'ите и^ превоZноси'те е^го въ вњки”
81
Благословляйте Господа, звірі і вся худоба, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
82
Блsви'те сн~ве чл~чьстїи,
82
Благословляйте, сини людські, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
83
и^ блsви і^и^л~ю г~а, по'ите и^ превоꙁноси'те е^го въ вњки”
83
Благословляй, Ізраїлю, Господа, оспівуй і прославляй Його повіки.
84
Блsви'те і^ере'и гн~и
84
Благословляйте, священики Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
85
раби г~а, пои'те и^ превоꙁноси'те е^го въ вњки”
85
Благословляйте, раби Господні, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
86
Блsви'те дс~и и^ дш~а правеDныX
86
Благословляйте, ду́хи і душі праведних, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
87
прпDбнїи и^ смиренїи срDцеM г~а, по'ите и^ превозноси'те е^го въ вњки”
87
Благословляйте, праведні і смиренні серцем, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки.
88
Блsви'те, а^на'нїа, а^ꙁа'рїа, миса'илъ г~а, по'ите и^ превозноси'те е^го вᲆ вњки” ЈА/ко и^зяT н^ы эT а'да, и^ сп~се н^ы эT рђки смр~ти і^ и^ꙁбави н^ы эT среды пе'щи и^ горя'ща пла'мене, и^ эT среды ѓ^гня и^зба'ви н^ы”
88
Благословляйте, Ананіє, Азаріє і Мисаїле, Господа, оспівуйте і прославляйте Його повіки; бо Він вивів нас з пекла і спас нас від руки смерти, і визволив нас із середовища печі палючого полум’я, й із середовища вогню визволив нас.
89
И$сповњдаитеся гви јако бл~гъ ја%ко въ вњки млsть е^го.
89
Славте Господа, бо Він благий, бо повік милість Його.
90
блsви'те вс^и чтђщеи г~а б~а богом#, по'ите и^сповњ'даитеся, ја%ко въ вњки млsть е^го”
90
Благословляйте усі, хто шанує Господа, Бога богів, оспівуйте і славте, бо повіки милість Його».]
91
Навходоносор# же слы'ша пою'ща иX и^ чюдися, и^ въстаv съ т#ща'нїемъ. и^ рече вельмо'жамъ своиM, не три л^и бњ'хомъ мђжа въврьгли средњ ѓ^гня` свя'заны. и^ рњша цр~ю, и%стин#ною цр~ю.
91
Навуходоносор цар, [почувши, що вони співають,] здивувався, і поспішно встав, і сказав вельможам своїм: чи не трьох мужів кинули ми у вогонь зв’язаними? Вони у відповідь сказали цареві: істинно так, царю!
92
и^ рече цр~ь, с^е а^зъ ви'ждђ мђжа четы'ри разDрњшены, и^ ходящая средњ ѓ^гня, и^ расыпа'нїя нњсть в ниX. ѓ^ꙁрњч# же четве'ртаго подобна сн~ђ бж~їю”
92
На це він сказав: ось, я бачу чотирьох мужів незв’язаних, які ходять посеред вогню, і немає їм шкоди; і вигляд четвертого подібний до сина Божого.
93
Тогда` прїиде навходоносоръ къ ё'стїю пе'щи ѓ^гнеM раждеженыя, и^ реq, седраX, миса'хъ, а^веDнаго раби б~а вы'шняго, и^зыидете, и^ прїидᲇте. і^ и^зыиде седра'хъ, мисаX, а^веDнаго, эT среды ѓ^гня`.
93
Тоді підійшов Навуходоносор до челюстів печі, розжареної вогнем, і сказав: Седраху, Мисаху й Авденаго, раби Бога Всевишнього! вийдіть і підійдіть! Тоді Седрах, Мисах і Авденаго вийшли із середовища вогню.
94
и^ сᲆбра'шася кн~ѕи, и^ вое^воды ѓ^блада'ющеи страна'ми, и^ вельмо'жа цр~я, и^ ви'дяхђ мђжа, ја%ко нњсть телесемъ и^хъ съдолњлъ ѓ%гнь, и^ вла'са главы и^хъ не ѓ^пали`, и^ ры'зы и^х# не и^змњни'шася, и^ воня ѓ^гнены не бя'ше в ниX”
94
І, зібравшись, сатрапи, намісники, воєначальники і радники царя побачили, що над тілами мужів цих вогонь не мав сили, і волосся на голові не обпалене, й одяг їхній не змінився, і навіть запаху вогню не було від них.
95
И$ поклони'ся преD ни'ми цр~ь б~ђ. и^ эTвњща` навходоносоръ цр~ь, и' рече. блsвеn б~ъ седрахоv миса'ховъ, и^ а^веDнаго, и^же посла` а^гг~ла свое^го, і^ и^зя` ѓ%троки своа` ја%ко ё^пова'ша к немђ. и^ сло'во цр~ево премњни'ша, и^ преда'ша телеса` своя` въ ѓ^гнь ја^коже да не послђжатъ н^и поклоня'тся всемђ` бо'гђ и%номђ, н^о точїю б~ђ свое^мђ”
95
Тоді Навуходоносор сказав: благословенний Бог Седраха, Мисаха й Авденаго, Який послав ангела Свого і визволив рабів Своїх, які уповали на Нього і не послухалися царського повеління, і віддали тіла свої [вогню], щоб не служити і не поклонятися іншому богу, крім Бога свого!
96
А/з же ꙁаповњда'ю за'повњдь, вс^и лю'дїе племенA ја%зы'къ, а^ще речете хђлђ до б~а седра'хова, и^ миса'хова, и^ а^веDнаго, вᲆ пагђбђ бђдђтъ, и^ до'мове и^хъ въ раз#грабленїе. ја%ко нњсть б~а дрђгаго, и^же воꙁможетъ и^зба'вити си'це.
96
І від мене дається повеління, щоб з усякого народу, племені і мови, хто вимовить хулу на Бога Седраха, Мисаха й Авденаго, був порубаний на шматки, і дім його перетворений на руїни, бо немає іншого бога, який міг би так спасати.
97
тогда` цр~ь ѓ^прави седра'ха, мисахA и^ а^веDнаго, въ странњ вављ=лон#стеи. и^ въꙁвеличи я& и^ сподоби я& старњ'ишин#ствђ жидовъ всњхъ сђщихъ въ црsтвїи е^го”
97
Тоді цар підніс Седраха, Мисаха й Авденаго у країні Вавилонській [і звеличив їх і поставив їх начальниками над іншими юдеями в його царстві].
98
Видњнїе, е~” Навходоносоръ цр~ь, всњмъ лю'деM, племенемъ, ја^зы'коM, сђщїимъ въ все'и земли, ми'ръ вамъ ё^мно'жиTся.
98
Навуходоносор цар усім народам, племенам і мовам, які живуть по всій землі: мир вам нехай примножиться!
99
зна'менїя и^ чюдеса е^же сътвори` со мно'ю б~ъ вы'шнїи. ё^гоDно бы'сть предо мно'ю совњстити ваM,
99
Знамення і чудеса, які звершив наді мною Всевишній Бог, угодно мені звістити вам.
100
ја%ко вели'ко и^ крњп#ко. црsтво е^го, црsтво вњчное, и^ вла'сть е^го въ ро'ды и^ ро'ды”
100
Які великі знамення Його і які могутні чудеса Його! Царство Його — царство вічне, і володіння Його — у роди і роди.