¹

Сїи' же за'повњди и^ сђды` ја%же снабди'те твори'ти на зеMли` ю^же г~ь б~ъ эTц~ъ ва'шихъ даеT вамъ въ прича'стїе вся дн~и ја%же в^ы живе'те на земли`”

¹

Ось постанови і закони, які ви повинні намагатися виконувати в землі, яку Господь, Бог батьків твоїх, дає тобі у володіння, в усі дні, в які ви будете жити на тій землі.

²

Па'гђбою погђби'те вс^я мњ'ста, въ ни'х же слђжи'ша т^ђ стра'ны бого'мъ своимъ, ја%же в^ы прїимете на гора'хъ высо'кихъ и^ хо'лмехъ, и^ поD дре'вомъ сњ'нныM”

²

Знищіть усі місця, де народи, якими ви оволодієте, служили богам своїм, на високих горах і на пагорбах, і під усяким гіллястим деревом;

³

И$ да раскопа'ете тре'бища и^хъ, и^ съкрђши'те столпы` и^хъ, и^ сады` и^хъ съсњче'те, и^ вая'нїа богоv и^хъ и^зож#же'те на ѓ^гни`, и^ поги'бнеT и%мя и^хъ эT мњ'ста того`”

³

і зруйнуйте жертовники їх, і розтрощіть стовпи їх, і спаліть вогнем діброви їх, і розбийте статуї богів їх, і знищіть ім’я їх на місці тому.

⁴

да не сътвори'те та'ко г~ђ б~ђ вашемђ.

⁴

Не те повинні ви робити для Господа, Бога вашого;

⁵

н^о на мњ'стњ и^дњже и^збере'тъ г~ь б~ъ нашъ. всњмъ племене'мъ вашемъ призва'ти и%мя е^гот^ђ. и^ взы'щете и^ въни'дете та'мо”

⁵

але до місця, яке обере Господь, Бог ваш, із усіх колін ваших щоб перебувати імені Його, там, звертайтеся і туди приходьте,

⁶

И$ принесе'те т^ђ вс^есъжже'нїа ваша и^ тре'бы ваша и^ приноше'нїа ваша. и^ мл~твы ваша и^ во'лнаа ваша. и^сповњ'данїа ваша, и^ первенца` воло'въ вашихъ, и^ ѓ^ве'цъ вашихъ”

⁶

і туди приносьте всепалення ваші, і жертви ваші, і десятини ваші, і возношення рук ваших, і обітниці ваші, і добровільні приношення ваші, [і мирні жертви ваші,] і первістків великої худоби вашої і дрібної худоби вашої;

⁷

И$ да ја%сте та'мо преD гм~ъ бм~ъ вашимъ. и^ възвесели'теся ѓ^ все'мъ, на не'же възложи'те рђки` ваша в^ы и^ до'мове ваши, ја%кот^я блsви'лъ е^сть г~ь б~ъ тво'и”

⁷

і їжте там перед Господом, Богом вашим, і веселіться ви і родини ваші за все, що робилося руками вашими, чим благословив тебе Господь, Бог твій.

⁸

да не сътворите т^ђ по всемђ` е^ликоже творите зд^њ днsь, кожDо ё^гоDно преD собою”

⁸

Там ви не повинні робити всього, як ми тепер тут робимо, кожен, що йому здається правильним;

⁹

Нњ'сте б^о пришли` до нн~њ въ поко'и. въ прича'стїе е^же г~ь б~ъ вашъ дае'тъ ва'мъ”

⁹

бо ви нині ще не вступили в місце спокою і в наділ, який Господь, Бог твій, дає тобі.

¹⁰

Но^ е^гда` пре'идете і^ѓ^рда'нъ и^ всели'теся на земли` ю%же г~ь б~ъ ваш# причасти'тъ вамъ, и^ поко'итъ ваs эT всњ'хъ вра'гъ ва'шиX и^же ѓ%крsтъ ваs, и^ всели'теся без# събла'зна”

¹⁰

Але коли перейдете Йордан і оселитеся на землі, яку Господь, Бог ваш, дає вам у наділ, і коли Він заспокоїть вас від усіх ворогів ваших, які оточують вас, і будете жити безпечно,

¹¹

И$ бђ'деT мњ'сто и^дњже и^збере'тъ г~ь б~ъ вашъ призва'ти и^мя е^гот^ђ” Тђ принесе'те вс^е е^ли'ко а^зъ заповњ'даю вамъ днsе. вс^есъжже'нїя ваша, и^ тре'бы ваша. и^ десяти'ны ваша, и^ начаTки рђ'къ вашиX, и^ вся'къ и^збра'нъ даръ вашъ. е^ли'ко ѓ^бњща'ете гв~и б~ђ ва'шемђ”

¹¹

тоді, яке місце обере Господь, Бог ваш, щоб перебувати імені Його там, туди приносьте все, що я заповідаю вам [сьогодні]: всепалення ваші і жертви ваші, десятини ваші і возношення рук ваших, і все, обране за обітницями вашими, що ви обіцяли Господу [Богу вашому];

¹²

И$ възвесели'теся преD гм~ъ бм~ъ ва'шимъ, в^ы и^ сн~ове ва'ши, и^ дще'ри ваши, и^ рабы`, и^ рабы'ня ваша, и^ левљ=ти и^же ё^ вратъ ва'шиX, ја%ко нњ'сть иM ча'сти н^и жре'бїа с ва'ми”

¹²

і веселіться перед Господом, Богом вашим, ви і сини ваші, і дочки ваші, і раби ваші, і рабині ваші, і левит, який посеред осель ваших, бо немає йому частини і наділу з вами.

¹³

Блюди` себе` са'мъ не приноси` вс^есъжже'нїа свое^го въ вся'комъ мњ'стњ е^го'же а^ще възлю'биши”

¹³

Бережися приносити всепалення твої на всякому місці, яке ти побачиш;

¹⁴

Но^ в мњ'сте е^же и^збере'тъ г~ь б~ъ твои въ е^ді'номъ грDа твоих#. т^ђ да принесе'ши вс^есъжже'нїе твое`, и^ т^ђ сътвори'ши вс^е е^ли'ко а^зъ заповњда'ю тебњ` днsь”

¹⁴

але на тому тільки місці, яке обере Господь [Бог твій] в одному з колін твоїх, принось всепалення твої і роби усе, що заповідаю тобі [сьогодні].

¹⁵

Но^ всMњ хотњ'нїемъ дш~а твое^а. да же'ртвђеши и^ ја%жь мя'са, по блsвенїю г~а б~а твое^го и^же даде` тебњ` въ всXњ гра'дњх# твои^хъ, нечи'сты и^ тебњ`, и^ чи'стыи въкђ'пњ да ја%стъ я&, ја%ко се'рнђ и^ е^ле'нь”

¹⁵

Втім, коли тільки побажає душа твоя, можеш заколоти і їсти, з благословення Господа, Бога твого, м’ясо, яке Він дав тобі, у всіх оселях твоїх: нечистий і чистий можуть їсти це, як сарну і як оленя;

¹⁶

Ра'звњ кро'ви да не ја%сте, на' землю пролива'ите ю& а^ки во'дђ.

¹⁶

тільки крови не їжте: на землю виливайте її, як воду.

¹⁷

Не възмо'жеши ја%сти въ гра'дXњ свои^х# десяти'ны, пшени'ца твое^я и^ вина` твое^го, и^ е^ле'я твое^го. первенца` воло'въ свои^хъ, и^ ѓ^ве'цъ свои^хъ, и^ вс^я ѓ^бњти е^же ѓ^бњща'еши, і^ и^сповњ'данїа ваша, и^ прино'съ рђкъ ва'ших#”

¹⁷

Не можна тобі їсти в оселях твоїх десятини хліба твого, і вина твого, і єлею твого, і первістків великої худоби твоєї і дрібної худоби твоєї, і всіх обітниць твоїх, які ти обіцяв, і добровільних приношень твоїх, і возношення рук твоїх;

¹⁸

Но^ преD гм~ъ бм~ъ свои^мъ да ја%си я& въ мњ'сте и^дњже и^збереT г~ь б~ъ твои себњ`” Ты^ и^ сн~ъ твои и^ дще'ри твоа` и^ ра'бъ твои и^ раба` твоя`, и^ левљ=тиn, и^ прише'лецъ, и^же въ гра'дXњ твоиX, и^ възвесели'шася преD гм~ъ бм~ъ твоиM ѓ^ всеM на не'же возложи'ши рђкђ твою`”

¹⁸

але їж це [тільки] перед Господом, Богом твоїм, на тім місці, яке обере Господь, Бог твій, — ти і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і рабиня твоя, і левит, [і прибулець,] який в оселях твоїх, і веселися перед Господом, Богом твоїм, за все, що робилося руками твоїми.

¹⁹

Блюди` себе` са'мъ да не ѓ^ставля'еши левљ=тинина въ вс^е вре'мя до'ндеже е^си жи'въ на земли`”

¹⁹

Дивися, не залишай левита в усі дні, [в які будеш жити] на землі твоїй.

²⁰

А/ще же раз#шири'тъ г~ь б~ъ предњ'лы твоя`, ја^коже т^и е^сть гл~а и^ рече'ши да ја%мъ мя'са. а^ще въсхо'щетъ дш~а твоя` ја^ко ја%сти мя'са. въ все'мъ похотњ'нїю дш~а твое^я да ја%си мя'са”

²⁰

Коли розширить Господь, Бог твій, межі твої, як Він говорив тобі, і ти скажеш: «поїм я м’яса», тому що душа твоя побажає їсти м’яса, — тоді, за бажанням душі твоєї, їж м’ясо,

²¹

А/ще же пода'ле мњ'сто эT тебе` е^же и^збере'тъ г~ь б~ъ тво'и, призыва'ти и%мя е^гот^ђ” и^ тре'бђ положи'ши эT воло'въ свои^хъ, и^ эT ѓ^ве'цъ свои^хъ ја%же да'стъ тебњ` б~ъ твои. ја%коже заповњ'даX тебњ`, да ја%си въ гра'дњхъ твоиX по похотњнїю дш~а твое^я”

²¹

Якщо далеко буде від тебе те місце, яке обере Господь, Бог твій, щоб перебувати імені Його там, то заколюй з великої і дрібної худоби твоєї, яку дав тобі Господь [Бог твій], як я повелів тобі, і їж в оселях твоїх, за бажанням душі твоєї;

²²

ЈА/коже ся ја%стъ серна` и^ е^ле'нь. такоже да ја^си я`, нечи'стыи тебњ` и^ чи'стыи та'кожде да ја^дя'тъ”

²²

але їж їх так, як їдять сарну й оленя; нечистий як і чистий [у тебе] можуть їсти це;

²³

Во'ньми крњ'пце да не ја%си кро'ви, кро'вь б^о е^сть дш~а е^го. да не ја%ст#ся дш~а с мя'сы”

²³

тільки суворо стеж, щоб не їсти крови, тому що кров є душа: не їж душі разом з м’ясом;

²⁴

да не ја%сте еа`, н^о на' землю пролива'ите я& а^ки во'дђ,

²⁴

не їж її: виливай її на землю, як воду;

²⁵

да не ја%си ю&. да бл~готебњ` бђ'детъ и^ сн~омъ твои^мъ потебњ` въ вњ'ки” А/ще сътвори'ши с^е, е^же добро` и^ ё^гDоно е^сть преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ”

²⁵

не їж її, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе [повік], якщо будеш робити [добре і] справедливе перед очима Господа [Бога твого].

²⁶

Ра'звњ ст~ая твоя` и^же бђ'деT тебњ`, и^ ѓ^бњты твоя` възе'мъ да прїи'деши на мњ'сто, и^дњже и^збере'тъ г~ь б~ъ твои ѓ'но себњ`, призва'ти и^мя е^гот^ђ”

²⁶

Тільки святині твої, які будуть у тебе, і обітниці твої принось, і приходь на те місце, яке обере Господь [Бог твій, щоб прикликане було там ім’я Його];

²⁷

И$ да сътвори'ши вс^ясъжже'нїя твоя`, мя'са же и^ кровь възнесе'ши на ѓ^лтарь г~а б~а твое^го. кровь же тре'бъ твои^х#. да пролїе'ши преD степе'ни ѓ^лта'ря б~а твое^го, а^ мя'са да ја%си”

²⁷

і звершуй всепалення твої, м’ясо і кров, на жертовнику Господа, Бога твого; але кров інших жертв твоїх повинна бути вилитою біля жертовника Господа, Бога твого, а м’ясо їж.

²⁸

Снабди` и^ послђш'аи и^ да сътвори'ши вс^я словеса` ја%же а^зъ заповњ'даю тебњ` днsь. да бл~гот^и бђдеT и^ сн~омъ твоиM потебњ` въ вњ'ки” А/ще сътвори'ши добро` и^ ё^го'дно прDе гм~ъ твои^мъ”

²⁸

Слухай і виконуй усі слова ці, які заповідаю тобі, щоб добре було тобі і дітям твоїм після тебе повік, якщо будеш робити добре й угодне перед очима Господа, Бога твого.

²⁹

А/ще же потребиT б~ъ страны`, в няже вхо'диши т^ы та'мо прїя'ти зе'млю и^хъ эT лица твое^го, и^ прїимеши ю& и^ всели'шися въ зе'млю и^хъ”

²⁹

Коли Господь, Бог твій, знищить від лиця твого народи, до яких ти йдеш, щоб взяти їх у володіння, і ти, взявши їх, оселишся в землі їх;

³⁰

Блюди` себњ` са'мъ не възы'щи въ слњ'дъ и^т^и и^хъ, по потребле'нїю и^хъ эT лица` твое^го. не възыщи` богоv и^хъ гл~я. ка'котворя'тъ страны` сїа бого'мъ свои^мъ, сътворю` и^ аZ”

³⁰

тоді стережися, щоб ти не потрапив у тенета, наслідуючи їх, після знищення їх від лиця твого, і не шукав богів їх, говорячи: «як служили народи ці богам своїм, так буду і я робити»;

³¹

да не сътвори'ши г~ђ б~ђ свое^мђ та'ко, похђ'лено бо е^сть е^го'же г~ь ненави'диT. сътвори'ша бого'мъ свои^мъ. ја^ко сн~ы своя и^ д#щери своя ж#гђтъ ѓ^гнеM бого'мъ и^мъ”

³¹

не роби так Господу, Богу твоєму, бо все, чим гребує Господь, що ненавидить Він, вони роблять богам своїм: вони і синів своїх і дочок своїх спалюють на вогні богам своїм.

³²

Вс^е сло'во е^же а'зъ заповњ'даю тебњ днsь, с^е снабди` твори'ти. да не приложи'ши к семђ` н^и ё%и^меши эT него`”

³²

Усе, що я заповідаю вам, намагайтеся виконати; не додавай до того і не віднімай від того.