Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Да не бђ'детъ жерце'мъ и^ левљ=томъ всемђ` племе'ни, ча'сти ниже жре'бїа съ і^и^л~емъ. приноs б^о гн~ь ча'сть и^хъ, да ја%дя'тъ я&”
1
Священикам левитам, усьому коліну Левіїному, не буде частини і наділу з Ізраїлем: вони повинні годуватися жертвами Господа і Його частиною;
2
Жре'бїи же да не бђдеT е^мђ въ бра'тїи е^го. г~ь б^о саM наслњдїе е^го, ја%ко же гл~алъ иM”
2
наділу ж не буде йому між братами його: Сам Господь наділ його, як говорив Він йому.
3
Сеже сђ'дъ жре'ческъ эT людїи эT кладђщихъ тре'бђ” А$ще теле'цъ, а^ще ѓ^вцђ` да даси` жерцђ`, ра'мо и^ че'люсти и^ ё%тро'бђ”
3
Ось, що повинно бути покладено священикам від народу, від тих, що приносять у жертву волів або овець: слід віддавати священикові плече, щелепи і шлунок;
4
Нача'тки же пшени'ца твоея и^ вина` твое^го и^ е^ле'я твое^го, и^ нача'токъ стриже'нїя ѓ^ве'цъ твои^хъ да даси` е^мђ.
4
також початки від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початки від вовни овець твоїх віддавай йому,
5
ја^котого` и^збра'лъ е^сть г~ь б~ъ твой, эT всего` племе'ни твое^го, преDстоя'ти преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ, слђжи'ти и^ блsвити во и%мя гн~е, то'и и^ сн~ове е^го въ вс^я дн~и”
5
бо його обрав Господь Бог твій із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом, Богом твоїм], служив [і благословляв] в ім’я Господа, сам і сини його в усі дні.
6
А$ще же прїидеT левљ=тинъ эT е^ді'наго гра'дъ твои^хъ. эT всњхъ сн~овъ і^и^л~евъ, и^дњже е^сть ѓ^бита'лъ. ја^ко похо'щетъ дш~а е^го в мњсте е^же и^збере'тъ г~ь.
6
І якщо левит прийде з однієї з осель твоїх, з усієї землі [синів] Ізраїлевих, де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, яке обере Господь,
7
да слђжитъ и%мени г~а б~а вашего ја%коже и^ вс^я бра'тїя е^го левљ=ти предъстоја%щеи та'мо преD гм~ъ”
7
і буде служити в ім’я Господа Бога свого, як і всі брати його левити, які стоять там перед Господом, —
8
Ча'сть раздњле'нђю да ја%стъ, ра'звњ прода'жа и^же въ эTч~ествњ”
8
то нехай вони користуються одинаковою частиною, зверх отриманого від продажу батьківського майна.
9
А$ще же вни'деши въ зе'млю ю^же г~ь б~ъ дае^тъ тебњ`” да не навы'кнеши твори'ти по похђле'нїемъ стра'нъ тњ'хъ.
9
Коли ти ввійдеш у землю, яку дає тобі Господь Бог твій, тоді не навчися робити мерзоти, які чинили народи ці:
10
да не ѓ^бря'щется въ тебњ` ѓ%чища'я сн~а свое^го, и^ дщери свое^я ѓ^гне'мъ. въл#хвђя' вълъхвова'нїе, и^ чарђя'и чарова'нїе”
10
не повинен знаходитись у тебе той, хто проводить сина свого або дочку свою через вогонь, віщун, знахар, ворожка, чаклун,
11
ѓ^бава'я ѓ^бава'нїя, и^ въ ё^тро'бњ волъхвђя'и и^ смотря'ай ко'би, и^ въпраша'яй мр~твыхъ”
11
чорнокнижник, що викликає духів, чарівник і той, хто викликає померлих;
12
Є$сть б^о похђ'ленъ гв~и б~ђ твоемђ. всяk творяи похђле'нїя сїя, си'х# б^о ра'ди похђле'нїи, потребиT я& г~ь б~ъ твои эT лица` твое^го”
12
бо мерзенний перед Господом усякий, хто робить це, і за ці ось мерзоти Господь Бог твій виганяє їх від лиця твого;
13
И$ да бђ'деши съверше'нъ преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ,
13
будь непорочним перед Господом Богом твоїм;
14
съ страна'ми же си'ми да не причасти'шися. сїи б^о чарова'нїи, и^ волъхвова'нїи послђшают#, а^ тебњ` не та'ко даl е^сть г~ь б~ъ твои”
14
бо народи ці, яких ти виганяєш, слухають ворожбитів і віщунів, а тобі не те дав Господь Бог твій.
15
Пррoка эT средњ бра'тїя твое'я въста'витъ тебњ` г~ь б~ъ тво'и. ја%ко мене` того` послђшаите”
15
Пророка із середовища твого, із братів твоїх, як мене, воздвигне тобі Господь Бог твій, — Його слухайте, —
16
По всемђ` е^ли'ко проси'л# е^си г~а б~а твое^го в хори'вњ, въ дн~ь зва'нїя гл~юще. да не приложи'мъ посеM слы'шати глsа г~а б~а на'шего, и^ ѓ^гня` вели'каго сего` не ви'димы посе'мъ да не и^зъмре'мъ”
16
оскільки ти просив у Господа Бога твого при Хориві в день зібрання, говорячи: нехай не почую надалі голосу Господа Бога мого і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти.
17
И$ рече г~ь къ мн^њ пря'мо вс^е е^ли'ко гл~ахђ”
17
І сказав мені Господь: добре те, що вони говорили [тобі];
18
Прoрка въста'влю иM эT среды` бра'тїя и^хъ. ја%ко и^ тебе`, въда'мъ сло'во мое въ ё^ста` е^го, и^ гл~етъ и^мъ ја%коже заповњ'даю е^мђ”
18
Я воздвигну їм Пророка із середовища братів їхніх, такого як ти, і вкладу слова Мої у вуста Його, і Він буде говорити їм усе, що Я повелю Йому;
19
Чл~къ же тои и^же не послђшаетъ словесъ е^го, е^ли'коже гл~етъ прoркъ въ и%мя мое`, а^ а'зъ м#щђ` эT него”
19
а хто не послухає слів Моїх, які [Пророк той] буде говорити Моїм ім’ям, з того Я стягну;
20
Ра'звњ е^же прoркъ е^ли'ко, а^ще бесче'ствђетъ гл~ати въ и%мя мое` сло'во, е^гоже не повелњхъ е^мђ гл~ати, і^ и^же а^ще въз#гл~етъ въ и^мя бо'гъ и%нњхъ, да ё%мретъ прoркъ то'и”
20
але пророка, який насмілиться говорити Моїм ім’ям те, чого Я не повелів йому говорити, і який буде говорити ім’ям богів інших, такого пророка віддайте на смерть.
21
А/ще же рече'ши въ срDцы свое^мъ, ка'ко позна'емъ сло'во е^гоже нњсть гл~алъ г~ь”
21
І якщо скажеш у серці твоєму: «як ми впізнаємо слово, яке не Господь говорив?»
22
Є$ли'коже а^ще гл~еT прoркъ въ и^мя гн~е. и^ не ё^лђ'чится слово с^е е^гоже нњсть гл~алъ г~ь, въ бесче'стїе гл~аl прoркъ той не попђсти'те живота` е^мђ, н^о да ё^бі'ете е^го”
22
Якщо пророк скаже ім’ям Господа, але слово те не збудеться і не сповниться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, — не бійся його.