Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Аще ли ся ѓ^бря'щетъ ё^бїеn лежа` на' поли. в зеMли` ю%же г~ь б~ъ дае'тъ тебњ` приня'ти и^ не вњ'дятъ и^же е^го ё^би'лъ”
1
Якщо в землі, яку Господь Бог твій дає тобі у володіння, знайдений буде вбитий, що лежить на полі, і невідомо, хто вбив його,
2
И$ да прїидђт# ста'рцы и^ сђдїи` твои`. и^ да и^змњ'рятъ до гра'дъ ѓ%крsтъ ё^бїенаго.
2
то нехай вийдуть старійшини твої і судді твої і виміряють відстань до міст, які навколо вбитого;
3
и^ бђдеT гра'дъ приближа'яся ё^бїе'номђ. и^ да и^мђтъ ста'рцы гра'да того ю'ницђ эT говя'дъ, е^ю'же не дњ'лано н^и въ я^рмњ` не тежа`”
3
і старійшини міста того, яке буде найближчим до вбитого, нехай візьмуть телицю, на якій не працювали, [і] яка не носила ярма,
4
И$ да и^зведђт# ста'рцы гра'да того` ю'ницђ в де'брь сђ'хђ. в не'иже нњ'сть ѓ%рано ниже насњя'но, и^ да пресњкђтъ жи'лы ю'ница в# дебри`.
4
і нехай старійшини того міста відведуть цю телицу в дику долину, що не орана і не засіяна, і заколють там телицю в долині;
5
и^ да пристђпятъ жерцы` и^ левљ=ти, ја%котїи и^збра` еs г~ь б~ъ тво'и преDстоя'ти е^мђ, и^ блsви'ти въ и%мя е^го, и^ въ ё^стњхъ и^хъ да бђдTђ вс^я гл~анїя, и^ вся'ка пря`”
5
і прийдуть священики, сини Левіїні [тому що їх обрав Господь Бог твій служити Йому і благословляти ім’ям Господа, і за словом їхнім слід вирішити всяку спірну справу і всяку заподіяну шкоду,]
6
И$ вси' же ста'рцы гра'да того` и^же приближа'ются ё^бїе'номђ да ё^мыюT рђцњ въ кро'ви ю'ница е'иже пресњ'чены сђть жи'лы въ дебри`”
6
й усі старійшини міста того, найближчі до вбитого, нехай обмиють руки свої над [головою] телиці, зарізаної в долині,
7
И$ эTвњща'вше да рекђтъ рђцњ на'ши не пролїя'ша кро'ви сея` и^ ѓ%чи на'ши не ви'дњли е^я`.
7
і оголосять і скажуть: руки наші не пролили крови цієї, і очі наші не бачили;
8
млsтивъ бђ'ди лю'деM свои^мъ, і^и^л~ю, и^хже и^зведе` г~и иZ земля` е^гљ=петъски, и^ не возложи` кро'ви непови'нны средњ люде'и твоиX і^и^л~я н^о и^зба'вы и^хъ эT кро'ви тоя`
8
очисти народ Твій, Ізраїля, який Ти, Господи, визволив [із землі Єгипетської], і не постав народу Твоєму, Ізраїлю, невинної крови. І вони очистяться від крови.
9
И$ та'ко эTи'меши кро'вь непови'ннђ эT среды себе`, а^ще сътвори'ши до'брое и^ ё^го'дное преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ”
9
Так повинен ти змивати у себе кров невинного, якщо хочеш робити [добре і] справедливе перед очима Господа [Бога твого].
10
А/ще и^зы'идеши на' брань проти'вђ враго'мъ твои^мъ и^ преда'стъ я& г~ь б~ъ твои в# рђцњ твои`, и^ плњни'ши плњ'нъ эT ниX.
10
Коли вийдеш на війну проти ворогів твоїх, і Господь Бог твій віддасть їх у руки твої, і візьмеш їх у полон,
11
и^ ё^зри'ши въ плњ'не женђ` до'брђ ѓ^бличїеM, и^ възлю'биши е^я`, и^ по'имеши ю& себњ` въ женђ`.
11
і побачиш між полоненими жінку, красиву на вигляд, і полюбиш її, і захочеш узяти її собі за дружину,
12
тогда въведе'ши ю& въ до'мъ свой, и^ да ѓ^бро'снеши главђ` ея` и^ да в#рњжеши но'гти ея`,
12
то приведи її в дім свій, і нехай вона обстриже голову свою й обріже нігті свої,
13
и^ да съвлече'ши ри'зы плњнн'ыя е^я с нея`. и^ да ся'детъ в# домђ` твое^мъ и^ да ся пла'четъ эTц~а свое^го, и^ ма'тери своея`, мsцъ дн~їи. и^ посеM въни'деши к не'и и^ съвокђ'пишися с не'ю и^ бђ'дет# т^и жена`”
13
і зніме з себе полоненичий одяг свій, і живе в домі твоєму, й оплакує батька свого і матір свою впродовж місяця; і після того ти можеш увійти до неї і стати її чоловіком, і вона буде твоєю дружиною;
14
И$ бђ'дет# а^ще не въсхо'щеши ея` да эTпђ'стиши ю& свобо'днђ, прода'жею же да не продаси` ея` на цњнњ`, и^ да не ѓ^ста'виши ея` поне'же ѓ^бидњлъ ю& е^си”
14
якщо ж вона потім не сподобається тобі, то відпусти її, куди вона захоче, але не продавай її за срібло і не повертай її в рабство, тому що ти смирив її.
15
А/ще ли бђдеt мђжђ дв^њ женњ`, е^ді'на е^мђ люба` а^ дрђга'я не люба`, и^ породи'тъ е^мђ люба` и^ не люба`, и^ бђдетъ сн~ъ прьворожде'ныи эT не люби'мыя”
15
Якщо в кого будуть дві дружини — одна улюблена, а інша нелюба, і як улюблена, так і нелюба народять йому синів, і первістком буде син нелюбої, —
16
И$ бђдетъ воньже дн~ь разде'лиT сн~омъ свои^мъ, и^мњнїе свое. и^ да не воZмо'жетъ прьвенцеM быти сн~ъ люби'мыя презрњ'вши не люби'мыя прьвен#ца`”
16
то, при розділі синам своїм майна свого, він не може синові дружини улюбленої дати першість перед первородним сином нелюбої;
17
Но^ сн~а нелюби'мыя въ прьвенецъ прїимет#, и^ дастъ е^мђ сђгђ'бо эT всего` ја%же ѓ^бря'щется е^мђ, ја%ко се'й е^сть нача'ло чаD е^го, и^ семђ` достои'тъ прьвен#ство`”
17
але первістком повинен визнати сина нелюбої [і] дати йому подвійну частину з усього, що в нього знайдеться, тому що він є початок сили його; йому належить право первородства.
18
А/ще л^и комђ` бђ'детъ сн~ъ непокори'въ, и^ гђби'тель непослђшаяи` гла'са эTц~а свое^го и^ гла'са мт~ре свое^я и^ нака'жђтъ е^го, и^ не послђша'етъ и^хъ”
18
Якщо в кого буде син буйний і непокірливий, який не підкорюється голосу батька свого і голосу матері своєї, і вони карали його, але він не слухав їх, —
19
да по'имеT е^го эTц~ъ е^го и^ мт~и е^го, и^ да и^зведђтъ е^го преD ста'рцы гра'да свое^го, и^ преD вра'та мњста свое^го”
19
то батько його і матір його нехай візьмуть його і приведуть його до старійшин міста свого і до воріт свого місцеперебування
20
И$ да рекђтъ къ мђжеM гра'да свое^го, сн~ъ на'шъ сїи непокори'въ е^сть и^ гђби'тель и^ непослђжаеT рњ'чи на'шея, вњтђя' пїа'нствђеT”
20
і скажуть старійшинам міста свого: «цей син наш буйний і непокірливий, не слухає слів наших, марнотратник і п’яниця»;
21
И$ да побїю'тъ и& мђжи гра'да сего` ка'менїемъ и^ да ё%мретъ. да и^змњте ѕло'е эT себе` са'ми, да и^ дрђѕїи слы'шавше ё^боа'тся”
21
тоді всі жителі міста його нехай поб’ють його камінням до смерти; і так знищи зло із середовища свого, і всі ізраїльтяни почують і убояться.
22
А/ще л^и бђ'детъ в кои'мъ грњсњ` сђ'дъ смр~тныи и^ ё^ме'ртвїе и^ повњ'ситї е на' древњ.
22
Якщо в кому знайдеться злочин, гідний смерти, і він буде умертвлений, і ти повісиш його на дереві,
23
да не преме'длитъ тњло е^го на' древњ, н^о въ гро'бњ погреби'те и& въ то'иже дн~ь” ЈА/ко прокляT е^сть эT б~а вся'къ вися'и на' древњ, да не ѓ^скверна'виш# зе'мля ю%же г~ь б~ъ тво'и да'етъ тебњ` въ прича'стїе”
23
то тіло його не повинно ночувати на дереві, але поховай його в той самий день, тому що проклятий перед Богом [усякий] повішений [на дереві], і не оскверняй землі твоєї, яку Господь Бог твій дає тобі в наділ.