Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Рекохъ а^ꙁъ въ срDцы мое^мъ, прїиди ё^бо да тя и^скђшђ въ весе'лїи, и^ ви'ждь вᲆ бл~ѕᲇ и^ се бы'сть сїе сђ'етъство
1
Реко́х аз в се́рдці моє́м: прийди́ у́бо, да тя іскушу́ в весе́лії, і виждь во бла́зі; і се та́кожде сіє́ су́єтство.
2
смњхђ рекохъ подвиже'нїе, и^ веселїю чт^о сїе твориши.
2
Смі́ху реко́х: погріше́ніє, і весе́лію: что сіє́ твори́ши?
3
и^ созрњх# да срDце мое ѓ^ста'виᲄъ эT вина` пло'ть мою, и^ срDце мое наста'витъ м^я мђдрости. и^ еже дръжа'ти въ весе'лїи. дондеже ви'жђ кое бл~го сн~омъ члчsкимъ, е^же творятъ поD слн~цеM. число дн~їи живота` и^хъ,
3
І разсмотри́х, а́ще се́рдце моє́ повлече́ть а́ки вино́ плоть мою́, і се́рдце моє́ наста́ви м'я в му́дрості, і є́же удержа́ти весе́ліє, до́ндеже уви́жду, ко́є бла́го сино́м челові́чеським, є́же творя́ть под со́лнцем в число́ дній живота́ своєго́.
4
и^ въꙁвели'чихъ творе'нїе мое. създа'хъ ми домы, и^ насади'хъ виногра'ды,
4
Возвели́чих творе́ніє моє́: созда́х мі до́ми, насади́х мі виногра́ди,
5
и^ сътворихъ ѓ^гра'ды и^ сады`. и^ насади'х# в нихъ древесъ вся'кого плода.
5
сотвори́х мі вертогра́ди і сади́ і насади́х в них древе́с вся́каго плода́,
6
сътворихъ м^и кђпели во'дныя, е^же напаяти эT нихъ проꙁябенїе древеs”
6
сотвори́х мі купі́лі водни́я, є́же напая́ти от них прозябе́ніє древе́с;
7
притяжа'хъ рабъ и^ рабы'ня, и^ домочадци бы'ша м^и” И$ стяжа'нїе скоᲄа` и^ ста'дъ мно'го ми бы'сть, паче всXњ бы'вшихъ преже мене въ і^ерsли'мњ.
7
притяжа́х раби́ і раби́ні, і домоча́дці би́ша мі; і стяжа́ніє скота́, і стад мно́го мі бисть, па́че всіх би́вших пре́жде мене́ во Ієрусали́мі;
8
и^ събраX же ми злато и^ сребро, і^ и^мњнїя цр~ьска и^ страnска. сътвориX же ми пою^щихъ и^ пою^щая, и^ пи'ща сн~овъ чл~чъ, виночръпца и^ виночръпица.
8
собра́х мі зла́то і сребро́ і імі́нія царе́й і стран, сотвори́х мі пою́щих і пою́щия, і услажде́нія сино́в челові́чеських, виноче́рпці і виноче́рпиці.
9
и^ въꙁвели'чихся и^ приложи'хся мђдрости паче, всњхъ бы'вшихъ прежде мене въ і^ерsли'мњ. и^ мђдрость моя ё^ста'вимися,
9
І возвели́чихся, і приложи́хся му́дрості па́че всіх би́вших пре́жде мене́ во Ієрусали́мі; і му́дрость моя́ преби́сть со мно́ю.
10
и^ все е^гоже въпроси'ста ѓ%чи мои` и^ не эTя'хъ эT нихъ. и^ не въꙁбрани'хъ срDцђ мое^мђ эT вся'кого весе'лїя. ја%ко срDце мое въꙁвесели'ся въ вся'комъ трђдњ мое^мъ” И$ сїя бы'сть ча'сть моя эT всего ᲄрђдA мое^го,
10
І все, єго́же проси́ста о́чі мої́, не от'я́х от них і не возбрани́х се́рдцю моєму́ от вся́каго весе́лія моєго́, я́ко се́рдце моє́ возвесели́ся во вся́цім труді́ моє́м. І сіє́ бисть часть моя́ от всего́ труда́ моєго́.
11
и^ приꙁрњхъ а^зъ на вся` творе'нїя ја%же сътвори'ста рђцњ мои`, и^ въ трђдњ в немже трђди'хся твориᲄи. и^ се вся` сђета и^зволенїе дх~а. и^ нњсть ѓ^ ѓ^би'лїе поD слн~чною.
11
І призрі́х аз на вся творе́нія моя́, я́же сотвори́сті ру́ці мої́, і на труд, і́мже труди́хся твори́ти. І се, вся суєта́ і проізволе́ніє ду́ха, і ність ізоби́ліє под со́лнцем.
12
и призрњхъ а%ꙁъ ви'дњи мђдрость и^ леs и^ беꙁђмїе, ја%ко кт^о чл~къ и^же по'идеT въ слњдъ совњта, вся е^ли'ка же сътвори` въ немъ.
12
І призрі́х аз ви́діти му́дрость, лесть і безу́міє; я́ко кто челові́к, і́же по́йдеть вслід сові́та, єли́ка сотвори́ в нем?
13
и^ видњхъ а^ꙁъ ја%коже е^сть и^ꙁъѓ^би'лїе мђдрости паче беꙁђмїя, ја%ко и^зъѓ^би'лїе свњта паче т#мы`”
13
І ви́діх аз, я́ко єсть ізоби́ліє му́дрости па́че безу́мія, я́коже ізоби́ліє сві́та па́че тьми;
14
Мђдраго ѓ%чи въ главњ е^го, и^ беꙁђмныи въ тмњ` хо'дитъ. и^ ё^ви'дњхъ а'ꙁъ ја%ко слђча'и слђчится всњмъ си'мъ.
14
му́драго о́чі єго́ во главі́ єго́, а безу́мний во тьмі хо́дить; і уві́діх і аз, я́ко слу́чай єди́н случи́ться всім їм.
15
и^ рњхъ а^ꙁъ въ срDци мое^мъ, ја%ко слђчаи беꙁђмнаго и^ мнњ слђчиᲄся. и^ въскђю ё^мђдрихся а^зъ, тогда лише гл~ахъ въ срDци мое^мъ. чесо ради беꙁђмныи эT и^ꙁбы'тка гл~етъ, ја^ко и^ се сђета.
15
І ріх аз в се́рдці моє́м: я́коже слу́чай безу́мнаго і мні случи́ться: і вску́ю умудри́хся? Аз тогда́ ізли́шше глаго́лах в се́рдці моє́м, я́ко і сіє́ суєта́, поне́же безу́мний от ізби́тка глаго́леть.
16
ја%ко нњсть па'мяти мђдраго съ беꙁђмнымъ въ вњки. и^ ја^ко ё^же` въ дни грядђщая вся` ꙁабве'на бы'ша. и^ ка'ко ё%мретъ мђдрыи съ беꙁђмнымъ.
16
Я́ко ність па́м'яті му́драго с безу́мним во вік, зане́ уже́ во днех гряду́щих вся забве́на би́ша; і ка́ко у́мреть му́дрий с безу́мним?
17
и^ въꙁненави'дњхъ животъ, ја%ко лђка'вно мнᲇ сътворе'нїе сътворено поD слн~цемъ” ја%ко всяческа'а сђеᲄа и^ꙁволенїе дх~а.
17
І возненави́діх живо́т, я́ко лука́вно мні сотворе́ніє сотворе́нноє под со́лнцем, поне́же вся́чеськая суєта́ і проізволе́ніє ду́ха.
18
и^ въꙁненави'дњхъ аZ всяческая ми'ра и^ трђдъ мои, е^гоже а^ꙁъ трђдихъ поD слн~цемъ. ја%ко ѓ^сᲄавля'ю е^го чл~кђ бђдђщемђ по мнњ,
18
І возненави́діх аз вся́чеськая ми́ра і труд мой, і́мже аз тружда́юся под со́лнцем, я́ко оставля́ю єго́ челові́ку бу́дущему по мні.
19
и^ кт^о вњсть мђдръ ли бђдетъ и^ли безђменъ. и^ ѓ^блада'ти ли и%мать всњмъ трђдомъ моиM. е^же трђди'хся и^ мђдровахъ поD слн~цемъ, и^ се же сђета”
19
І кто вість, мудр ли бу́деть іли́ безу́мен? І облада́ти ли і́мать всім трудо́м мої́м, і́мже труди́хся і і́мже му́дрствовах под со́лнцем? І сіє́ же суєта́.
20
И$ ѓ^братихся а^ꙁъ эTрещися срDцђ мое^мђ ѓ^ всемъ трђдњ, е^же трђдиX поD слн~цеM.
20
І обрати́хся аз отрещи́ся се́рдцю моєму́ о всем труді́, і́мже труди́хся под со́лнцем.
21
ја%ко е^сть чл~къ и^же ᲄрђдᲆ е^го въ мђдрости и^ въ ра'ꙁђмњ и^ въ мђжествњ” И$ чл~къ иже не трђ'дится ѓ^ немъ дасть е^мђ ча'сть е^го, и^ сїе сђ'ета и^ лђка'въство ве'лїе.
21
я́ко єсть челові́к, єго́же труд в му́дрості і в ра́зумі і в му́жестві, і челові́к, і́же не потруди́ся о нем, дасть єму́ часть свою́. І сіє́ суєта́ і лука́вство ве́ліє.
22
ја%ко быва'етъ чл~кђ въ всемъ трђдњ е^го и^ въ и^ꙁволе'нїю срDца е^го, и^же трђжа'е^тся поD слн~цемъ.
22
Я́ко бива́єть челові́ку во всем труді́ єго́ і в проізволе́нії се́рдця єго́, і́мже той тружда́ється под со́лнцем,
23
ЈА/ко вси дн~и е^го болеꙁнїи и^ ја^рости попече'нїи е^мђ, и^бо въ нощи не спи'тъ срDце е^го, и^ сїеy сђ'ета е^сть.
23
я́ко всі дні́є єго́ болі́зней і я́рости попече́ніє єму́, і́бо в нощі́ не спить се́рдце єго́. І сіє́ же суєта́ єсть.
24
и^ нњсть бл~го чл~кђ н^о то'кмо ја%же ја%сть и^ пїеᲄъ и^ покаꙁа'ти дш~и свое'и бл~го въ трђде своемъ. и^ се же ви'дњхъ а^ꙁъ ја%ко эT рђки бж~їя е^сть.
24
Ність бла́го челові́ку, но (ра́зві) є́же ясть і піє́ть і є́же пока́жеть душі́ своє́й бла́го в труді́ своє́м. І сіє́ ви́діх аз, я́ко от руки́ Бо́жия єсть.
25
ја%ко кт^о ја%сть и^ пїетъ ра'ꙁвᲇ е^го.
25
я́ко кто ясть і піє́ть кромі́ Єго́?
26
ја%ко чл~кђ бл~гђ преD лицемъ е^го дасть мђдрость и^ ра'ꙁђмъ и^ веселїе. и^ съгрњша'ющемђ да'лъ е^сть попече'нїе поити` и^ събра'ти, е^же да'ти бл~гомђ преD лицемъ бж~їимъ, ја%коже и^ се сђ'ета и^зволе'нїе дх~а”
26
Я́ко челові́ку бла́гу пред лице́м Єго́ даде́ му́дрость і ра́зум і весе́ліє, согріша́ющему же даде́ попече́ніє, є́же прилага́ти і собира́ти, во є́же да́ти благо́му пред лице́м Бо́жиїм. Я́ко і сіє́ суєта́ і проізволе́ніє ду́ха.