Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Єсть лђкав#ствїе е^же ви'дXњ поD слн~цемъ, и^ мно'го е^сть эT чл~ка”
1
Єсть лука́вствіє, є́же ви́діх под со́лнцем, і мно́го єсть над челові́ком.
2
Мђж'ъ и^же да'сᲄь е^мђ б~ъ бога'т#ство і^ и^мњнїе и^ сла'вђ” И$ нњсть лиша'яи дш~и е^го эT всњхъ иXже въжделњетъ” И$ не да'сть е^мђ б~ъ вла'сти эT него ја%сти ја%ко чюQ мђжъ ја%сти и%мать эT него” и^ се же сђета и^ недђгъ ѕо'лъ е^сть.
2
Муж, єму́же дасть Бог бога́тство і імі́ніє і сла́ву, і ність лиша́яй душі́ своє́й от всіх, ї́хже вожделі́єть, і не дасть єму́ Бог вла́сти от него́ я́сти, я́ко чуждь муж я́сти і́мать от него́. І сіє́ суєта́ і неду́г зол єсть.
3
а^ще пребђдетъ мђжъ, р~, лњтъ, и^ мно'га поживетъ, и^ мно'ѕи бђдTђ дн~їе лњтъ е^го. и^ дш~а е^го не насытиTся эT бл~госты'ня и^ погребе'нїя не быs е^мђ” и^ рњхъ бл~га паче е^го и^ꙁверга,
3
А́ще роди́ть муж сто (чад) і лі́та мно́га поживе́ть, і мно́зі бу́дуть дні́є літ єго́, і душа́ єго́ не наси́титься от благости́ні, і погребе́нія не бисть єму́, ріх: благ па́че єго́ і́зверг,
4
ја%ко въ сђетњ прїиде и^ въ тмђ и^деT, и^ въ тмњ и^мя е^го покрыется.
4
я́ко в суєті́ при́йде і во тьму і́деть, і во тьмі і́м'я єго́ покри́ється,
5
и^ слн~ца же не ви'дњ ни'же раꙁђмњ поко'я” Сїе па'че сего
5
і со́лнця не ви́ді, ніже́ разумі́, поко́й сему́ па́че того́.
6
и^ житъ ты'сяща лTњ по всемђ, блгsтынњ не ви'дњ. е^да` не въ е^ді'но л^и мњсто вс^я и^дTђ.
6
І поживе́ ти́сящу літ сугу́бо, і благости́ні не ви́ді, єда́ не во єди́но мі́сто вся і́дуть?
7
ве'сь трђдъ чл~чъ въ ё^ста е^го, и^ дш~а же е^го не и^спо'лнится”
7
Весь труд челові́ч во уста́ єго́, і душа́ єго́ не іспо́лниться.
8
ја^коже и^ꙁъѓ^билїе чл~кђ мђдромђ па'че беꙁђмнаго, поне'же нищъ ви'дњ ходи'ти проти'вђ животђ.
8
Я́ко ко́є ізоби́ліє (челові́ку) му́дрому па́че безу́мнаго? Поне́же нищ позна́ ходи́ти проти́ву живота́.
9
бл~го видᲇнїе ѓ%чїю па'че ходя'щаго дш~ею. и^ с^е сђе^т#ствїе изволенїе дх~а”
9
Бла́го виді́ніє о́чію па́че ходя́щаго душе́ю. І се су́єтствіє і проізволе́ніє ду́ха.
10
И$же чт^о бысть ё^же` и^меновася и^мя е^го, и^ поꙁнася е^же е^сть чл~къ, и^ не воꙁмо'жетъ сђди'тися съ крњпча'ишимъ па'че себе`.
10
А́ще что бисть, уже́ іменова́ся і́м'я єго́, і позна́ся, є́же єсть челові́к і не возмо́жеть суди́тися с кріпча́йшим па́че себе́.
11
ја%ко сђть словеса` мно'га ё^множа'юще сђ'етђ” Єже чт^о и^ꙁли'ше чл~кђ,
11
Я́ко суть словеса́ мно́га умножа́ющая суєту́.
12
ја%ко кт^о вњсть чт^о бл~го чл~кђ въ животњ` е^го. число` дн~їи живота` сђ'етьства е^го, и^ сътвори я& въ стњ'нњ. ја^ко кт^о въꙁвњститъ чл~кђ чт^о бђдетъ по немъ поD слн~цеM.