Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
бл~го и^мя па'че е^ле'я бл~га, и^ дн~ь смр~тныи паq дн~я бытїя е^го”
1
Добре ім’я краще за дорогу масть, і день смерти — за день народження.
2
Бл~го ходи'ти въ до'мъ пла'ча нежели ходи'ти въ доM пи'ра, поне'же сїе конецъ вся'комђ чл~кђ, и^ живыи да'сть бл~го въ срDце е^го.
2
Краще ходити у дім плачу за мертвим, ніж ходити у дім бенкету; бо такий кінець усякої людини, і живий прикладе це до свого серця.
3
бл~га ја%рость па'че смњ'ха, ја%ко въ ѕлобњ лица` ё^блажи'тся срDце.
3
Сумування краще за сміх; тому що при печалі лиця серце стає кращим.
4
срDце мђ'дрыхъ в домђ` пла'ча, и^ срDце безђмныхъ въ домђ` веселїя.
4
Серце мудрих — у домі плачу, а серце нерозумних — у домі веселощів.
5
бл~го е^же слы'шати запрещенїе премђдра, па'че мђжа слы'шащаго пњснь безђмныхъ.
5
Краще слухати викривання від мудрого, ніж слухати пісні дурних;
6
ЈА/коже б^о гла'съ тернїя поD котлоM, та'ко смњхъ беꙁђмнаh, и^ с^е же сђета”
6
тому що сміх нерозумних те саме, що тріскотіння тернового хмизу під казаном. І це — суєта!
7
ЈА/коже клевета льститъ мђ'драго, и^ раZслабля'етъ срDце бл~гороDствїя е^го.
7
Утискуючи інших, мудрий стає дурним, і подарунки псують серце.
8
бл~га послDњняя словесъ па'че нача'ла е^го” Бл~гъ тръпели'в#, па'че высокиX дх~оM.
8
Кінець справи краще за початок її; терплячий краще зарозумілого.
9
не тщися въ дђсњ свое^мᲆ ја^ри'тися, ја%ко ја%рость в нњдрехъ безђмныхъ почива'етъ”
9
Не будь духом твоїм поспішним на гнів, тому що гнів гніздиться у серці нерозумних.
10
да не речеши чт^о быs ја%ко дн~їе древнїи бњша бла'ѕи па'че сихъ, ја%ко не въ мђдрости вопросиl е^си ѓ^ сеM”
10
Не говори: «чому це минулі дні були кращими за нинішні?», тому що не від мудрости ти запитуєш про це.
11
Бл~га мђдрость съ раꙁдњленїемъ по жре'бїю, і^ и^зъѓ^билїе ви'дящимъ слн~це.
11
Гарна мудрість зі спадщиною, і особливо для тих, які бачать сонце:
12
ја%ко въ стњнњ ея` мђдрость, ја%ко стњнь сребра`. и^ꙁъѓ^билїе ра'зђмђ премђдрость, премђдрость ѓ^живля'етᲆ и^же ё^ нея`”
12
тому що під сінню її те саме, що під сінню срібла; але перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто володіє нею.
13
Ви'ждь сътворенїя бж~їя, ја%ко кт^о мо'жетъ ё^краси'ти е^же а^ще б~ъ разъвратиT.
13
Дивися на дію Божу: бо хто може випрямити те, що Він зробив кривим?
14
въ дн~ь бл~гостыня е^го живи въ бла'ѕњ, и^ ви'жDь въ дн~ь ꙁло'бы. вижDь съ си'мъ съ гласи сихъ е^же сътвори б~ъ ѓ^ гл~њх#. да не ѓ^бря'щетᲆ чл~къ ꙁа не'ю ничто'же.
14
У дні благополуччя користуйся благом, а у дні нещастя розмірковуй: те й інше створив Бог для того, щоб людина нічого не могла сказати проти Нього.
15
всяческая ви'дњхъ во' дн~и сђе'тьствїя мое^го, е^сть пра'веDныи погиба'яи въ свое'и правдњ, и^ е^сть нечьстивыи пребыва'яи въ свое'и ѕло'бњ”
15
Усього надивився я у суєтні дні мої: праведник гине в праведності своїй; нечестивий живе довго у нечесті своєму.
16
Не бђди правди'въ вельми, ни мђдрися и^ꙁъѓ^билне, е^да` когда иZё^мње'шися.
16
Не будь занадто суворим, і не виставляй себе занадто мудрим; навіщо тобі губити себе?
17
и^ не бесчествђи мно'го, и^ не бђ'ди жестоk, да не ё%мреши не въ время свое.
17
Не віддавайся гріху, і не будь безумним: навіщо тобі помирати не у свій час?
18
бл~го т^и е^сть съдръжа'тися ѓ^ сеM, и^ эT сего ё^бо не ѓ^скверни рђки` свое'а, ја%ко боа'щимся б~а и^ꙁыидђтъ вс^я”
18
Добре, якщо ти будеш триматися одного і не віднімати руки від іншого; тому що хто боїться Бога, той уникне всього того.
19
Премђдрость помо'жетъ мђ'дромђ, паче десяти ѓ^блада'ющиX во' градњ.
19
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, які у місті.
20
ја%ко нњсᲄь чл~къ пра'веденᲆ на ꙁемли`, и^же сътвориT бл~гое и^ не съгрњшиT”
20
Немає людини праведної на землі, яка робила б добро і не грішила б;
21
И$ вся` ё^бо словеса и%хже въꙁгл~ютъ нечетивїи и^ не вложи срDца свое^го, да не ё^слы'шиши раба` свое^го кленђща тебе.
21
тому не на всяке слово, яке говорять, звертай увагу, щоб не почути тобі раба твого, коли він лихословить на тебе;
22
ја%ко многа'жды слђкђ'ют# тобо'ю ѓ^бхожDенїемъ ѓ^ꙁлобиT мно'гиM срDце твое, ја%ко да и^ т^ы клялъ е^си дрђгїя мно'гїя.
22
бо серце твоє знає багато випадків, коли і сам ти лихословив на інших.
23
вс^я сїя и^скђсихъ въ мђдрости, и^ рњхъ ё^мђдрђся и^ сїя ё^дали'ся эT мене.
23
Усе це випробував я мудрістю; я сказав: «буду я мудрим»; але мудрість далека від мене.
24
далече паче нежели бња'ше, и^ бездны глђбинђ кт^о ѓ^бря'щетъ ю&.
24
Далеко те, що було, і глибоке — глибоко: хто осягне його?
25
и^ ѓ^крђжихъ а^ꙁ# и^ срDце мое е^же раꙁђмњти, е^же съсњтити и^ е^же въꙁыска'ти мђдрости и^ ра'ꙁђма. и^ е^же раꙁђмњти нечьстиваго, беꙁђмїе и^ ѓ^жесᲄоченїе и^ лесть.
25
Звернувся я серцем моїм до того, щоб пізнати, дослідити і знайти мудрість і розум, і пізнати нечестя глупоти, неуцтва і безумства,
26
и^ ѓ^брњта'ю а^зъ женђ гор#ча'ишђ паче смр~ти, ја^коже е^сть ловитва, и^ сњти срDца ея` и^ съё'зъ в# рђкђ ея`. бл~гїи преD лицемъ бж~їиM и^ꙁвинеTся эT нея, и^ съгрᲇша'яи ѓ^бъяT бђдетъ эT нея”
26
і знайшов я, що гіркіша за смерть жінка, тому що вона — сіть, і серце її — тенета, руки її — окови; добрий перед Богом спасеться від неї, а грішник буде впійманий нею.
27
Се сїя ѓ^брњтохъ рече соборникъ, е^ді'нђ е^ді'нои и^же ѓ^брњсти по'мыслъ, е^гоже въꙁыска дш~а моа, и^ не ѓ^брњтохъ.
27
Ось це знайшов я, сказав Екклезіаст, випробовуючи одне за іншим.
28
и^ чл~ка е^ді'наго эT тысђщи ѓ^брњтохъ, и^ жены въ всњхъ сихъ не ѓ^брњтоX.
28
Чого ще шукала душа моя, і я не знайшов? — Чоловіка одного з тисячі я знайшов, а жінки між усіма ними не знайшов.
29
ѓ^баче с^е сїе ѓ^брњтохъ, е^же сътвори б~ъ чл~комъ правымᲆ. и^ сїи въꙁыскаша помы'словъ мно'гихъ.
29
Тільки це я знайшов, що Бог створив людину правою, а люди пустилися у безліч помислів.