Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Бь~ же эTя` со'нъ эT цр~я в но'щи ѓ%нои, и^ повелњ` рабђ` принести кни'ги па'мяTныя дн~їи, и^ прочита'ти е^мђ.
1
Ο δὲ Κύριος ἀπέστησε τὸν ὕπνον ἀπὸ τοῦ βασιλέως τὴν νύκτα ἐκείνην, καὶ εἶπε τῷ διακόνῳ αὐτοῦ εἰσφέρειν γράμματα μνημόσυνα τῶν ἡμερῶν ἀναγινώσκειν αὐτῷ.
2
и^ ѓ^брњте в ни'хъ пи'сано, и^же повњ'да мардохе'и цр~ю ѓ^ двђ е^внђ'хђ цр~ьскихъ” Вънегда` стрегђщимъ и^мъ и^же ё^мы'слиша ё^би'ти цр~я а^ртаће'рћа.
2
εὗρε δὲ τὰ γράμματα τὰ γραφέντα περὶ Μαρδοχαίου, ὡς ἀπήγγειλε τῷ βασιλεῖ περὶ τῶν δύο εὐνούχων τοῦ βασιλέως ἐν τῷ φυλάσσειν αὐτοὺς καὶ ζητῆσαι ἐπιβαλεῖν τὰς χεῖρας ᾿Αρταξέρξῃ.
3
и^ рече цр~ь кђю сла'вђ и^ли блгDть сътвори'хомъ мардохе'ю” И$ реко'ша ѓ%троцы е^го нњси сътвори'лъ е^мђ ничто'же”
3
εἶπε δὲ ὁ βασιλεύς· τίνα δόξαν ἢ χάριν ἐποιήσαμεν τῷ Μαρδοχαίῳ; καὶ εἶπαν οἱ διάκονοι τοῦ βασιλέως· οὐκ ἐποίησας αὐτῷ οὐδέν.
4
Вънегда цр~ю въпроша'ющђ ѓ^ бл~годњя'нїи мардохе'еви, и^ се а^манъ прїиде на дво'ръ” И$ рече цр~ь кт^о е^сть на дворњ, а^манъ же прїиде рещи цр~еви, да повњситъ мардохе'я на древњ е^го'же пригото'ва.
4
ἐν δὲ τῷ πυνθάνεσθαι τὸν βασιλέα περὶ τῆς εὐνοίας Μαρδοχαίου, ἰδοὺ ᾿Αμὰν ἐν τῇ αὐλῇ. εἶπε δὲ ὁ βασιλεύς· τίς ἐν τῇ αὐλῇ; ὁ δὲ ᾿Αμὰν εἰσῆλθεν εἰπεῖν τῷ βασιλεῖ κρεμάσαι τὸν Μαρδοχαῖον ἐπὶ τῷ ξύλῳ, ᾧ ἡτοίμασε.
5
и^ реко'ша ѓ%троцы цр~евњ” Се а^ма'нъ стои^тъ на дворњ, и^ рече цр~ь да прїидетъ сњ'мо”
5
καὶ εἶπαν οἱ διάκονοι τοῦ βασιλέως· ἰδοὺ ᾿Αμὰν ἕστηκεν ἐν τῇ αὐλῇ. καὶ εἶπεν ὁ βασιλεύς· καλέσατε αὐτόν.
6
И$ рече цр~ь а^ма'нђ чт^о сътворю` мђ'жђ е^гоже а^зъ хощђ просла'вити” И$ помы'сли а^ма'нъ въ мы'сли свое'и, комђ` хо'щетъ цр~ь сътвори'ти че'сть ра'звњ мене`”
6
εἶπε δὲ ὁ βασιλεὺς τῷ ᾿Αμάν· τί ποιήσω τῷ ἀνθρώπῳ, ὃν ἐγὼ θέλω δοξάσαι; εἶπε δὲ ἐν ἑαυτῷ ᾿Αμάν· τίνα θέλει ὁ βασιλεὺς δοξάσαι εἰ μὴ ἐμέ;
7
Реq же цр~ю мђж'а е^го'же хощетъ цр~ь просла'вити,
7
εἶπε δὲ πρὸς τὸν βασιλέα· ἄνθρωπον, ὃν ὁ βασιλεὺς θέλει δοξάσαι,
8
да принесђтъ ѓ%троцы цр~евы ѓ^дежDђ цр~ьскђ, е^ю'же цр~ь ѓ^блачиTся и^ ко'нь на не'м#же цр~ь е^здитъ”
8
ἐνεγκάτωσαν οἱ παῖδες τοῦ βασιλέως στολὴν βυσσίνην, ἣν ὁ βασιλεὺς περιβάλλεται, καὶ ἵππον ἐφ᾿ ὃν ὁ βασιλεὺς ἐπιβαίνει,
9
И$ да да'сться е^мђ эT преславныхъ дрђгъ цр~евых#. и^ да ѓ^блече'тъ мђж'а е^гоже цр~ь любитъ, и^ да посадя'тъ е^го на конь, и^ проповњсться на ё%лицахъ гра'да гл~я” Та'ко да бђ'детъ всякомђ чл~кђ е^гоже цр~ь възвели'чиT”
9
καὶ δότω ἑνὶ τῶν φίλων τοῦ βασιλέως τῶν ἐνδόξων καὶ στολισάτω τὸν ἄνθρωπον, ὃν ὁ βασιλεὺς ἀγαπᾷ, καὶ ἀναβιβασάτω αὐτὸν ἐπὶ τὸν ἵππον καὶ κηρυσσέτω διὰ τῆς πλατείας τῆς πόλεως λέγων· οὕτως ἔσται παντὶ ἀνθρώπῳ, ὃν ὁ βασιλεὺς δοξάζει.
10
И$ рече цр~ь а^манђ до'бре гл~еши, та'ко сътвори мардехе'ю і^ё^деяни'нђ, ё^го'дне слђжащемђ въ дворњ на'шеM, да не и^зменится гл~ъ е^же ре'клъ е^си”
10
εἶπε δὲ ὁ βασιλεὺς τῷ ᾿Αμάν· καλῶς ἐλάλησας. οὕτως ποίησον τῷ Μαρδοχαίῳ τῷ ᾿Ιουδαίῳ τῷ θεραπεύοντι ἐν τῇ αὐλῇ, καὶ μὴ παραπεσάτω σου λόγος, ὧν ἐλάλησας.
11
И$ взя` а^ма'нъ ѓ^де'ждђ и^ ко'нь, и^ ѓ^блече мардохе'я, и^ възведе е^го на ко'нь е%здити е^мђ по ё^лицахъ гра'да” И$ проповњдаше преD ни'мъ гл~я, си'це бђ'детъ вся'комђ чл~кђ, е^гоже хо'щеT цр~ь просла'вити”
11
ἔλαβε δὲ ᾿Αμὰν τὴν στολὴν καὶ τὸν ἵππον, καὶ ἐστόλισε τὸν Μαρδοχαῖον, καὶ ἀνεβίβασεν αὐτὸν ἐπὶ τὸν ἵππον καὶ διῆλθε διὰ τῆς πλατείας τῆς πόλεως καὶ ἐκήρυσσε λέγων· οὕτως ἔσται παντὶ ἀνθρώπῳ, ὃν ὁ βασιλεὺς θέλει δοξάσαι.
12
И$ възврати же ся мардохе'и въ дво'ръ цр~евъ, и^ а^манъ и^де в до'мъ свои скорбя` ско'рбїю ве'лїею
12
ἐπέστρεψε δὲ ὁ Μαρδοχαῖος εἰς τὴν αὐλήν. ᾿Αμὰν δὲ ὑπέστρεψεν εἰς τὰ ἴδια λυπούμενος κατὰ κεφαλῆς.
13
и^ сказа слђча'щаяся е^мђ зосарњ женњ свое'и и^ всњ'мъ дрђгомъ свои^мъ” И$ рњша е^мђ дрђзи е^го и^ жена`, а^ще есть племени і^ё^де'искаго мардохе'и, и^ нача'лъ е^си смиря'тися преD ниM, падя` паDнеши не мо'жеши проти'витися е^мђ, ја%ко б~ъ жи'въ е^сть с ниM”
13
καὶ διηγήσατο ᾿Αμὰν τὰ συμβεβηκότα αὐτῷ Ζωσάρᾳ τῇ γυναικὶ αὐτοῦ καὶ τοῖς φίλοις, καὶ εἶπαν πρὸς αὐτὸν οἱ φίλοι καὶ ἡ γυνή· εἰ ἐκ γένους ᾿Ιουδαίων Μαρδοχαῖος, ἦρξαι ταπεινοῦσθαι ἐνώπιον αὐτοῦ, πεσὼν πεσῇ καὶ οὐ μὴ δύνῃ αὐτὸν ἀμύνασθαι, ὅτι Θεὸς ζῶν μετ᾿ αὐτοῦ.
14
И$ е^ще же гл~ющимъ и^мъ, и^ се прїидо'ша е^внђхи, спњшно зва'хђ а^ма'на на пи'ръ е^гоже пригото'ва е^сџи'рь”
14
ἔτι αὐτῶν λαλούντων, παραγίνονται οἱ εὐνοῦχοι ἐπισπεύδοντες τὸν ᾿Αμὰν ἐπὶ τὸν πότον, ὃν ἡτοίμασεν ᾿Εσθήρ.