Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
і щоб ти розповідав сину твоєму і сину сина твого про те, що Я зробив у Єгипті, і про знамення Мої, які Я показав у ньому, і щоб ви знали, що Я Господь.
3
ВъшеD же мољ=сїи, і^ а^а^ро'нъ пред# фараѓ'на, и^ рњста е^мђ, си'це гл~етъ г~ь б~ъ е^вре'искый” доко'лњ не хо'щеши ё^срамля'тися мене`, эTп'ђсти` лю'ди моя`. да м^и помо'лятся”
3
Мойсей і Аарон прийшли до фараона і сказали йому: так говорить Господь, Бог євреїв: чи довго ти не смиришся переді Мною? відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння;
4
А/ще л^и не хо'щеши эTпђстити лю'ди моя, се а'зъ заё%тра пђщђ` прђ'ги мно'ги на вс^я предњлы твоя,
4
а якщо ти не відпустиш народу Мого, то ось, завтра [у цей самий час] Я наведу сарану на [всю] твою область:
вона покриє лице землі так, що не можна буде бачити землі, і поїсть у вас [усе], що залишилося [на землі], що уціліло від граду; об’їсть також усі дерева, що ростуть у вас на полі,
6
И$ напо'лнятся до'мове твои` и^ до'мове мђжїи твои^хъ, и^ вс^и до'мове по все'и земли` е^гљпетъстњи” е^го'же не сTђ никогд'а же ви'дњли эTц~и твои` ни пра'дњди и'хъ. эT него'же дн~е бы'ша на земли`, и^ до днешня`го дн~е, и^ сїя ре'кши и^зы'де эT фараѓ'на”
6
і наповнить доми твої, доми всіх рабів твоїх і [усі] доми всіх єгиптян, чого не бачили батьки твої, ні батьки батьків твоїх з дня, як живуть на землі, навіть до цього дня. [Мойсей] обернувся і вийшов від фараона.
7
Реко'ша же мђжи фараѓ'новы к немђ`, доколњ намъ е^сть сїя` м'ђка, эTпђсти` лю'ди, да помо'лят#ся г~ђ бг~ђ свое^мђ а%ще ли н^и, т^о да вњ'си. ја^ко поги'бнеT егљ=петъ”
7
Тоді раби фараонові сказали йому: чи довго він буде мучити нас? відпусти цих людей, нехай вони звершать служіння Господу, Богу своєму; невже ти ще не бачиш, що Єгипет гине?
І сказав Мойсей: підемо з малолітніми нашими і старими нашими, з синами нашими і дочками нашими, і з вівцями нашими і з волами нашими підемо, тому що у нас свято Господу [Богу нашому].
[Фараон] сказав їм: нехай буде так, Господь з вами! я готовий відпустити вас: але навіщо з дітьми? бачите, у вас недобрий намір!
11
не та'ко, н^о да и'дђтъ точїю мђжи и^ да ся помо'лятъ б~ђ, сего б^о вы` са'ми про'сите, і^ и^згнаша и^хъ эT лица` фараѓ'нова”
11
ні: підіть одні чоловіки і звершіть служіння Господу, тому що ви цього просили. І вигнали їх від фараона.
12
И$ рече г~ь мољ=сїю, простри` рђкђ твою на зеMлю е^гљ=петъскђю, и^ да и^злњзTђ прђзи на зе'млю е^гљ=пеTскђ, и^ да сънњ'дят# вс^ю травђ` земнђ'ю и^ весь плодъ древный е^же ѓ^ста` эT града”
12
Тоді Господь сказав Мойсеєві: простягни руку твою на землю Єгипетську, і нехай нападе сарана на землю Єгипетську і поїсть усю траву земну [і всі плоди дерев], усе, що вціліло від граду.
13
И$ въздви'же мољ=сїи. же'злъ на нб~о, г~ь же наведе` вњтръ въсточныи на всю` зе'млю, въ то'и дн~ь и^ тои` нощи” Бысть же заё^тра вњтръ въсто'чныи заи'мъ прђги,
13
І простяг Мойсей жезл свій на землю Єгипетську, і Господь навів на цю землю східний вітер, який продовжувався весь той день і всю ніч. Настав ранок, і східний вітер наніс сарану.
14
наведе` на всю` зе'млю е^гљ=пет#скђ, и^ наляго'ша на вс^я предњлы е^гљ=пеTски мно'ги ѕњло, прежде б^о сихъ не бы'ша сицевїи прђѕи на земли`, ниже по се'мъ бђдђтъ”
14
І напала сарана на всю землю Єгипетську і лягла по всій країні Єгипетській у великій кількості: раніше не бувало такої сарани, і після цього не буде такої;
вона покрила лице всієї землі, так що землі не було видно, і поїла всю траву земну і всі плоди дерев, що вціліли від граду, і не залишилося ніякої зелені ні на деревах, ні на траві польовій по всій землі Єгипетській.
16
Потща'в же ся фараѓ'нъ, възва` мољ=сїя і^ аа^ро'на гл~я, съгрњшихъ къ г~ђ б~ђ вашемђ и^ к ва'мъ,
16
Фараон поспіхом прикликав Мойсея й Аарона і сказав: згрішив я перед Господом, Богом вашим, і перед вами;
17
простњте мой грњхъ” І$ еще нн~њ. да моли'те г~а б~а вашего, дабы эTня'лъ смр~ть сїю эT мене`”
17
тепер простіть гріх мій ще раз і помоліться Господу Богу вашому, щоб Він тільки відвернув від мене цю смерть.
18
И$зшедъ же мољ=сїи эT фараѓ'на и^ моли'ся къ г~ђ
18
[Мойсей] вийшов від фараона і помолився Господу.
19
и^ прњмени` г~ь эT моря вњтръ вели'къ, и^ заи'мъ прђги и^ въгна` и^хъ въ мо'ре чермно'е. и^ не ѓ^ста ни е^дін# прђгъ на все'и земли` е^гљ=петъстњй”
19
І підняв Господь із протилежного боку західний дуже сильний вітер, і він поніс сарану і кинув її в Червоне море: не залишилося жодної сарани у всій країні Єгипетській.
20
ѓ^жесточи' же г~ь срDце фараѓ'ново, и^ не эTпђсти` сн~овъ і^и^л~евњхъ”
20
Але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих.
21
И$ рече г~ь мољ=сїю простри` рђкђ твою на' нб~о, и^ да бђдетъ тм^а ѓ^сяжи'ма по все'и земли` е^гљ=пеTстњи”
21
І сказав Господь Мойсеєві: простягни руку твою до неба, і буде темрява на землі Єгипетській, відчутна пітьма.
22
Простре же мољ=сїи на' нб~о рђкђ свою, и^ бысть тм^а, мгла` и^ ды'мъ по все'и земли` е^гљ=петъстњи, три дн~и”
22
Мойсей простяг руку свою до неба, і була густа темрява по всій землі Єгипетській три дні;
23
И$ не видњ никто'же брата свое^го. и не въста` никто'же эT ѓ^дра` своеготри дн~и” Всњм же сн~омъ і^и^л~евымъ бя'ше свњтъ въ всњхъ предњлехъ, в ни'хже пребыва'хђ”
23
не бачили одне одного, і ніхто не вставав з місця свого три дні; у всіх же синів Ізраїлевих було світло в житлах їхніх.
24
Призва же фараѓ'нъ, мољ=сїя, і^ ааро'на гл~я” И$дњте помоли'теся г~ђ б~ђ вашемђ, развњ ѓ^ве'цъ и^ говяD, стяжа'нїе же все да и^дет# с вами”
24
Фараон покликав Мойсея [й Аарона] і сказав: підіть, звершіть служіння Господу [Богу вашому], нехай тільки залишиться дрібна і велика худоба ваша, а діти ваші нехай ідуть з вами.
25
Рече же мољ=сїи ника'коже. н^оты ли намъ даси тре'бђ, и^ вс^есъжеже'нїе, да положи'мъ г~ђ б~ђ нашемђ, н^о
25
Але Мойсей сказав: [ні,] дай також у руки наші жертви і всепалення, щоб принести Господу Богу нашому;
26
да и^ скотъ нашъ и^детъ с нами, да не ѓ^ста'вимъ и^ копы'та” эT си'х же възе'мше, положиM требђ г~ђ б~ђ нашемђ, и^ м^ы не вњмы шт^о принесемъ г~ђ б~ђ нашемђ. дондеже до'идеM тамо”
26
нехай підуть і стада наші з нами, не залишиться ні копита; тому що з них ми візьмемо на жертву Господу, Богу нашому; але доки не прийдемо туди, ми не знаємо, що принести в жертву Господу [Богу нашому].
27
ѓ^жесточа' же срDце фараѓ'ново, и^ не хотњ эTпђсти'ти и^хъ”
27
І озлобив Господь серце фараона, і він не захотів відпустити їх.
28
И$ реч^е е^мђ фараѓ'нъ, эTи^ди` эT мене. блюди' же ся ктомђ`, да не приложи'ши ви'дњти лица` мое^го. а%ще л^и ни, т^о во'нже дн~ь ја%ви'шися мн^њ ё%мреши.
28
І сказав йому фараон: вийди від мене; бережися, не з’являйся більше перед лицем моїм; у той день, коли ти побачиш лице моє, помреш.
29
гл~а же мољ=сїи ја%ко гл~еши не ја%влю' ти ся предъ лицемъ”
29
І сказав Мойсей: як сказав ти, так і буде; я не побачу більше лиця твого.