¹

И$ рече г~ь къ мољ=сїю, и^ е^ще е^діn вредъ приведђ` на фараѓ'на, и^ на е^гљ=петъ, и^ по семъ эTпђститъ в^ы” Є$гда же эTпђститъ в^ы, то и^съ всMњ и^мњнїемъ и^зженетъ в^ы”

¹

І сказав Господь Мойсеєві: ще одну кару Я наведу на фараона і на єгиптян; після того він відпустить вас звідси; коли ж він буде відпускати [вас], з поспіхом буде гнати вас звідси;

²

Гл~и ё^бо ѓ^та'и въ ё^ши лю'демъ, да и^спро'сятъ. ё^ сђсњда, и^ жена` ё^ сђсњды свое'и, съсђды златы, и^ сребрены и^ ри'зы,

²

підкажи народу [таємно], щоб кожен у ближнього свого і кожна жінка у ближньої своєї випросили речей срібних і речей золотих [і одягу].

³

г~ь бо далъ блгDть лю'демъ свои^мъ, пред# е^гљ=птяны, и^ да'ша и^мъ” Чл~къ же мољ=сїи вели'къ бысть ѕњло предъ е^гљ=птяны, и^ предъ фараѓ'номъ, и^ предъ мђжми` е^го, и^ прDе ѓ^чи'ма всњхъ людїи”

³

І дав Господь милість народу [Своєму] в очах єгиптян, [і вони давали йому;] та й Мойсей був дуже великим у землі Єгипетській, в очах [фараона і] рабів фараонових і в очах [усього] народу.

⁴

И$ рече мољ=сїи си'це гл~етъ г~ь. въ полђнощи а%зъ прїидђ посредњ е^џгљ=пта,

⁴

І сказав Мойсей: так говорить Господь: опівночі Я пройду посеред Єгипту,

⁵

і и^змретъ ве'сь прьвене'цъ въ земли` е^гљ=пеTстњй эT пръвенца` фараѓ'нова е^же сњди'тъ на прsтолњ, даже до прьвенца` рабы'ня ја^же ё^ же'рновъ, и^ до прьвенца` всего скота`”

⁵

і помре всякий первісток у землі Єгипетській від первістка фараона, який сидить на престолі своїм, до первістка рабині, яка при жорнах, і все первородне з худоби;

⁶

И$ бђдетъ въпль вели'къ по все'и земли` е^гљ=петъстњи. ја^ко'въ же не б^њ, и^ си'цевъ ктомђ не бђдетъ”

⁶

і буде крик великий по всій землі Єгипетській, якого не бувало і якого не буде більше;

⁷

А$ въ всњхъ сн~њхъ і^и^л~евњхъ. не въско'млетъ ни песъ ја%зы'комъ свои^мъ эT чл~ка. и^ до скота`, да ё%зриши е^ли'ко просла'витъ г~ь, междђ е^гљ=птяны, и^ сн~ъми і^и^л~евыми.

⁷

у всіх же синів Ізраїлевих ні на людину, ні на худобу не ворухне пес язиком своїм, щоб ви знали, яку різницю робить Господь між єгиптянами і між ізраїльтянами.

⁸

и^ въскли'кнђтъ вс^и ѓ%троцы с^и къ мн^њ. и^ покло'нятся мн^њ гл~юще, эTи^ди` т^ы и^ вси лю'дїе твои`, и^хже т^ы во'диши. по се'мъ же эTи^дђ`” И$зшед же мољ=сїи эT фараѓ'на съ гнњвомъ”

⁸

І прийдуть усі раби твої ці до мене і поклоняться мені, кажучи: вийди ти і весь народ [твій], на чолі якого ти стоїш. Після цього я і вийду. І вийшов [Мойсей] від фараона з гнівом.

⁹

И$ рече г~ь къ мољ=сїю, не послђш'ае^тъ васъ фараѓ'нъ, да ё^мно'жђ зна'менїя и^ чюдеса` въ земли` е^гљ=петъстњи”

⁹

І сказав Господь Мойсеєві: не послухав вас фараон, щоб примножилися [знамення Мої і] чудеса Мої в землі Єгипетській.

¹⁰

Мољ=сїи же і^ аа^ро'нъ, сътвори'ша зна'менїя и^ вс^и чюдеса сїи преD фараѓ'номъ и^ ѓ^жесточи` г~ь срDце фараѓ'ново, и^ не хотњ эTпђсти'ти сн~овъ і^и^л~евњхъ эT земля` е^гљ=петъскїя”

¹⁰

Мойсей і Аарон зробили всі ці [знамення і] чудеса перед фараоном; але Господь озлобив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїлевих із землі своєї.