Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Взя'ша же ся эT е^ли'ма, и пріиде ве'сь сонмъ сн~овъ і^и~левъ въ пђсты'ню си'нъ. ја%же е^сть междђ` е^ли'мъ, и^ междђ` сина'ю” Въ пя'тыи же надесятыи дн~ь, втора'го мцsа, и^з#шDешимъ эT земля` е^гљ=петъски.
1
І рушили з Єлима, і прийшла вся громада синів Ізраїлевих у пустелю Син, що між Єлимом і між Синаєм, у п’ятнадцятий день другого місяця після виходу їх із землі Єгипетської.
2
възропта'ша ве'сь събо'ръ сн~овъ і^и~левыхъ, на мољ=сїя, и^ а^а^ро'на”
2
І стала ремствувати вся громада синів Ізраїлевих на Мойсея й Аарона в пустелі,
3
И$ реко'ша к нимъ сн~ове і^и~левы, ё^не` б^њ да бы'хомъ, и^з#ме'рли ё^ја^зве'ни эT г~а в земли` е^гљ=петъстњи, е^гда` сњда'хомъ тамъ, наD котлы` мясны'ми, и я^да'хомъ хлњбы до сы'тости, не'жели јако и^зведо'сте н^ы въ пђсты'ню сїю, ё^мори'ти со'нмъ се'и гла'дом#”
3
і сказали їм сини Ізраїлеві: о, якби ми померли від руки Господньої у землі Єгипетській, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом, коли ми їли хліб досита! бо вивели ви нас у цю пустелю, щоб усе це зібрання виморити голодом.
4
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, с^е а'зъ ѓ^дождђ вамъ хлњ'бъ съ нб~се, і^ и^зы'идђтъ лю'дїе, и^ да съберђтъ на вся'къ дн~ь ја%ко да и^скђшђ и^хъ, а%ще и'дђтъ въ законњ мое^мъ или н^и”
4
І сказав Господь Мойсеєві: ось, Я дощем дам вам хліб з неба, і нехай народ виходить і збирає щодня, скільки потрібно на день, щоб Мені випробувати його, чи буде він чинити за законом Моїм, чи ні;
5
И" бђ'детъ въ дн~ь шесты'и, да ё^гото'вятъ, и^же и^знесђт# и^ да бђ'детъ сђгђ'бо, ја%же съберђтъ эT дн~еи всего дн~е”
5
а в шостий день нехай заготовляють, що принесуть, і буде вдвічі проти того, скільки збирають в інші дні.
6
Рече же мољсїи и^ а^а^ро'нъ къ всемђ наро'дђ сн~овъ і^и~левыхъ. въ ве'черъ се'и ё^вњсте, ја%ко г~ь и^зведы'и в^ы эT земля` е^гљ=петъски,
6
І сказали Мойсей і Аарон усій [громаді] синів Ізраїлевих: увечері дізнаєтеся ви, що Господь вивів вас із землі Єгипетської,
7
заё%тра ё%зрите сла'вђ гн~ю, поне'же г~ь ё^слы'ша ропта'нїе ваше на' бг~а, м^ы ё^бо что е^смы`, да ро'пщете на' ны”
7
і вранці побачите славу Господню, бо почув Він ремство ваше на Господа: а ми що́ таке, що нарікаєте на нас?
8
И$ рече мољ=сїи, е^гDа` да'сть г~ь вамъ ве'черъ мяs ја^сти, и^ хлњ'бы заё%тра до сы'тости. поне'же г~ь слы'ша ропта'нїе ва'ше, и^же ро'пщете на' ны, а^ мы` чт^о е^смы`, не на' ны ё^бо ропта'нїе ваше, н^о на' бг~а”
8
І сказав Мойсей: дізнаєтеся, коли Господь увечері дасть вам м’яса в їжу, а вранці хліба досита, тому що Господь почув ремство ваше, яке ви підняли проти Нього: а ми що? не на нас ремство ваше, але на Господа.
9
И$ рече мољ=сїи къ а^а^ро'нђ, гл~и къ всемђ` со'нмђ сн~овъ і^и~левъ, пріидњте преD б~а, ё^слы'ша б^о ропта'нїе ваше”
9
І сказав Мойсей Аарону: скажи всій громаді синів Ізраїлевих: станьте перед лицем Господа, бо Він почув ремство ваше.
10
Єгда' же гл~аше а^а^ро'нъ, всемђ` со'нмђ сн~овъ і^и~левъ, и^ ѓ^брати'шася въ пђсты'ню, и^ сла'ва гн~я ја%ви'ся на ѓ%блацњхъ”
10
І коли говорив Аарон до всієї громади синів Ізраїлевих, то вони оглянулися до пустелі, і ось, слава Господня явилася в хмарі.
11
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
11
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
12
слышахъ ропта'нїе сн~овъ і^и~левыX, рцы` же к ни'мъ гл~я. на' вечеръ да ја%сте мя'са, а^ заё%тра насыти'теся хлњба. и^ да ё^вњ'сте, ја%ко а'зъ е^смь г~ь б~ъ вашъ”
12
Я почув ремство синів Ізраїлевих; скажи їм: увечері будете їсти м’ясо, а вранці насититеся хлібом — і дізнаєтеся, що Я Господь, Бог ваш.
13
Бы'сть же ве'черъ, прїидо'ша красте'ли, и^ покры'ша ве'сь по'лкъ. заё%тра же ѓ^сяза'ющи росњ ѓ%коло по'лка,
13
Увечері налетіли перепели і покрили стан, а вранці лежала роса навколо стану;
14
и с^е на лицы` пђсты'ни, ја%ко сњмя бњ'ло а^ки ледъ на земли`”
14
роса піднялася, і ось, на поверхні пустелі щось дрібне, круповидне, дрібне, як іній на землі.
15
ООу^зрњ'вше же сн~ове і^и~левы, рече дрhђ къ дрђгђ, что` с^е е^сть. не вњ'дяхђ бо что` с^е е^сть” Рече же мољ=сїи к ниM, се хлњ'бъ, и^же да'сть г~ь ја%сти ваM,
15
І побачили сини Ізраїлеві і говорили одне одному: що це? Бо не знали, що це. І Мойсей сказав їм: це хліб, який Господь дав вам у їжу;
16
и^ с^е сло'во е^же ѓбњща` г~ь, съберњте эT него` ко'ждо ваs, въ сво'и гоморъ, на главђ` по числђ` дш~ъ ва'шихъ, ко'ждо васъ. съ дома'шними свои'ми събира'ите”
16
ось що повелів Господь: збирайте його кожен стільки, скільки може з’їсти; по гомору на людину, за числом душ, скільки в кого в наметі, збирайте.
17
И$ сътвори'ша тако сн~ове і^и~левы, и^ събра'ша ѓ%въ мно'го ѓ%в# же ма'ло, в
17
І зробили так сини Ізраїлеві і зібрали, хто багато, хто мало;
18
мњ'рђ ко'ждо гомо'ръ свои, и^ не и^збы'сть ё^ него'же мно'го, и^ недоста` ё^ него'же ма'ло, ко'ждо е^ли'коже бњ е^мђ събра`”
18
і міряли гомором, і в того, хто зібрав багато, не було зайвого, і в того, хто мало, не було нестачі: кожен зібрав, скільки йому з’їсти.
19
И$ рече мољ=сїи к ниM, никто'же да ѓ^ставитъ на ё%трїя эT него,
19
І сказав їм Мойсей: ніхто не залишай цього до ранку.
20
и^ не послђш'аша мољ=сїя, н^о ѓ^ста'виша дрђзїи эT него` на ё%трїа, и^ съгния^ся чр'ьвми и^ въсмердњ'ся. ѓ^скорби' же ся на' ня мољ=сїи,
20
Але не послухали вони Мойсея, і залишили від цього деякі до ранку, — і завелася черва, і воно засмерділо. І розгнівався на них Мойсей.
21
и^ забра` ра'но ра'но ко'ждо доста'точное е^мђ, и^дњже ѓ^грњя'ше слн~це, раста'яше”
21
І збирали його рано-вранці, кожен скільки йому з’їсти; коли ж обігрівало сонце, воно тануло.
22
Бы'сть же въ дн~ь шесты'и, и^ събра'ша доста'точное сђгђ'бо дв^а гомора въ е^дино, комђж'до, прїидо'ша же вс^и кн~ѕи со'нъма, и^ повњ'даша мољ=сїю”
22
У шостий же день зібрали хліба вдвічі, по два гомори на кожного. І прийшли всі начальники громади і донесли Мойсеєві.
23
Рече же мољ=сїи к нимъ, с^е е^сть сло'во е^же гл~а г~ь, сђбо'та поко'и ст~ъ г~ђ” Оу^тро е^ли'ко а^ще и^спече'те, пецњте, и^ е^ли'ко а^ще сва'рите, свари'те, все же и^збы'точное о^ста'вите въ скро'вњ, на ё%трїя”
23
І [Мойсей] сказав їм: ось що сказав Господь: завтра спокій, свята субота Господня; що потрібно пекти, печіть, і що потрібно варити, варіть сьогодні, а що залишиться, відкладіть і збережіть до ранку.
24
И$ ѓ%ста'виша до ё%трїя, ја%коже заповњ'да и^м# мољ=сїи. и^ не въсмердњ'ся, и^ че'рвь не бы'сть въ не'мъ”
24
І відклали те до ранку, як повелів [їм] Мойсей, і воно не засмерділо, і черви не було в ньому.
25
Рече же и^мъ мољ=сїи ја%ди'те днsь. е^сть бо сђбо'та поко'ище г~ђ днsь. не ѓ^бря'щете на' поли.
25
І сказав Мойсей: їжте його сьогодні, бо сьогодні субота Господня; сьогодні не знайдете його на полі;
26
ше'сть бо дн~їи да събира'ете, а^ въ седмы'и дн~ь сђбо'та. не ѓ^бря'щете в немъ”
26
шість днів збирайте його, а в сьомий день — субота: не буде його в цей день.
27
Бы'сть же въ седмы'и дн~ь, и^до'ша нњцыи събира'ти, и^ не ѓ^брњто'ша”
27
Але деякі з народу вийшли в сьомий день збирати — і не знайшли.
28
Рече же г~ь мољ=сїѓ^ви, доко'лњ не хо'щете послђшати за'повњдеи мои^хъ, и^ зако'на мое^го
28
І сказав Господь Мойсеєві: чи довго ви будете ухилятися від дотримання заповідей Моїх і законів Моїх?
29
блюсти`. г~ь бо далъ вамъ сїи дн~ь сђбо'тђ, сего` ра'ди далъ вамъ въ дн~ь шесты'и хлњба на два дн~и, да сњди'те ко'ждо васъ въ домђ` свое^мъ ѓ^ себњ, и^ да никто'же ваs и^схо'дитъ ко'жDо эT мњ'ста свое^го, въ дн~ь седмы'и”
29
дивіться, Господь дав вам суботу, тому Він і дає в шостий день хліба на два дні: залишайтеся кожен у себе [у домі своєму], ніхто не виходь від місця свого в сьомий день.
30
И$ сђботьствђя лю'дїе въ дн~ь сеDмы'и.
30
І спочивав народ у сьомий день.
31
и^ прозва'ша сн~ове і^и~леви и%мя е^го ма'нна. ѓ^на' же бяше ја^ко сњмя корија%нъдрово. и^ ја%ко мђка` бњ'ло, а^ въкђше'нїе е^я` а^ки мђка` с ме'домъ”
31
І нарік дім Ізраїлів хлібу тому ім’я: манна; вона була, як коріандрове насіння, біла, на смак же як корж із медом.
32
Рече же и^мъ мољ=сїи, с^е сло'во е^же вњща` г~ь, напо'лните гомо'ръ эT ма'нны въ кро'вь роженїи вашихъ. да вњ'дятъ хлњ'бъ е^го'же е^сте ја%ли въ пђсты'ни, е^гда` и^зведе` в^ы г~ь эT земля` е^гљ=петъски”
32
І сказав Мойсей: ось що повелів Господь: наповніть [манною] гомор для збереження в роди ваші, щоб бачили хліб, яким Я годував вас у пустелі, коли вивів вас із землі Єгипетської.
33
И$ рече мољ=сїи къ а^а^ро'нђ, възми съсђ'дъ златы'и е^ді'нъ, и^ вложи` в него` гомо'ръ по'лныи эT ма'нны, и^ положи'ши то'е прDе гм~ъ, въ снабдњ'нїе роже'нїю ва'шемђ.
33
І сказав Мойсей Аарону: візьми один сосуд [золотий], і поклади в нього повний гомор манни, і постав його перед Господом, для збереження в роди ваші.
34
ја%коже заповњ'да г~ь мољ'сїю. и^ положи ю& а^а^ро'нъ, прDе свњдњнїемъ, въ снабдњ'нїе”
34
І поставив його Аарон перед ковчегом свідоцтва для збереження, як повелів Господь Мойсеєві.
35
Сн~ве же і^и~левы ја%до'ша маннђ, лTњ четы'ридесятъ до'нъдеже прїидо'ша въ зе'млю ѓ^бита'ющђю, и^ ја^до'ша маннђ до'н#деже прїидо'ша къ кра'ю фини'чномђ,
35
Сини Ізраїлеві їли манну сорок років, поки не прийшли в землю обітовану; манну їли вони, поки не прийшли до меж землі Ханаанської.
36
гомо'ръ же деся'тая часть треX мњръ бяше”
36
А гомор є десята частина ефи.