Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глvа, к~а”
Острозька Біблія
Українською (п. Філарета)
1
И$ сїя ѓ^правда'нїа и^ сђды положи преD ни'ми,
1
І ось закони, які ти оголосиш їм:
2
а%ще притя'жеши раb е^врњ'инъ, шесть лTњ да ти работа'етъ. а^ въ сеDмое лњто эTпђсти'ши е^го свобо'дъ тђне`”
2
якщо купиш раба єврея, нехай він працює [на тебе] шість років, а на сьомий [рік] нехай вийде на волю задарма;
3
А/ще са'мъ е^ді'нъ вни'детъ т^о е^ді'нъ і^ и^зы'детъ, а%ще ли и^ жена` вни'детъ с нимъ, т^о и^ жена` эTи'детъ с нимъ”
3
якщо він прийшов один, нехай один і вийде; а якщо він одружений, нехай вийде з ним і дружина його;
4
А/ще ли господиn дастъ е^мђ женђ`, и^ родитъ е^мђ сн~ъ и^л^и дще'рь, жена` и^ дњти да бђ'дђтъ господи'нђ е^го, а^ самъ е^ді'нъ. да эTи'детъ”
4
якщо ж господар його дав йому дружину і вона народила йому синів або дочок, то дружина і діти її нехай залишаться у господаря її, а він вийде один;
5
А/ще ли эTвњщавъ рабъ речетъ, възлюбиX гдsна мое^го и^ женђ мою` и^ дњти мои`. не эTхождђ` свобо'денъ.
5
але якщо раб скаже: люблю господаря мого, дружину мою і дітей моїх, не піду на волю, —
6
да приведеT и& господиn е^го преD сђди'ще бж~їе. тогда же приведеT е^го преD две'ри на стоя'ла, и^ да провръти'тъ е^мђ` ё^хо гдsнъ е^го ши'ломъ, и^ да работа'етъ е^мђ въ' вњки”
6
то нехай господар його приведе його перед богами* і поставить його до дверей, або до одвірка, і проколе йому господар його вухо шилом, і він залишиться рабом його повік.
7
А/ще кт^о прода'стъ свою дще'рь в рабыню, и^ да не эTи'детъ, ја%коже эTхо'дятъ рабыня.
7
Якщо хто продасть дочку свою в рабині, то вона не може вийти, як виходять раби;
8
а%ще же не ё^годи'тъ пред# ѓ^чи'ма господи'на свое^го ја%же е^мђ помы'сливъ ѓ^бњща, да эTпђ'стиT ю&. ја%зы'кђ же чюже'мђ гдsнъ да не прода'стъ ея`, понеже погордњ ею`”
8
якщо вона не угодна господарю своєму і він не обручить її, нехай дозволить викупити її; а чужому народу продати її [господар] не владний, коли сам зневажив її;
9
А/ще лиy сн~ђ свое^мђ ѓ^бещалъ ея`, по ѓ^правле'нїю дще'рню да сътвори'тъ е'й.
9
якщо він обручить її з сином своїм, нехай вчинить з нею за правом дочок;
10
а%ще ли и'нђ по'иметъ себњ, и^ потре'бныа и^ ри'зы и^ вњ'но ея` да'стъ е'й. не ё^меншитъ,
10
якщо ж іншу візьме за нього, то вона не повинна позбавлятися їжі, одягу і подружнього співжиття;
11
а%ще ли сего` трое^го не твори'тъ е'й,да эTи'детъ бес цњны` тђне`”
11
а якщо він цих трьох речей не зробить для неї, нехай вона відійде задарма, без викупу.
12
И$ а'ще кого кт^о ё^да'ритъ и^ ё^мретъ, смр~тїю да ё^мреT и^ то'й”
12
Хто вдарить людину так, що вона помре, нехай буде відданий на смерть;
13
А/ще ли не хотя`, н^о б~ъ бђ'детъ предалъ въ рђцњ е^го, то да'мъ т^и мњсто, в неже бњжи'тъ тамо ё^би'выи”
13
але якщо хто не злонавмисно, а Бог попустив йому потрапити під руки його, то Я призначу в тебе місце, куди втекти [убивці];
Хто лихословить на батька свого, або свою матір, того слід віддати на смерть.
18
А/ще же свари'тася дв^а мђжа. и^ ё^да'ритъ е^ді'нъ дрђга'го ка'менемъ, и^ли пя'стїю, и^ не ё^мретъ, н^о сей ля'жетъ на ѓ%дрњ,
18
Коли сваряться [двоє], і один чоловік вдарить іншого каменем, або кулаком, і той не помре, але зляже в постіль,
19
а%ще же въста'въ мђжь. и^ похо'дит# ѓ^ жезлњ, чистъ е^го ё^да'ривыи, то'чїю на дњ'ланїе е^го да да'стъ и^ на цњлбђ”
19
то, якщо він устане і буде виходити з дому з допомогою палиці, той, хто вдарив [його] не буде підлягати смерті; тільки нехай заплатить за зупинку в його роботі і дасть на лікування його.
20
А@ще же кт^о би'етъ раба` свое^го, и^л^и рабђ` свою жезло'мъ, и^ ё'мретъ эT рђки е^го, сђдо'мъ да ся м#ститъ ё^би'ти.
20
А якщо хто вдарить раба свого, або служницю свою палкою, і вони помруть під рукою його, то він повинен бути покараним;
21
а%ще ли пребђдеT дн~ь и^ли дв^а, да не м#сти'тся е^мђ, сребро б^о е^го е^мђ е^сть”
21
але якщо вони день або два дні переживуть, то не слід карати його, тому що це його срібло.
22
А/ще ся би'юще дв^а мђжи, и^ ё^рази'та женђ непра'знDђ, и^зы'детъ младе'неw ея^ не ѓ^бли'ченъ желњдбою да жьлњдетъ, ја%коже заде'жеT мђжъ жены' с подобо'ю да эTда'сть цњнђ
22
Коли б’ються люди, й ударять вагітну жінку, і вона викине, але не буде іншої шкоди, то взяти з винного пеню, яку накладе на нього чоловік тієї жінки, і він повинен заплатити її при посередниках;
23
а%ще ли ѓ^бли'ченъ бђ'детъ, да да'стъ дш~ђ за' дш~ђ”
але якщо віл був битливим і вчора і третього дня, і господар його був сповіщений про це, не стеріг його, а він убив чоловіка або жінку, то вола побити камінням, і господаря його віддати на смерть;
30
А/ще ли винђ` заде'жђтъ е^мђ, да да'стъ винђ` за дш~ђ свою, е^лико заде'жђтъ е^мђ”
30
якщо на нього буде накладений викуп, нехай дасть за душу свою викуп, який буде накладений на нього.
31
И$ а'ще сн~а и^л^и дще'рь ё^боде'тъ, то по семђже ѓ^пра'вленїю да сътворя'тъ е^мђ”
31
Чи забодає сина, чи забодає дочку, — за цим самим законом чинити з ним.
32
А/ще ли раба`, и^л^и рабђ`, ё^бодетъ во'лъ, сребра`, л~ дидра'гмь, да да'стъ гдsнђ и^хъ, а^ во'лъ ка'менїемъ да ся побі'етъ”
32
Якщо віл забодає раба або рабу, то господареві їх заплатити тридцять сиклів срібла, а вола побити камінням.
33
А/ще кт^о эTвр'ьзетъ кла'дязь, и^л^и и^скопа'етъ я%мђ, и^ не покры'етъ ея` и^ впаде'тся в ню теля, и^л^и ѓ^сля`,
33
Якщо хто розкриє яму, або якщо викопає яму і не закриє її, і впаде в неї віл або осел,
Якщо чий-небудь віл забодає до смерті вола в сусіда його, нехай продадуть живого вола і розділять навпіл ціну його; також і убитого нехай розділять навпіл;
36
А/ще же зна'ютъ вола` ја^ко бодли'въ еs прежде вчера'шнего, и^ третїа'го дн~е и^ сђть гл~али гдsнђ е^го, и то'й не брежеT и& и^л^и не ё^бїетъ е^го, да да'стъ во'лъ въ вола мњсто, мр~твыи же е^мђ да бђ'деть”
36
а якщо відомо було, що віл битливий і вчора і третього дня, але господар його [бувши сповіщений про це] не стеріг його, то він повинний заплатити вола за вола, а убитий буде його.