¹

И$ рече г~ь къ мољ=сїю, и^ди` и^ възы'ди эTсю'дђ т^ы, и^ лю'ди твоя`, и^хже и^зведе` эT земля` е^гљ=петъски, на зеMлю е^ю'же кля'хся къ а^враа'мђ, і^ и^саа'кђ, і^ ја%ковђ гл~я сњмени твое^мђ, да'мъ ю&”

¹

І сказав Господь Мойсеєві: піди, йди звідси ти і народ, який ти вивів із землі Єгипетської, у землю, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку і Якову, говорячи: нащадкам твоїм дам її;

²

И$ послю` а^гг~ла мое^го предъ тобо'ю, и^ эTжене'ши ханане'я, а^мморе'я, и^ хетџе'а, и^ ферезе'я, и^ гергесе'я, і^ еве'я, е^вђсе'я.

²

і пошлю перед тобою ангела [Мого], і прожену хананеїв, аморреїв, хеттеїв, ферезеїв, [гергесеїв,] євеїв та ієвусеїв,

³

и^ въведђ т^я въ зе'млю текђщ'ђю мле'комъ, и^ ме'домъ. и^ са'м# же не пойдђ` с тобо'ю, ја%ко лю'дїе же'стоковыи% сђть, да не ё^бїю` тебе` на пђти`”

³

[і введе він вас] у землю, де тече молоко і мед; бо Сам не піду серед вас, щоб не погубити Мені вас на шляху, тому що ви народ жорстокосердий.

⁴

Оу^слы'шавше же лю'дїе слово с^е, боя%знено въскорбњша, и^ въстђжи'ша”

⁴

Народ, почувши грізне слово це, заридав, і ніхто не поклав на себе прикрас своїх.

⁵

И$ рече г~ь къ мољ=сїю, гл~и сн~омъ і^и~левымъ, в^ы лю'дїе же'стоковы'и блюдњтеся, да не вре'дъ дрђгїи възложђ` на' в^ы, и^ потреблю` в^ы, и^ нн~њ ё^бо съи^мњте ри'зы сла'вы вашея, и^ ё'твари, и^ покажђ` е^же сътворю` тебњ”

⁵

Тому що Господь сказав Мойсеєві: скажи синам Ізраїлевим: ви народ жорстокосердий; якщо Я піду серед вас, то в одну мить винищу вас; отже, зніміть з себе прикраси свої; Я подивлюся, що Мені робити з вами.

⁶

І$ эTя%ша сн~ове і^и~левы ё%тварь и^хъ, и^ ри'зы эT горы` хори'ва”

⁶

Сини Ізраїлеві зняли із себе прикраси свої біля гори Хорива.

⁷

Възе'м# же мољ=сїи, свои' храмъ, потче` и&, вн^њ полка`, и^ пода'лњ эT поlка, и^ прозва'ся храмъ свњдњ'нїя” И$ быs всякъ възыща'и г~а, и^зы'де въ храM и^же вн^њ покла`”

⁷

Мойсей же взяв і поставив собі намет поза станом, удалині від стану, і назвав його скинією зібрання; і кожен, хто шукає Господа, приходив до скинії зібрання, що знаходилася поза станом.

⁸

Є$гда же и^схожда'ше мољ=сїи эT полка`, стоя'хђ вс^и лю'дїе смотря'ще ко'ждо прDе две'рми храмђ свое^го, и разђмњва'хђ эTходя'щђ мољ=сїю, ја%коже вни'ти е^мђ въ храM” І$

⁸

І коли Мойсей виходив до скинії, весь народ вставав, і ставав кожен біля входу у свій намет і дивився услід Мойсею, доки він не входив у скинію.

⁹

ја%ко въхожда'ше мољ=сїи въ хра'мъ, сни`де же сто'лпъ ѓ%блачныи, и^ ста` прDе две'рми храма, и^ гл~а г~ь мољ=сїю”

⁹

Коли ж Мойсей входив у скинію, тоді спускався стовп хмарний і ставав біля входу в скинію, і [Господь] говорив з Мойсеєм.

¹⁰

Ви'дяхђ же вс^и лю'дїе, столпъ ѓ%блачныи стоя'щъ прDе две'рми храмђ. и^ ста'вше вс^и лю'дїе поклони'шася ко'ждо с^и, з две'рїи храма свое^го”

¹⁰

І бачив весь народ стовп хмарний, що стояв при вході в скинію; і вставав увесь народ, і поклонявся кожен біля входу в намет свій.

¹¹

И$ гл~аше г~ь къ мољ=сїю, лицемъ къ лицђ`, ја%коже кт^о въз#г~летъ, дрђгъ къ дрђгђ свое^мђ, и^ посыла'ше и& въ по'лкъ. слђга' же ісsђ сн~ъ на'винъ ю%ноша, не и^схожда'ше и^з# хра'ма”

¹¹

І говорив Господь з Мойсеєм лицем до лиця, ніби говорив хто з другом своїм; і він повертався до стану, а служитель його Ісус, син Навинів, юнак, не відлучався від скинії.

¹²

Рече y мољ=сїи къ г~ђ, с^е ты` мн^њ гл~еши, и^зведи` лю'ди сїя, ты' же не повњ'да мн^њ, кого посыла'еши съ мно'ю, тыy мн^њ рече вњ'дя т^я, па'че всњхъ, и^ блгDть и%маши эT мене`,

¹²

Мойсей сказав Господу: ось, Ти говориш мені: веди народ цей, а не відкрив мені, кого пошлеш зі мною, хоча Ти сказав: «Я знаю тебе на ім’я і ти придбав благовоління в очах Моїх»;

¹³

а'ще же ѓ^брњто'хъ блгDть предъ тобо'ю, ја%ви ми ся са'мъ, ја^вњ и^ разђмно да ви'ждђ т^я. ја%коже ѓ^брњто'хъ блгDть предъ тобо'ю да позна'ю, ја%ко лю'дїе твои`, ја%зы'къ сїи”

¹³

отже, якщо я придбав благовоління в очах Твоїх, то молю: відкрий мені шлях Твій, щоб я пізнав Тебе, щоб придбати благовоління в очах Твоїх; і думку, що ці люди Твій народ.

¹⁴

И$ рече е^мђ г~ь, а%зъ самъ пои^дђ` предъ тобо'ю, и^ ё^ста'влю т^я”

¹⁴

[Господь] сказав [йому]: Сам Я піду [перед тобою] і введу тебе у спокій.

¹⁵

Рече же к немђ`, а^ще са'мъ т^ы не и'деши с на'ми, т^о не и^зводи` насъ эTсю'дђ,

¹⁵

[Мойсей] сказав Йому: якщо не підеш Ти Сам [з нами], то і не виводь нас звідси,

¹⁶

ка'ко ли ја%вњ бђдетъ и%стинною ја^ко ѓ^брњтоX блгDть предъ тобо'ю, а%зъ и^ лю'дїе твои`. н^о и^ди` т^ы с на'ми, и^ просла'вленъ бђдђ а%зъ и^ лю'дїе твои`, паче всњхъ ја^зы'къ е^ли'ко на земли` е^сть”

¹⁶

бо з чого дізнатися, що я і народ Твій придбали благовоління в очах Твоїх? чи не з того, коли Ти підеш з нами? тоді я і народ Твій будемо славніше за всякий народ на землі.

¹⁷

И$ рече г~ь къ мољ=сїю, с^е сло'во е^же вњща'хъ тебњ, и^ сътворю`. ѓ^брњ'лъ б^о е^си блгDть предо мно'ю, и^ вњмъ т^я паче всњхъ” Рече

¹⁷

І сказав Господь Мойсеєві: і те, про що ти говорив, Я зроблю, тому що ти придбав благовоління в очах Моїх, і Я знаю тебе на ім’я.

¹⁸

же покажи` м^и славђ твою`”

¹⁸

[Мойсей] сказав: покажи мені славу Твою.

¹⁹

И$ рече г~ь къ мољ=сїю, а%зъ и^дђ` предъ тобо'ю съ сла'вою мое^ю, и^ прозовђ` и%мя мое предъ тобо'ю г~ь. и^ поми'лђю, е^го'же а%ще поми'лђю, и^ ё^ще'дрю, е^го'же а%ще ё^ще'дрю”

¹⁹

І сказав [Господь Мойсею]: Я проведу перед тобою всю славу Мою і проголошу ім’я Ієгови перед тобою, і кого помилувати — помилую, кого пожаліти — пожалію.

²⁰

И$ рече, не възмо'жеши ви'дњти лица` мое^го. нњсть б^о, а%ще ви'дитъ чл~к# лице` мое, жи'въ быти”

²⁰

І потім сказав Він: лиця Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися в живих.

²¹

И$ рече г~ь с^е мњсто ё^ мене`, и^ ста'неши ё^ ка'мене,

²¹

І сказав Господь: ось місце у Мене, стань на цій скелі;

²²

е^гда' же прїидетъ сла'ва моя`, и^ поста'влю т^я ё^ пеще'ры ка'менны. и^ покры'ю рђко'ю мое^ю надъ тобо'ю, до'ндеже минђ`.

²²

коли ж буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в розщелині скелі і покрию тебе рукою Моєю, доки не пройду;

²³

и^ эTи^мђ` рђ'кђ мою. тогда` ё%зриши за'дняа моа`. лицеy мое не ја%ви'тъ ти ся”

²³

і коли зніму руку Мою, ти побачиш Мене ззаду, а лице Моє не буде видиме [тобі].