Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И бысть слово гн~е къ мн^њ гл~я,
1
І було до мене слово Господнє:
2
сн~е чл~чь, чт^о ва'мᲆ притча си` на земли` і^и^л~евњ гл~ющимъ. эTц~ы зоба'ша па'родки, а^ зђбомъ чаD и^хъ ѓ^ско'мины бы'ша”
2
навіщо ви вживаєте у землі Ізраїлевій це прислів’я, говорячи: «батьки їли кислий виноград, а у дітей на зубах оскома»?
3
Живђ` а^ꙁъ гл~еT а^дона'и г~ь. а^ще бђдетъ е^ще гл~емA прит#ча си` въ і^и^л~и.
3
Живу Я! — говорить Господь Бог, — не будуть надалі говорити прислів’я це в Ізраїлі.
4
ја^ко всяка дш~а моя сђть. ја%ко дш~а эTч~а, такоже и^ дш~а сн~овня, вся'ка дш~а моя сTђ. дш~а же ја^же съгрњша'етъ, т^а ё'мретъ. и^зоба'вшаго пароDки ꙁђбы ѓ^скомин#нњ бђдђтъ.
4
Бо ось, усі душі — Мої: як душа батька, так і душа сина — Мої: душа, яка згрішає, та помре.
5
чл~къ же и^же е^сть пради'въ, и^же сътворитъ сђдъ и^ правдђ,
5
Якщо хто праведний і чинить суд і правду,
6
на гораX не снњсть. и^ ѓ'чїю своею не въздви'гнетъ на кђми'ры домђ і^и^л~ева. и^ жены по'дрђга свое^го не ѓ^сквернавитъ. и^ кᲆ женњ` сквернавњ сђщи не приближиTся.
6
на горах жертовного не їсть і до ідолів дому Ізраїлевого не звертає очей своїх, дружини ближнього свого не оскверняє і до своєї дружини під час очищення нечистот її не наближається,
7
и^ чл~кђ не наси'лиT. заи'мъ долъжныи эTда'сᲄь. и^ въсхище'нїя не въсхитиT. хлњбъ свои а^лчнђ да'сть, и нага'го ѓблечетъ в ри'ꙁђ.
7
нікого не пригноблює, боржникові повертає заставу його, крадіжки не робить, хліб свій дає голодному і нагого покриває одежею,
8
сребра` свое^го в ли'хвђ не в#дасть, и^ прибы'тка не во'зметъ, эT неправды эTврати'т#ъ рђкђ свою. и^ сђдъ сътвориT междђ мђжемъ и^ подрђгомъ своимъ.
8
у ріст не віддає і лихви не бере, від неправди утримує руку свою, суд людині з людиною чинить правильний,
9
и^ вᲆ за'повњдехъ мои^хъ хо'дитъ, и^ ѓ^правданїя моя снабдилъ е^сть. ја^коже сътворити т^а ја%ко правдиv сеи е^сть, жи'знь жи'ти и'мать” гл~етъ а^дона'и г~ь”
9
живе за заповідями Моїми і дотримується постанов Моїх щиро: то він праведник, він неодмінно буде живий, — говорить Господь Бог.
10
И$ а^ще ро'дитъ сн~а раZсыпателя, пролива'юща кро'вь и^ творя'ща грњхи.
10
Але якщо у нього народився син розбійник, який проливає кров, і робить що-небудь із усього того,
11
в# пђть эTц~а своеh правди'ваго не ходи`, н^о и^ на гора'хъ жер#лъ е^сть. и женђ` по'дрђга свое^го ѓ^сквернави'лъ е^сть.
11
чого він сам не робив зовсім, і на горах їсть жертовне, і дружину ближнього свого оскверняє,
12
и^ ё^богаго и^ ни'щаго преѓ^бидњлᲆ е^сть. и^ вᲆсхище'нїе въсхити'лъ е^сть, и^ ꙁаи^ма` не далъ е^сть. и^ к# кђми'ромъ положи` ѓ%чи свои`. безако'нїя сътвори`.
12
бідного й убогого утискує, насильно віднімає, заставу не повертає, і до ідолів звертає очі свої, чинить мерзоти,
13
съ плодомъ ли'хое прїялъ е^сть. се'и жи'ꙁнь не живет#. вс^я си` беꙁаконїя сътвори`, смр~тїю ё'мретъ, кровь е^го на немъ бђдеT”
13
у ріст дає, і бере лихву; то чи буде він живий? Ні, він не буде живий. Хто робить усі такі мерзоти, той неодмінно помре, кров його буде на ньому.
14
А$ще ли ро'диT сн~а ѓ'н# же ви'дњ грњхи эTц~а своеh, ја%же сᲆтвори'лъ е^сть, ё^бои'т же ся и^ не сътворитъ по ни'мъ.
14
Але якщо у кого народився син, який, бачачи всі гріхи батька свого, які він робить, бачить і не робить подібного їм:
15
на гора'хъ не снњсть, и^ ѓ'чїю свои^хъ не положитъ къ кђми'ромъ домђ і^и^л~ева. и^ жены` подрђга свое^го не ѓ^сквернави'тъ.
15
на горах жертовного не їсть, до ідолів дому Ізраїлевого не звертає очей своїх, дружини ближнього свого не оскверняє,
16
и^ чл~кђ не наси'литъ. и^ въ ꙁаи^мъ не зая. и^ въсхище'нїя не въсхи'титъ. хлњбъ свои а'лч#нђ д'асть. и^ на'га ѓ^дежетъ ри'ꙁою.
16
і людини не пригноблює, застави не бере, і насильно не віднімає, хліб свій дає голодному, і нагого покриває одягом,
17
и^ эT непра'вды эTврати'тъ рђкђ свою`. ли'хвы и^ мно'жества` не во'ꙁметъ. правдђ сътворитъ. и^ в# ꙁаповњдехъ мои^хᲆ хо'дитъ. не сконча'ется в непра'в#дњ эTц~а свое^го, н^о жи'знїю живе'тъ.
17
від ображання бідного утримує руку свою, росту і лихви не бере, виконує Мої повеління і чинить за заповідями Моїми, — то цей не помре за беззаконня батька свого; він буде живий.
18
эTц~ъ бо е^го печа'ли и^ ско'рби и^ въсхищенїе въсхити`, и^ съпроти'вно сътвори` средњ людїи, и^ ё^мретъ в непра'вдњ свое'и.
18
А батько його, оскільки він жорстоко пригноблював, грабував брата і недобре робив серед народу свого, ось, він помре за своє беззаконня.
19
и^ рекосте, почт^о нњсть прїялъ сн~ъ непра'вды эTц~а свое^го” Се виждь, ја%ко сн~ъ правдђ и^ млsть сътвори`. вс^я зако'ны моя снабдᲇ, и^ сᲆтвори я&, жи'знїю живеT”
19
Ви говорите: «чому ж син не несе провини батька свого?» Тому що син чинить законно і праведно, усіх уставів Моїх дотримується і виконує їх; він буде живий.
20
Дш~а же съгрњша'ющїа т^а и^ ё'мреT. и сн~ъ не возмеT непра'вды эTц~а своего, и^ эTц~ъ не во'ꙁмеT непра'вды сн~а своеh” пра'вда правди'ваго на немъ бђдет#, и^ беꙁаконїе безако'нника на немъ бђдетъ”
20
Душа, яка грішить, вона вмре; син не понесе провини батька, і батько не понесе провини сина, правда праведного при ньому і залишається, і беззаконня беззаконного при ньому і залишається.
21
И$ безако'нникъ а^ще ся ѓ^братиT эT всњхъ безако'нїи, ја%же е^сть сътвори'лъ. и^ снабди'тъ вся` за'повњди моя, и^ съᲄвори'тъ сђдъ и^ пра'вдђ и^ млsть, жи'ꙁнїю живе'т#, и^ не ё'мретъ.
21
І беззаконник, якщо навернеться від усіх гріхів своїх, які робив, і буде дотримуватися всіх уставів Моїх і чинити законно і праведно, живий буде, не помре.
22
вся` съгрњше'нїя е^ли'ко бђдетъ сътвори'лъ не помянђтся е^мђ. въ пра'вдњ е^го ја%же сътвори` живъ бђдетъ”
22
Усі злочини його, які робив він, не пригадаються йому: у правді своїй, яку буде робити, він живий буде.
23
Є$да вᲆсхотњнїеM въсхощђ смр~ти грњшника, гл~етъ а^дона'и г~ь. а^ не ја%коже ѓ^брати'тися е^мђ эT пђти` ѕл^а и^ жи'вђ бы'ти”
23
Хіба Я хочу смерти беззаконника? — говорить Господь Бог. Чи не того, щоб він повернувся від шляхів своїх і був живий?
24
И$ а'ще ся съврати'тъ прав#дивыи с пђти свое^го, и^ сътво'ритᲆ непра'вдђ по всњмъ беꙁако'нїемъ, ја%же е^сть сътвори'лъ беꙁако'нникъ. а^ще сътворитъ не живе'тъ. вс^я пра'вды е^го ја%же е^сть сътвори'лъ, не помянTђся. въ престђпле'нїи иMже престђпи`, и^ въ грњсехъ е^го ја%же съгрњши, в ни'хъ ё'мретъ”
24
І праведник, якщо відступить від правди своєї і буде жити неправедно, буде робити всі ті мерзоти, які робить беззаконник, чи буде він живий? усі добрі діла його, які він робив, не пригадаються; за беззаконня своє, яке робить, і за гріхи свої, у яких грішний, він помре.
25
И$ реко'сте, не ё%правится пђть гн~ь. слы'шите ё^бо до'ме і^и^л~евъ, е^да пђть мои не ё%пра'вится, не ваj ли пђть ё^бо не ё%пра'вится”
25
Але ви говорите: «неправий путь Господа!» Послухайте, доме Ізраїлів! Чи Мій путь неправий? чи не ваші путі неправі?
26
е^гда съврати'тся пра'вдивыи эT пра'вды своея, и^ сътвори'тъ грњхъ и^же еs сътвори'лъ, т^о в немъ ёмретъ.
26
Якщо праведник відступає від правди своєї і робить беззаконня і за те помирає, то він помирає за беззаконня своє, яке зробив.
27
и^ е^гда ѓ^брати'тся беꙁако'нникъ эT беꙁако'нїя свое^го и^же е^сть сътвори'лъ, и^ сътво'ритъ сђдъ и^ пра'вдђ, то'и дш~ђ свою снабдњлъ е^сть.
27
І беззаконник, якщо навертається від беззаконня свого, яке робив, і творить суд і правду, — до життя поверне душу свою.
28
и^ ви'дњ и^ ѓ^братися эT всего беꙁако'нїя свое^го е^же сътвори`, жи'знїю живе'тъ, и^ не ё'мретъ.
28
Бо він побачив і навернувся від усіх злочинів своїх, які робив; він буде живий, не помре.
29
и^ гл~етᲆ до'мъ і^и^л~евъ, не ё%пра'виTся пђть гн~ь. е^да пђть мои не ё%правъ ЭO доме і^и^л~евъ, ё^бо вашъ пђть не ё^правля'ется”
29
А дім Ізраїлів говорить: «неправий путь Господа!» чи Мої путі неправі, доме Ізраїлів? чи не ваші путі неправі?
30
Сего ради комђждо по пђти` е^го ѓ^сђжђ ваM до'ме і^и^л~евъ, гл~етъ а^дона'и г~ь. ѓ^брати'теся и^ эTврьзитеся эT всњхъ нечестїи вашихъ, и^ не бђдетъ ва'мᲆ на мђче'нїе. непра'вды
30
Тому Я буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за шляхами його, — говорить Господь Бог; покайтеся і наверніться від усіх злочинів ваших, щоб нечестя не було вам спотиканням.
31
эTврьꙁите эT себе, и^ вся` нечестїя ва'ша, ја%же нечествова'сте къ мнњ. и^ сътвори'те себњ срDце но'во, и^ дх~ъ но'въ. въскђю б^о ё^мира'ете до'ме і^и^л~евᲆ”
31
Відкиньте від себе всі гріхи ваші, якими згрішили ви, і сотворіть собі нове серце і новий дух; і навіщо вам помирати, доме Ізраїлів?
32
ЈА/ко не хощђ см~рти грњшника ё^мира'ющаго, гл~етъ а^дона'и г~ь. ја%коy ѓ^брати'тися е^мђ эT пђти` е^го, и^ жи'ти дш~и е^го, гл~етъ а^дона'и г~ь. ѓ^брати'теся ё^бо и^ жи'ви бђдете”
32
Бо Я не хочу смерти помираючого, — говорить Господь Бог; але наверніться, і живіть!