Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И быs сло'во гн~е къ мнњ` гл~я,
1
І було до мене слово Господнє:
2
а^ще сђ'диши гра'дђ кро'вномђ, а^ще ја%ви'ши е^мђ вс^я безако'нїя е^го.
2
і ти, сину людський, чи хочеш судити, судити місто крови? вислови йому всі мерзоти його.
3
и^ речеши, с^е гл~етᲆ а^дона'и г~ь. ЭO гра'де проливая'й кро'вь средњ себе, ја%коy прїити времени е^го. творя'и кђми'ры ѓ^ себᲇ, ја^коже ѓ^скверни'тися само'мђ”
3
І скажи: так говорить Господь Бог: о, місто, що проливаєш кров серед себе, щоб настав час твій, і що робиш у себе ідолів, щоб оскверняти себе!
4
Въ кро'вихъ е^го ја%же пролїя сᲆгрњши. и^ въ кђми'рехъ твоиX ја%же сътвори` ѓ^сквернавля'шеся. и^ съкрати дн~и своя`, и^ приведе вре'мя лTњ свои^хъ” Сего ради да'хъ т^я на ё^кори'ꙁнђ въ страна'хᲆ, и на порђга'нїе всњмъ землямъ,
4
Кров’ю, яку ти пролило, ти зробило себе винним, й ідолами, яких ти наробило, ти осквернило себе, і наблизило дні твої і досягло часу твого. За це віддам тебе на посміяння народам, на наругу всім землям.
5
ја%же приближа'юTся к тебᲇ, и^ ја%же ё^даляюTся эT тебе` и^ порђгаюTся тебᲇ. и^ въꙁъпїюT на' тя нечи'сᲄъ словђщїи и^ мно'гъ въ безаконїи е^го”
5
Близькі й далекі від тебе будуть насміхатися з тебе, що осквернило ім’я своє, прославилося шаленством.
6
Старᲇишины до'мђ і^и^л~ева ко'ждо къ своиM ё^жикаM и^х# смятошася въ тебњ`, ја%коже да пролїютᲆ кро'вь”
6
Ось ті, що начальствують у Ізраїля, кожен мірою сил своїх, були у тебе, щоб проливати кров.
7
эTц~ђ же и^ мт~ри ѕл^о гл~ахђ въ тебњ. и^ прохода ѓ^бращахђ в непра'вдђ въ тебᲇ. сироᲄђ и^ вдови'цђ преѓ^бидяхђ в# тебњ`.
7
У тебе батька і матір лихословлять, прибульцеві чинять образу посеред тебе, сироту і вдову пригноблюють у тебе.
8
и^ ст~ая моа похђли'ша, и^ сђбо'ты моа ѓ^сквернавляхђ в# тебњ”
8
Святинь Моїх ти не поважаєш і суботи Мої порушуєш.
9
Мђ'жи разбо'иници бњша въ тебњ, ја%коже да пролїютъ кро'вь. на гора'хᲆ ја%дя'хђ въ тебњ, и^ неправдђ творя'хђ средњ тебе.
9
Наклепники знаходяться у тобі, щоб проливати кров, і на горах їдять у тебе ідоложертовне, посеред тебе роблять мерзоти.
10
стыдњнїе эTч~ее эTкры'ша въ тебњ. и^ в нечистотњ сњдя'щђ ѓ^брђга'ша в# тебњ”
10
Наготу батька відкривають у тебе, дружину під час очищення нечистот її ґвалтують у тебе.
11
Ко'ждо къ женњ по'дрђга свое^го безаконнова'ша, и^ ко'ждо невњстђ свою` ѓ^сквернавля'ше в# нече'стїе” И$ ко'ждо сестрђ` свою дще'рь эTц~а свое^го ѓ^брђгава'хђ в# тебᲇ.
11
Хтось робить мерзоти з дружиною ближнього свого, інший осквернює невістку свою, ще інший ґвалтує сестру свою, дочку батька свого.
12
м#зды възима'хђ в# тебњ, ја^коy да пролїюT кровь. расᲄъ и^злиха в#зима'хђ в# тебᲇ” И$ скон#ча'ю сконча'нїе ѕлобы твоеа ја%же в насилїи, мене б^о забы`, гл~ет# а^дона'и г~ь.
12
Хабарі беруть у тебе, щоб проливати кров; ти береш ріст і лихву і насильством вимагаєш користь у ближнього твого, а Мене забуло, — говорить Господь Бог.
13
с^е ё^бо поражђ рђ'кою мое^ю к# рђцᲇ в ниXже скоnчаlся е^си, и^ е^же съᲄвориl е^си, и^ ѓ^ кровыX бы'вшихъ средᲇ тебе.
13
І ось, Я сплеснув руками Моїми за користолюбство твоє, яке виявляється у тебе, і за кровопролиття, що відбувається посеред тебе.
14
а^ще потерпиT срDце твое, и^ а^ще ё^дръжатъ рђцњ твои` въ дн~и, в ня'же а^зъ творю въ тебњ” А$зъ г~ь гл~ахъ и^ сътворю`,
14
Чи устоїть серце твоє, чи будуть тверді руки твої у ті дні, у які буду діяти проти тебе? Я, Господь, сказав і зроблю.
15
и^ расыплю въ странахъ, и^ раZсњю т^я въ ꙁемляхъ” И$ ѓ^скђдњ'етъ нечистота` твоя` и^с тебе`.
15
І розсію тебе серед народів, і розвію тебе по землях, і покладу кінець мерзотам твоїм посеред тебе.
16
и^ владњти бђдђ тобо'ю преD ѓ^чи'ма страна'мъ, зане а^ꙁъ г~ь”
16
І зробиш сам себе зневаженим перед очима народів, і пізнаєш, що Я Господь.
17
И$ бысть сло'во гн~е къ мнњ` гл~я,
17
І було до мене слово Господнє:
18
сн~е чл~чь с^е бы'ша мнњ` доM і^и^л~евъ, смњшени вс^и с мњ'дїю, и^ съ ѓ%ловомъ чи'стомъ, и^ съ сви'нцем# средњ пе'щи сребра` смᲇшени сђть”
18
сину людський! дім Ізраїлів зробився у Мене окалиною; усі вони — олово, мідь і залізо і свинець у горнилі, зробилися, як окалина срібла.
19
Сего ра'ди р#цы, с^е гл~етъ а^дона'и г~ь поне'же бы'сте вс^и смњшенїе е^ді'но. сего ради с^е а^ꙁъ прїимђ васъ средњ і^ерsли'ма.
19
Тому так говорить Господь Бог: оскільки усі ви зробилися окалиною, за те ось, Я зберу вас у Єрусалим.
20
ја%коже прїемлетъ сребро` и^ мњ'дь, и^ желњꙁо и^ свинецъ, и^ ѓ^лово чи'стое средњ пещи. ја%коy вдђнђти в ня` ѓ^гню ја%коже пожещи`. та'ко прїимђ ва'съ въ гнњвᲇ мое^мъ, и^ въ ја%рости мое'и. и^ въведђ и^ ѓ^ста'влю и^ пожегђ ва'съ.
20
Як у горнило кладуть разом срібло, і мідь, і залізо, і свинець, і олово, щоб роздмухати на них вогонь і розплавити; так Я у гніві Моєму й у люті Моїй зберу, і покладу, і розплавлю вас.
21
и^ въꙁъдмђ на' вы въ ѓ^гни гнњ'ва мое^го, и^ пож#жени бђдете средᲇ ея`.
21
Зберу вас і дихну на вас вогнем обурення Мого, і розплавитеся серед нього.
22
ја%коже пожигаеTся сребро` средњ пе'щи, та'коже пож#жетеся средњ ея`. и^ поꙁна'ете ја^ко а^ꙁъ г~ь, въꙁлїяхъ ја%рость свою` на ва'съ”
22
Як срібло розплавляється у горнилі, так розплавитеся і ви серед нього, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив лють Мою на вас.
23
И$ бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` гл~я,
23
І було до мене слово Господнє:
24
сн~е чл~чь рцы е^мђ, т^ы е^си земля` неѓ^дожди'ма въ дн~ь ја%рости”
24
сину людський! скажи йому: ти — земля неочищена, не зрошувана дощем у день гніву!
25
Є$гоже старњ'ишины средњ е^го, ја%ко львы рыка'ю^ще. вᲆсхитающе въсхищенїя. дш~а иZја^дающе наси'лїемъ. бога'тество и^ чесᲄь прїе^млюще. вдови'ца е^го ё^мно'жиша средњ е^го”
25
Змова пророків її серед неї — як лев, що рикає, терзає здобич; з’їдають душі, оббирають майно і коштовності, і множать кількість удів.
26
И$ жерцы е^го эTвръго'шаs зако'на мое^го, и^ ѓ^скверни'ша ст~аа моа`. ме'ждђ ст~ымᲆ и^ сквеrна'вом не раꙁлђчи'ша. и^ межDђ нечи'стоM и^ чи'стомъ не раꙁлђчи'ша. эT сђбо'тᲆ мои^хъ покрывахђ ѓ^чи свои`, и^ ѓ^сквеrнавля'хђ м^я средњ и^хъ”
26
Священики її порушують закон Мій і оскверняють святині Мої, не відокремлюють святого від несвятого і не вказують різниці між чистим і нечистим, і від субот Моїх вони закрили очі свої, і Я принижений у них.
27
Кня'ѕи е^го средњ е^го, ја%ко влъцы въсхита'ю^ще въсхита'нїя. ја%коже пролїати кро'вь, и^ погђбити дш~а, ја%коже глаDство гладова'ти”
27
Князі у неї, як вовки, які викрадають здобич; проливають кров, гублять душі, щоб придбати користь.
28
И$ прoрцы е^го помаꙁа'ющеися сами, падђтъ ви'дящеи сђ'ая. и^ влъхвђ'ющеи и^ лжа, гл~ющеи. с^е гл~етъ а^донаи г~ь. а^ г~ь не гл~а”
28
А пророки її все замазують брудом, бачать пусте і пророкують їм неправдиве, говорячи: «так говорить Господь Бог», тоді як не говорив Господь.
29
Лю'ди земля` съклњща'юще въсхыща'юще въсхитанїя. сиротᲇ и^ ё^богђ наси'лїе творя'ще. и^ къ приходђ не живђще съ сђдо'мъ”
29
А в народі гнітять одне одного, грабують і пригноблюють бідного й убогого, і прибульця пригноблюють несправедливо.
30
И$ въꙁыскахъ эT нихᲆ мђжа живђща правњ, и^ стоа'ща эTнђдь преD лицемъ моиM въ время гнњва, ја%коже не до ко'нца погђби'ти е^го, и^ не ѓ^брњтох#”
30
Шукав Я у них людину, яка поставила б стіну і стала б переді Мною у проломі за цю землю, щоб Я не погубив її, але не знайшов.
31
И$ въꙁлїя'хъ на' ня ја%рость свою въ ѓ^гни гнњва мое^го, ја%коже сконча'тї я&. пђти и^хъ на главы` и^хъ дах#, гл~тᲆ а^дона'и г~ь”
31
Отже, виллю на них обурення Моє, вогнем люті Моєї знищу їх, поведінку їхню поверну їм на голову, — говорить Господь Бог.