¹

И бы'сть сло'во гн~е ко мнњ гл~я,

¹

І було до мене слово Господнє:

²

и^ т^ы сн~е чл~чь, рцы кн~ѕю ᲄљ=рскђ, с^е гл~етъ адона'и г~ь. понеже въꙁнесе'ся срDце ᲄвое, и^ ре'клъ е^си, а^ꙁъ е^смь б~ъ, в село бж~їе вселиXся в# срDце мо'рско. тыy чл~къ е^си а^ не б~ъ, и^ положи срDце свое ја^ко срDце бж~їе”

²

сину людський! скажи начальнику у Тирі: так говорить Господь Бог: за те, що піднеслося серце твоє і ти говориш: «я бог, сиджу на сідалищі Божому, у серці морів», і будучи людиною, а не Богом, ставиш розум твій нарівні з розумом Божим, —

³

Є$да премђ'дрњи т^ы е^си дани'ла. премDђрїи не сђть тебе` накаꙁа'ли”

³

ось, ти премудріший за Даниїла, немає таємниці, прихованої від тебе;

⁴

дњи ли хи'тростїю свое^ю, и^ли смы'слоM свои^мъ сᲆтвориl е^си себњ си'лы, и^ притяжа сребро и^ зла'то в# домохъ свои^хъ.

⁴

твоєю мудрістю і твоїм розумом ти придбав собі багатство й у скарбниці твої зібрав золото і срібло;

⁵

и^ли въ гра'дњ твое^мъ хи'трость, кђплею свое^ю ё^мно'жи си'лою свое^ю, и^ въꙁнесе'ся срDце твое в си'лњ твое'и”

⁵

великою мудрістю твоєю, за допомогою торгівлі твоєї, ти примножив багатство твоє, і розум твій загордився багатством твоїм, —

⁶

Того ради с^е гл~етъ а^дона'и г~ь, е^льмаже даде срDце свое ја%ко срDце бж~їе. в# того

⁶

за те так говорить Господь Бог: оскільки ти розум твій ставиш нарівні з розумом Божим,

⁷

мњсто с^е а^ꙁъ наведђ на' тя чюжDа расыпа'теля эT стра'нъ. і^ и^ꙁмъкнђтъ меча и^хъ на' тя, и^ на добротђ хи'трости твое^я. и^ постелютъ добротђ твою в# погђбле'нїе,

⁷

ось, Я наведу на тебе іноземців, найлютіших з народів, і вони оголять мечі свої проти краси твоєї мудрости і затьмарять блиск твій;

⁸

и^ сведђтъ т^я, и^ ё^мреши смр~тїю ја^звенъ въ срDцы мо'рстњ.

⁸

зведуть тебе у могилу, і помреш у серці морів смертю вбитих.

⁹

е^да рече'ши гл~я, преD ё^бива'ющими т^я, б~ъ е^смь. т^ы бо чл~къ е^си а^ не б~ъ, въ рђцњ б^о ё^бива'ющиX т^я

⁹

Чи скажеш тоді перед твоїм убивцею: «я бог», тоді як у руці того, хто уражає тебе, ти будеш людина, а не бог?

¹⁰

смр~тьми. в рђ'кђ неѓ^брњ'ꙁаныхъ ё%мреши, в рђ'кђ чюжDихъ. ја%ко аZ реко'хъ, гл~еT а^дона'и г~ь”

¹⁰

Ти помреш від руки іноземців смертю необрізаних; бо Я сказав це, — говорить Господь Бог.

¹¹

И$ бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` гл~я.

¹¹

І було до мене слово Господнє:

¹²

сн~е чл~чь, взе'мъ пла'чь ѓ^ кн~ѕи тљ=рстњ, и^ рцы е^мђ. се г~леT а^дона'и г~ь. т^ы е^си ꙁна'менїе сличе'нїя, и^спо'лнъ премђ'дрости, и^ вњнецъ доброты.

¹²

сину людський! плач за царем Тирським і скажи йому: так говорить Господь Бог: ти печатка досконалости, повнота мудрости і вінець краси.

¹³

и^ в# пищи рая бога'тество е^го бы'сть. т^ы вся'къ ка'мень драгїи навяꙁа'лъ с^и е^си. сардїѓ'нъ, пан#ꙁїѓ'нъ, ꙁмара'гдонᲆ, и^ а^кин#џонъ, а^н#фра'ћъ, сап#фирон#, и^ а^спиn, и^ сребро, и^ зла'то, и^ лигљ=рїѓнъ, и^ хаа^ти'нᲆ, и^ а^метисоn, и^ ꙁла'тыи камы'къ верилїѓ'нъ, и^ но'г#тъ. и^ зла'та напо'лнихъ до'мы твоя и^ жи'ᲄница твоя, эT негоже дн~е съгради'ся”

¹³

Ти знаходився в Едемі, у саду Божому; твій одяг був прикрашений усяким коштовним камінням; рубін, топаз і алмаз, хризоліт, онікс, яспис, сапфір, карбункул і смарагд і золото, все, майстерно посаджене у тебе у гніздах і нанизане на тебе, приготоване було в день створення твого.

¹⁴

Сыи херђви'мъ ё^чиниX т^я в горњ ст~њи бж~їи быs т^ы, средњ ка'мень ѓ%гненъ”

¹⁴

Ти був помазаним херувимом, щоб осіняти, і Я поставив тебе на те; ти був на святій горі Божій, ходив серед вогнистих каменів.

¹⁵

И$ бы'сть непоро'ченъ т^ы въ дн~ехъ свои^х#, эT негоже дн~е съгради'ся т^ы, до'ндеже ѓ^брњто'шася непра'вды твоя в# тебњ.

¹⁵

Ти довершеним був на путях твоїх від дня створення твого, доки не знайшлося в тобі беззаконня.

¹⁶

эT мно'жества кђ'пля твое^я, напо'лни до'мы своя беꙁако'нїя. и^ съгрњши, и^ ја%звенъ бы'сть эT горы бж~їя сведе т^я херђвимъ ѓ^сњня'я'й, эT среди камы'къ ѓ%гненъ”

¹⁶

Від великого обсягу торгівлі твоєї внутрішнє твоє наповнилося неправдою, і ти згрішив; і Я скинув тебе, як нечистого, з гори Божої, вигнав тебе херувим, який осіняє, із середовища вогнистих каменів.

¹⁷

Възнесе'ся срDце твое доброты` ради твое'я, и^стлњ` хитрость твоя` съ доброто'ю твое'ю. мно'жества раd грњха твое^го на' землю повръгохъ т^я, преD цр~и даX т^я ѓ^бличи'ти”

¹⁷

Від краси твоєї загордилося серце твоє, через марнославство твоє ти погубив мудрість твою; за те Я повалю тебе на землю, перед царями віддам тебе на ганьбу.

¹⁸

Мно'жества ради беꙁако'нїи твоиX, и^ непра'вдъ ради кђпль твоиX, ѓ^сквеrни сщ~енїе твое” І$ и^ꙁведђ ѓ%гнь эT среды тебе. вс^и в^ы ѓ%гнь раждига'ете, и^ възмага'ете пла'мы. пои^дњте по свᲇтђ ѓ^гня` ва'шего, и^ по пла'мени и^же ражDегосте. и^ дамъ т^я въ прахᲆ на земли`, преD всњми ви'дящими т^я”

¹⁸

Безліччю беззаконь твоїх у неправедній торгівлі твоїй ти осквернив святилища твої; і Я виведу із середовища твого вогонь, який і пожере тебе: і Я перетворю тебе на попіл на землі перед очима всіх, що бачать тебе.

¹⁹

И$ вс^и ви'дящеи тебе` въ странахъ ё^ныли бђдђтъ по тебњ, па'гђба ё^чине'нᲆ е^си и^ не бђдеши въ вњкъ”

¹⁹

Усі, що знали тебе серед народів, здивуються щодо тебе; ти зробишся жахом, і не буде тебе повіки.

²⁰

И$ бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` гл~я.

²⁰

І було до мене слово Господнє:

²¹

сн~е чл~чь, ё^тверди лице` свое на сидо'на, и^ прорцы ѓ^ немъ, и^ рцы`.

²¹

сину людський! поверни лице твоє до Сидона і виречи на нього пророцтво,

²²

с^е гл~етъ а^дона'и г~ь, с^е а^зъ на' тя сидо'не. и^ просла'влюся въ тебњ. и^ раꙁђмње'ши ја%ко а^зъ е^смь г~ь. е^гда` сътворю въ тебњ рас#сђжDенїя, и^ ѓ^сщ~ђся въ тебњ`.

²²

і скажи: ось, Я — на тебе, Сидоне, і прославлюся серед тебе, і пізнають, що Я Господь, коли вчиню суд над ним і явлю у ньому святість Мою;

²³

и^ пђщђ на' тя смр~ть, и^ кро'вь въ страна'хъ твоиX” и^ падђт# ја%звенїи средњ тебе мечеM, в# тебњ и^ ѓ'крsтъ тебе. и^ ё^вњ'дят# ја^ко а^зъ г~ь”

²³

і пошлю на нього моровицю і кровопролиття на вулиці його, і впадуть посеред нього убиті мечем, який пожирає його звідусюди; і пізнають, що Я Господь.

²⁴

И$ не бђ'детъ ктомђ` до'мђ і^и^л~евђ на боде'нїе го'р#ко, и^ тернᲆ бо'лњзни эT всњхъ ѓ%крsтъныхъ е^мђ нечествова'вшая и^хъ. и^ разђмњ'ютъ ја%ко а^зъ е^смь а^дона'и г~ь.

²⁴

І не буде він надалі для дому Ізраїлевого колючим терням і бур’яном, який завдає болю, який більше за всіх сусідів бажає йому зла, і пізнають, що Я Господь Бог.

²⁵

Се гл~етъ а^дона'и г~ь, съберђ до'мъ і^и^л~евъ эT странъ, и^дњже расыпа'шася та'мо. и^ ѓ^сщ~ђся в нихъ преD люDми и^ страна'ми. и^ вселя'тся на' земли свое'и, ю%же дахъ рабђ` свое^мђ і^а'ковђ.

²⁵

Так говорить Господь Бог: коли Я зберу дім Ізраїлів з народів, між якими вони розсіяні, і явлю на них святість Мою перед очима племен, і вони будуть жити на землі своїй, яку Я дав рабу Моєму Якову:

²⁶

и^ вселя'тся с надежDею, и^ сᲆтворятъ до'мы, и^ насадя'тъ винограды. и^ вселяTся на не'и с надежDею. е^гда` сътворю сђдъ въ всXњ, и^же ё^кори'ша я& ѓ%крsтънїи иX. и^ разђмњюT ја%ко а^зъ г~ь б~ъ и^хъ, и^ б~ъ эTц~ь иX”

²⁶

тоді вони будуть жити на ній безпечно, і побудують доми, і насадять виноградники, і будуть жити у безпеці, тому що Я вчиню суд над усіма, злозичливцями навколо них, і пізнають, що Я Господь Бог їх.