¹

Въ в~і лњто, и^ въ в~і мsць, во пр'ьвыи дн~ь мsца. Бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` гл~я.

¹

У десятому році, у десятому місяці, у дванадцятий день місяця, було до мене слово Господнє:

²

сн~е чл~чь, ё^тверди лице свое` на фараѓ'на цр~я е^гљ=петъска, и^ прорцы на'нь, и^ на е^гљ=петъ ве'сь гл~и,

²

сину людський! оберни лице твоє до фараона, царя Єгипетського, і виречи пророцтво на нього і на весь Єгипет.

³

и^ рц^ы. с^е гл~еT а^дона'и г~ь, с^е а^зъ наведђ на' тя фараѓ'не цр~ю е^гљ=пеTскїи ѕмїю вели'кїи, сњдя'щїи средњ рњ'къ, и^ гл~еши моя сђть рњ'ки, а^з# же я& сътвориX”

³

Говори і скажи: так говорить Господь Бог: ось, Я — на тебе, фараоне, царю Єгипетський, великий крокодиле, що, лежачи серед рік своїх, говориш: «моя ріка, і я створив її для себе».

⁴

А/зъ б^о дамъ ё^здђ в че'люсти твои` и прилњплю ры'бы рᲇчныя кры'лђ твое^ю. і^ и^ꙁведђ т^я эT среды рњки твое'а и^ чешђя'хъ твои^хъ прильпнђтъ.

⁴

Але Я вкладу гак у щелепи твої і до луски твоєї приліплю риб з рік твоїх, і витягну тебе з рік твоїх з усією рибою рік твоїх, що прилипла до луски твоєї;

⁵

и^ эTвръгђ т^я въ пђсты'ню, и^ вся` ры'бы рњки твое'я. и^ поражђ т^я въско'ре на лицы по'лю паде'ши. и^ не събере'шися, и^ не ѓ^гради'шися. ѕвњремъ зе'мнымъ и^ пти'цамъ нбsныM да'хъ т^я въ ја^де'нїе.

⁵

і кину тебе у пустелі, тебе і всю рибу з рік твоїх, ти впадеш на відкрите поле, не приберуть і не підберуть тебе; віддам тебе на поживу звірам земним і птахам небесним.

⁶

и^ ё^вњ'дятъ вс^и живђщїи въ е^гљ=птњ, ја%ко а%зъ е^смь г~ь. зане бы'сть жеꙁлъ тростян# до'мови і^и^л~евђ.

⁶

І пізнають усі мешканці Єгипту, що Я Господь; тому що вони дому Ізраїлевому були підпорою з тростини.

⁷

е^гда ся ја%ша по тя` рђка'ма свои'ма, и^ съкрђшишAся, и^ е^гда` плеснђ` ѓ^ ниX вся'ка рђка`. и^ е^гда` почи'ша ё^ тебе сътреся. и^ сломи и^хъ вс^я чресла”

⁷

Коли вони вхопилися за тебе рукою, ти розщепився і поколов їм усе плече; і коли вони сперлися на тебе, ти зламався і поранив усі стегна їм.

⁸

Того ра'ди с^е гл~етъ а^дона'и г~ь. с^е а%зъ наведђ` на' тя ме'чь, и^ погђблю чл~кы эT тебе` и^ скотъ.

⁸

Тому так говорить Господь Бог: ось, Я наведу на тебе меч, і знищу у тебе людей і худобу.

⁹

и^ бђ'детъ земля` е^гљ=пет#ска въ погибель, и^ въ ѓ^пђстњнїе. и^ раꙁђмњ'ютъ ја%ко а^зъ е^смь г~ь” Поне'же гл~аше, ја%ко рњки моа сђть, и^ а'ꙁъ сътворихъ я&.

⁹

І зробиться земля Єгипетська пустелею і степом; і пізнають, що Я Господь. Оскільки він говорить: «моя ріка, і я створив її»;

¹⁰

того ра'ди с^е а^ꙁъ наведђ на тя мечь, и^ на вся` рњки твоя. и^ дамъ ꙁемлю е^гљ=пет#скђ въ ѓ^пђстњнїе, мечь и^ погибель эT магдола и^ съи^ни'сᲆ, даже и^ до предњлъ мђ'риньскъ”

¹⁰

то ось, Я — на ріки твої, і зроблю землю Єгипетську пустелею з пустель від Мигдола до Сиєни, до самої межі Ефіопії.

¹¹

Не прои^детъ в не'и нога` чл~ча, н^и нога` скотїя не постђпитъ по не'и, и^ не вселятся м~ лњтъ.

¹¹

Не буде проходити по ній нога людська, і нога худоби не буде проходити по ній, і не будуть жити на ній сорок років.

¹²

и^ дамъ зе'млю е^го въ пагђбђ средњ земли` ѓ^пђщеныя, и^ гради и^хъ средњ` граD ѓ^пђстњвшь, бђдђтъ неја^влени четыредеся'тъ лњтъ. и^ рас#сњ'ю е^гљ=пта въ странаX, и^ раꙁбњю я& въ ꙁе'млях#”

¹²

І зроблю землю Єгипетську пустелею серед земель спустошених; і міста її серед опустілих міст будуть порожніми сорок років, і розсію єгиптян серед народів, і розвію їх по землях.

¹³

Се^ гл~етъ а^дона'и г~ь, по четырьдеся'тихъ лњтехъ, сᲆберђ е^гљ=птяны эT страn, и^дњже я& бњхъ расы'палъ та'мо.

¹³

Бо так говорить Господь Бог: після закінчення сорока років Я зберу єгиптян з народів, між якими вони будуть розсіяні;

¹⁴

и^ въꙁ#вращђ плњн#ники е^гљ=пет#ски, и^ вселю я` въ ꙁе'млю фатђри'съ, въ ꙁемлю эTню'дђже поя'шася” И$ бђдетъ вла'сть смирен#на, тђ,

¹⁴

і поверну полон Єгипту, і назад приведу їх у землю Пафрос, у землю походження їх, і там вони будуть царством слабким.

¹⁵

па'че всњхъ вла'стеи. и^ бђдеT смирен#на, ја^коже не въꙁнестися ктомђ` на сᲄраны. и^ ма'лы я& сътворю, ја^коже не быти и^мъ множа'ишимъ въ страна'хъ”

¹⁵

Воно буде слабкішим за інші царства, і не буде більш підноситися над народами; Я принижу їх, щоб вони не панували над народами.

¹⁶

И$ не бђдетъ ктомђ` до'мђ і^и^л~евђ в# наде'ждђ, въспомина'юще беꙁако'нїе, ја%коy въслњди'ти по ниX. и^ раꙁђмњ'ютъ ја^ко а^ꙁъ г~ь”

¹⁶

І не будуть надалі дому Ізраїлевому опорою, що нагадує беззаконня їх, коли вони зверталися до нього; і пізнають, що Я Господь Бог.

¹⁷

И$ бы'сᲄь в сеDмое междђ десятма лњтома, въ е^ді'нъ дн~ь мsца прьваго. бы'сть сло'во гн~е къ мнњ` гл~я,

¹⁷

У двадцять сьомому році, у першому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє:

¹⁸

сн~е чл~чь, нав#ходоносо'рᲆ цр~ь вављ=лон#скь, поработи си'лђ свою работою вели'кою на тљ=ра. вся'ка глава` плᲇшива, и^ всяко рамо на'го. и^ м#зда не бы'сᲄь е^мђ, н^и силе е^го на тљ=ра работы ра'ди, е^ю'же порабо'тися на'нь”

¹⁸

сину людський! Навуходоносор, цар Вавилонський, стомив своє військо великими роботами біля Тира; усі голови оплішивіли й усі плечі стерті; а ні йому, ні війську його немає винагороди від Тира за роботи, які він зробив проти нього.

¹⁹

Того ра'ди с^е гл~еT а^дона'и г~ь. с^е а^ꙁᲆ да'ю навходоносо'рђ цр~ю вављ=лоньскђ, ꙁе'млю е^гљ=пет#скђ, и^ по'иметъ мно'жество ея`, и^ плњнитъ плᲇненїе ея`, и^ повою'ютᲆ се'ла ея`. и^ бђдетъ м#зда си'ле е^го,

¹⁹

Тому так говорить Господь Бог: ось, Я Навуходоносору, царю Вавилонському, даю землю Єгипетську, щоб він обібрав багатство її і вчинив грабунок у ній, і пограбував награбоване нею, і це буде винагородою війську його.

²⁰

за слђж#бђ е^го ю'же послђжи на тљ=ра. и^ дах# е^мђ зе'млю е^гљ=пеTскђ, зане же колико съдњла`” Се гл~етъ а^дона'и г~ь.

²⁰

У нагороду за справу, яку він зробив у ньому, Я віддаю йому землю Єгипетську, тому що вони робили це для Мене, — сказав Господь Бог.

²¹

въ то'и дн~ь възы'идетъ рогъ всемђ до'мђ і^и^л~евђ, и^ тебњ да'мъ ё^ста` эTвръста средњ и^хъ. и^ ё^вњдятъ ја%ко а^зъ г~ь”

²¹

У той день піднесу ріг дому Ізраїлевому, і тобі відкрию вуста серед них, і пізнають, що Я Господь.