¹

И бы'сть въ второ'енадесяте лᲇто, въ в#торы'инадесяᲄе мцsъ, въ е^ді'нъ дн~ь мsца”

¹

У дванадцятому році, у дванадцятому місяці, у перший день місяця, було до мене слово Господнє:

²

Бысть сло'во гн~е къ мнњ гл~я, сн~е чл~чь, прїими` пла'чь до цр~я е^гљ=пет#ска, и^ рече'ши е^мђ. львђ стра'ньскђ ё^подоби'ся, и^ ја^ко змїи и^же в мо'ри. и^ бодя'ше ро'ги в рњка'хъ твои^хъ, и^ мђтя'ше во'дђ нога'ма твои^ма, и^ попира'ше рњки твоя`”

²

сину людський! здійми плач за фараоном, царем Єгипетським, і скажи йому: ти як молодий лев між народами і як чудовисько у морях, кидаєшся у ріках твоїх, і каламутиш ногами твоїми води, і зневажаєш потоки їх.

³

Се^ гл~етъ а^дона'и г~ь, и^ възложђ на' тя сњть свою въ и^зведе'нїи людїи мно'гъ,

³

Так говорить Господь Бог: Я закину на тебе сітку Мою у зібранні багатьох народів, і вони витягнуть тебе Моєю сіттю.

⁴

і^ и^зведђ т^я ё%дою свое'ю. и^ прострђ т^я на ꙁеMли` и^ по'ля наплъняTся тебе, и^ посажђ` на тебњ вс^я пти'ца нбsныя. и^ насыщђ` эT чре'слъ твои^хъ вся` звњря зе'мныя,

⁴

І викину тебе на землю, на відкритому полі кину тебе, і будуть сідати на тебе всякі небесні птахи, і будуть насичуватися тобою звірі всієї землі.

⁵

и^ поврьгђ пло'ти твоя на гораX, и^ хлъмы твоя гню'состїю твое'ю. и^ напою поля эT кро'ви ᲄвоеа,

⁵

І розкидаю м’ясо твоє по горах, і долини наповню твоїми трупами.

⁶

и^ напїется ꙁемля` эT гноя твое^го, на горахᲆ и^ де'бри наплъню эT тебе”

⁶

І землю плавання твого напою кров’ю твоєю до самих гір; і рівчаки будуть наповнені тобою.

⁷

И покры'ю нб~о е^гда` ё^га'снеши, и^ помрачю` ѕвњзды е^го. сл~нце вᲆ ѓ'блаце покры'ю, и^ мsцъ не просвњтиT свњта свое^го.

⁷

І коли ти згаснеш, закрию небеса і зірки їх потьмарю, сонце закрию хмарою, і місяць не буде світити світлом своїм.

⁸

вся` свњти'ла нбsныя помрачю` на' тя, и^ да'мъ тмђ` на землю твою, гл~етъ а^дона'и г~ь”

⁸

Усі світила, що світяться на небі, затьмарю над тобою і на землю твою наведу пітьму, — говорить Господь Бог.

⁹

И$ раꙁъгнњ'ваю срDца людїи мно'гъ, е^гда и^зведђ плњн#ники твоя въ страны` земля` е^ја%же не поꙁна`.

⁹

Приведу у збентеження серце багатьох народів, коли розголошу про падіння твоє між народами, по землях, яких ти не знав.

¹⁰

и^ ё^ны'ли бђдђтъ страны` мно'ги по тебњ, и^ цр~и и^хъ ё^жастїю ё^жаснђтся наD тобою, всея` ра'ди непра'вости твоея ја%же сътвори`. вънегда` и^ꙁᲆвлекђ ме'чь преD лице'мъ и^хъ, ча'юще паде'нїя иX, эT дн~е паденїя твое^го.

¹⁰

І наведу тобою жах на багато народів, і царі їх здригнуться за тебе у страху, коли мечем Моїм потрясу перед лицем їх, і щохвилинно будуть тремтіти кожен за душу свою у день падіння твого.

¹¹

ЈА/ко с^е гл~етъ а^дона'и г~ь, мечь цр~я вављ=ло'ньска прїидетъ тебњ съ мече'мъ щђд#скомъ, и^ поражђ` крњпость твою.

¹¹

Бо так говорить Господь Бог: меч царя Вавилонського прийде на тебе.

¹²

расы'пателе эT стра'нᲆ вс^и, и^ погђбятъ ё^кори'знђ е^гљ=пеTскђ. и^ съкрђши'тся вся` крњпость е^го,

¹²

Від мечів сильних упаде народ твій; усі вони — найлютіші з народів, і знищать гордість Єгипту, і загине вся безліч його.

¹³

и^ эTи^мђ` вся` ско'ты е^го эT воды мно'ги. и^ не възмятетъ ея` нога` чл~чьска, и^ стопа` ско'тїя не стђпиT на неи`.

¹³

І знищу всю худобу його біля великих вод, і надалі не буде каламутити їх нога людська, і копита худоби не будуть каламутити їх.

¹⁴

та'ко тогда` премлъкнђтъ во'ды и^хъ, и^ рњки и^хъ ја%ко ма'сло потекђтъ, гл~етъ а^дона'и г~ь.

¹⁴

Тоді дам спокій водам їх, і зроблю, що ріки їх потечуть, як олія, — говорить Господь Бог.

¹⁵

е^гда` да'мъ е^гљ=пта въ па'гђбђ, і^ ѓ^пђстњеT ꙁемля` до конца` ея`. е^гда рас#сњ'ю вс^я живђщая на не'и, и^ ё^вњдятъ ја%ко а^ꙁъ е^смь г~ь”

¹⁵

Коли зроблю землю Єгипетську пустелею, і коли позбудеться земля усього, що наповнює її; коли уражу всіх, хто живе на ній, тоді пізнають, що Я Господь.

¹⁶

Пла'чь е^сть, и^ въспла'чђтся по не'мъ, дще'ри стра'ньски въспла'чются по неM, и^ по всеи си'лњ е^го въспла'чются гл~етъ а^дона'и г~ь”

¹⁶

Ось жалібна пісня, яку будуть співати; дочки народів будуть співати її; про Єгипет і про всю безліч його будуть співати її, — говорить Господь Бог.

¹⁷

И$ бы'сть въ второ'енадесяте лњто, прьваго мsца, въ пя'тыина'десяте дн~ь. бы'сть слово гн~е къ мнњ` гл~я,

¹⁷

У дванадцятому році, у п’ятнадцятий день того самого місяця, було до мене слово Господнє:

¹⁸

сн~е чл~чь, вᲆспла'чися ѓ^ крњпости е^гљ=пеTстњи, прекланя'я преведи и&. и^ сведђтъ дще'ри е^го стра'ньстїи въ глђбинђ` земнђю, къ сходя'щиM въ про'пасть

¹⁸

сину людський! оплач народ єгипетський, і скинь його, його і дочок знаменитих народів у пекло, з тими, хто відходить у могилу.

¹⁹

эT во'дъ лњпыхъ. слњзи и^ ля'жеши съ неѓ^брњзаными.

¹⁹

Кого ти перевершуєш? зійди, і лежи з необрізаними.

²⁰

средњ ја%звеныX мечемъ падђтъ с ни'мъ, и^ ё^спнеT вс^я крњпость е^го”

²⁰

Ті впадуть серед убитих мечем, і він відданий мечу; тягніть його і всю безліч його.

²¹

И$ рекђтъ т^и щюдове и^же въ глђбинњ про'пасти, бђди кого ё%ней е^си, слњ'ꙁи ля'ꙁи съ неѓ^брњꙁаными средњ ја%ꙁвеныхъ мече'мъ”

²¹

Серед пекла будуть говорити про нього і про союзників його перші з героїв; вони впали і лежать там між необрізаними, убиті мечем.

²²

Тђ а^сљ=рь и^ весь сън#мъ е^го, и^ вс^и ја%ꙁвенїи та'мо ся даша, и^ гроби е^го въ глђбинњ про'пасти. и^ бы'сть сън#мъ е^го ѓ%крестъ гроба` е^го” Вс^и ја%ꙁвенїи паDшеи мече'м#,

²²

Там Ассур і все полчище його, навколо нього гроби їхні, всі уражені, полеглі від меча.

²³

и^же даша гробы своя въ стегнњ до'лђ. и^ бы'сть сᲆн#мъ ѓ%креs гроба е^го, вс^и ја%ꙁвенїи па'дающїи мече'мъ” ви'дњвше стра'хъ е^го на ꙁемли` живо'тне, во'ꙁмђтъ стыдњнїе и^хъ съ своди'мыми въ про'пасть”

²³

Гроби його поставлені у самій глибині пекла, і полчище його навколо гробниці його, всі уражені, полеглі від меча, ті, які поширювали жах на землі живих.

²⁴

тђ е^ла'мъ и^ вс^я си'ла е^го ѓ%крsтъ гроба` е^го. вс^е мно'жество е^го и^ вс^и ја^ꙁвенїи па'дшїи мече'мъ, и^сходя'щеи неѓ^брњꙁани въ глђбинђ ꙁемнђю. да'вшїи стра'хъ свои на ꙁемли` жи'вᲇ,

²⁴

Там Елам із усією безліччю своєю навколо гробниці його, усі вони уражені, полеглі від меча, які необрізаними зійшли у пекло, які поширювали собою жах на землі живих і несуть ганьбу свою з тими, що відійшли у могилу.

²⁵

и^ прїяша мђче'нїе свое съ сходя'щими въ про'пасть, средњ ја%ꙁвеныхъ

²⁵

Серед уражених дали ложе йому з усією безліччю його; навколо нього гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем; і оскільки вони поширювали жах на землі живих, то і несуть на собі ганьбу нарівні з тими, що відійшли у могилу і покладені серед уражених.

²⁶

та'мо сядаша. в# мосо'хъ, и^ џо'вель и^ вс^я си'ла ѓ%крsтъ гроба е^го. вс^и неѓ^брњꙁанїи ја%ꙁвенїи эT ме'чь да'вшїи стра'хъ свои на ꙁемли` жи'вњ.

²⁶

Там Мешех і Фувал з усією безліччю своєю; навколо нього гроби їхні, всі необрізані, уражені мечем, тому що вони поширювали жах на землі живих.

²⁷

и^ ё^спо'ша съ щюDми паDшимися эT вњкA, и^же снидо'ша въ а%дъ въ ѓ^рђжїи во'истемъ. и^ положи'ша меча своя поD въꙁгла'вїемъ свои^мъ, и^ бы'ша беꙁако'нїя и^хъ на ко'стехъ и^хъ” ЈА/ко ё^страшиша щю'ди въ житїи своеM, и^ стра'хъ си'лнымъ бы'ша насил#нымъ на земли` живђщимъ”

²⁷

Чи не повинні і вони лежати з полеглими героями необрізаними, які з військовою зброєю своєю зійшли у пекло і мечі свої поклали собі під голови, і залишилося беззаконня їхнє на кістках їхніх, тому що вони, як сильні, були жахом на землі живих.

²⁸

²⁸

І ти будеш скрушений серед необрізаних і лежатимеш з ураженими мечем.

²⁹

Тђ е^до'мъ и^ цр~и е^го и^ вси кня'ѕи а^сљ=ровы, да'вшїи крњпость свою на ја%ꙁвђ мечнђю.

²⁹

Там Едом і царі його і всі князі його, які при всій своїй хоробрості покладені серед уражених мечем; вони лежать з необрізаними і тими, що зійшли у могилу.

³⁰

т^ђ княѕи сњверстїи вс^и, т^ђ вс^я вое^во'ды а^сљ=ровы и^же съве'дени бы'ша съ ја%ꙁвеными съ стра'хомъ и^хъ, и^ съ крњпостїю и^хъ стыдя'щеся. ё^спо'ша неѓ^брᲇзани съ ја%ꙁвеными мече'мъ, и^ прїја%ша мђченїе свое` съ сходя'щими въ про'пасть”

³⁰

Там володарі півночі, всі вони і всі сидоняни, які зійшли туди з ураженими, бувши посоромленими у могутності своїй, що наводила жах, і лежать вони з необрізаними, ураженими мечем, і несуть ганьбу свою з тими, що відійшли у могилу.

³¹

Ты^ ё^зрњвъ цр~ъ фараѓнъ, и^ ё^тњшится ѓ^ все'и крњ'пости и^хъ. фараѓ'ни ја%звенїи мечеM и^ вс^я си'ла е^го, гл~етъ а^дона'и г~ь.

³¹

Побачить їх фараон і утішиться за всю безліч свою, вражену мечем, фараон і все військо його, — говорить Господь Бог.

³²

ја%ко дасть стра'хъ свой на ꙁемли` жи'вњ. и^ ё^с#пнетъ сре'дњ неѓ^брњ'ꙁаныX ја%звеныхъ мече'мъ, фараѓ^нъ, и^ вс^е мно'жество е^го, гл~еT а^дона'и г~ь”

³²

Бо Я поширю страх Мій на землі живих, і покладений буде фараон і вся безліч його серед необрізаних з ураженими мечем, — говорить Господь Бог.