Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И бы'сть сло'во гн~е кᲆ мнњ гл~я,
1
І було до мене слово Господнє:
2
сн~е чл~чь, прорцы` с^е ѓ^ пастђсњхъ і^и^л~евњхъ. прорцы` с^е, и^ рцы` пастђхомъ. с^е гл~етъ а^дона'и г~ь.
2
сину людський! виречи пророцтво на пастирів Ізраїлевих, виречи пророцтво і скажи їм, пастирям: так говорить Господь Бог: горе пастирям Ізраїлевим, які пасли себе самих! чи не стадо повинні пасти пастирі?
3
ЭOле пастђси і^и^л~евњ е^да пасђтся пастђси сами, не ѓ%вца ли ё^бо пасђтᲆ пастђси. с^е мле'ко ја^дясте, и^ во'лною ѓ^дњва'стеся, и^ тђ'чное ꙁакаласᲄе, а^ ѓ^вецъ мои^хъ не пасо'сте.
3
Ви їли жир і вовною одягалися, відгодованих овець заколювали, а стада не пасли.
4
и^ꙁнемо'г#шаго не поDја%сте, и^ боля'щаго не ё^врачева'сте, и^ съкрђше'н#наго не ѓ^бяꙁа'сте, и^ ё^ја^ꙁве'н#наго не ꙁарасти'сте, и^ плава'ющаго не ѓ^брати'сте, и^ поги'бшаго не пои^ска'сте. и^ крњ'пкое притяжа'сте трђдо'мъ, и^ вла'стїю накаꙁа'сте я& и^ нарђга'нїемъ”
4
Слабких не зміцнювали, і хворої вівці не лікували, і пораненої не перев’язували, і вкраденої не повертали, і загубленої не шукали, а правили ними з насильством і жорстокістю.
5
И$ расыпашася ѓ%вца моа е^лма не и^мња'хђ пастђха, и^ бы'ша на и^ꙁ#ја^де'нїе ѕвњ'ремъ по'льскимъ”
5
І розсіялися вони без пастиря і, розсіявшись, зробилися поживою всякому звіру польовому.
6
И$ расыпа'шася ѓ%вца моя` по всњмъ горамъ, и^ ꙁаблђди'ша по всњмъ хо'лмомъ высо'кимъ. и^ на лицы всея` ꙁемля` расыпашася ѓ%вця моя, и^ не бњ` въꙁыска'юща, ни ѓ^браща'юща”
6
Блукають вівці Мої по всіх горах і по усякому високому пагорбі, і по всьому лиці землі розсіялися вівці Мої, і ніхто не розвідує про них, і ніхто не шукає їх.
7
Того ради ЭO пастђси слышите сло'во гн~е.
7
Тому, пастирі, вислухайте слово Господнє.
8
живђ а^ꙁъ, гл~етᲆ а^дона'и г~ь. поне'же ё^чине'на сђть сᲄа'да моя в# расхище'нїе, и^ ѓ'вца моя въ снᲇде'нїе всњмъ ѕвњ'ремъ по'льнымъ, ꙁане' же не бњ па'стыря. ниже ё^бо посњща'хђ пасты'ри ста'да мое^го, н^о пасо'ша пасты'ри сами себе, а^ ѓ^вець мои^хъ не пасо'ша”
8
Живу Я! — говорить Господь Бог; за те, що вівці Мої залишені були на розкрадання і без пастиря зробилися вівці Мої поживою всякого звіра польового, і пастирі Мої не шукали овець Моїх, і пасли пастирі самих себе, а овець Моїх не пасли, —
9
Сего ради пастђси слы'шите сло'во гн~е,
9
за те, пастирі, вислухайте слово Господнє.
10
с^е гл~еT а^дона'и г~ь. с^е а^зъ на пастђхи, и^ в#зы'щђ ѓ^вець свои^хᲆ эT рђ'кђ пастђш#скђ, и^ эTста'влю я& эT па'ствы ѓ^вець мои^хъ, и^ не пасђтъ и^хъ ктомђ пастђси, ниже да пасђтъ сами себе. и^ эTи^мђ ѓ%вца своя и^ꙁ# ё%стъ и^хъ, и^ ктомђ не бђ'дђтъ и^мъ на и^з#ја^де'нїе” И$мже
10
Так говорить Господь Бог: ось, Я — на пастирів, і стягну овець Моїх від руки їх, і не дам їм більше пасти овець, і не будуть більше пастирі пасти самих себе, і вивергну овець Моїх із щелеп їхніх, і не будуть вони їжею їх.
11
с^е гл~етъ а^дона'и г~ь. с^е а^ꙁъ въꙁы'щђ ѓ^вець свои^хъ, и^ присњщђ и^хъ.
11
Бо так говорить Господь Бог: ось, Я Сам знайду овець Моїх і огляну їх.
12
ја%коже присњща'етъ пастђхъ па'ствы свое^я, въ дн~ь е^гда` е^сть ѓ%блаченъ и^ м#гля'нъ, средњ ѓ^вець е^мђ раꙁлђченъ. та'ко възы'щђ ѓвець свои^хъ, і^ и^ꙁба'влю я& эT всего мњста, на не'мже сђть расы'пани та'мо, въ дн~ь ѓ%блаченъ и^ примра'ченъ”
12
Як пастух перевіряє стадо своє у той день, коли знаходиться серед стада свого розсіяного, так Я перегляну овець Моїх і визволю їх із усіх місць, в яких вони були розсіяні у день хмарний і похмурий.
13
І$ и^ꙁведђ я& эT стра'нъ, и^ съберђ я& эT ꙁемль. и^ въведђ я& в# зе'млю и^хъ, и^ распасђ я& на горахъ і^и^л~еваX, и^ въ де'брехъ, и^ въ всемъ селњ ꙁемнњмъ.
13
І виведу їх з народів, і зберу їх із країн, і приведу їх у землю їх, і буду пасти їх на горах Ізраїлевих, біля потоків і на всіх населених місцях землі цієї.
14
на жирђ бла'ꙁњ напасђ я&” На горњ высо'цњ і^и^л~евњ бђ'детъ лњпота и^хъ, и^ бђ'дђтъ ѓ^гра'ды и^хъ т^ђ” и ё^спнђтъ и^ почїютъ т^ђ. и^ въ пи'щи бла'ꙁњ, и^ на па'жити тђчнњ напасђтся на горахᲆ і^и^л~еваX.
14
Буду пасти їх на доброму пасовищі, і загін їх буде на високих горах Ізраїлевих; там вони будуть відпочивати у доброму загоні і будуть пастися на рясному пасовищі, на горах Ізраїлевих.
15
а^ꙁ# же распасђ ѓ%вца своя, и^ а'ꙁъ покою я&. и^ раꙁђмњ'ютъ ја%ко а^ꙁъ е^смь г~ь”
15
Я буду пасти овець Моїх і Я буду заспокоювати їх, — говорить Господь Бог.
16
Се^ гл~етъ а^дона'и г~ь. поги'бшаго въꙁыщђ, и^ заблђди'вшаго ѓ^бря'щђ. и^ съкрђше'нное свяжђ, и^ не'мощнаго ё^крњплю, и^ крњ'пкаго снабжђ. и^ распасђ я& съ сђдо'мъ”
16
Загублену розшукаю і вкрадену поверну, і поранену перев’яжу, і хвору зміцню, а розжирілу і буйну знищу; буду пасти їх за правдою.
17
И$ в^ы ѓ%вца моя, с^е гл~етᲆ а^дона'и г~ь, с^е а^ꙁъ расђжDђ межDђ ѓ^вцею и^ ѓ^вцею, и^ ѓ'вномъ и^ коꙁломъ.
17
Вас же, вівці Мої, — так говорить Господь Бог, — ось, Я буду судити між вівцею і вівцею, між бараном і козлом.
18
не довлњ ли вамъ ја%ко бл~гђю па'житъ живете`. и^ ѓ^ста'нокъ па'жити вашея, нога'ми вашими попира'ете. и^ ё^сто'явшђюся во'дђ пива'сте, и^ ѓ^ста'нокᲆ нога'ми вашими въꙁмђща'сте.
18
Хіба мало вам того, що пасетеся на доброму пасовищі, а тим часом решту на пасовищі вашому топчете ногами вашими, п’єте чисту воду, а решту каламутите ногами вашими,
19
и^ ѓ'вца моя попра'нїе но'гъ вашихъ живя'хђ, и^ възмђще'нђю во'дђ нога'ма ва'шима пїя'хђ”
19
так що вівці Мої повинні годуватися тим, що потоптане ногами вашими, і пити те, що скаламучене ногами вашими?
20
Того ради с^е г~леT а^дона'и г~ь. с^е а^ꙁъ к вамъ, и^ расђжDђ междђ ѓ^вча'темъ си'лнымъ, и^ междђ не'мощномъ. е^льмаже
20
Тому так говорить їм Господь Бог: ось, Я Сам буду судити між вівцею повною й вівцею худою.
21
ребры свои^ми, и^ плеща'ми вашими порње^те, и^ ро'ги вашими бодите`, и^ вс^е не'мощное и^ꙁрњ'ете, дон#деже и^жденете я& во'нъ.
21
Оскільки ви штовхаєте боком і плечем, і рогами своїми б’єте всіх слабких, доки не виштовхнете їх геть, —
22
и^ расњя'сте ѓ%вца моя всемђ ми'мохо'дђ. н^о сп~сђ ѓ%вца своа, и^ ктомђ не бђ'дђтᲆ на раꙁграбле'нїе. и^ расђждђ междђ ѓ^вчатемъ и^ ѓ^вча'темъ, и^ междђ ѓ%вномъ къ ѓ%внђ”
22
то Я спасу овець Моїх, і їх не будуть уже розкрадати, і буду судити між вівцею і вівцею.
23
И$ въста'влю пастђхъ в ниX е^ді'нъ и^же пасетъ я&, раба мое^го дв~да. то'и пасетъ я& и^ тои покоиT я&, и^ бђ'детъ пастђх'ъ и^хъ”
23
І поставлю над ними одного пастиря, який буде пасти їх, раба Мого Давида; він буде пасти їх і він буде у них пастирем.
24
Аz же г~ь бђ'дђ и^мъ въ б~ъ. и ра'бъ мои двDъ кн~ѕь средњ и^хъ, а^ꙁъ г~ь гл~ахъ”
24
І Я, Господь, буду їхнім Богом, і раб Мій Давид буде князем серед них. Я, Господь, сказав це.
25
И$ завњща'ю двDви ꙁавњтъ ми'рныи. и потреблю ѕвњ'ри ꙁлы съ ꙁемля`. и^ вселя'тся въ пђсты'ни, ё^пова'ющеи ё^спнђтъ въ дђбра'вахъ” прорцы сн~е чл~чь ѓ^ дђбра'вњ а^ггевъстњ”
25
І укладу з ними завіт миру і прожену з землі лютих звірів, так що безпечно будуть жити у степу і спати у лісах.
26
И$ дамъ и^мъ ѓ%крsтъ горы` мое^я блsвенїе. и^ спђщђ до'ждь вамъ въ вре'мя е^го, дождеве блsвенїя бђдђтъ.
26
Дарую їм і околицям пагорба Мого благословення, і дощ буду посилати у свій час; це будуть дощі благословення.
27
и^ древеса на' поли дадя'тъ плоD свои, и^ ꙁемля` дасть силђ свою. и^ вселя'тся на ꙁемли` и^хъ с наде'жDею в# ми'ръ” и^ ё^вњ'дяT ја%ко а^ꙁъ е^смь г~ь. е^гда` съкрђшђ ё%ꙁы и%га и^хъ, і^ и^ꙁбавлю я& и^ꙁ рђки поработившиX я&,
27
І польове дерево буде давати плід свій, і земля буде давати плоди свої; і будуть вони безпечні на землі своїй, і пізнають, що Я Господь, коли скрушу зв’язки ярма їх і визволю їх від руки поневолювачів їх.
28
и^ не бђдTђ ктомђ въ плњне'нїе. и^ ѕвњ'рїе ꙁе'мнїи не поја^дя'тъ иX. и^ вселя'тся съ наде'ждею, и^ не бђдеT пострашая и^хъ.
28
Вони не будуть вже здобиччю для народів, і польові звірі не будуть пожирати їх; вони будуть жити безпечно, і ніхто не буде страшити їх.
29
и^ въста'влю и^мъ садъ ми'рныи въ и^мя. и^ не бђ'детъ ктомђ мало и^хъ число на ꙁемли`. не бђ'дђтъ погђбле'ни гла'домъ на земли`, и^ не поDи^мђтъ ё^коре'нїя эT стра'нъ ктомђ.
29
І вирощу у них насадження славне, і не будуть уже гинути від голоду на землі і терпіти посоромлення від народів.
30
и^ ё^вњ'дятъ ја%ко а^ꙁъ е^смь г~ь б~ъ и^хъ с ни'ми, а^ в^ы лю'дїе мои до'ме і^и^л~евъ, гл~етъ а^дона'и г~ь. а^
30
І пізнають, що Я, Господь Бог їх, з ними, і вони, дім Ізраїлів, Мій народ, — говорить Господь Бог,
31
в^ы ѓ%вца моя, и^ ѓ'вца па'ствы мое^я е^сте, и^ а'ꙁъ г~ь б~ъ вашъ, г~леT а^дона'и г~ь”
31
і що ви — вівці Мої, вівці пастви Моєї; ви — люди, а Я Бог ваш, — говорить Господь Бог.