Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И бысть на мнњ` рђка гн~я, і^ и^ꙁведе м^я въ дђсњ гн~и, и^ поста'ви м^я средњ по'ля. се'же бяше по'лно ко'стеи чл~чьскихъ.
1
Була на мені рука Господа, і Господь вивів мене духом і поставив мене серед поля, і воно було повне кісток,
2
и^ ѓ^бведе м^я ѓ^крsтъ и^хъ, и^ ѓкрsтъ. и^ с^е мно'ги ѕњло на лицы по'ля, и^ сђхы ѕњ'ло”
2
і обвів мене навколо біля них, і ось дуже багато їх на поверхні поля, і ось вони дуже сухі.
3
И$ рече къ мнњ`, сн~е чл~чь, ѓ^живлю л^и ко'сти сїя. и^ реко'хъ, г~и б~е т^ы вњ'си т^о”
3
І сказав мені: сину людський! чи оживуть кістки ці? Я сказав: Господи Боже! Ти знаєш це.
4
И$ реq къ мнњ`, прор#цы ѓ^ костеX сиX, прорцы сн~е чл~чь. и^ реqши к ниM, ко'сти сїя сђхїя слы'шите сло'во гн~е.
4
І сказав мені: проречи пророцтво на кістки ці і скажи їм: «кістки сухі! слухайте слово Господнє!»
5
с^е гл~етъ а^дона'и г~ь ко'стеM симъ. с^е а^ꙁъ въведђ въ васъ дх~ъ живо'тенъ.
5
Так говорить Господь Бог кісткам цим: ось, Я введу дух у вас, і оживете.
6
и^ да'мъ на ва'съ жи'лы, и^ възведђ на ва'съ пло'ть, и^ прострђ по ва'мъ ко'жю, и^ да'мъ дх~ъ мо'и въ ва'съ, и^ ѓ^живете`. и^ ё^вњсте ја%ко а^ꙁъ е^смь г~ь”
6
І обкладу вас жилами, і вирощу на вас плоть, і покрию вас шкірою, і введу у вас дух, і оживете, і пізнаєте, що Я Господь.
7
И$ прореко'хъ ја%коже заповњ'да м^и г~ь. и^ бысть гла'съ внегда` м^и пророчествова'ти. и^ с^е трђсъ, и^ съвокђпля'хђся ко'сти, ко'сть къ ко'сти ка'яждо къ соста'вђ свое^мђ”
7
Я вирік пророцтво, як повелено було мені; і коли я пророкував, зчинився шум, і ось рух, і стали зближатися кістки, кістка з кісткою своєю.
8
и^ ви'дњхъ, и^ с^е бы'ша и^м# жи'лы, и^ пло'ть растя'ше и^ въсхожда'ше. и^ протяжеся и%ма ко'жа верхђ. дх~а же не бња'ше в# нихъ”
8
І бачив я: і ось, жили були на них, і плоть виросла, і шкіра покрила їх зверху, а духу не було у них.
9
И$ ре'че къ мнњ`, прорцы` ѓ^ дђсᲇ, прорцы сн~е чл~чь. и^ рцы` дх~ови, с^е гл~ет# а^дона'и г~ь. эT четы'рехъ вњтръ да прїидетъ дђхъ, да д#хнетъ въ меrтвыя сїя, и^ ѓ^живђтъ”
9
Тоді сказав Він мені: проречи пророцтво духу, проречи пророцтво, сину людський, і скажи духу: так говорить Господь Бог: від чотирьох вітрів прийди, ду́ше, і дихни на цих убитих, і вони оживуть.
10
И$ прорекохъ ја%коже повелᲇ ми. и^ внїиде в ня` дх~ъ, и^ ѓ^жиша. и^ ста'ша на нога'хᲆ свои^хъ, сᲆбо'ръ мно'гъ ѕњло”
10
І я вирік пророцтво, як Він повелів мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і стали на ноги свої — дуже, дуже велике полчище.
11
И$ реq г~ь къ мнњ` гл~я, сн~е чл~чь, сїя ко'сти весь до'мъ і^и^л~евъ е^сть. тїи б^о гл~ют#, сђхи бы'ша ко'сти на'ша, поги'бе надежDа на'ша, раZгласи'хомᲆся”
11
І сказав Він мені: сину людський! кістки ці — весь дім Ізраїлів. Ось, вони говорять: «зсохли кістки наші, і загинула надія наша, ми відірвані від кореня».
12
Того ради прор#цы сн~е чл~чь. и^ р#цы к нимъ, с^е гл~етъ а^дона'и г~ь. с^е а^ꙁъ эTвръзђ гро'бы ваша, і^ и^ꙁведђ васъ эT гробъ ва'шихᲆ лю'дїе мои`. и^ въведђ в^ы зъ землю і^и^л~евђ,
12
Тому виречи пророцтво і скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, з гробів ваших і введу вас у землю Ізраїлеву.
13
и^ ё^вњсте ја^ко а^зъ е^смь г~ь. внегда` эTвръсти м^и гро'бы ва'ша, е^же възвести в^ы эT гро'бъ ва'шихᲆ лю'ди моя. и^ дамъ дх~ъ мои въ ва'съ, и^ жи'ви бђдете.
13
І пізнаєте, що Я Господь, коли відкрию гроби ваші і виведу вас, народ Мій, із гробів ваших,
14
и^ поста'влю в^ы на' ꙁемли ва'шеи. и^ ё^вњсте ја^ко а^зъ г~ь, гл~аX. и^ сътворю, гл~етъ а^дона'и г~ь”
14
і вкладу у вас дух Мій, і оживете, і поміщу вас на землі вашій, і пізнаєте, що Я, Господь, сказав це — і зробив, — говорить Господь.
15
И$ бы'сть сло'во гн~е къ мнњ гл~я,
15
І було до мене слово Господнє:
16
сн~е чл~чь, возми себњ` же'злъ е^ді'нъ, и^ въпиши на неM і^ё'дђ, и^ сн~ы і^и^л~евы прилежа'щая к немђ. и^ же'ꙁлъ вто'рыи возми себњ`, и^ напиши и&, і^ѓ'сифовъ же'ꙁлъ, и^ е^фрњмовᲆ, и^ вся` сн~ы і^и^л~евы, и^ приложи'вшаяся к немђ.
16
ти ж, сину людський, візьми собі один жезл і напиши на ньому: «Іуді й синам Ізраїлевим, союзним з ним»; і ще візьми жезл і напиши на ньому: «Йосифу»: це жезл Єфрема і всього дому Ізраїлевого, союзного з ним.
17
и^ сᲆвокђпи я& са'мы себњ` въ же'ꙁлъ е^ді'нъ, ја%коже связа'ти я&. и^ бђдђтъ въкђпњ в рђ'цњ твое'и”
17
І склади їх у себе один з одним в один жезл, щоб вони у руці твоїй були одне.
18
И$ бђдетъ е^гда` гл~ютъ к тебњ сн~ве людїи твои^хъ, въпраша'юще. не совњсти'ши л^и наM т^ы, чт^о се` е^сть тебњ.
18
І коли запитають у тебе сини народу твого: «чи не поясниш нам, що це у тебе?»,
19
и^ речеши к нимъ, с^е гл~етъ а^дона'и г~ь. с^е а^ꙁъ пои^мђ племя` і^ѓ'сифово, е^же е^сть в рђцњ е^фремовњ, и^ племена і^и^л~ева, прилежа'щаа к немђ. и^ да'мъ я& с ни'мъ кᲆ племени і^ё'динђ. и^ бђдетъ въ жезлъ е^ді'нᲆ в# рђцњ і^ё'динњ”
19
тоді скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму жезл Йосифів, який у руці Єфрема і союзних з ним колін Ізраїлевих, і прикладу їх до нього, до жезла Іуди, і зроблю їх одним жезлом, і будуть одне у руці Моїй.
20
И$ бђдђтъ дре'ва на нихже писа'ти бђдеши в рђцњ твое'и, преD ѓ^чима и^хъ.
20
Коли ж обидва жезли, на яких ти напишеш, будуть у руці твоїй перед очима їх,
21
и^ речеши к ни'мъ, с^е гл~етъ а^дона'и г~ь” Се^ а^ꙁъ пое'млю ве'сь до'мъ і^и^л~евъ эT среды стра'нъ, а%може бњша вᲆшли та'мо. и^ сᲆберђ я& на' ꙁемлю і^и^л~евђ,
21
то скажи їм: так говорить Господь Бог: ось, Я візьму синів Ізраїлевих із середовища народів, між якими вони знаходяться, і зберу їх звідусюди і приведу їх у землю їхню.
22
и^ дамъ я& въ странђ` на земли` мое'и, въ горахъ і^и^л~евахъ. и^ кня'ѕь е^ді'нъ бђдетъ въ всњхъ и^хᲆ въ цр~ь” И$ не бђдђтъ ктомђ въ дв^њ странњ, н^и раздњляTся кᲄомђ на дво'е црsтво.
22
На цій землі, на горах Ізраїля Я зроблю їх одним народом, і один Цар буде царем у всіх них, і не будуть більше двома народами, і вже не будуть надалі розділятися на два царства.
23
да ся не ѓ^сквернавля'ютᲆ е^ще` в кђмирехъ и^хъ, и^ в# согнђшенїи и^хъ, и^ во всњхъ непра'вдаX и^хъ. і^ и^ꙁбавлю я& эT всего безако'нїя и^хъ, е^же съгрњшиша в нихъ, и^ ѓ^чищђ я&. и^ бђдTђ м^и в лю'ди, и^ а'ꙁъ бђдђ и^мъ въ б~ъ.
23
І не будуть вже осквернювати себе ідолами своїми і мерзотами своїми і всякими пороками своїми, і звільню їх з усіх місць проживання їх, де вони грішили, і очищу їх, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом.
24
и^ рабъ мо'и дв~дъ кня'ѕь средњ иX, и^ пастђхъ е^ді'нъ бђдет# всњмъ иM” Въ заповњдехъ моиX ходи'ти начнTђ, и^ сђды моа` снабдятъ и^ сътво'рят# я&.
24
А раб Мій Давид буде Царем над ними і Пастирем усіх їх, і вони будуть ходити за заповідями Моїми, і устави Мої будуть дотримувати і виконувати їх.
25
и^ вселя'тся на земли` свое'и, ю^же дахъ рабђ мое^мђ і^а'ковђ, на не'иже жи'ша та'мо эTц~ы и^хъ. и^ вселя'тся на не'и тїи, и^ сн~ове и^хъ, и^ сн~ове сн~овъ и^хъ до' вњка. и^ дв~дъ рабъ мои, княѕь и^хъ бђдетъ въ вњкъ”
25
І будуть жити на землі, яку Я дав рабу Моєму Якову, на якій жили батьки їхні; там будуть жити вони і діти їхні, і діти дітей їхніх повіки; і раб Мій Давид буде князем у них вічно.
26
И$ ё^твержђ и^мъ ꙁавњтъ ми'ренъ, и^ ꙁавњща'нїе вњчно бђдеT и^мъ. и^ ё^кореню я&, и^ ё^мно'жђ.
26
І укладу з ними завіт миру, завіт вічний буде з ними. І влаштую їх, і розмножу їх, і поставлю серед них святилище Моє навіки.
27
и^ дамъ ѓ^сщ~енїе мое посредњ и^хъ въ вњкъ, и^ бђдетъ в#селенїе мое в ниX. и^ бђдђ и^мъ б~ъ, а^ ѓ^ни бђдђтъ м^и лю'дїе.
27
І буде у них оселя Моя, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.
28
и^ ё^вњдятъ страны, ја%ко а^зъ е^смь г~ь ѓ^сщ~ая'й я&. внегда` бђдђтъ ѓ^сщ~енїя моя` средњ и^хъ въ вњкъ”
28
І пізнають народи, що Я Господь, Який освячує Ізраїля, коли святилище Моє буде серед них повіки.