¹

И бы'сть в лњто ше'стое, въ ше'стыи мsць, въ пя'тыи дн~ь мsца. сњдњ'хъ в# домђ` мое^мъ, и^ ста'рцы і^ё'дини сњдя'хђ ё^ мене`. и^ бы'сть на мнњ рђка` а^дона'я г~а.

¹

І було у шостому році, у шостому місяці, у п’ятий день місяця, сидів я у домі моєму, і старійшини юдейські сиділи перед лицем моїм, і зійшла на мене там рука Господа Бога.

²

и^ ви'дњхъ и^ с^е ѓ^бли'чїе мђж'еско, эT чре'слъ е^го до до'ла ѓ%гнь. эT чре'слъ же горњ ја%ко и^ видњ'нїе ꙁа'ря, и^ ја%ко в#ꙁо'ръ прђ'да чи'ста.

²

І побачив я: і ось подоба [мужа], ніби вогненна, і від стегон його і нижче — вогонь, і від стегон його і вище — ніби сяйво, ніби світло полум’я.

³

и^ простре подо'бїе рђки, и^ ја% м^я ꙁа ве'рхъ главы` мое^я. и^ взя м^я дх~ъ средњ земля` и^ средњ нб~си. и^ веде м^я въ і^ерsлимъ в# видњ'нїи бж~їи. преD пригра'ды враT ꙁря'щиX на сњверъ, и^дњж'е б^њ сто'лпъ поста'вленъ и^ ѓ%бразъ р#венїя притяжава'ющаго.

³

І простяг Він ніби руку, і взяв мене за волосся голови моєї, і підняв мене дух між землею і небом, і приніс мене у видіннях Божих у Єрусалим до входу внутрішніх воріт, обернених на північ, де був поставлений ідол ревнощів, що збуджує ревнощі.

⁴

и^ с^е т^ђ бя'ше сла'ва б~а і^и^л~ева по видњ'нїю е^же ви'дњхъ на' поли”

⁴

І ось, там була слава Бога Ізраїлевого, подібна до тієї, яку я бачив на полі.

⁵

И$ рече къ мнњ`, сн~е чл~чь, възри ѓ^чи'ма свои^ма на сњ'веръ. и^ възрXњ ѓ^чи'ма мои^ма на сњ'веръ. и^ се эT сњ'вера къ вра'томъ ꙁря'щимъ на въсто'кᲆ тре'бника, и^дњж'е ѓ%браꙁъ р#венїя сего въ вхо'дњ е^я`”

⁵

І сказав мені: сину людський! підніми очі твої до півночі. І я звів очі мої до півночі, і ось, з північного боку біля воріт жертовника — той ідол ревнощів біля входу.

⁶

И$ реq къ мнњ сн~е чл~чь, ви'дњ ли чт^о се тво'рятъ сїи беꙁако'нїя вели'ка, до'мъ і^и^л~евъ тво'ритъ зд^њ, эTдњля'тися эT ст~ни мое^я. и^ е^ще ѓ^брати'ся и^ ё'ꙁриши боlша.

⁶

І сказав Він мені: сину людський! чи бачиш ти, що вони роблять? великі мерзоти, які робить дім Ізраїлів тут, щоб Я відійшов від святилища Мого? але повернися, і ти побачиш ще більші мерзоти.

⁷

и^ в#веде м^я къ преDвратїю две'рномђ, и^ ви'дњх#, и^ се сква'жня е^ді'на въ стњнњ.

⁷

І привів мене до входу у двір, і я глянув, і ось у стіні щілина.

⁸

и^ рече къ мнњ, сн~е чл~чь, раскопаи въ стњнњ. и^ раскопаX, и^ се две'ри е^ді'ны.

⁸

І сказав мені: сину людський! прокопай стіну; і я прокопав стіну, і ось якісь двері.

⁹

и^ рече къ мнњ`, вни'ди и^ ви'жDь безако'нїя ꙁла'я ја%же тво'рятъ сїи ꙁд^њ.

⁹

І сказав мені: ввійди і подивися на огидні мерзоти, які вони роблять тут.

¹⁰

и^ вънидо'хъ и^ ви'дњхъ, и^ се вся'къ ѓ%браꙁъ га'да и^ ско'та сђяа съгнђше'нїя, и^ кђми'ры до'мђ і^и^л~ва напи'сани бы'ша на стњнњ всю'дђ ѓ%коло.

¹⁰

І ввійшов я, і бачу, і ось усякі зображення плазунів і нечистих тварин і всякі ідоли дому Ізраїлевого, написані по стінах навколо.

¹¹

и^ сеDмьдеся'тъ мђж'ъ эT ста'рець до'мђ і^и^л~ева, и^е^хонїя а^са'фовъ стоя'ше средњ и^хъ. и^ сїи стоя'хђ преD лицемъ написанїя на стњнњ, и^ ко'жDо ихъ и^мы'и кади'лницђ в рђцњ свое'и, и^ ды'мъ кади'ла въсхожDаше”

¹¹

І сімдесят чоловіків зі старійшин дому Ізраїлевого стоять перед ними, й Ієзанія, син Сафанів, серед них; і у кожного в руці своє кадило, і густа хмара куріння підноситься догори.

¹²

И$ реq къ мнњ`, ви'дњ ли сн~е чл~чь, е^же ста'рцы до'мђ і^и^л~ева тво'рятъ ꙁд^њ, кожDо и^хъ в ло'жи та'инњмъ. ꙁане` рњша, не ви'дитъ г~ь, ѓ^ста'вилъ е^сть ꙁе'млю”

¹²

І сказав мені: чи бачиш, сину людський, що роблять старійшини дому Ізраїлевого у темряві, кожен у розписаній своїй кімнаті? бо говорять: «не бачить нас Господь, залишив Господь землю цю».

¹³

И$ рече къ мнњ`. е^ще ѓ^брати'ся и^ ё'ꙁриши беꙁако'нїя бо'льша, ја%же сїи тво'рятъ.

¹³

І сказав мені: повернися, і побачиш ще більші мерзоти, які вони роблять.

¹⁴

и^ в#веде м^я въ преDвра'тїе две'рїи гн~ь зря'щиX на сњ'веръ. и^ с^е же'ны сњдя'ща ё^ фамђса, и^ пла'чющася та'мо ꙁа кђми'ръ”

¹⁴

І привів мене до входу у ворота дому Господнього, які на північ, і ось, там сидять жінки, які плачуть за Фаммугою,

¹⁵

И$ рече къ мнњ`, ви'дњ ли сн~е чл~чь. и^ е^ще ё%зриши хђдо'жество иX бо'льши сего.

¹⁵

і сказав мені: чи бачиш, сину людський? повернися, і ще побачиш більші мерзоти.

¹⁶

и^ в#веде мя въ дво'ръ до'мђ гн~я внђтръ. и^ преD две'рїе хра'ма гн~я, междђ е^ла'момъ и^ ме'ждђ тре'бникомъ, ја%ко дв^адесять и^ пяT мђжъ, ꙁа'ди дав#ша къ хра'мђ гн~ю, и^ лица` и^хъ пря'мо въстокђ. и^ сїиже покланяются на въсто'къ слн~цђ”

¹⁶

І ввів мене у внутрішній двір дому Господнього, і ось біля дверей храму Господнього, між притвором і жертовником, близько двадцяти п’яти чоловіків стоять спинами своїми до храму Господнього, а обличчями своїми на схід, і кланяються на схід сонця.

¹⁷

И$ реq къ мнњ`, сн~е чл~чь. е^да ма'ло с^и твори'ти беꙁако'нїя до'мђ і^ё'дина, ја%же тво'рятъ ꙁд^њ. поне'же напо'л#ниша ꙁе'млю беꙁако'нїя, и^ ѓ^брати'шася раꙁгнњ'вати м^я. и^ с^е сїи простира'ютъ ло'ꙁђ ја%ко и^ хђля'ще м^я.

¹⁷

І сказав мені: чи бачиш, сину людський? чи мало дому Іудиному, щоб робити такі мерзоти, які вони роблять тут? але вони ще землю наповнили нечестям, і подвійно прогнівляють Мене; і ось, вони віття підносять до носів своїх.

¹⁸

и^ а'ꙁъ сътворю и^мъ съ ја%ростїю. и^ не пощади'тъ ѓ%ко мое, и^ не поми'лђю. и^ приꙁовђтъ въ ё%ши мои гла'сомъ вели'комъ, и^ не ё^слы'шђ и^хᲆ”

¹⁸

За те і Я буду діяти з люттю; не пошкодує око Моє, і не помилую; і хоч би вони волали у вуха Мої гучним голосом, не почую їх.