Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Пррoкова'ша же, а^г#ге'и прoркъ и^ заха'рїя сн~ъ аDдов#” Прорица'ющи къ і^ё^де'ѓмъ иже бяхђ въ і^ё^де'и і^ и^ерsлимњ въ и^мя б~а і^и^л~ева”
1
Але пророк Аггей і пророк Захарія, син Адди, говорили юдеям, які в Юдеї та Єрусалимі, пророчі слова в ім’я Бога Ізраїлевого.
2
ТогDа воста'ша зороваве'ль сн~ъ салафїилеv, и^ ѓ^сђе сн~ъ і^ѓ^седе'ковъ” И$ нача'ша зда'ти цр~квь гн~ю и^же въ і^ерsлі'мњ и^ с ни'ми прoрцы бж~їи помага'ющи иM”
2
Тоді встали Зоровавель, син Салафиїлів, та Ісус, син Іоседеків, і почали будувати дім Божий в Єрусалимі, і з ними пророки Божі, які підкріплювали їх.
3
В то' же вре'мя прїиде к ниM џаџана'и иже бы'сть княѕь за рњко'ю, и^ саџа'рьвђзана'и и^ совњтницы и^хъ” Такоже гл~а и^мъ, кт^о да'лъ вамъ совњтъ. да до'мъ той съзи'ждете и^ стњ'ны е^го въста'вите”
3
У той час прийшов до них Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай і товариші їхні, і так сказали їм: хто дав вам дозвіл будувати дім цей і доробляти стіни ці?
4
Тогда` сїя реко'ша и^мъ, ја%кова` и^мена` мђжїи тњхъ и^же съзида'ютъ гра'дъ се'и”
4
Тоді ми сказали їм імена тих людей, що будують цей дім.
5
И$ ѓ'чи бж~їи на плњне'нїя і^ё'дина, и^ не възбрани'ша иM до повеле'нїя да'рїева, дондеже эTне'сено бђдетъ посланїе” И$ тогда` посла` да'нино'сца, сего ра'ди
5
Але око Бога їхнього було над старійшинами юдейськими, і ті не забороняли їм, доки справу не відправили до Дарія, і доки не прийшло рішення у цій справі.
6
и^ възвњще'нїя съ псанїемъ ја%же посла` кн~ѕь эT ѓ^бо'нђ страны` рњки`” Сказа'нїеy посла'нїя си'це” Саџарвђза'нъ и^ совњтницы е^го а^џарсаџе'и, и^же бя'хђ за рњко'ю, да'рїю цр~ю
6
Ось зміст листа, який послав Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай з товаришами своїми — афарсахеями, які за рікою, до царя Дарія.
7
ми'ръ вся'къ”
7
В донесенні, яке вони послали до нього, ось що написано: Дарієві царю — всякий мир!
8
Вњдомо да бђдетъ цр~ю ја%ко ходи'хоM въ і^ё^де'искђю странђ` къ до'мђ бж~їю вели'комђ и^же съзида'ется ка'менїеM ё^краше'н#нымъ и^ дре'во ста'вится въ стњна'хъ. дњло же т^о съ т#ща'нїемъ строится. и^ поспњша'ется въ рђка'хъ и^хъ.
8
Нехай буде відомо цареві, що ми ходили в Юдейську область, до дому Бога великого; і будується він з великих каменів, і дерево вкладається в стіни; і робота ця виконується швидко і з успіхом йде в руках їхніх.
9
въспроси'хомъ б^о ста'рецъ тњхъ, и^ та'ко рекохомъ и^мъ” Кт^о да'лъ ва'мъ ѓ%бласть да до'мъ тои съзи'ждете, и^ стњны тїи въста'вите.
9
Тоді ми запитали у старійшин тих і так сказали їм: хто дав вам дозвіл будувати дім цей і стіни ці доробляти?
10
н^о і^ и^мена и^хъ и^ска'хомъ эT нихъ да възвњсти'мъ тебњ. ја%ко да пи'шемъ и^мена иX мђжемъ и^же сђть нача'лницы в ниX.
10
І крім того, ми запитали їх про імена їхні, щоб дати знати тобі й написати імена тих людей, які є головними у них.
11
И$ си'цевы словеса` эTвњща'ша намъ гл~ющи” Мы` е^сми раби` б~а нб~си и^ земли`. и^ съзида'емъ цр~ковь и^же бы'сть ё^стро'ена пре'жде тњхъ лTњ мно'гихъ. и^ цр~ь і^и^л~евъ вели'кїи създа'лъ ю& и^ сътвори'лъ, и^ разори` ю&
11
І вони відповіли нам такими словами: ми раби Бога неба і землі і будуємо дім, який був побудований за багато років раніше цього, — і великий цар у Ізраїля будував його і довершив його.
12
и^хъ ра'ди” Поне'же въ ја%рости прогнњвахђ эTц~ы на'ши б~а нбsнаго и^ преда'лъ ихъ в рђки нав#ходоносо'рђ цр~ю вављ=ло'ньскомђ и^ халде'искомђ, и^ доM тои разори'лъ, и^ лю'ди преве'лъ въ вављ=лонъ”
12
Коли ж батьки наші прогнівили Бога небесного, Він віддав їх у руку Навуходоносора, царя Вавилонського, халдеянина; і дім цей він зруйнував, і народ переселив у Вавилон.
13
Но лњта, а~ го кљ=ра цр~я. кљ=ръ цр~ь вављ=ло'ньскїи поста'вилъ повеле'нїе, да до'мъ бж~їи съзи'ждется.
13
Але в перший рік Кира, царя Вавилонського, цар Кир дав дозвіл побудувати цей дім Божий;
14
и^ сосђды цр~кви бж~їя зла'тыя и^ сре'бреныя и^хже навходоносо'ръ взя'лъ эT цр~кви и^же бы'сть въ і^ерsлимњ. и^ эTнеслъ я& въ цр~ковь вављ=ло'ньскђю. в#зя'лъ кљ=ръ цр~ь эT цр~кви вављ=ло'ньскїя и^ да` и^хъ санаваса'рђ храни'телю, и^же наD сокро'вищеM
14
та й сосуди дому Божого, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відніс у храм Вавилонський, — виніс Кир цар із храму Вавилонського; і віддав їх на ім’я Шешбацару, якого він призначив областеначальником,
15
рече же е^мђ сїи сосђди вс^и възми` и^ поиди`. и^ поста'ви и^хъ въ цр~кви и^же е^сть въ і^ерsлимњ въ мњсте и^хъ”
15
і сказав йому: візьми ці сосуди, піди і віднеси їх у храм Єрусалимський, і нехай дім Божий будується на своєму місці.
16
Тогда саванаса'ръ тои прїиде, и^ поста'вилъ ѓ^снованїе цр~кви бж~їи въ і^ерsлимњ. и^ эT того вре'мени даже и^ до нн~њ съзидаеTся, и^ ни` е^ще` съвръше'на е^сть. и^ нн~њ зи'ждется и^ не совръши'ся”
16
Тоді Шешбацар той прийшов, поклав основи дому Божого в Єрусалимі; і з тих пір до цього часу він будується, і ще не закінчений.
17
И$ нн~њ ё^бо а^ще ви'диTся цр~ю бл~го. раз#смотри` въ книгохрани'телницы цр~евњ, и^же е^сть въ вављ=ло'нњ ја%ко да ё^вњси ја%ко эT кљ=ра цр~я си` повелњно бы'сть да съзида'е^тся до'мъ бж~їи въ і^ерsлимњ. и^ ё^вњдњвъ цр~ю ѓ^ семъ посли` к намъ”
17
Отже, якщо царю благоугодно, нехай пошукають у домі царських скарбів, там у Вавилоні, чи дійсно царем Киром дано дозвіл будувати цей дім Божий в Єрусалимі, і царську волю про це нехай надішлють до нас.