Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
ЈА/ви же ся е^мђ б~ъ ё^ дђба маMврїя, сњдя'щемђ преD двеrми храмђ е^го въ полђдн^е.
1
І явився йому Господь біля діброви Мамре, коли він сидів при вході в намет [свій], під час спеки денної.
2
възрњв же ѓ^чима свои^ма. и^ ё^зрњ`, и^ се трїе мђжи сᲄоя'хђ прямо е^мђ, и^ видњвъ и& притече` въ срњт'енїе и^мъ эT две'рїи храма е^го, и^ поклони'ся до ꙁемля`,
2
Він звів очі свої і глянув, і ось, три мужі стоять навпроти нього. Побачивши, він побіг назустріч їм від входу в намет [свій] і поклонився до землі,
3
и^ рече Ги~ а^ще ѓ^брњтохъ блDгть, пред лицеM твоимъ, не мини` раба свое^го, да ся
3
і сказав: Владико! якщо я знайшов благовоління перед очима Твоїми, не пройди мимо раба Твого;
4
принесетъ вода`, и^ ѓ^мы'ются ногы ваша. и^ прохлади'теся поD дђ'бомъ
4
і принесуть трохи води, й омиють ноги ваші; і відпочинете під цим деревом,
5
и^ принесђ` хлњбы да ја%сте” И$ посем# мине'те на пђть свои е^гоy ради сᲆврати'стеся сњмо къ рабђ` свое^мђ. и^ рњша та'ко сътвори`, ја%коже гл~а”
5
а я принесу хліба, і ви підкріпите серця ваші; потім підіть [у путь свою]; тому що ви йдете мимо раба вашого. Вони сказали: зроби так, як говориш.
6
И$ потъща'вся а^враа'мъ въ храминђ кᲆ са'ррњ и^ рече е^й, ё^скори` вꙁя'ти три спђ'ды мђки чисты, и^ сътвори` потре'бники”
6
І поспішив Авраам в намет до Сарри і сказав [їй]: скоріше заміси три сати кращого борошна і зроби прісні хліби.
7
И$ тече а^враа'мъ въ кра'вы. и^ поя` телецъ млаD и^ до'бръ, и^ дасть и& рабђ, и^ ё^скори` пригоᲄо'вити е&,
7
І побіг Авраам до стада, і взяв теля ніжне і гарне, і дав слузі, і той поспішив приготувати його.
8
И$ взя масло, и^ млеко, и^ телеw, е^же пригото'ва, и^ посᲄави преD ни'ми и^ ја%до'ша, сам же стоя'ше преD ними. поD древомъ” И$ реко'ста къ немђ` гд^њ са'рра жена твоя`, ѓ^н же эTвњщавъ
8
І взяв олії і молока і теля приготоване, і поставив перед ними, а сам стояв біля них під деревом. І вони їли.
9
рече с^е въ хра'минњ”
9
І сказали йому: де Сарра, дружина твоя? Він відповів: тут, у наметі.
10
И рече с^е ѓ^бращᲆся прїидђ к тебњ, ѓ^ вре'мени семъ въ часᲇ, и^ родиT сн~ъ са'рра жена твоа`, са'рра же ёслы'ша преD две'рми храмины сђщи ꙁа нимъ”
10
І сказав один з них: Я знову буду в тебе у цей же час [у наступному році], і буде син у Сарри, дружини твоєї. А Сарра слухала при вході в намет, позаду його.
11
А$враа'м же и^ сар#ра стара бњста, жи'вши дн~и мно'гы, и^ минђ'ла бяше са'рры женская` не'мощъ,
11
Авраам же і Сарра були старі й у літах похилих, і звичайне у жінок у Сарри припинилося.
12
и^ посмњя'ся са'рра гл~ющи в себњ, не ё^бо бы'ло ми доселњ, се мQђ мо= стаr”
12
Сарра внутрішньо розсміялася, сказавши: чи мені, коли я постаріла, мати цю втіху? і господар мій старий.
13
И$ рече г~ь кᲆ а^враа'мђ, чт^о ја^ко посмњя'ся са'рра въ себњ гл~ющи, и^ а'ще право рождђ, а%зъ б^о сᲆстарњ'хся.
13
І сказав Господь Аврааму: чому це [сама в собі] розсміялася Сарра, сказавши: «невже я дійсно можу народити, коли я постаріла»?
14
е^да немо'щно е^сть эT б~а всяко сло'во, въ се время въꙁвращђся` въ часњ. и^ бђ'дет# са'ррᲇ сн~ъ”
14
Чи є щось важке для Господа? У призначений час буду Я у тебе в наступному році, і [буде] у Сарри син.
15
И$ эTврᲆжеся са'рра гл~ющи, не посмњяXся, ё^боя бо ся, и^ рече н^и н^о посмᲇя'ся,
15
Сарра ж не зізналася, а сказала: я не сміялася. Тому що вона злякалася. Але Він сказав [їй]: ні, ти розсміялася.
16
въста'вши же мђжи эTтђдђ и^ ѓ^брати'ша лица своа` къ содо'мњ, и^ къ го'морњ, а^враа'м же и^дя'ше с ними проводя я`”
16
І встали ті мужі і звідти вирушили до Содома [і Гоморри]; Авраам же пішов з ними, провести їх.
17
Рече же г~ь, не потаю` а%зъ эT авраа'ма раба мое^го, е^же а%зъ творю`,
17
І сказав Господь: чи утаю Я від Авраама [раба Мого], що хочу вчинити!
18
а^врааM же бђдыи` бђдеT въ ја%зыk великъ, и^ многъ” И$ блsвятся ѓ^ неM вси ја%ꙁы'ци ꙁемнїи&,
18
Від Авраама дійсно піде народ великий і сильний, і благословляться в ньому всі народи землі,
19
вњмъ ё^бо ја^ко скажетъ сн~омъ свои^мъ, и^ домђ свое^мђ по себњ, да сънабдя'тъ за'повњди г~а б~а твори'ти правдђ и^ сDђ” до'ндеже сътвори'тъ г~ь а^враа'мђ вс^е е^ли'ко гл~а к немђ”
19
тому що Я обрав його для того, щоб він заповів синам своїм і дому своєму після себе, ходити путтю Господньою, творячи правду і суд; і здійснить Господь над Авраамом [усе], що сказав про нього.
20
И$ рече г~ь вопль содо'мскїи, и^ гомо'рскїи ёмно'жися ко мнњ` и^ грњсї и^хъ вели'цы ѕњло,
20
І сказав Господь: крик содомський і гоморрський, великий він, і гріх їх, дуже тяжкий він;
21
съшеD ё^бо да ви'ждђ, а^ще по во' плю иX, приходя'щђ къ мнњ. конча'юTся и^ли н^и, да раꙁђмњ'ю”
21
зійду і подивлюся, чи дійсно вони чинять так, яке волання проти них, що доходить до Мене, чи ні; дізнаюся.
22
И$ ѓ^братившеся мђжи` эTтђ'дђ, прїидоша въ содо'мъ а^враа'м же бя'ше е^ще стоя преD гм~ъ”
22
І повернули мужі звідти і пішли до Содома; Авраам же ще стояв перед лицем Господа.
23
И$ пристђпивъ а^враа'мъ рече, погђби'ши ли правеDнаго съ нечести'выми, и^ бђдетᲆ правеDныи ја%ко нечесᲄи'выи”
23
І підійшов Авраам і сказав: невже Ти погубиш праведного з нечестивим [і з праведником буде те саме, що з нечестивим]?
24
А$ще е^сть, н~, пра'веDныхъ въ градњ погђби'ши ли я&, не ѓ^ста'виши ли всякомђ градђ. н~. правеDныхъ ради, а^ще сђть в немъ,
24
може, є в цьому місті п’ятдесят праведників? невже Ти погубиш, і не пощадиш [усього] місця цього ради п’ятдесятьох праведників, [якщо вони перебувають] у ньому?
25
никакоже сътвори'ши по словеси` семђ, е^же ё^бити правеDнаго, съ нечести'выми, и^ бђдђть правеDнїи& ја^ко нечести'вїи&, ника'коже т^ы сђдїя` ꙁемли все'й, не сътвори'ти сDђ” И$
25
не може бути, щоб Ти вчинив так, щоб Ти погубив праведного з нечестивим, щоб те саме було з праведником, що з нечестивим; не може бути від Тебе! Суддя всієї землі чи вчинить неправосудно?
26
рече г~ь а^ще ѓ^брящется въ содо'мњхъ, н~. правеDныX, ѓставлю весь предњлъ тњхъ ради”
26
Господь сказав: якщо Я знайду в місті Содомі п’ятдесят праведників, то Я заради них пощаджу [все місто й] усе місце це.
27
И$ эTвњщавъ а^враа'мᲆ рече, нн~њ начаX гл~ати къ г~ђ мое^мђ, а%ꙁ же е^смь ꙁемля` и^ пе'пелъ,
27
Авраам сказав у відповідь: ось, я насмілився говорити Владиці, я, порох і попіл:
28
да а^ще ё^бђ'детъ, эT н~, правеDныхъ е~. погђбиши л^и, м~е, ради правеDныхъ весь граD” И$ реq не погђблю`, аще ѓ^бря'щђ т^ђ, м~е”
28
можливо, до п’ятдесяти праведників не вистачить п’яти, невже через недостачу п’яти Ти винищиш усе місто? Він сказав: не винищу, якщо найду там сорок п’ять.
29
И$ приложи` е^ще гл~ати къ немђ. и^ реq, аще ѓ^бря'щется иX т^ђ м~” И$ рече, не погђблю`, а^ще ѓбрящTђся. м~. і^ рече е^лмаy г~и и^маM гл~ати, а^ще ѓ^бря'щется иX л~”
29
Авраам продовжував говорити з Ним і сказав: можливо, знайдеться там сорок? Він сказав: не зроблю того і заради сорока.
30
И$ рече не погђблю` л~, ради” и^ рече, да чт^о е^ще гл~ю” г~и, а^ще ѓ^брящTђся иX, к~”
30
І сказав Авраам: нехай не прогнівається Владика, що я буду говорити: може, знайдеться там тридцять? Він сказав: не зроблю, якщо знайдеться там тридцять.
31
И$ реq не погђблю`. к~ ради”
31
Авраам сказав: ось, я зважився говорити Владиці: можливо, знайдеться там двадцять? Він сказав: не знищу ради двадцяти.
32
И$ рече, е^да г~и чт^о а^ще гл~ю е^ді'ною е^ще” А$ще ѓ^бря'щеTся иX т^ђ, і~” И$ рече не погђблю` і~. раd
32
Авраам сказав: нехай не прогнівається Владика, що я скажу ще один раз: можливо, знайдеться там десять? Він сказав: не винищу заради десяти.
33
эTи^де же г~ь, ја%ко сконча гл~я къ а^враа'мђ, и^ а^враа'мъ ѓ^брати'ся на мњсто свое`”
33
І пішов Господь, припинивши говорити з Авраамом; Авраам же повернувся у своє місто.