Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И$ риꙁва' же і^саа'к# і^а'кова и^ благословї и&, и^ ꙁаповњда е^мђ гл~я, да не по'имеши жены` эT дще'рїи ханаа'нскиX,
1
І покликав Ісаак Якова і благословив його, і заповідав йому і сказав: не бери собі дружини з дочок ханаанських;
2
въставᲆ же эTбњжи въ междорњ'чїе, въ домъ ваџђ'илевъ эTц~а матере твоея`” эTтђ'дђ поими` себњ женђ эT дще'рий лава'на брата мт~ре твоея`,
2
встань, піди в Месопотамію, в дім Вафуїла, батька матері твоєї, і візьми собі дружину звідти, з дочок Лавана, брата матері твоєї;
3
сеже б~ъ мо'и блsви'тъ т^я, въꙁрасти'тъ т^я, и^ ё^мно'жиT т^я, и^ да бђдеши въ собо'ръ ја%зы'комъ”
3
Бог же Всемогутній нехай благословить тебе, нехай розплодить тебе і нехай розмножить тебе, і нехай буде від тебе безліч народів,
4
И$ да'стъ т^и блsвенїе эTц~а моеh а^враа'ма, тебњ и^ сњмени твое^мђ потебњ, прїа'ти ꙁемлю` ѓ^бита'нїя твое^го, ю^же дасть б~ъ а^враа'мђ”
4
і нехай дасть тобі благословення Авраама [батька мого], тобі і нащадкам твоїм з тобою, щоб тобі успадкувати землю подорожування твого, яку Бог дав Аврааму!
5
Посла' же і^саа'къ і^а'кова, и^ ѓ^ты'де вᲆ междорњчїе кᲆ лава'нђ ваџђилевђ си'рии^нђ, къ бра'тђ же ревекы мт~ре і^а'ковля і^ и^савля”
5
І відпустив Ісаак Якова, і він пішов у Месопотамію до Лавана, сина Вафуїла арамеянина, до брата Ревекки, матері Якова та Ісава.
6
Ви'дњвъ же і^савᲆ ја%ко блsви і^саа'кᲆ і^а^кова, і^ и^же ѓ^ты'и^де въ междорњ'чїе сљ=рьско, поя'ти эTтђ'дђ себњ женђ`” И$ вънегда` блsви и^ ꙁаповњда е^мђ гл~я, да не по'имеши жены' эT дщерїи ханаа'нескъ,
6
Ісав побачив, що Ісаак благословив Якова і благословляючи послав його в Месопотамію, взяти собі дружину звідти, і заповів йому, сказавши: не бери дружини з дочок ханаанських;
7
и^ послђша і^а'ковъ эTц~а и^ мт~ре своея`, и^ ѓ^ты'де вᲆ межDорњчїе сљ=рьско”
7
і що Яків послухав батька свого і матері своєї і пішов у Месопотамію.
8
И$ ви'дњ і^са'въ ја%ко злы сђть дщери ханаа'ньскы преD і^саа'комъ эTц~емъ е^го, и^
8
І побачив Ісав, що дочки ханаанські неугодні Ісааку, батькові його;
9
шеD і^са'въ къ и^зма'илђ и^ ꙁвя` мае^леџъ дще'рь и^зма'ила сн~а а^враа'мля`. сестрђ` навеѓ%џовђ женђ` предъ жена'ми свои&ми”
9
і пішов Ісав до Ізмаїла і взяв собі дружину Махалафу, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Наваїофову, зверх інших дружин своїх.
10
И$ ѓты'иде і^а'ковᲆ эT кла'дязя кля'твенаго, і^ и^ꙁы'де в ха'раn
10
Яків же вийшов із Вирсавії і пішов у Харан,
11
и^ ѓбрᲇтеy мᲇсто, и^ ё^спе` т^ђ слн~це б^о ꙁа'иде, и^ вз^я эT каменїа мњ'ста того, и^ положи` вᲆзгла'вїе себњ, и^ ё^спе на мњстњ тоM, и^ видњ
11
і прийшов на одне місце, і залишився там ночувати, тому що зайшло сонце. І взяв один із каменів того місця, і поклав собі під голову, і ліг на тому місці.
12
со'нъ” И$ с^е лᲇ'ствица ё^тврᲆждена на ꙁемли`, е^яy конеw досяза'ше до нб~си, и^ агг~ли бж~їи въсхожда'хђ, и^ нисхожда'хђ, по не'и,
12
І побачив сон: ось, ліствиця стоїть на землі, а верх її торкається неба; і ось, ангели Божі піднімаються і сходять по ній.
13
г~ь же ё^твръжда'шеся на не'й, и^ рече а%зъ б~ъ а^враа'мов# эTц~а твое^го, и^ б~ъ і^саа'ковъ, не бо'ися земля` и^дњже т^ы спиши на не'и, ᲄебњ` да'мъ ю& и^ сњ'мени твое^мђ,
13
І ось, Господь стоїть на ній і промовляє: Я Господь, Бог Авраама, отця твого, і Бог Ісаака; [не бійся]. Землю, на якій ти лежиш, Я дам тобі і твоєму потомству;
14
и^ бђдетъ сњмя твое ја%ко пњсоk ꙁеMныи, и распространи'тся до' моря, и^ до въсто'къ, и^ запаD, и^ до сᲇ'вера” И$ блаhсловя'тся ѓ^ тебњ вс^и ја%зы'ци зем#нїи въ сњ'мени твое^мъ”
14
і буде потомство твоє — як пісок земний; і поширишся ти до моря і на схід, і на північ, і на південь, і благословляться у тобі й у твоєму потомстві всі племена земні;
15
Се же а^ꙁъ с тобою, съхраню' т^я, на всемъ пђти` а%може и'деши, и^ въꙁвращђ` т^я на землю` сїю', ја^ко не ѓ^ста'влю т^я до'ндеже сътворю` вс^е е^же гл~аX тебᲇ”
15
і ось, Я з тобою, і збережу тебе всюди, куди ти не підеш; і поверну тебе в цю землю, бо Я не залишу тебе, доки не виконаю того, що Я сказав тобі.
16
И$ въста'въ і^а'ковъ эT сна` свое^го, и^ рече ја^ко е^сть г~ь въ мњ'стњ се'мъ, а%ꙁ же не вњ'дяхъ. ё^боја%
16
Яків прокинувся від сну свого і сказав: істинно Господь присутній на цьому місці; а я не знав!
17
же ся и^ ре'че ја%ко стра'шно мњсто с^е, нњсть с^е н^о до'мъ бж~їи, и^ с^и вра'та нбsнаа”
17
І убоявся він і сказав: яке страшне це місце! це не що інше, як дім Божий, це врата небесні.
18
И$ въста'въ і^а'ковъ ꙁаё%тра, и вꙁя` ка'мень и^же б^њ положи'лᲆ въꙁ#гла'вїе себњ`, и^ поста'ви т^о въ сто'лпъ, и^ въꙁлїя` е^ле'й верхђ` е^го,
18
І встав Яків рано-вранці, і взяв камінь, який поклав собі під голову, і поставив його пам’ятником, і полив єлей на верхівку його.
19
и^ прозва` і^а'ковъ и%мя мњстђ томђ доM бж~їй. ё^лимаё'съ же б^њ и%мя градђ пр'ьвње”
19
І нарік [Яків] ім’я місцю тому: Вефиль*, а раніше ім’я того міста було: Луз.
20
И$ моли'ся і^а'коv мл~твою гл~я, а%ще г~ь б~ъ сᲆ мно'ю и^ да' м^я снабди'т# на пђти` се'мъ, во'ньже а%ꙁъ и^дђ`, и^ да'сть ми хлњ'бъ ја^сти, и^ ри'ꙁы ѓ^блещи'ся,
20
І дав Яків обітницю, сказавши: якщо [Господь] Бог буде зі мною і збереже мене в путі цій, у яку я йду, і дасть мені хліб їсти й одяг одягнутися,
21
и^ възврати'тъ м^я сᲆ ми'ромъ в до'мъ эTц~а мое^го” И$ да бђдет# м^и г~ь въ б~ъ,
21
і я у мирі повернусь у дім батька мого, і буде Господь моїм Богом, —
22
и^ ка'мень се'и` е^гоже поста'вихъ въ сто'лпъ, бђдеть м^и въ до'мъ бж~їи, и^ эT всего` ја%же м^и даси`, и^л^и ѓ^десятьствђ'ю тебњ` десяти'нђ”
22
то цей камінь, який я поставив пам’ятником, буде [у мене] домом Божим; і з усього, що Ти, Боже, даруєш мені, я дам Тобі десяту частину.