Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
ѕмїи же бя'ше мђдрњи'ши всњ'хъ ꙁвњ'рїи сђщихъ на земли` и^же сътвори` г~ь б~ъ” И$ ре'че ѕмїй женњ`, чт^о ја%ко реq б~ъ, да не ја%сᲄе эT вся'каго дре'ва и%же вᲆ раи`.
1
Змій був хитрішим за всіх звірів польових, яких створив Господь Бог. І сказав змій жінці: чи дійсно сказав Бог: не їжте ні від якого дерева в раю?
2
И$ ре'че жена` эT плода дре'ва сђщаго, въ раи` да ја%мы и&.
2
І сказала жінка змію: плоди з дерев ми можемо їсти,
3
эT плода` же дре'ва и^же е^сть посредњ` ра'я реq б~ъ, да не ја%сте эT него ни'же прикосне'теся е^мђ да не ё%мреᲄе”
3
тільки плодів з дерева, яке посеред раю, сказав Бог, не їжте їх і не доторкайтеся до них, щоб вам не померти.
4
И$ ре'че ѕмїи женњ`, не сме'ртїю ё%мрете,
4
І сказав змій жінці: ні, не вмрете,
5
вњдяше б^о б~ъ ја^ко въньже дн~ь а%ще снњсте эT него, эTве'рзђтся ѓ%чи ваши, и^ бђ'дете ја%ко бѕ~и, вњ'дяще добро` и^ зло`”
5
але знає Бог, що того дня, коли ви з’їсте їх, розкриються очі ваші, і ви будете, як боги, що знають добро і зло.
6
И$ ви'дњ жена` ја%ко добро` дре'во въ снњдь, І$ ја%ко ё^го'дно ѓ%чи'ма ви'дњти, и^ кра'сно е^сть е%же разђмњти, и^ възеMши эT плода` е^го и^ я^де`, и^ да'стᲆ и& мђ'жђ свое^мђ съ собо'ю и^ ја^до'ста”
6
І побачила жінка, що дерево добре для їжі, і що воно приємне для очей і жадане, тому що дає знання; і взяла плодів його і їла; і дала також чоловікові своєму, і він їв.
7
И$ эTверꙁо'стася ѓ%чи ѓ^бњма, и^ разђмњша ја^ко на'ꙁи бњша” И$ съши'ста ли'ствїе смоко'вное, и^ сътвори'ста се'бњ препоя^са'нїя”
7
І розкрилися очі у них обох, і пізнали вони, що нагі, і зшили вони фігове листя, і зробили собі оперезання.
8
И$ слы'шаста глsа г~а б~а ходя'ща въ раи` въ полђ'дн~е, и^ съкры'стася а^дамъ же и^ жена` е^го, эT лица` г~а б~а посредњ` дре'ва ра'искаго”
8
І почули голос Господа Бога, Який ходив по раю під час прохолоди дня; і сховався Адам і жінка його від лиця Господа Бога між деревами раю.
9
И$ приꙁва` б~ъ а^дама, и^ ре'че е^мђ. А$да'ме а^да'ме, гдњ` б^њ”
9
І покликав Господь Бог Адама і сказав йому: [Адаме,] де ти?
10
И$ ре'че гла'са твое^го слы'шаX ходя'ща въ раи` и^ ё^боя'хся, ја%ко на'гъ е^смь и^ съкры'хся”
10
Він сказав: почув я голос Твій у раю, і злякався, тому що я нагий, і сховався.
11
И$ ре'че е^мђ б~ъ, кᲄо вᲆꙁвњсти` тебњ` ја%ко на'гъ е^си, А$ще не бы` эT дре'ва е^гоже ꙁаповњда'хъ тебњ`, сего е^ді'наго не ја%сти эT него'же ја%лъ е^си”
11
І сказав [Бог]: хто сказав тобі, що ти нагий? Чи не їв ти від дерева, з якого Я заборонив тобі їсти?
12
И$ ре'че а^да'мъ, жена` ю%же ми дасть съ мно'ю, та' м^и даде` эT дре'ва и^ ја^доX.
12
Адам сказав: жінка, яку Ти мені дав, вона дала мені від дерева, і я їв.
13
И$ ре'че б~ъ женњ`, чт^о се` сᲆтвори'ла е^си`” И$ ре'че жена`, ѕмїи прельсти` м^я и^ я^до'хъ”
13
І сказав Господь Бог жінці: що це ти зробила? Жінка сказала: змій спокусив мене, і я їла.
14
И$ реq г~ь б~ъ змїю, ја%ко сътвори'лъ е^си се`, прокля'тъ ты` эT всњхъ ско'тъ, и^ эT всњ'хъ звњрїи ꙁе'мных#, и^ на пе'рсех# твои^хᲆ і^ чре'вњ да пресмыка'ешися, и^ зеMлю ја%си вся дн~и живота` свое^го”
14
І сказав Господь Бог змієві: за те, що ти зробив це, проклятий ти перед усією худобою і перед усіма звірами польовими; ти будеш ходити на череві твоїм, і будеш їсти прах у всі дні життя твого;
15
И$ вра'ждђ положђ` по'средњ тебе`, и^ посредњ жены`, и^ посредњ сњменеM твои^мъ, и^ посредњ` тоя`. то` тебњ` блюдеT главђ, и^ ты` блюде'ши е^мђ` пятђ`”
15
і ворожнечу покладу між тобою і між жінкою, і між сіменем твоїм і між сіменем її; воно буде уражати тебе в голову, а ти будеш жалити його в п’яту*.
16
И$ женњ` ре'че. ё^мно'жа ё^мно'жђ печа'ли твоя', и^ въꙁдыханїя твоя`, въ болњꙁнех# роди'ши ча'да, и^ къ мђ'жђ твое^мђ въꙁвраще'нїе твое`, и^ тои ᲄя` ѓ^блада'етъ”
16
Жінці сказав: примножуючи примножу скорботи твої у вагітності твоїй; у болях будеш народжувати дітей; і до чоловіка твого жадання твоє, і він буде панувати над тобою.
17
И$ а^да'мђ ре'че, ја%ко послђшалъ е^си гла'са жены` твое'я, и^ ја%лъ е^си эT дре'ва е^го'же ꙁаповњда'хъ тебњ` сего е^ді'наго не ја%сти эT него'же ја%лъ е^си`. прокля'та ꙁемля` въ дњ'лехъ твоиX, въ печ'лехъ снњ'си т^ђ вся` дн~и живота` твое^го”
17
Адамові ж сказав: за те, що ти послухав голос жінки твоєї і їв від дерева, про яке Я заповідав тобі, сказавши: не їж від нього, проклята земля через тебе; у скорботі будеш їсти від неї в усі дні життя твого;
18
И$ те'рнїе и^ влᲆче'цъ въꙁрастиT тебњ`, и^ ја%си травђ` се'лнђю,
18
терня й осот буде родити вона тобі; і ти будеш їсти польову траву;
19
и^ въ по'тњ лица` твое^го снњ'си хлњ'бъ ᲄво'и, донелиже възврати'шися въ ꙁе'млю эT неја%же вꙁя'тъ бы'сть, ја^ко ꙁемля` е^си и^ въ ꙁе'млю по'идеши”
19
у поті лиця твого будеш їсти хліб, доки не повернешся в землю, з якої ти взятий, бо порох ти і до пороху повернешся.
20
И$ нарече` а^даM и%мя женњ` свое'и жи'знь, ја%кота` мт~и всњмъ живђщим#”
20
І нарік Адам ім’я жінці своїй: Єва*, бо вона стала матір’ю всіх, хто живе.
21
И$ съᲄвори` г~ь б~ъ а^да'мђ и^ женњ` е^го риꙁы ко'жаны, и^ ѓ^блече` иX”
21
І зробив Господь Бог Адаму і дружині його одяг шкіряний і одягнув їх.
22
И$ ре'че б~ъ, с^е а^да'мъ бы'сть ја%ко е^ді'нъ эT на'съ, е^же разђмњва'ти добро` и^ лђка'во” И$ нн~њ да не когда` простреT рђ'кђ, и^ възметъ эT дре'ва жи'зни и^ снњсть, и^ жи'въ бђ'детъ въ вњкы”
22
І сказав Господь Бог: ось, Адам став як один з Нас, знаючи добро і зло; і тепер як би не простяг він руки своєї, і не взяв також від дерева життя, і не з’їв, і не став жити вічно.
23
И$ꙁгна` е^го г~ъ б~ъ и^з ра'я пи'ща, дњлати зе'млю эT неја%же вꙁяT бы'сть”
23
І вислав його Господь Бог із саду Едемського, щоб обробляти землю, із якої він узятий.
24
І$ и^зя'ть а^да'ма, и^ всели е^го пря'мо ра'ю пи'ща” И$ приста'ви херђви'мъ и^ пла'менно ѓ^рђжїе, ѓ^бращаю^щее^ся храни'ти пђть дре'ва жи'ꙁни”
24
І вигнав Адама, і поставив на сході біля саду Едемського Херувима і полум’яний меч, який обертався навколо, щоб охороняти путь до дерева життя.