Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава`, и~”
Острозька Біблія, 1581р.
Українською (п. Філарета)
1
И$ помянђ` б~ъ но'я, и^ вся'къ звњ'рь, и^ вся'къ ско'тъ, и^ вся` пти'ца, и^ вся` га'ды, и^же бя'хђ с ниM въ ковче'зњ. И наведе б~ъ вњтрᲆ на' землю и ё^ста вода`.
1
І згадав Бог про Ноя, і про всіх звірів, і про всю худобу, [і про всіх птахів, і про всіх плазунів, що плазують,] що були з ним у ковчезі; і навів Бог вітер на землю, і води зупинилися.
але голуб не знайшов місця спокою для ніг своїх і повернувся до нього в ковчег, тому що вода була ще на поверхні всієї землі; і він простягнув руку свою, і взяв його, і прийняв до себе в ковчег.
Шістсот першого року [життя Ноя] до першого [дня] першого місяця припинилася вода на землі; і відкрив Ной покрівлю ковчега і подивився, і ось, обсохла поверхня землі.
14
Въ мsцъ же вторы'и, вᲆ кз~ дн~ь мsца исъше земля`”
14
Й у другому місяці, до двадцять сьомого дня місяця, земля висохла.
15
Ре'че г~ь б~ъ но'еви гл~я,
15
І сказав [Господь] Бог Ною:
16
и^ꙁы'иди и^с ковче'га ты`, и^ сн~ве твои`, жена твоя`, и^ же'ны сн~въ твои%хъ с тобо'ю”
16
вийди з ковчега ти і дружина твоя, і сини твої, і дружини синів твоїх з тобою;
17
И$ вся'ка пло'ть эT птицъ и^ до ско'та, и^ вся'къ га'дъ дви'жђщїися по ꙁемли` и^ꙁведи` съ собо'ю, растњтеся и^ множи'теся на земли`”
17
виведи із собою всіх тварин, що з тобою, від усякої плоті, з птахів, і худоби, і всіх плазунів, що плазують по землі: нехай розійдуться вони по землі, й нехай плодяться і розмножуються на землі.
І влаштував Ной жертовник Господу; і взяв із усякої худоби чистої і з усіх птахів чистих і приніс у всепалення на жертовнику.
21
и` ѓ^боня` г~ь воню` бл~гоё^ханїя” И$ ре'че г~ь б~ъ, не приложђ ктомђ` прокля'ти ꙁе'млю ꙁа дњ'ла члчsка. ꙁане` прилежиT помышле'нїе чл~кђ прилњжно на зла'я эT ю%носᲄи е^го и^ того ради не приложђ кᲄомђ` ё^би'ти вся'кїя пло'ти живы'я, ја%же сътвори'хъ
21
І відчув Господь приємні пахощі, і сказав Господь [Бог] у серці Своєму: не буду більше проклинати землю за людину, тому що помисли серця людського — зло від юности його; і не буду більше знищувати усе живе, як Я зробив:
22
вся` дн~и на ꙁемли`” Сњя'тва и^ жа'тва, зима`, и^ ꙁно'и, лњт'о, и^ ѓ%сень, дн~ь и^ но'щь не преста'нђт#”
22
надалі в усі дні землі сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч не припиняться.