Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
На стражбњ свое'и ста'нђ, и^ въꙁлњ'зђ на камы'къ, да смотрю ја%ко ви'дњти чт^о съгл~етъ въ мнњ`, и^ чт^о эTвᲇща'ю до ѓ^бличенїа мое^го”
1
На варту мою став я і, стоячи на вежі, спостерігав, щоб дізнатися, що скаже Він у мені, і що мені відповідати на скаргу мою?
2
И$ эTвњща г~ь къ мнњ`, и^ реq, въпиши видњнїе ја%вњ же во дъскђ, ја%ко да пого'нитъ ю& чты'и.
2
І відповів мені Господь і сказав: запиши видіння і накресли ясно на скрижалях, щоб той, хто читає, легко міг прочитати,
3
зане е^ще` видњнїе въ время, и^ просїяеTся въ соврᲆшенїе а^ не вътще. а^ще ё^медлит# претер#пи е^мђ, ја%ко и^дя'и прїидет# и^ не премеDлитъ”
3
бо видіння стосується ще визначеного часу і говорить про кінець і не обмане; і хоч би і сповільниться, чекай на нього, бо неодмінно збудеться, не відміниться.
4
а^ще неп#щђетᲆ не бл~говолиT дш~а моа в немъ. а^ пра'вди'выи мои эT вњры жи'въ бђдетᲆ”
4
Ось, душа гордовита не заспокоїться, а праведний своєю вірою живий буде.
5
презоривыи же и^ ѓ^биDливыи мђжъ и^ велича'выи н^ичесоже не сконча'етъ, и^же рас#шири а^ки а^дъ дђшђ свою`, се'и б^о ја%ко и^ смерть не насыщенъ. и^ сᲆберетъ к немђ` вс^я страны`, и^ съберетᲆ к немђ` вс^я лю'ди,
5
Гордовита людина, як вино, що бродить, не заспокоюється, так що розширює душу свою, як пекло, і, як смерть, вона ненаситна, і збирає до себе всі народи, і захоплює собі всі племена.
6
не всели'ся ё^бо, притчђ на'нь прїимђть и^ гадAнїе въ по'вњсть е^го. и^ рекђтъ лю'те множа'и в себњ` не сђщая е^го, доколᲇ ѓ^тягча'яй ё%зђ свою` тяж#цᲇ.
6
Але чи не всі вони будуть говорити про нього притчу і глузливу пісню: «горе тому, хто без міри збагачує себе не своїм, — чи надовго? — й обтяжує себе заставами!»
7
ја%ко внезапђ въста'нђт# хаплющеи е^го, и^ ё^трезвя'тся мысля'щїи на' тя, и^ бђдеши въ раз#грабленїе и^мъ.
7
Чи не постануть раптово ті, які будуть мучити тебе, і чи не піднімуться проти тебе грабіжники, і ти дістанешся їм на розкрадання?
8
поне'же т^ы плњни сᲄраны` мно'ги, и^ пленя'тъ т^я вс^и ё^ста'вшїи лю'дїе кро'ви ради чл~ча, и^ нечестїя земля` и^ гра'да и^ всњхъ живђщиX на не'и”
8
Оскільки ти пограбував багато народів, то й тебе пограбують усі інші народи за пролиття крови людської, за розорення країни, міста й усіх, що живуть у ньому.
9
Горе грабя'щимъ грабленїе зло'е до'мови свое^мђ, ё^чини'ти въ высотђ` гнњздо свое`, ја%ко и^стрᲆгнђти эT рђки злыX.
9
Горе тому, хто жадає несправедливих придбань для дому свого, щоб влаштувати гніздо своє на висоті і тим убезпечити себе від руки нещастя!
10
ё^мы'сли стыдњнїе до'мђ свое^мђ, сконча` лю'ди мно'ги, и^ съгрњши дш~а твоа`.
10
Безславність вигадав ти для твого дому, знищуючи багато народів, і згрішив проти душі твоєї.
11
ꙁане камы'къ съ стњны въꙁопїетъ, и^ стђгъ эT древа въꙁ#гл~етъ се'же”
11
Камені зі стін заволають і поперечини з дерева будуть відповідати їм:
12
ёO лю'те градя'и граD кро'вьми, и^ готовля'яй граD непра'вдами,
12
«горе тому, хто будує місто на крові і споруджує укріплення неправдою!»
13
нњсть л^и с^е ё^бо преD гм~ь вс^едръжи'телемъ. и^ ѓ^скђдњша лю'дїе мно'ѕи ѓ^гнемъ, и^ стра'ны мно'ги эTнемого'шася.
13
Ось, чи не від Господа Саваофа це, що народи трудяться для вогню і племена мучать себе марно?
14
ја%ко напоlнися вс^я земля` раꙁђмњти сла'вђ гн~ю, ја^ко во'да мно'га покры'етъ я&.
14
Бо земля наповниться пізнанням слави Господа, як води наповнюють море.
15
иO напая'й по'дрђга свое^го сᲆвращенїе мђтно, и^ ё^пїя'айся ја^ко приꙁираеT къ пещера'мъ и^хъ.
15
Горе тобі, що подаєш ближньому своєму питво з домішкою злости своєї і робиш його п’яним, щоб бачити сором його!
16
мно'жество бес#честное эT сла'вы и^спїи, и^ т^ы срDце поколᲇбли'ся и^ стря'снися. ѓ^бы'де ѓ^ тебњ ча'ша десни'ца гн~я, и^ събрася бесчестїе на славђ твою.
16
Ти переситився соромом замість слави; пий же і ти і показуй сором, — повернеться і до тебе чаша правиці Господньої і посоромлення на славу твою.
17
зане бесчестїе дђбрав#ско покры'етъ т^я, и^ трђдъ ѕвњринᲆ престрашитъ т^я, кро'ви ра'ди чл~чь и^ бесчестїи земльныхъ, и^ града и^ всњхъ живђщихъ на не'и”
17
Бо злодійство твоє на Ливані звалиться на тебе за знищення зляканих тварин, за пролиття крови людської, за спустошення країни, міста й усіх, що живуть у ньому.
18
Чт^о ё^спњеT и^ꙁвая'ныи. ја%ко и^звая'ша и& и^ създа'ша и^ слїанїе прее'лесть л#жђю. ја^ко ё^пова` създа'выи къ създанїю свое^мђ сътвори'ти кђми'ры глђхы.
18
Що за користь від ідола, зробленого художником, цього відлитого лжеучителя, хоча скульптор, роблячи німих кумирів, покладається на свій витвір?
19
ёO лю'те гл~ющемђ дре'вђ, ётрезви'ся въста'ни, и^ камы'кђ възвыси'ся. и^ т^оже е^сть пре'лесть. а^ с^е е^сть скова'нїе ꙁла'тное и^ сре'бреное, и^ всего` дђха нњсть в не'мъ. а^
19
Горе тому, хто говорить дереву: «встань!» і безсловесному каменю: «пробудися!» Чи навчить він чого-небудь? Ось, він обкладений золотом і сріблом, але дихання у ньому немає.
20
г~ь въ цр~кви ст~њи свое'й, да ся ё^бои'тъ эT лица` е^мђ вс^я ꙁемля`”
20
А Господь — у святому храмі Своєму: нехай мовчить вся земля перед лицем Його!