¹

Заё%тра эTвръгошася ја%ко заря эTве'ржеся цр~ь і^и^л~вь. и%мже младе'нецъ і^и^л~ь, и^ а'ꙁъ въꙁлю'бихъ и&. и^ꙁъ е^гљ=пта въꙁваX сн~а мое^го.

¹

На зорі загине цар Ізраїлів! Коли Ізраїль був юний, Я любив його і з Єгипту викликав сина Мого.

²

ја%коже приꙁва'хъ я&, та'кожDе эTхожда'хђ эT лица` мое^го” сїи же ваа^лимђ требђ кладя'хђ, і^ и^звая'нымъ кадя'хђ.

²

Кликали їх, а вони йшли геть від лиця їх: приносили жертву Ваалам і кадили ідолам.

³

а^з# же помогох# е^фрњмови, вꙁя'хъ и& на мы'шцђ свою`, и^ не разђмњша ја^ко и^сцᲇлихъ я&.

³

Я Сам привчав Єфрема ходити, носив його на руках Своїх, а вони не усвідомлювали, що Я лікував їх.

⁴

въ и^стлњнїи чл~чьстњ привлекоX я& нака'заны любленїя мое^го” И$ бђдђ и^мъ ја%ко ё^даряа'й чл~ка за челюсти, възрю` к немђ и^ премогђ е^мђ.

⁴

Путами людськими тягнув Я їх, путами любови, і був для них ніби той, хто піднімає ярмо з щелеп їхніх, і ласкаво підкладав їжу їм.

⁵

всели'ся е^фреM въ е^гљ=петъ, а^сљ=р же самъ цр~ь е^го ја%ко не въсхотњ възврати'тися.

⁵

Не повернеться він у Єгипет, але Ассур — він буде царем його, тому що вони не захотіли навернутися до Мене.

⁶

и^ эTнемо'жеся ѓ^рђжїе въ гра'дњхъ иX, и^ ё^молче въ рђ'кђ е^го, і^ и^зъја^дя'тъ эT развњтъ свои^хъ”

⁶

І впаде меч на міста його, і знищить засуви його, і пожере їх за наміри їхні.

⁷

и^ лю'дїе е^го вися'ще эT ѓ^биᲄа'нїя е^го. и^ б~ъ на честная е^го разгнњ'вается и^ не възнесетъ е^го”

⁷

Народ Мій заскнів у відпадінні від Мене, і хоч закликають його до горнього, він не підноситься єдинодушно.

⁸

Что` т^я ё^строю` е^фрњме, защищђ т^я і^и^л~ю. что` т^я положђ ја%ко и^ а^да'ма, ё^строю` т^я ја%ко и^ севои'мᲆ. превратися срDце мое, в семъ смяᲄеся раскаа'нїе мое.

⁸

Що зроблю з тобою, Єфреме? як віддам тебе, Ізраїлю? Чи вчиню з тобою, як з Адамою, чи зроблю тобі, що Севоїму? Повернулося у Мені серце Моє, запалала вся жалість Моя!

⁹

не сътворю` по гнњвђ ја^рости мое'я. не ѓ^ста'влю ја%ко потреби'тися е^фрњмови, зане б~ъ а^зъ е^смь а^ не чл~къ, въ тебњ` ст~ъ. и^ не вни'дђ въ гра'дъ

⁹

Не зроблю за люттю гніву Мого, не знищу Єфрема, бо Я Бог, а не людина; серед тебе Святий; Я не ввійду в місто.

¹⁰

въ слњдъ г~а ходи'ти” ЈА/ко ле'вᲆ възреветъ, ја%ко то'и възреве'тъ, и^ ё^жаснTђся ча'да живоT”

¹⁰

Слідом за Господом підуть вони; як лев, Він дасть голос Свій, дасть голос Свій, і попрямують до Нього сини з заходу,

¹¹

И$ прїидђтъ ја%ко пти'ца иZ е^гљ=пта, и ја^ко го'лђбᲆ эT земля` а^сљ=р#скы. и^ ё^ста'влю я& в# домохъ иX, гл~етъ г~ь”

¹¹

попрямують з Єгипту, як птахи, й із землі Ассирійської, як голуби, і вселю їх у доми їхні, — говорить Господь.

¹²

Обыиде м^я лже'ю е^фрњмъ, и^ безъче'стїемᲆ доM і^и^л~въ, і^ и^ё'да нн~њ позна` я& б~ъ лю'дїе ст~и прозва'шася гв~и.

¹²

Оточив Мене Єфрем неправдою, і дім Ізраїлів — лукавством; Іуда тримався ще Бога і вірний був зі святими.