Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Въ то'и дн~ь въста'вятъ пњснь сїю на ꙁемли` і^ё'динᲇ гл~юще” Се граD тве'рдъ и^ сп~съ на'шъ” Съгради'тъ гра'дъ, и^ пригра'д#”
1
Τῌ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ᾄσονται τὸ ᾆσμα τοῦτο ἐπὶ γῆς ᾿Ιούδα· ἰδοὺ πόλις ἰσχυρά, καὶ σωτήριον ἡμῶν θήσει τεῖχος καὶ περίτειχος.
2
эTврьзњте вра'та, да вни'дђтъ лю'дїе” Снабдњва'яи пра'вдђ, и^ снабдњва'яи и%стиннђ”
2
ἀνοίξατε πύλας, εἰσελθέτω λαὸς φυλάσσων δικαιοσύνην καὶ φυλάσσων ἀλήθειαν,
3
ПоDе'мляй и%стиннђ и^ снабдњва'яй ми'рᲆ”
3
ἀντιλαμβανόμενος ἀληθείας καὶ φυλάσσων εἰρήνην. ὅτι ἐπὶ σοὶ ἐλπίδι
4
ЈА/ко к тебњ надњя'хомся г~и въ вњкъ” Бг~ъ вели'кїи вњчныи”
4
ἤλπισαν, Κύριε, ἕως τοῦ αἰῶνος, ὁ Θεὸς ὁ μέγας, ὁ αἰώνιος,
5
и^же смириv сведеT живђщая въ высо'киX” Гра'ды тверды разори'ши, и^ ѓ^бни'ꙁиши я& до земля`”
5
ὃς ταπεινώσας κατήγαγες τοὺς ἐνοικοῦντας ἐν ὑψηλοῖς· πόλεις ὀχυρὰς καταβαλεῖς καὶ κατάξεις ἕως ἐδάφους,
6
И$ поперђтъ я& но'ги кроTкихъ и^ смире'нныхъ”
6
καὶ πατήσουσιν αὐτοὺς πόδες πρᾳέων καὶ ταπεινῶν.
7
Пђть бл~гочести'выхъ пра'въ бы'сть” И$ ё^творенъ пђть бл~гочести'выхъ”
7
ὁδὸς εὐσεβῶν εὐθεῖα ἐγένετο, καὶ παρεσκευασμένη ἡ ὁδὸς τῶν εὐσεβῶν.
8
Пђть б^о гн~ь сђдъ” Оу^повахомъ къ и%мени твое^мђ” И$ къ па'мяти твое'и ю'же помышляеT дш~а на'ша”
8
ἡ γὰρ ὁδὸς Κυρίου κρίσις· ἠλπίσαμεν ἐπὶ τῷ ὀνόματί σου καὶ ἐπὶ τῇ μνείᾳ,
9
Эt но'щи ё'тренюеT дх~ъ мои к тебњ бж~е” Зане свњтъ повеле'нїя ᲄвоя` на ꙁемли`” Пра'вдњ наё^чи'теся живђщеи на ꙁемли`,
9
ᾗ ἐπιθυμεῖ ἡ ψυχὴ ἡμῶν. ἐκ νυκτὸς ὀρθρίζει τὸ πνεῦμα μου πρός σε, ὁ Θεός, διότι φῶς τὰ προστάγματά σου ἐπὶ τῆς γῆς. δικαιοσύνην μάθετε, οἱ ἐνοικοῦντες ἐπὶ τῆς γῆς.
10
помо'лче б^о нечести'выи” Не наё^чи'тся пра'вдњ на земли`” Истинны не сътво'риT. да ся во'ꙁметъ нечести'выи, да не ви'дитъ сла'вы гн~я”
10
πέπαυται γὰρ ὁ ἀσεβής· πᾶς ὃς οὐ μὴ μάθῃ δικαιοσύνην ἐπὶ τῆς γῆς, ἀλήθειαν οὐ μὴ ποιήσει· ἀρθήτω ὁ ἀσεβής, ἵνα μὴ ἴδῃ τὴν δόξαν Κυρίου.
11
Ги~ высо'ка мы'шца твоя`, и^ не ё^вњдњша” Оу^вњдњвше же ё^срамя'тся” За'висть прїимеT лю'ди ненака'заны” И$ нн~њ ѓ'гнь сђпостаTныя поја%сть”
11
Κύριε, ὑψηλός σου ὁ βραχίων, καὶ οὐκ ᾔδεισαν, γνόντες δὲ αἰσχυνθήσονται. ζῆλος λήψεται λαὸν ἀπαίδευτον, καὶ νῦν πῦρ τοὺς ὑπεναντίους ἔδεται.
12
Ги~ б~е нашᲆ ми'рᲆ даждь наM, вс^я б^о вᲆздаl е^си наM”
12
Κύριε ὁ Θεὸς ἡμῶν, εἰρήνην δὸς ἡμῖν, πάντα γὰρ ἀπέδωκας ἡμῖν.
13
Ги~ бж~е наj прїими` н^ы. г~и, раZвњ тебе и%наго не вњмы, и^мя твое наричемъ”
13
Κύριε ὁ Θεὸς ἡμῶν, κτῆσαι ἡμᾶς, Κύριε, ἐκτός σου ἄλλον οὐκ οἴδαμεν, τὸ ὄνομά σου ὀνομάζομεν.
14
Мр~твїи б^о живота` не и'мђть ви'дњти” И$ вра'чеве же не и'мђть въста'ти” Сего ради наведе` и^ погђби`, и^ взяT весь мђжескъ полъ и^хъ”
14
οἱ δὲ νεκροὶ ζωὴν οὐ μὴ ἴδωσιν, οὐδὲ ἰατροὶ οὐ μὴ ἀναστήσουσι· διὰ τοῦτο ἐπήγαγες καὶ ἀπώλεσας καὶ ᾖρας πᾶν ἄρσεν αὐτῶν.
15
Приложи` иM ѕла` г~и, приложи ѕла` сла'внымъ ꙁемли”
15
πρόσθες αὐτοῖς κακά, Κύριε, πρόσθες κακὰ τοῖς ἐνδόξοις τῆς γῆς.
16
Ги~ въ печа'ли помянђхоM т^я. въ печа'ли ма'ло накаꙁа'нїе твое намъ”
16
Κύριε, ἐν θλίψει ἐμνήσθην σου, ἐν θλίψει μικρᾷ ἡ παιδεία σου ἡμῖν.
17
ЈА/ко боля'щїя дњтищемъ приближается роди'ти, и^ ѓ^ бо'лњꙁни свое'и кричи'тъ” Та'ко быхомъ въꙁлю'бленномђ твее^мђ”
17
καὶ ὡς ἡ ὠδίνουσα ἐγγίζει τοῦ τεκεῖν καὶ ἐπὶ τῇ ὠδῖνι αὐτῆς ἐκέκραξεν, οὕτως ἐγενήθημεν τῷ ἀγαπητῷ σου διὰ τὸν φόβον σου, Κύριε.
18
Стра'ха ради твое^го г~и, въ чревњ прїяхомъ, и^ поболњ'хомъ и^ роди'хоM дх~ъ сп~сенїя твое^го, и^же сътвори` на ꙁемли`” Не паде'мся, н^о падTђся живђщїи на ꙁемли`”
18
ἐν γαστρὶ ἐλάβομεν καὶ ὠδινήσαμεν καὶ ἐτέκομεν· πνεῦμα σωτηρίας σου ἐποιήσαμεν ἐπὶ τῆς γῆς, οὐ πεσούμεθα, ἀλλὰ πεσοῦνται πάντες οἱ ἐνοικοῦντες ἐπὶ τῆς γῆς.
19
Въскр~снђтъ мр~твїи, и^ въста'нђтъ и^же въ гро'бњхъ. и^ възра'дђются и^же на ꙁемли” Роса` б^о ја%же эT тебе цњльба` и^мъ е^сть, земля' же нечестивыX паде'тъ”
19
ἀναστήσονται οἱ νεκροί, καὶ ἐγερθήσονται οἱ ἐν τοῖς μνημείοις, καὶ εὐφρανθήσονται οἱ ἐν τῇ γῇ· ἡ γὰρ δρόσος ἡ παρὰ σοῦ ἴαμα αὐτοῖς ἐστιν, ἡ δὲ γῆ τῶν ἀσεβῶν πεσεῖται.
20
И$дњте лю'дїе мои` вни'дњте въ храмъ ва'шъ, заᲄвори'те две'ри своя. съкры'итеся ма'ло е^ли'ко е^ли'ко, дондеже мине'тъ гнњвъ гн~ь”
20
βάδιζε, λαός μου, εἴσελθε εἰς τὰ ταμιεῖά σου, ἀπόκλεισον τὴν θύραν σου, ἀποκρύβηθι μικρὸν ὅσον ὅσον, ἕως ἂν παρέλθῃ ἡ ὀργὴ Κυρίου·
21
Се^ г~ь эT ст~ого мњсᲄа наво'дитъ гнњвъ на живђщая на ꙁемли`. и^ эTкры'етъ ꙁемля` кро'вь свою, и^ не покры'етъ и^ꙁбїеныхъ”
21
ἰδοὺ γὰρ Κύριος ἀπὸ τοῦ ἁγίου ἐπάγει τὴν ὀργὴν ἐπὶ τοὺς ἐνοικοῦντας ἐπὶ τῆς γῆς, καὶ ἀνακαλύψει ἡ γῆ τὸ αἷμα αὐτῆς καὶ οὐ κατακαλύψει τοὺς ἀνῃρημένους ἐπ᾿ αὐτῆς.