Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Го'ре гра'дђ а^рїи'левђ, на'нь же дв~дъ вое^ва`. събери'те жи'та эT го'да до года. ја%сть б^о в#кђпњ съ моа'вомъ,
1
Горе Ариїлу, Ариїлу, місту, в якому жив Давид! прикладіть рік до року; нехай заколюють жертви.
2
ꙁа ѕоль а^рїи'лю. и^ бђдетъ крњпоs е^го и^ богаTство мн^њ,
2
Але Я стисну Ариїл, і буде плач і нарікання; і він залишиться у Мене, як Ариїл.
3
и^ ѓ^бся'дђ тя а^ки дв~дъ, и^ поста'влю ѓ%крстъ тебе` пра'ща, и^ съгражђ столпы`.
3
Я розташуюся станом навколо тебе і стисну тебе сторожею спостерігачів, і збудую проти тебе укріплення.
4
и^ смиря'тся словеса` твоя до ꙁемля`, и^ в ꙁе'млю вни'дђтъ словеса` твоя. и^ бђдетъ гла'съ твои, а^ки глася'щихъ эT ꙁемля`, и^ къ ꙁемли эTнемо'жется гла'съ твои”
4
І будеш принижений, із землі будеш говорити, і глуха буде мова твоя з-під пороху, і голос твій буде, як голос утробомовця, і з-під пороху шепотіти буде голос твій.
5
И$ бђдетъ ја%ко прьсть поD ко'лы бога'тъство нечести'выхъ, и^ а^ки пра'хъ летя'и” и^ бђдетъ в# часњ в#неꙁа'пь, эT г~а саваѓ'џа.
5
Безліч ворогів буде у тебе, як дрібний пил, і полчище лютих, як пліва, що розлітається; і це звершиться раптово, в одну мить.
6
присњще'нїе б^о бђдетъ съ гро'момъ и^ съ трђсомъ, и^ гла'сомъ вели'комъ. бђря грядђщи, и^ пла'мы ѓ'гньнᲆ попаля'я”
6
Господь Саваоф відвідає тебе громом і землетрусом, і сильним голосом, бурею і вихром, і полум’ям усепожерливого вогню.
7
И$ бђдетᲆ а^ки ви'дяи со'нїя спя`, бога'т#ство стра'н# всњхъ. и^же вое^ва'ша на і^ерsли'ма и^ вси събра'нїи на'нь. и^ ꙁаѕля'ющеи е^мђ
7
І як сон, як нічне сновидіння, буде безліч усіх народів, які воюють проти Ариїла, й усіх, що виступили проти нього й укріплень його і тих, що стиснули його.
8
бђдђтъ, а^ки въ снњ ја^дђщеи и^ пїющеи, въста'вшем же то'щъ иX со'нъ. ЈА/коже жа'ждяи въ снњ` и^ пїеT въс#прянђв же е^ще жа'ждеT, дш~а же е^го вотще надњя'ся. та'ко бђдет# бога'т#ство всњхъ стра'нъ, е^ли'коy и^хъ вое^ва` на горђ` сїѓ'ню”
8
І як голодному сниться, ніби він їсть, але пробуджується, і душа його голодна; і як спраглому сниться, ніби він п’є, але пробуджується, і ось він знемагає, і душа його спрагла: те саме буде і з безліччю усіх народів, які воюють проти гори Сион.
9
ѓ^слабњ'ите и^ ё^жаснитеся, и^ ё^пїитеся не ѓ^ловиною ни вино'мъ.
9
Чудуйтеся і дивуйтеся: вони осліпили інших, і самі осліпли; вони п’яні, але не від вина, — хитаються, але не від сикери;
10
ја%ко напои` в^ы г~ь дх~омъ покая'нїя, и^ смњжиT ѓ%чи иX, и^ пррoкомᲆ иX, и^ кня'ѕеM и^х#, ви'дящеи съкрове'ная”
10
бо навів на вас Господь дух приспання і зімкнув очі ваші, пророки, і закрив ваші голови, прозорливці.
11
И$ бђдђтъ ваM вся си` словеса`, а^ки словеса` кни'гъ печатлњнных#. е^мђже а^ще дасᲄь я& чл~кђ ё^мњ'ющђ книга'мъ, гл~юще. почти с^е, и^ речетъ. не могђ` почести`, печатлњнны б^о сђть.
11
І всяке пророцтво для вас те саме, що слова в запечатаній книзі, яку подають тому, хто вміє читати книгу, і говорять: «прочитай її»; і той відповідає: «не можу, тому що вона запечатана».
12
и^ дадя'тся кни'ги сїи мђжђ не ё^мњю^щђ кни'гамъ, и^ речется е^мђ почти с^е, и^ речеT. не могђ почести`”
12
І передають книгу тому, хто читати не вміє, і говорять: «прочитай її»; і той відповідає: «я не вмію читати».
13
И$ рече г~ь, приближа'ются лю'дїе си мн^њ ё^сты` свои'ми, и^ ё^сᲄна'ми и^хъ чтђтъ м^я, а^ срDце и^хъ далеq е^сть эT мене. въ т#ще же чᲄђтъ м^я наё^ча'юще ꙁа'повњди чл~чески, и^ ё^че'нїя”
13
І сказав Господь: оскільки цей народ наближається до Мене вустами своїми, і язиком своїм шанує Мене, серце ж його далеко відстоїть від Мене, і благоговіння їх переді Мною є вивчення заповідей людських;
14
Сего ради с^е а^зъ приложђ ја%ко преста'вити лю'ди с^и. и^ погђблю` премђдрость премђдрыхъ, и^ ра'ꙁђмъ раꙁђмныхъ съкры'ю”
14
то ось, Я ще незвичайно вчиню з цим народом, чудно і дивно, так що мудрість мудреців його загине, і розуму у розумних його не стане.
15
Го'ре творя'щимъ глђбоче совњтъ, а^ не гм~ъ” Го'ре творя'щимъ совњтъ ѓ^та'и, и бђдђтъ въ т#мњ` дњла иX. и^ рекђтъ, кт^о ны ви'дњ, и^л^и кт^о ны` раꙁђмњ ја^же мы` творимъ.
15
Горе тим, які думають сховатися у глибині, щоб намір свій приховати від Господа, які роблять діла свої у мороці й говорять: «хто побачить нас? і хто пізнає нас?»
16
не ја%ко л^и ё^бо гли'на горньча'рска намњни'тся, е^да речетъ зданїе създа'вшемђ, нњ'си ты м^я създаl. и^л^и ᲄворе'нїе соᲄво'ршемђ, нераꙁђмна м^я сътвори`”
16
Яка нерозсудливість! Хіба можна вважати гончара глиною? Чи скаже витвір про того, хто зробив його: «не він зробив мене»? і чи скаже твір про художника свого: «він не розуміє»?
17
Но` е^ще ма'ло, и^ прибли'жится лива'нъ а^ки гора` хермель, и^ хермель в лђгъ намени'тся”
17
Ще трохи, дуже трохи, і Ливан чи не перетвориться на сад, а сад чи не будуть вважати за ліс?
18
И$ ёслы'шатъ въ дн~ь ѓ^нъ глђсїи словеса кни'гъ си'хъ, і^ и^же въ тмњ` і^ и^же въ м#глњ`, ѓ%чи слњпы'хъ ё%зрятъ.
18
І у той день глухі почують слова книги, і прозріють із пітьми і мороку очі сліпих.
19
и^ въꙁрадђются ни'щїи гм~ъ съ ра'достїю, и^ эTчая'вшеися чл~цы напо'лнятся весе'лїя”
19
І стражденні більше і більше будуть радіти у Господі, і бідні люди будуть торжествувати за Святого Ізраїля,
20
И$щеѕе` беꙁако'нникъ, и^ поги'бе гръдыи, и^ потреби'шася беꙁаконђ'ющеи ѕло'бою,
20
бо не буде більше кривдника, і хульник зникне, і будуть знищені усі поборники неправди,
21
и^ творя'щеи сᲆгрњша'ти чл~ки въ словњ. вся' же ѓ^блича'ющая при вратехъ претыка'нїе полага'ютъ, и^ пополꙁо'ша в непра'вдњ пра'веднаго
21
які заплутують людину у словах, і тому, хто вимагає суду, біля воріт розставляють сіті, і відштовхують правого.
22
Сего ра'ди та'ко гл~етъ г~ь на до'мъ і^а'ковль, и^же нарече эT а^враа'ма. не нн~њ постыди'тся і^а'ковъ, н^и нн~њ лице е^го и^ꙁмњни'тся.
22
Тому так говорить про дім Якова Господь, Який відкупив Авраама: тоді Яків не буде у соромі, і лице його більше не зблідне.
23
н^о е^гдA ви'дяT ча'да и^хъ дњла моя, мене ради ѓ^ст~ятъ и'мя мое, и^ ѓ^ст~яT ст~ого і^а'ковля, и^ б~а і^и^л~ева ё^бояTся”
23
Бо коли побачить у себе дітей своїх, діла рук Моїх, то вони свято будуть шанувати ім’я Моє і свято шанувати Святого Яковового, і благоговіти перед Богом Ізраїлевим.
24
И$ раꙁђмњ'ютъ льстя'щеися дх~омъ смышле'нїя, и^ ропщђщеи наё^ча'тся послђшати. и^ ја^зы'цы нњмђ'ющеи наё^чаTся гл~ати миръ”
24
Тоді ті, що блукають духом, пізнають мудрість, і непокірливі навчаться послуху.