Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И бы'сть внегда` слы'ша цр~ь е^ꙁекїя, растер#ꙁа` ри'ꙁы, и^ ѓ^блече'ся въ вре'тище, и^ вни'де въ хра'мъ гн~ь.
1
Коли почув це цар Єзекія, те роздер одяг свій і покрився веретищем, і пішов у дім Господній;
2
и^ пђсти е^лїаки'ма самчїю, и^ съмнђ` кни'гъчїя, и^ ста'рца жре'чески ѓ^болче'ны въ врᲇтища. къ і^саїи пррoкђ сн~ђ а^мо'совђ,
2
і послав Елиакима, начальника палацу, і Севну писаря, і старших священиків, покритих веретищами, до пророка Ісаї, сина Амосового.
3
и^ рече е^мђ`” Се^ гл~етъ е^ꙁекїя. дн~ь печа'ли и^ ё^кори'зны и^ ѓ^бличе'нїя и^ гнњ'ва въ дне'шнїи дн~ь. ја%ко прїиде бо'лњзнь ража'ющеи, крњ'пости же не и^мђщи роди'ти”
3
І вони сказали йому: так говорить Єзекія: день скорботи і покарання і посоромлення день цей, бо немовлята дійшли до отвору утроби материнської, а сили немає родити.
4
да ё^слы'шитъ г~ь б~ъ твои словеса` раўа'кова, ја%же е^сть пђстиl цр~ь а^сљ=рїискъ господи'нъ е^го, ё^корити б~а жива'го, и^ ё^кори'ти словесы` ја%же слы'ша г~ь б~ъ твои. и^ да моли'шися къ гв~и б~ђ твое^мђ, ѓ^ ѓ^сᲄа'вшиX сиX”
4
Можливо, почує Господь Бог твій слова Рабсака, якого послав цар Ассирійський, господар його, хулити Бога живого і ганьбити словами, які чув Господь, Бог твій; піднеси ж молитву про тих, що залишилися, які перебувають ще у живих.
5
И$ прїидо'ша ѓ%троцы цр~евы къ і^саїи.
5
І прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї.
6
и рече и^мъ і^саїа, си'це рцњте къ господи'нђ ва'шемђ” Се^ гл~етъ г~ь. не бо'ися эT слове'съ ја%же е^си слы'шалъ, и^миже ё^кори'ша м^я послы` цр~я а^сљ=рїиска”
6
І сказав їм Ісая: так скажіть господарю вашому: так говорить Господь: не бійся слів, які чув ти, якими ганьбили Мене слуги царя Ассирійського.
7
Се^ а^зъ вложю` во'нь дх~ъ, и^ ё^слы'шавъ вњ'сть възврати'тся на' ꙁемлю свою`, и^ пораꙁиTся мече'мъ на свое'и земли`”
7
Ось, Я пошлю на нього дух, і він почує звістку, і повернеться у землю свою, і Я вражу його мечем у землі його.
8
И$ ѓ^брати'ся раўа'къ, и^ ѓ^брњте цр~я а^сљ=рїискаго ѓ^блежа'ща ломна'мъ.
8
І повернувся Рабсак і знайшов царя Ассирійського, що воював проти Ливни; бо він чув, що той відійшов від Лахиса.
9
и^ ё^слы'ша цр~ь а^сљ=рїискъ, ја%ко прише'лъ е^сть џарака цр~ь мљ=рскъ вое^ва'ти на'нь, и^ ё^слы'шавъ ѓ^брати'ся” И$ пђсти послы` къ е^ꙁекїи гл~я.
9
І почув він про Тиргака, царя Ефіопського; йому сказали: ось, він вийшов воювати з тобою. Почувши це, він послав послів до Єзекії, сказавши:
10
си'це рцњте е^зекїи цр~ю жидо'в#скђ, да не льсти'т# б~ъ твои тебе` на негоy ё^повая е^си, гл~я. ја%ко не преда'сться і^ерsлимъ в рђ'цњ цр~я а^сљ=рїиска.
10
так скажіть Єзекії, царю Юдейському: нехай не обманює тебе Бог твій, на Якого ти уповаєш, думаючи: «не буде відданий Єрусалим до рук царя Ассирійського».
11
и^ли нњ'си слы'шалъ, чт^о сђть сътвори'ли цр~и а^сљ=рїистїи все'и земли`, ка'ко погђби'ша.
11
Ось, ти чув, що зробили царі ассирійські з усіма землями, поклавши на них закляття; чи ти вцілієш?
12
е^да` и^ꙁба'виша страны бо'ѕи иX, ја%же погђби'ша эTц~ы мои, гоꙁа'нъ, и^ харра'нъ, и^ расемъ, и^же сђть въ стра'нњ џее^маџи.
12
Боги народів, яких розорили батьки мої, чи спасли їх, чи спасли Гозан і Харан, і Рецеф, і синів Едена, що у Фалассарі?
13
гд^њ сђть цр~и е^маџови, и^ а^рфа'џови, и^ гра'ды е^сфарђма, а^нагђга'нса”
13
Де цар Емафа і цар Арпада, і цар міста Сепарваїма, Ени та Івви?
14
И$ вꙁя` е^ꙁекїа кни'ги эT посло'вᲆ и^ прочте` я&. и^ вни'де въ храM гн~ь, и^ эTве'рꙁе я& прDе гм~ъ,
14
І узяв Єзекія лист із руки послів і прочитав його, і пішов у дім Господній, і розгорнув його Єзекія перед лицем Господнім;
15
и^ помоли'ся е^зекїя къ гв~и гл~я”
15
і молився Єзекія перед лицем Господнім і говорив:
16
Ги~ саваѓ'џе б~е і^и^л~евъ, сњдя'и на херђви'мњ, т^ы е^ді'нъ цр~ь е^си всемђ` цр~ьствђ зе'мномђ. т^ы сътвори нб~о и^ зе'млю.
16
Господи Саваофе, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти один Бог усіх царств землі; Ти створив небо і землю.
17
приклони` г~и ё%хо твое, ё^слы'ши г~и, эTве'рзи г~и ѓ%чи твои`, и^ при'зри г~и, и^ ви'жDь, и^ слы'ши вся` словеса` ја%же пђсти'лъ е^сть сенахериM, ё^каря'а б~а жива'го. по
17
Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй; відкрий, Господи, очі Твої і подивись, і почуй слова Сеннахирима, який послав ганьбити Тебе, Бога живого.
18
и%стиннњ б^о г~и, пђстђ съᲄвори'ша цр~и а^сљ=рїисᲄїи всю` зе'млю, и^ стра'ны и^хъ.
18
Правда, о, Господи! царі ассирійські спустошили усі країни і землі їх
19
и^ вᲆвръго'ша кђми'ры и^хъ въ ѓ%гнь, не бњша б^о боѕи, н^о дњло рђ'къ чл~чь, дре'во, ка'менїе, и^ погђби'ша я&”
19
і покидали богів їх у вогонь; але це були не боги, а витвори рук людських, дерево і камінь, тому і знищили їх.
20
Ты же г~и б~е нашъ сп~сы н^ы эT рђ'кђ и^хъ, да ё^вњдятъ вс^я црsтвїя зе'мная, ја%ко т^ы е^си г~ь б~ъ е^ді'нъ”
20
І нині, Господи Боже наш, спаси нас від руки його; і дізнаються усі царства землі, що Ти, Господи, Бог один.
21
И$ пђсти'ся і^саїа сн~ъ а^мо'совъ къ е^зекїи, и^ рече е^мђ” Се^ гл~етъ г~ь б~ъ і^и^л~евъ, слы'шахъ е^же моли'ся къ мнњ` ѓ^ сенахери'мњ цр~и а^сљ=рїисти”
21
І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: про що ти молився Мені проти Сеннахирима, царя Ассирійського, —
22
Се^ сло'во е^же гл~а ѓ^ немъ б~ъ, похђли` т^я и^ порђга'ся тебњ дв~це дщи сїѓ'ня, на тя главо'ю покива дщи і^ерsлимля.
22
ось слово, яке Господь прорік про нього: знехтує тебе, посміється з тебе дівствена дочка Сиону, похитає вслід тобі головою дочка Єрусалима.
23
кого ё^кори и^ разгнњ'ва, и^ли к# комђ` простре` гла'съ свои, и^ не въздви'же на высотђ` ѓ%чїю свое^ю къ ст~мђ і^и^л~вђ
23
Кого ти хулив і ганьбив? і на кого підняв голос і підніс так високо очі твої? на Святого Ізраїлевого.
24
ја%ко посла'ми ё^кори г~а. т^ы бо рече, мно'жествомъ ѓ^рђж'їя а^зъ възыидоX на высотђ го'ръ, и^ напослњ'докъ дђбра'вы, и^ посњко'хъ высотђ` е^я`, и^ добротђ кљ=пари'совђ. и^ внидо'хъ въ высотђ ча'сти дђбрав#ски,
24
Через рабів твоїх ти хулив Господа і сказав: «з безліччю колісниць моїх я зійшов на висоту гір, на ребра Ливану, і зрубав високі кедри його, відмінні кипариси його, і прийшов на саму вершину його, у гай саду його;
25
и^ положи'хъ мо'стъ, і^ и^скази'хъ во'ды, и^ весь събо'ръ воDныи”
25
і відкопував я, і пив воду; й осушу ступнями ніг моїх усі ріки єгипетські».
26
Не слы'шала ли е^си ё^бо и^спе'рва, е^же а^зъ сътвори'хъ эT первыхъ дне'и ѓ^бњщахъ. нн~њ же ё^каза'хъ расы'пати страны въ твердыняхъ и^хъ. и^ живђщая въ твердыхъ гра'дњхъ,
26
Хіба не чув ти, що Я здавна зробив це, у давні дні наперед накреслив це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш міцні міста, перетворюючи їх на купи руїн?
27
и^ѓ^брати'хъ рђ'цы і^ и^схо'ша, и^ бы'ша сђси а^ки сᲇ'но на клњтехъ, и^ а^ки тро'скотъ”
27
І жителі їх зробилися слабкосилі, тремтять і залишаються в соромі; вони стали як трава на полі і ніжна зелень, як проріст на покрівлях і обпалений хліб, перше ніж виколосився.
28
нн~њ же поко'и ᲄвои, і^ и^схоD твои, и^ вхоD твои, а^зъ съвњдᲇ,
28
Чи сядеш ти, чи вийдеш, чи ввійдеш, Я знаю все, знаю і зухвалість твою проти Мене.
29
и^ ја%рость твою е^ю'же разгнњ'вася. и^ гнњвъ твои взы'иде къ мнњ`, и^ вложђ прито'къ в но'здри твоя`, и^ ё^здђ въ ё^ста` твоя`, и^ възвращђ т^я пђтемъ и%мже е^си прише'лъ”
29
За твою зухвалість проти Мене і за те, що пихатість твоя дійшла до вух Моїх, Я вкладу кільце Моє у ніздрі твої і вудила Мої в рот твій, і поверну тебе назад тією ж дорогою, якою ти прийшов.
30
Се же тебњ` зна'менїе, ја%ждь сего лњта е^же е^си всњ'ялъ, а^ во второ'е лњто е^же эT себе растеT, а^ въ тре'тее насњя'вше пожнете. и^ насади'те виногра'ды, и^ снњ'сте пло'ды и^хъ.
30
І ось, тобі, Єзекіє, знамення: їжте у цей рік те, що виросло від упалого зерна, і на другий рік — самородне; а на третій рік сійте і жніть, і садіть виноградні сади, і їжте плоди їх.
31
и^ бђдђтъ ѓ^ста'вшеи въ і^ё^де'и, прони'кнђтъ ко'ренїя до'лђ, и^ сътворятъ съверхђ пло'дъ.
31
І уцілілий у домі Іуди залишок пустить знову корінь унизу і принесе плід угорі,
32
ја%ко эT і^ерsлима бђдђт# ѓ^ста'вленїи, эT горы` сїѓ'ня. рве'нїе г~а саваѓ'џа сътвори'тъ с^е”
32
бо з Єрусалима вийде залишок, і спасіння — від гори Сиону. Ревність Господа Саваофа зробить це.
33
Сего раd си'це гл~етъ г~ь, на цр~я а^сљ=рїиска, не вни'детъ в сїи градъ, ни въстрњлитъ вонь стрњлы`, ни възло'жит# нань щи'та, ни ѓ^гради'тъ ѓ%крsтъ е^го ѓ^гражденїя.
33
Тому так говорить Господь про царя Ассирійського: «не увійде він у це місто і не кине туди стріли́, і не приступить до нього зі щитом, і не насипле проти нього валу.
34
н^о пђтемъ иMже е^сть прише'лъ, тњмже ся ѓ^братиT и^ въ градъ се'и не вни'дет#” Се` гл~еT г~ь.
34
Тією ж дорогою, якою прийшов, повернеться, а у місто це не ввійде, — говорить Господь.
35
ꙁащищђ градъ се'и, ја%ко спsти е^го мене ради, и^ дв~да раба` мое^го”
35
Я буду охороняти місто це, щоб спасти його заради Себе і заради Давида, раба Мого».
36
І$ и^зы'иде а^гг~лъ гн~ь, і^ и^зби` эT поlка а^сљ=рїиска, р~, и^ п~, и^ пя'ть ты'сящъ. и^ въста'вше ꙁаё'тра ѓ^брњтоша вся` телеса` ме'ртва.
36
І вийшов ангел Господній і вразив у стані ассирійському сто вісімдесят п’ять тисяч чоловік. І встали вранці, і ось, усі тіла мертві.
37
и^ ѓ^брати'вся эTи^де сенахери'мъ цр~ь а^сљ=рїискъ, и^ всели'ся в ниневїю.
37
І відступив, і пішов, і повернувся Сеннахирим, цар Ассирійський, і жив у Ниневії.
38
и^ внегда` бы'сть покланя'тися е^мђ, в домђ` несереховњ бо'гђ е^го. а^драмеле'хъ и^ сарасаръ, сн~ове е^го ё^би'ша и& мече'мъ. тїи же ё^бњжа'ша въ а^рме'нїю. и^ црsтвова` а^сорда'нъ сн~ъ е^го в него мњсто”
38
І коли він поклонявся у домі Нисроха, бога свого, Адрамелех і Шарецер, сини його, убили його мечем, а самі втекли у землю Араратську. І став царем Асардан, син його, замість нього.