Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Бысть же в т^о время, раꙁъболњся е^ꙁекїя до смр~ти. и^ прїиде к немђ і^саїа прoркъ сн~ъ а^мо'совъ. и^ рече к немђ Се^ гл~етъ г~ь, ё^стро'и ѓ^ домђ` свое^м# ё^мира'еши б^о т^ы и^ не бђдеши жи'в#.
1
У ті дні Єзекія занедужав смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амосів, і сказав йому: так говорить Господь: зроби заповіт для дому твого, бо ти помреш, не видужаєш.
2
и^ ѓбрати и^е^ꙁекїя лице свое къ стњнњ`, и^ моли'ся къ гв~и гл~я”
2
Тоді Єзекія відвернувся лицем до стіни і молився Господу, говорячи:
3
Помяни` г~и ка'ко ходиX преD тобою съ и%стинною, срDцемъ и%стиннымъ, и^ ё^го'дная преD тобо'ю сътвори'хъ. и^ пла'кася е^зекїя гла'сомъ великомъ”
3
«о, Господи! пом’яни, що я ходив перед лицем Твоїм вірно і з відданим Тобі серцем і робив угодне в очах Твоїх». І заплакав Єзекія сильно.
4
И$ быs сло'во гн~е къ і^саїи гл~я,
4
І було слово Господнє до Ісаї, і сказано:
5
и^ди` и^ рцы` къ е^зекїи” Се` гл~етъ г~ь б~ъ дв~да эTц~а твое^го. ё^слы'шахъ мл~твђ твою, и^ ви'дњхъ сле'зы твоя. с^е прилага'ю къ лњтомᲆ твои^мъ, лTњ е~і.
5
піди і скажи Єзекії: так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої, і ось, Я додам до днів твоїх п’ятнадцять років,
6
и^ эT рђкђ цр~я а^сљ=рїиска и^ꙁба'влю т^я, и^ граD се'и, и^ ꙁащищђ и&”
6
і від руки царя Ассирійського спасу тебе і місто це і захищу місто це.
7
Сеy тебњ ꙁна'менїе эT г~а, ја^ко б~ъ сътвори'тъ гл~ъ се'и ја^коже гл~а.
7
І ось тобі знамення від Господа, що Господь виконає слово, яке Він прорік.
8
с^е аZ ѓ^бращђ` сњнь степенеи ја%же сни'де слн~це, десять сᲄепенеи домђ эTц~а твоего, и^ въꙁвращђ` слн~це десять степенеи, иXже сни'де сњнь, и^ в#ꙁы'иде слн~це десять степенеи, иXже сни'де сњнь”
8
Ось, я поверну назад на десять ступенів сонячну тінь, яка пройшла по ступенях Ахазових. І повернулося сонце на десять ступенів по ступенях, по яких воно сходило.
9
Мл~тва е^зекїя цр~я і^ё'дина, е^гда заболњ`, и^ въста` эT недђга свое^го.
9
Молитва Єзекії, царя Юдейського, коли він хворий був і видужав від хвороби:
10
А$зъ рекохъ въ высотњ` дн~їи мои^хъ идђ въ вра'та а'дова, ѓ^ста'вля'я лњта про'чая”
10
«Я сказав у собі: у переполовення днів моїх повинен я іти у врата пекла; я позбавлений залишку років моїх.
11
Реко'хъ ксемђ, не ё^зрю` сп~сенїя бж~їя на ꙁеMли` живыX. ксемђ не ё^зрю` чл~ка съ живђщими
11
Я говорив: не побачу я Господа, Господа на землі живих; не побачу більше людини між тими, що живуть у мирі;
12
ѓ^ста'хъ эT срод#ства мое^го, ѓ^ставиX прочее живота` мое^го” И$зы'иде эTи^де эT мене, ја%ко расы'паяи кђщђ пот#кнђвъ” дх~ъ мои въ мн^њ быs, а^ки плаᲄно дњлаемо приближающиs ё^рњꙁати.
12
оселя моя знімається з місця і несеться від мене, як курінь пастуший; я повинен відрізати подібно до ткача життя моє; Він відріже мене від основи; день і ніч я чекав, що Ти пошлеш мені кончину.
13
в то'и дн~ь преда'хся до заё'тра а^ки льво'ви” Та'ко ко'сти моя съкрђши`, эT дн~е б^о до нощи преда'нъ быхъ”
13
Я чекав до ранку; подібно до лева, Він скрушав усі кістки мої; день і ніч я чекав, що Ти пошлеш мені кончину.
14
ЈА/ко ла'стовица та'коy въщебечю, и^ ја%ко го'лђбъ та'ко поё^чю'ся” И$щезо'сте б^о ѓ'чи мои` ја%ко възира'ти на высотђ` нбsнђю къ г~ђ, и^же и^ꙁба'ви мя, и^ эTврьже бо'лᲇзни дш~а моея”
14
Як журавель, як ластівка видавав я звуки, тужив як голуб; сумно дивилися очі мої до неба: Господи! тяжко мені; спаси мене.
15
15
Що скажу я? Він сказав мені, Він і зробив. Тихо буду проводити усі роки життя мого, пам’ятаючи гіркоту душі моєї.
16
Ги~ ѓ^ тои б^о съвњсти'ся тебњ. и^ въздви'глъ е^си дыха'нїе мое, и^ ё^тњшився ѓ^жи'х#”
16
Господи! так живуть, і в усьому цьому життя мого духу; Ти зцілиш мене, даруєш мені життя.
17
Въздви'же б^о дш~ђ мою, да не поги'бнеT, и^ ꙁаверже ꙁа мя вся грњхи`”
17
Ось, на благо мені була сильна гіркота, і Ти визволив душу мою від рову погибелі, кинув усі гріхи мої за хребет Свій.
18
Не похва'лятъ бо тебе и^же въ а'дњ, ни ё^мръшїи въꙁъблsвятъ т^я” И$ не надњ'ются и^же въ а'дњ млsти твоея”
18
Бо не пекло славить Тебе, не смерть вихваляє Тебе, не ті, що зійшли у могилу, уповають на істину Твою.
19
Живїи же блsвятъ т^я ја^коже и^ а'зъ. эT днесь б^о дњти сътворю`, ја%же съвњстя'тъ пра'вдђ твою.
19
Живий, тільки живий прославить Тебе, як я нині: батько сповістить дітям істину Твою.
20
г~и сп~сенїя мое^го, и^ не почїю блsвя т^я съ пњснїю вся дн~и животA мое^го, пря'мо домђ бж~їю”
20
Господь спасе мене; і ми в усі дні життя нашого зі звуками струн моїх будемо співати пісні у домі Господньому».
21
И$ рече і^саїа къ е^зекїи, воꙁми` г~и молю ᲄя` эT смо'квїи, и^ сътеръ приложи`, и^ цњлъ бђдеши.
21
І сказав Ісая: нехай принесуть пласт смокв і обкладуть ним нарив; і він стане здоровим.
22
и^ рече е^зекїя, се' ли зна'менїе ја%ко взы'идђ в до'мᲆ г~а б~а”
22
А Єзекія сказав: яке знамення, що я буду ходити у дім Господній?