Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Въспо'ю въꙁлю'блен#номђ пњснь, въꙁлю'бленаго мое^го” ВинограD бы'сть възлю'бленномђ на холмњ, на мњ'стњ бла'ѕњ”
1
Заспіваю Улюбленому моєму пісню Улюбленого мого про виноградник Його. В Улюбленого мого був виноградник на вершині плодючої гори,
2
И$ ѓ^гражденїемъ ѓ^градихъ и^ ё^колихъ, и^ насади'хъ ло'зђ и^ꙁбран#нђ. и^ соꙁда'хъ сто'лпъ среди е^го, и^ преDточилїе и^ско'пахъ в немъ” И$ ждахъ да сътвори'тъ гро'здїе, сътвори' же те'рнїе”
2
і Він обніс його огорожею, й очистив його від каменів, і насадив у ньому добірні виноградні лози, і побудував вежу посередині його, і викопав у ньому точило, й очікував, що він принесе добрі грона, а він приніс дикі ягоди.
3
І$ нн~њ чл~къ і^ё'динъ, и^ живђщїи` въ і^ерsли'мњ, сђди'те мн^њ и^ виногра'дђ мое^мђ.
3
І нині, жителі Єрусалима і мужі Іуди, розсудіть Мене з виноградником Моїм.
4
чт^о сътворю виногра'дђ мое^мђ, и^ не сътвориX е^мђ. ꙁане'же ждахъ да сътвори'тъ гро'ꙁдїе, н^о сътвори` тернїе”
4
Що ще належало б зробити для виноградника Мого, чого Я не зробив йому? Чому, коли Я очікував, що він принесе добрі грона, він приніс дикі ягоди?
5
Нн~њ ё^бо възвњщђ ё^же` вамъ, чт^о сътворю виногра'дђ мое^мђ, эTи^мђ ѓ^гражденїе е^го и^ бђ'детᲆ на раꙁъграбленїе. и^ раꙁорю стњнђ е^го, и^ бђдетъ въ попра'нїе.
5
Отже, Я скажу вам, що зроблю з виноградником Моїм: відніму в нього огорожу, і буде він спустошеним; зруйную стіни його, і буде потоптаним,
6
и^ ѓ^ста'влю винограD мо'и, и^ не порњжеTся ни'же покопа'ется, и^ въꙁы'идеT в немъ ја%ко на цњлиꙁнњ те'рнїе. и^ ѓ%блакомъ ꙁаповњмъ е^же не ѓ^дождити на не'го”
6
і залишу його у запустінні: не будуть ні обрізувати, ні обкопувати його, — і заросте він терням і бур’яном, і повелю хмарам не проливати на нього дощ.
7
ВинограD б^о г~а саваѓ^џа, до'мъ і^и^л~евъ е^сть. и^ чл~къ і^ё'довъ, но'въ са'дъ возлю'бленъ” Жда'хъ да сътвори'тъ сђдъ, и^ сътвори беꙁако'нїе и^ во'пль и^ неправDђ”
7
Виноградник Господа Саваофа є дім Ізраїлів, і мужі Іуди — улюблене насадження Його. І чекав Він правосуддя, але ось — кровопролиття; чекав правди, і ось — волання.
8
Го'ре приближа'ющиM до'мъ къ до'мђ, и^ село` к# селђ, да бли'жнемђ эTи'мђть чт^о. е^да` всели'сᲄеся е^ді'ни на' ꙁеMли”
8
Горе вам, хто приєднує дім до дому, хто приєднує поле до поля, так що іншим не залишається місця, начебто ви одні оселені на землі.
9
Слыша бо ся с^е вᲆ ё%ши г~а саваѓ'џа. а^ще б^о и^ бђ'дђтъ до'мове мно'ѕи, ѓ^пђстњ'ютъ вели'ци же и^ до'брїи, и^ не бђ'дђтъ живђщеи в ниX”
9
У вуха мої сказав Господь Саваоф: численні доми ці будуть порожні, великі і красиві — без мешканців;
10
И$дњже б^о въꙁорютъ і~, воло'въ, по'жнетъ г~ спђды. и^ всњ'яи і~, спђ'дъ, и^ сᲆтвориT мњ'ры тр^и”
10
десять ділянок у винограднику дадуть один бат, і хомер посіяного зерна ледь принесе ефу.
11
Го'ре вᲆста'ющиM ꙁаё'тра гоня'щимᲆ сикеръ. ждђщимъ вечера, вино` б^о пож#жетᲆ я&.
11
Горе тим, які з раннього ранку шукають сикери і до пізнього вечора розгарячають себе вином;
12
сᲆ гђсльми б^о и^ прегђ'дницами, и^ тљMпа'ны, и^ свирњльми вино` пїю'ще” А$ дњлъ гн~ихъ не вњ'дятъ, и^ дњлесъ рђкђ е^го не сматря'ютъ”
12
і цитра і гуслі, тимпан і сопілка і вино на бенкетах їх; а на справи Господа вони не дивляться і про діяння рук Його не думають.
13
Оу^бо плене'ни бы'ша лю'дїе мои`, ꙁане` не вњ'дятъ г~а. и^ мно'жество бы'сть мертвыхъ глада ра'ди, и^ жа'жди во'дныя”
13
За те народ мій піде у полон непередбачено, і вельможі його будуть голодувати, і багатії його будуть знемагати від спраги.
14
И$ раз#шири` а'дъ дш~ђ свою, и^ разве'рѕе ё^ста своя не преста'ти. и^ снидђтъ сла'внїи и^ велицїи и^ бога'тїи, и^ гђби'тели иX, и^ веселя'ися в немъ”
14
За те пекло розширилося і безмірно розкрило пащу свою: і зійде туди слава їх і багатство їх, і шум їх і все́, що веселить їх.
15
И$ смири'тся чл~къ, и^ ѓ^бесчестится мђжъ. и^ ѓ%чи высо'ко глядающеи ѓ^бниꙁњтася”
15
І принизиться людина, і смириться муж, і очі гордих поникнуть;
16
И$ възнесется г~ь саваѓ%џъ сђдомъ, и^ б~ъ ст~ыи прославится пра'вдою”
16
а Господь Саваоф звеличиться у суді, і Бог Святий виявить святість Свою у правді.
17
И$ напасђтся расточе'нїи ја%ко ю'нцы, и^ пђстыня ѓ^ста'нокъ а%гньцы поја^дя'тъ”
17
І будуть пастися вівці за своєю волею, і чужі будуть живитися залишеними плідними пасовищами багатих.
18
Го'ре привлача'ю^щимъ грњхи` ја%ко ё'жемъ до'лгоM, и^ ја%ко и'гомъ стягнђтымъ. ю^ница беꙁако'нїя и^хъ
18
Горе тим, хто тягне на себе беззаконня мотузками суєти, і гріх — ніби ременями колісничними;
19
гл~юща, скоро да приближи'тся. е^же е^мђ сътвори'ти да ви'димъ. и^ да прїидетъ совњтъ ст~ого і^и^л~ева, да раꙁђмњ'емъ”
19
які говорять: «нехай Він поспішить і прискорить діло Своє, щоб ми бачили, і нехай наблизиться і прийде для виконання ради Святого Ізраїлевого, щоб ми пізнали!»
20
Го'ре гл~ющимъ ѕлђ` добро`, и^ добрђ` ѕло`. полага'ющимъ т#мђ` свњтъ, а^ свњтъ т#мђ`. полага'ющиM го'ркое сла'дко, а^ сла'дкое го'рко.
20
Горе тим, які зло називають добром, і добро — злом, пітьму вважають світлом, і світло — пітьмою, гірке вважають солодким, і солодке — гірким!
21
Го'ре мђдрыM в себњ, и^ преD собо'ю хи'трымъ”
21
Горе тим, які мудрі у своїх очах і розумні перед самими собою!
22
Го'ре крњпкимъ ва'шимъ вино` пїющиM, и^ вельмо'жамъ че'рплющимъ сике'ра.
22
Горе тим, які сміливі пити вино і сильні готувати міцний напій,
23
ѓ^правда'ющимъ нечести'ва м#зды` ра'ди, и^ пра'вдђ пра'ведныхъ эTмещђщимъ”
23
які за подарунки виправдовують винного і правих позбавляють законного!
24
Сего ради ја%коже погараеT те'рнїе главня'ми ѓ%гнеными, и^ погори'тъ пла'менемъ раꙁгорњвшиMся ко'рень и^хъ ја^ко прь'сть бђдетъ, и^ цвњтъ и^хъ ја%ко пра'хъ взы'идеT” Не въсхотњша б^о ꙁако'на г~а саваѓ'џа, и^ сло'во ст~ого і^и^л~ева прогнњваша”
24
За те, як вогонь з’їдає солому, і полум’я знищує сіно, так зотліє корінь їх, і цвіт їх розвіється, як порох; тому що вони відкинули закон Господа Саваофа і знехтували слово Святого Ізраїлевого.
25
И$ възъја^ри'ся г~ь саваѓ'џъ гнњ'вомъ на лю'ди своя, и^ положи` рђкђ свою на нихъ и^ пораꙁи` и^хъ. и^ раZгнᲇвася на' горы и^ бы'ша мр~твцы` и^хъ ја%ко гно'и посреди пђти`. и^ въ всњхъ сихъ не эTврати'ся ја%рость е^го н^о и^ еще рђка` е^го высо'ка”
25
За те запалає гнів Господа на народ Його, і простягне Він руку Свою на нього й уразить його, так що здригнуться гори, і трупи їхні будуть як послід на вулицях. І при усьому цьому гнів Його не відвернеться, і рука Його ще буде простягнута.
26
Въꙁдви'гнетъ ё^бо зна'менїе страна'мъ да'лнимъ, и^ съвоздви'жетъ я& эT конецъ земли`. и^ с^е ско'ро ле'гце прїидTђ
26
І підніме прапор народам далеким, і дасть знак тому, хто живе на краю землі, — і ось, він легко і скоро прийде;
27
не въꙁа'лчютъ, ни трђдятся, ни въздрњмлютъ, ни поспя'тъ, ни распоја%шђтъ по'ясъ свои^хъ эT чресл# свои^хъ, ни раꙁ#слабя'тся възвђꙁы сапо'гомъ и^хъ.
27
не буде у нього ні втомленого, ні знеможеного; жоден не задрімає і не засне, і не зніметься пояс зі стегон його, і не розірветься ремінь на взутті його;
28
стрњлы и^хᲆ ѓ'стры сђть, и^ лђцы и^хъ напря'жени. копы'та ко'немъ и^хъ, ја%ко тве'рдъ ка'мень намњни'шася. колеса` колесни'цамъ и^хъ ја%ко бђря ё^стремляются.
28
стріли його загострені, і всі луки його натягнуті; копита коней його подібні до кременю, і колеса його — як вихор;
29
рыка'нїе иX ја%ко льво'ве. и^ преDста'ютъ ја%ко льви'чища. і^ и^меT и^ воꙁопїетъ ја%ко ѕвњръ і^ и^звержеT, и^ не бђдетъ эTе%млющаго и&.
29
ревіння його — як ревіння левиці; він рикає подібно до скимнів, і зареве, і схопить здобич і віднесе, і ніхто не відніме.
30
и^ возопїетъ иX ра'ди в то'и дн~ь, ја%ко звkђ мо'ря мђтя'щася. и^ възря'тъ на' ꙁемлю, и^ с^е т#ма` же'стока въ недоё^мњнїи и^хъ”
30
І зареве на нього у той день ніби ревіння розбурханого моря; і спогляне він на землю, і ось — пітьма, горе, і світло померкло у хмарах.