¹

Та'ко гл~етъ г~ь. сїя кни'ги эTпђще'нїя мт~ре ва'шея, и^миже эTпђстихъ ю&. и^ли комђ во до'лгъ прода'хъ в^ы, с^е грњхи свои^ми продасᲄеся. и^ беꙁако'нїи ради вашихъ эTпђстиX матеръ вашђ.

¹

Так говорить Господь: де розвідний лист вашої матері, з яким Я відпустив її? або якому з Моїх позикодавців Я продав вас? Ось, ви продані за гріхи ваші, і за злочини ваші відпущена мати ваша.

²

чт^о ја%ко прїидо'хъ и^ не бњше чл~ка, поꙁва'хъ и^ не бњ послђшающаh. да и^л^и не можеT рђка` моя` и^зба'вити, и^ли не могђ эTја%ти” Се^ ꙁапреще'нїемъ свои^мъ и^скажю` мо'ре, и^ положђ рњ'ки пђсты. і^ и^с#хнђтъ ры'бы и^хъ не сђщи водњ, и^ ё^мрђтъ жа'ждею.

²

Чому, коли Я приходив, нікого не було, і коли Я кликав, ніхто не відповідав? Хіба рука Моя короткою стала для того, щоб визволяти, чи немає сили у Мені, щоб спасати? Ось, забороною Моєю Я висушую море, перетворюю ріки на пустелю; риби у них гниють від нестачі води і помирають від спраги.

³

и^ ѓ^блекђ нб~о въ тмђ`, и^ положђ а^ки врњтище ѓ^де'ждђ е^го”

³

Я одягаю небеса мороком, і веретище роблю покровом їх.

⁴

Гь~ даде м^и ја^ꙁы'къ наё^че'нїя, ја%коже раꙁђмњти въ вре'мя е^гда` лњ'по е^сть рещи сло'во. положи м^я ꙁаё^тра, приложи м^и ё%хо слы'шати.

⁴

Господь Бог дав Мені язик мудрих, щоб Я міг словом підкріплювати того, хто знемагає; щоранку Він пробуджує, пробуджує вухо Моє, щоб Я слухав, подібно до учнів.

⁵

и^ накаꙁа'нїе гн~е эTверꙁаеT ё%ши мои, а^з же не съпротивлю'ся, ни проти'вђ гл~ю.

⁵

Господь Бог відкрив Мені вухо, і Я не заперечив, не відступив назад.

⁶

хребе'тъ свои даX на ра'ны, и^ лани'тњ мои на заё^ше'нїе, и^ лица свое^го не эTвратиX эT стђда ꙁаплева'нїя.

⁶

Я віддав хребет Мій тим, що б’ють, і щоки Мої тим, що уражають; лиця Мого не закривав від наруг і обплювання.

⁷

и^ г~ь помо'щникъ м^и бы'сть, сего ради не ё^срами'хся. н^о положи'хъ лице` свое а^ки тве'рдъ камы'къ, и раꙁђмњхъ ја%ко не и^мамъ постыди'тися,

⁷

І Господь Бог допомагає Мені: тому Я не соромлюся, тому Я тримаю лице Моє, як кремінь, і знаю, що не залишуся у соромі.

⁸

ꙁане` приближаеTся ѓ^правда'выи м^я” Кт^о пря'ися съ мно'ю, да съпроти'вится мнњ`. и^ кт^о пря'ися съ мно'ю, да приближиTся къ мнњ`”

⁸

Близько Той, Хто виправдовує Мене: хто хоче змагатися зі Мною? станьмо разом. Хто хоче судитися зі Мною? нехай підійде до Мене.

⁹

Се^ г~ь помо'жетъ м^и, кт^о ѓ^злобитъ м^я. с^е вс^и в^ы ја%ко ри'ꙁа ѓ^беTша'ете, и^ ја%ко мо'ль иZја%сть в^ы.

⁹

Ось, Господь Бог допомагає Мені: хто осудить Мене? Ось, усі вони, як одяг, постаріють; міль з’їсть їх.

¹⁰

кт^о вᲆ ваs боя'ися г~а да послђшаеT глаs ѓ%трока е^го. ходя'щеи въ тмњ` и^ нњсть в ниX свњта. надњ'итеся на и^мя гн~е, и^ ё^твер#диᲄеся ѓ^ бѕ~њ”

¹⁰

Хто з вас боїться Господа, слухається гласу Раба Його? Хто ходить у мороці, без світла, нехай уповає на ім’я Господа і нехай утверджується у Бозі своєму.

¹¹

Се вси в^ы ѓ%гнь раждиза'ете, и^ ё^крњпля'ете пла'меn. хо'дите свњтоM ѓ^гня` ва'шего, и^ пламенеM е^гоже ражDего'сте. мене ради бы'ша сїа ваM, в# печа'ли ё^с#пнете”

¹¹

Ось, усі ви, що запалюєте вогонь, озброєні запалювальними стрілами, — йдіть у полум’я вогню вашого і стріл, розжарених вами! Це буде вам від руки Моєї; у муках помрете.