Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И бы'сть в лњто въ неже ё^мрњтъ і^ѓ^ѕїя цр~ь. видXњ г~а саваѓ'џа, сидя'ща на прsтлњ высо'цњ и^ превознесе'нњ. и^ по'лнъ до'мъ сла'вы е^го.
1
У рік смерти царя Озії бачив я Господа, Який сидить на престолі високому і величному, і краї риз Його наповнювали весь храм.
2
и^ серафи'ми стоя'хђ ѓ%крsтъ е^го шесть кры'лъ е^ді'номђ, и^ шесть кры'лъ дрђгомђ. двњма ё^бо покрива'хђ лица` своя, двњма же но'ги своя, а^ двњма лњта'хђ.
2
Навколо Нього стояли серафими; у кожного з них по шість крил: двома закривав кожен лице своє, і двома закривав ноги свої, і двома літав.
3
и^ възыва'хђ дрђгъ къ дрђгђ гл~я. ст~ъ, ст~ъ, ст~ъ, г~ь саваѓ'џъ, и^спо'лнь вся` земля` сла'вы е^го”
3
І взивали вони один до одного і говорили: Святий, Святий, Святий Господь Саваоф! уся земля повна слави Його!
4
И$ вꙁя'ся завњ'са наDдве'рняя эT гла'са и^же въпїяхђ, и^ до'мъ напо'лнися ды'ма”
4
І похитнулися верхи врат від голосу тих, що викликували, і дім наповнився курінням.
5
И$ рекохъ, ЭO ѓ^кая'нныи а^зъ, ја%ко сподоби'хся чл~къ сы'и и^ нечи'сты ё^стнњ` и^мы'и. и^ среди людїи нечи'сᲄы ё^стнњ` и^мђщи а^зъ живђ`. и^ г~а саваѓ'џа ви'дњхъ ѓ^чи'ма мои'ма”
5
І сказав я: горе мені! загинув я! бо я людина з нечистими вустами, і живу серед народу також з нечистими вустами, — і очі мої бачили Царя, Господа Саваофа.
6
И$ пђсти'ся къ мнњ` е^ді'нъ эT серафиM и^ в рђцњ` и^мњя'ше ё'гль горя'щъ. е^го'же клеща'ми взятъ эT ѓ^лтаря`
6
Тоді прилетів до мене один із серафимів, і в руці у нього розпалене вугілля, яке він узяв кліщами з жертовника,
7
и^ прикоснђся ё^стњхъ моиX, и^ рече. с^е прикоснђ'хся ё^стна'хъ твои^хъ и^ эTвръжена бђдTђ беꙁаконїя твоя, и^ грњхи` твоя ѓ^чи'ститъ”
7
і торкнувся вуст моїх і сказав: ось, це торкнулося вуст твоїх, і беззаконня твоє вилучене від тебе, і гріх твій очищений.
8
И$ слы'шахъ глsа гн~ь гл~ющъ. кого` пђщђ` и^л^и кт^о и^де'тъ к лю'демъ симъ. и^ реко'хъ, с^е а^зъ пђсти' мя,
8
І почув я голос Господа, Який говорить: кого Мені послати? і хто піде задля Нас? І я сказав: ось я, пошли мене.
9
и^ рече. и^ди` и рцы` лю'демъ сиM. ё^ши'ма ё^слы'шите и^ не раꙁђмњ'ете. и^ ви'дяще ё^вњдите, и^ не и^мате ви'дњти.
9
І сказав Він: іди і скажи цьому народові: слухом почуєте — і не зрозумієте, і очима будете дивитися — і не побачите.
10
ѓ^дебелњ' бо срDце людїи си'хъ, и^ ё^ши'ма свои^ма тя'жко слы'шаша и^ ѓ'чи свои` смњжи'ша. е^да когда ѓ^чи'ма ё^зря'тъ, и^ ё^ши'ма ё^слы'шатъ, и^ срDцемъ раꙁђмњю'тъ и^ ѓ^братяTся, і^ и^сцњлю` я&”
10
Бо огрубіло серце народу цього, і вухами насилу чують, і очі свої зімкнули, нехай не побачать очима, і не почують вухами, і не зрозуміють серцем, і не навернуться, щоб Я зцілив їх.
11
И$ рекоX доко'лњ г~и, рече же. дондеже ѓ^пђстњ'ютъ гра'ди невселе'нїемъ, и^ домо'ве небы'тїемъ чл~чемъ, и^ ꙁемля` ѓ^ста'нетъ пђста`.
11
І сказав я: чи надовго, Господи? Він сказав: доки не опустіють міста, і залишаться без жителів, і доми без людей, і доки земля ця зовсім не спустіє.
12
и^ посемъ ё^дали'тъ б~ъ чл~ки, и^ ѓ^ста'вшїи на земли` ё^мно'жатся.
12
І виселить Господь людей, і велике запустіння буде на цій землі.
13
и^ е^ще на не'и е^сть десяти'ны по'лъ и'на. и^ па'ки бђдеT на собра'нїе, ја%ко дђбъ и^ желђ'дь е^гда и^спадетъ и^с плюски своея. племя` ст~о ё^ стоя'нїе е^го”
13
І якщо ще залишиться десята частина на ній і повернеться, і вона знову буде спустошена; але як від теревинфа і як від дуба, коли вони і зрубані, залишається корінь їх, так святе сíм’я буде коренем її.